Постанова

від 12.11.2018 по справі 372/2427/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року місто Київ

справа № 372/2427/18

провадження № 22-ц/824/2717/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК", подану представником Паламарчуком Миколою Андрійовичем, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області у складі судді Тиханського О.Б. від 5 вересня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Коллаба", публічного акціонерного товариства "РВС Банк", ОСОБА_3 про визнання факту вибуття майна з володіння власника не з його волі іншим шляхом,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 5 вересня 2018 року позовну заяву ТОВ "ІПК" визнано неподаною і повернуто позивачу.

У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "ІПК" - Паламарчук М.А., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що заявником у встановлений судом строк виконані вимоги ухвали про залишення заяви без руху, тому підстав для визнання позовної заяви неподаною та її повернення не було.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2018 року позовну заяву ТОВ "ІПК" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: зазначити ціну позову; сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову; надати належним чином завірені копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивачем у встановлений судом строк подано заяву про усунення недоліків, де зазначав, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України. Зокрема, акцентував увагу суду на тому, що спір є немайнового характеру, а тому зазначення ціни позову не є необхідним і судовий збір сплачено як за позовну вимогу немайнового характеру; чинним процесуальним законом на позивача не покладено обов'язок завіряти належним чином копії доказів, що додаються до позовної заяви для інших сторін.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені в ухвалі Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2018 року недоліки позивачем не усунуті.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є вимога про встановлення факту вибуття нерухомого майна (земельної ділянки) із володіння ТОВ "ІПК" на користь ОСОБА_2 не з волі власника, а іншим шляхом.

Аналізуючи спірні правовідносини, можна дійти висновку, що фактично позивач просить визнати незаконним відчуження спірного нерухомого майна, яке в подальшому тягне за собою вирішення питання про право власності на нього, а тому суд першої інстанції правильно встановив, що спір має майновий характер.

Вимоги до оформлення позовної заяви наведені у ст. 175 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Грошовій оцінці підлягають позови, які мають майновий характер. Грошовій оцінці не підлягають вимоги немайнового характеру (наприклад, якщо подається позов про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності такого правочину). Ціна позову визначається за правилами ст. 176 ЦПК України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансовій вартості.

При цьому, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

З наведеної норми вбачається, що на суд покладено саме обов'язок, а не право, попередньо визначити розмір судового збору з його наступним стягненням (поверненням зайвого), якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо.

Тому, встановивши, що дана позовна заява має майновий характер і залишаючи її без руху з підстави відсутності (невідповідності) ціни позову пред'явленим позовним вимогам, суд першої інстанції мав чітко зазначити суму судового збору, яка підлягає доплаті (оскільки

судовий збір було сплачено у розмірі 1762 грн.) позивачем, а не обмежитись цитуванням положень Закону України "Про судовий збір".

Крім того, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність засвідчення копій документів, що додавались до позовної заяви, оскільки вони були повернуті судом першої інстанції.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на судовий захист, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , на справедливий суд.

Ураховуючи викладене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК", подану представником Паламарчуком МиколоюАндрійовичем, задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 5 вересня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2018 року.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова