Ухвала

від 19.11.2018 по справі 755/14949/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14949/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2018 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені №42018101040000152 від 24 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження №42018101040000152 від 24 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636677280000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як на предмет кримінального правопорушення, що визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та недопущення відчуження майна.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.04.2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві за ТОВ «СКС-НЕТВОРК», код ЄДРПОУ 37242055 зареєстровано право власності на вказану квартиру на підставі свідоцтва право власності НОМЕР_2 від 15.05.2015 року, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м.Києві.

В подальшому між ТОВ «СКС-НЕТВОРК» та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02.07.2015 року під №4270.

Того ж дня, 02.07.2015 року вказаним нотаріусом посвідчено договір іпотеки №4274 між ОСОБА_4 (іпотекодавцем) та ПАТ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) на вказану квартиру, зареєстровано обтяження у виді заборони на нерухоме майно.

Разом з тим, згідно інформації Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА ТОВ «СКС-НЕТВОРК» отримало свідоцтво про право власності та зареєструвало за собою право власності на цю квартиру на підставі підроблених документів, а квартира належала ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та момент смерті був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до інформації КП «Київське міське БТІ» від 16.10.2018 року первинна реєстрація права власності на вказану квартиру була проведена за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.09.2000 року.

В подальшому, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.09.2000 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 .

На підставі ухвали слідчого судді від 05.10.2018 року №755/14949/18 сторона обвинувачення отримала доступ до реєстраційної справи на вказану квартиру, що перебуває у володінні Управління державної реєстрації ГТУЮ у м.Києві.

Крім того, прокурор посилається на те, в ходо досудового розслідування було встановлено, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ТОВ «СКС-НЕТВОРК» фактично на підставі балансової довідки вказаного товариства про те, що квартира АДРЕСА_1 обліковується на балансі цього товариства та п.6.2. Статуту вказаного товариства, згідно якого «підприємство є власником майна, що передано йому учасниками, як внесок до статутного капіталу, в тому числі: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка до передачі Товариству належала ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу від 25.09.2000 року»

Однак, жодних документів про те, що ОСОБА_6 був членом цього товариства та/або передавав йому право власності на свою квартиру, матеріали реєстраційної справи не містять.

Поряд з цим, прокурор, посилається на те, що вивченням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_6 ніколи не був засновником (учасником) вказаного товариства, та не входив до його складу.

Таким чином, реєстрація права власності на вказану квартиру за ТОВ «СКС-НЕТВОРК» (код ЄДРПОУ 37242055) здійсненна безпідставно, шляхом обману.

Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_6 ніхто спадщину не отримав, вказана квартира є відумерлою спадщиною та належить територіальній громаді міста Києва в особі Київради.

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження №42018101040000152 від 24.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про що внесено відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Прокурором подано клопотання про розгляд даного клопотання без виклику сторін відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, оскільки існує реальна загроза відчуження майна.

З урахуванням, викладених в клопотанні обставин кримінального правопорушення та наданих матеріалів стороною кримінального провадження, яка звернулась до суду з даним клопотанням, враховуючи поряд з цим наявність ризиків відчуження майна, що може призвести до втрати речових доказів по кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України без повідомлення осіб, зазначених у вказаній статті з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, додатки додані до клопотання, вислухавши думку прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , який підтримав клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, згідно з положенням ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до ст.98 КПК України таким критеріям відповідає майно, яке визнане у встановленому законом порядку речовим доказом.

Стороною обвинувачення доведено, що мало місце кримінальне правопорушення, зокрема, що невстановлені досудовим розслідуванням особи заволоділи квартирою АДРЕСА_1 шляхом подачі державному реєстратору правоустановчих документів на квартиру, та згодом продали цю квартиру іншій особі. При цьому, зазначена квартира належала померлому у 2011 році ОСОБА_6 та може бути відумерлою спадщиною та належати територіальній громаді міста Києва в особі КМДА.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та про необхідність накладення арешту на майно, як на предмет кримінального правопорушення, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме: шляхом заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636677280000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені №42018101040000152 від 24 вересня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України- задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 636677280000), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №4.

Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: