Постанова

від 19.11.2018 по справі 914/225/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. Справа №914/225/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів: Хабіб М.І.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області вих. №05/2-873вих-18 від 12.06.2018 (вх. №ЗАГС 01-05/399/18 від 18.10.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 (повне рішення складено 25.05.2018)

у справі № 914/225/18 (суддя Крупник Р.В.)

за позовом: Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області, м. Яворів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» , м. Мостиська Львівської області

про: визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури, стягнення 176 960,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Яворова,

За участю представників:

прокурор: Макогон Ю.І.;

позивача: ОСОБА_2;

відповідача: ОСОБА_3;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/225/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Давид Л.Л. Введено до складу судової колегії суддів Малех І.Б. та Матущака О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 справу №914/225/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2018.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 № 45 у зв'язку із звільненням головуючого судді - Давид Л.Л. у відставку призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого справу №914/225/18 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Зварич О.В., суддів Малех І.Б. та Матущака О.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 розгляд справи № 914/225/18 призначено на 17.09.2018.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 № 627 у зв'язку із перебуванням судді - члена колегії Матущака О.І. у відпустці призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого справу №914/225/18 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Зварич О.В., суддів Малех І.Б. та Скрипчук О.С., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 розгляд справи № 914/225/18 відкладено на 29.10.2018.

Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017р. №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Указом Президента України від 28.09.2018р. №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посади суддів Західного апеляційного господарського суду.

В газеті «Голос України» №185 (6940) від 03.10.2018р., відповідно до вимог статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , опубліковано оголошення голови новоствореного суду про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018р.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Відповідно до частин 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Справа №914/225/18 передана Львівським апеляційним господарським судом до Західного апеляційного господарського суду та автоматизованим розподілом справу №914/225/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Хабіб М.І. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.10.2018.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 справу №914/225/18 прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.11.2018.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18 (суддя Крупник Р.В.) в позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, зацікавлена сторона вправі, за наявності для цього правових підстав, звертатися в суд із вимогою про стягнення збитків у зв'язку із не укладенням договору про пайову участь, а не із вимогою про визнання договору укладеним.

Зважаючи на те, що договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури між Яворівською міською радою та ТОВ Мостнафта (щодо банного комплексу по вул. О. Маковея, 149 в м. Яворові) не укладався, об'єкт будівництва згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації ЛВ №143151390340 здано в експлуатацію 19.05.2015, а сплата пайової участі (внеску) замовником повинна відбуватися, по-перше, на підставі договору про пайову участь, укладеного між замовником і органом місцевого самоврядування, по-друге, такий внесок повинен бути сплачений до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством, і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відтак, з огляду на вимоги ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та з врахуванням того, що у відповідача з моменту здачі об'єкта будівництва в експлуатацію виникло прострочене грошове зобов'язання зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Яворова на суму 176 960 грн., прокурор не погоджується з висновками місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог.

12 липня 2018 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Мостнафта поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18 залишити без змін.

В обгрунтування своєї позиції, відповідач покликається на відсутність у прокуратури законних повноважень на подання позову і представництво в суді інтересів територіальної громади в особі відповідної ради, а також на те, що не укладення договору про пайову участь замовника будівництва у розвитку інфраструктури м. Яворова жодним чином не порушує інтересів держави.

В судовому засіданні прокурор та відповідач підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу. Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.05.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ 143151390340 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво банного корпусу ТзОВ Мостнафта по вул. О. Маковея, 149 у м. Яворові Яворівського району Львівської області, код 1274,4, категорія ІІІ , замовник ТОВ Мостнафта .

Позивач стверджує, що листом від 22.07.2015 №2471 Виконавчий комітет Яворівської міської ради Львівської області повідомив ТОВ Мостнафта про необхідність звернення до Яворівської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Яворова, у зв'язку з проведенням будівництва банного комплексу по вул. О. Маковея, 149 у м. Яворові. На підтвердження відправлення зазначеного листа позивачем долучено до матеріалів справи копію витягу з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

У період з 15.06.2015 по 24.07.2015 Державною фінансовою інспекцією у Львівській області проведено ревізію міського бюджету м. Яворів та фінансово-господарської діяльності Яворівської міської ради за період з 01.09.2013 по 31.05.2015, за результатами якої складено ОСОБА_3 №08-22/8 від 31.07.2015.

За наслідками проведення вказаної ревізії Державною фінансовою інспекцією у Львівській області встановлено, що внаслідок відсутності звернень замовників будівництва, в тому числі і ТОВ Мостнафта , про укладення догорів про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Яворова та недотримання ними п. 2.1., 3.1. Порядку щодо укладення договорів про пайову участь замовників, міським бюджетом розрахунково недоотримано доходів на загальну суму 194298,40 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач як замовник будівництва не звернувся до Яворівської міської ради для укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури, що є істотним порушенням чинного законодавства і суперечить інтересам держави, а Яворівською міською радою не вжито заходів щодо захисту таких інтересів, Городоцька місцева прокуратура звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області до ТОВ Мостнафта про визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури, стягнення 176960,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Яворова.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як визначено в ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст.181 ГК України.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як вбачається з позовної заяви, предметом даного позову являється визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури та стягнення 176 960,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Яворова.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI ), статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування. При цьому, ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Як зазначалось вище, 19.05.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ 143151390340 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво банного корпусу ТзОВ Мостнафта по вул. О. Маковея, 149 у м. Яворові Яворівського району Львівської області, код 1274,4, категорія ІІІ , замовник ТОВ Мостнафта .

Приймаючи оскаржуване рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, зацікавлена сторона не вправі звертатись із вимогою про визнання договору укладеним.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки, визначений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь для добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами скаржника про те, що не укладення договору про пайову участь у добровільному порядку у строк, встановлений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , до введення об'єкта будівництва в експлуатацію не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти цей договір після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №911/419/17).

Разом із тим, ч. 1 ст. 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Згідно з частинами 5, 6, 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 31.03.2015 №16 затверджено Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова згідно до додатку №1 (надалі - Положення).

Відповідно до п.5 Рішення №16 від 31.03.2015 дане рішення набуває чинності з дня його оприлюднення. Як встановлено судом, офіційне оприлюднення вказаного рішення відбулося в газеті - Інформаційний тижневик Яворівський голос №16 (1124) від 05.04.2015.

Згідно п. 1.1., 1.3. Положення, це Положення регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Яворова у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста Яворова відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Дія цього Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території міста Яворова, за винятком тих, що перелічені у п. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п. 2.3. Положення, розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова визначається у відповідності до пунктів 2.1. і 2.2. цього Положення і становить у разі будівництва, зокрема, для інших будівель та споруд - 8%.

В подальшому, на підставі рішення Яворівської міської ради Львівської області від 24.09.2015 №207, п. 2.3. Положення викладено в новій редакції та зокрема, визначено, що розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова у разі будівництва інших будівель та споруд складає 1%.

Згідно п. 3.2., 3.3. Положення, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 днів з моменту отримання декларації про початок проведення будівельних робіт, звернутися до виконавчого комітету міської ради із заявою про укладення договору. Договір про пайову участь укладається на підставі звернення замовника будівництва на ім'я міського голови та вихідних даних на проектування об'єктів містобудування (технічних умов та містобудівних умов та обмежень).

Однак, враховуючи те, що в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, який замовник будівництва повинен укласти з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта в експлуатацію, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пайової участі у даному спорі слід керуватись положенням, затвердженим рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 31.03.2015 №16, яке було чинним станом на момент введення відповідачем об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п.п.2.1.,2.2. Положення величина пайової участі визначається у Розрахунку, який є невід'ємною частиною Договору, укладеного Замовником із виконавчим комітетом Яворівської міської ради, у грошовому виразі відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж, споруд та транспортних комунікацій. Якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначається згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності на підставі показників опосередкованої вартості спорудження об'єктів житлового будівництва за регіонами України, затверджених Міністерством регіонального розвитку та будівництва України станом на момент проведення Розрахунку.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р. (надалі - Порядок) (у редакції чинній станом на 19.05.2015) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном. В Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ143151390340 від 19.05.2015 зазначена ІІІ категорія складності будівництва.

У Додатку 1 до Порядку передбачена форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, де зокрема передбачено зазначення наступного: «Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією

---

тис. гривень, у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи

---

тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар

---

тис. гривень.»

Згідно з п. 28 Порядку у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Інспекція здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком. Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку. До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються. На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка "У зв'язку із змінами, внесеними декларацією від

---

20__ р. N _____, ця декларація втратила чинність" із зазначенням дати, підпису посадової особи, що скріплюється печаткою.

У Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованій у встановленому порядку Департаментом Державного архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ143151390340 від 19.05.2015, вказано, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 2 212 000,00 грн., в тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 557 000 грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 1 655 000 грн.

Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №922/5937/15 скасовані постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року та Вищого господарського суду України від 13 липня 2016 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2016 року залишено в силі. Верховний Суд України погодився з висновком суду першої інстанції про визначення величини пайової участі саме з кошторисної вартості побудованих гаражів, яка зазначена у декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованій Інспекцією ДАБК у Харківській області.

Відтак, розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Яворова повинен становити 176 960 грн.

Таким чином, враховуючи обов'язковість для забудовника укладення відповідного договору пайової участі, який є підставою для сплати пайового внеску, до прийняття об'єкта в експлуатацію, та безпідставне ухилення відповідача від виконання вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності , зважаючи на підтвердження матеріалами справи розміру пайового внеску та відповідність запропонованого позивачем проекту договору вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова, затвердженого рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 31.03.2015 №16, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню.

З приводу покликання відповідача на відсутність у прокуратури законних повноважень на подання позову і представництво в суді інтересів територіальної громади в особі відповідної ради, а також на те, що не укладення договору про пайову участь замовника будівництва у розвитку інфраструктури м. Яворова жодним чином не порушує інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію.

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках , коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_4 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно . У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, Прокурор обгрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом необхідністю захисту економічних та суспільних інтересів держави, в особі Яворівської міської ради Львівської області, оскільки ухилення відповідача від виконання визначених чинним законодавством вимог щодо укладення договору та сплати коштів пайової участі, призведе до ненадходження до місцевого бюджету 176 960 грн., що в свою чергу унеможливлює повноцінне фінансування створення і розвитку інфраструктури м. Яворова.

При цьому, Прокурор зазначає, що вказані порушення були виявлені Державною фінансовою інспекцією Львівської області ще у 2015 році, з актом ревізії міського бюджету м. Яворова №08-22/8 від 31.07.2015 посадові особи Яворівської міської ради були ознайомлені, проте орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку підтверджено наявність визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для звернення з позовом, оскільки не укладення відповідачем договору про пайову участь, та як наслідок не поступлення до місцевого бюджету коштів у сумі 176 960 грн., порушує інтереси територіальної громади м. Яворова, а Яворівська міська рада не вжила жодних заходів до захисту таких інтересів.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18 підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції покласти на відповідача в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західнийй апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2018 у справі №914/225/18 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області задоволити.

4. Визнати укладеним договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури між Виконавчим комітетом Яворівської міської ради в особі міського голови Яворова ОСОБА_5 (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська,15, код ЗКПО 38011710) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мостнафта в особі директора ОСОБА_6 (81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Галицька, 64, код ЄДРПОУ 25556141) в наступній редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури

201 р. м. Яворів

Виконавчий комітет Яворівської міської ради, в особі міського голови Яворова ОСОБА_5, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю Мостнафта , (в подальшому - Замовник), в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту, з другого боку, (далі за текстом Договору - Сторони ), уклали цей Договір про наступне:

ОСОБА_7 ДОГОВОРУ

1.1. ОСОБА_7 цього Договору є пайовий внесок Замовника у розвиток інфраструктури міста Яворова при здійсненні будівництва об'єкта містобудування на умовах, зазначених цим Договором.

1.2. Назва та місце розташування об'єкта містобудування - Львівська область, м. Яворів, вул. Маковея, 149.

1.3. Цільове призначення об'єкта містобудування - Будівництво банного комплексу по вул. О.Маковея, 149 в м. Яворів Львівської області .

II. СУМА ДОГОВОРУ ТА УМОВИ ОПЛАТИ

2.1. Замовник перераховує кошти на розвиток інфраструктури міста Яворова у розмірі 176960 грн. 00коп. (Сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) єдиним платежем у місцевий бюджет Яворова відповідно до розрахунку (згідно додатку № 1) протягом 30 днів з дня реєстрації цього Договору.

2.2. Якщо попередній розрахунок величини пайової участі було проведено відповідно до наданих Замовником укрупнених показників вартості будівництва, такий розрахунок підлягає уточненню з урахуванням фактичної загальної кошторисної вартості будівництва.

2.3. Сплата коштів Замовником на розвиток інфраструктури міста Яворова здійснюється у безготівковій формі на рахунок № 31512921700700, код платежу 24170000 , МФО 825014 ЗКПО 38011710 у ГУДКСУ у Львівській області.

III. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Замовник зобов'язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1. розділу 2 цього Договору протягом 30 днів з дня реєстрації цього Договору єдиним платежем у місцевий бюджет Яворова.

3.2. У разі внесення змін до проектної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва, Замовник зобов'язується звернутися із клопотанням до виконавчого комітету Яворівської міської ради про внесення відповідних змін до Договору.

3.3. Виконавчий комітет Яворівської міської ради проводить розрахунок

пайового внеску та контролює виконання умов Договору.

IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

4.1. Сторони несуть відповідальність за виконання цього Договору в межах чинного законодавства.

4.2. Усі спірні питання вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку.

4.3. У разі порушення строку погашення частини платежу, передбаченого графіком, сплачується штрафна санкція в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми платежу, та пеня в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу.

Прострочення погашення частини платежу більш як на два місяці є підставою для припинення розстрочення платежу.

V. ІНШІ УМОВИ

5.1. Зміни і доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою Сторін шляхом укладання відповідних угод, які є невід'ємною частиною цього Договору, або в судовому порядку.

5.2. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається.

5.3. Цей Договір укладений Сторонами добровільно. При укладанні Договору майнових прав і претензій Сторони одна до іншої не мають.

5.4. Договір складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий - у виконавчому комітеті Яворівської міської ради.

5.5. Договір набуває чинності з дня реєстрації у фінансово-економічному

відділі міської ради і діє до повного його виконання.

5.5. Додатки до Договору:

№ 1. - розрахунок величини пайової участі Замовника у розвитку

інфраструктури міста Яворова.

VI. ОСОБА_8 СТОРІН, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ

Виконавчий комітетЗамовник Яворівської міської радиТзОВ Мостнафта Адреса: Львівська обл., м. Яворів,Адреса: 81300, Львівська область, вул. Львівська, 15Мостиський район, м. Мостиська, Одержувач - місцевий бюджетвул. Галицька, 64 Яворовакод ЄДРПОУ 25556141 Р/р 31512921700700Тел. 03227 50203 в ГУДКСУ у Львівській області МФО 825014 код ЗКПО 38011710 тел./факс (03259 2-15-62) Міський голова ЯвороваДиректор ОСОБА_5ОСОБА_6 (підпис) (підпис) .

Додаток 1

до договору №

від 201 року

Розрахунок

величини пайової участі замовників (юридичних, фізичних осіб) у

розвитку інфраструктури міста Яворова

Виконавчий комітет Яворівської міської ради, в особі міського голови Яворова ОСОБА_5, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю Мостнафта , (в подальшому - Замовник), в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту, з другого боку, відповідно до умов Договору про пайову участь Замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова від

20____ р. №

---

склали розрахунок величини пайової участі по об'єкту містобудування: Будівництво банного комплексу по вул. О.Маковея, 149 в м. Яворів Львівської області .

1. Розрахунок здійснено на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації, розробленої згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

2. Згідно із затвердженою проектною документацією загальна кошторисна вартість об'єкта становить: 2212000,00 (Два мільйони двісті дванадцять тисяч гривень 00 копійок).

3. Витрати на виділення або придбання земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж, споруд та транспортних комунікацій згідно з наданою Замовником документацією становить: 0 грн. ( Нуль гривень)

4. Розмір пайового внеску становить: 176960грн. 00коп. (Сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

ПУ = (2212000,00 грн. - 0 грн. - 0грн. - 0 грн.) х ( 8 ) %;

5. Цей Додаток є невід'ємною частиною Договору № про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова від 20 р.

Виконавчий комітет Замовник

Яворівської міської ради ТзОВ Мостнафта

Міський голова Яворова Директор

(підпис) ОСОБА_5 (підпис) ОСОБА_6

201 р. 201 р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мостнафта (81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Галицька, 64, код ЄДРПОУ 25556141) на користь Яворівської міської ради (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Львівська,15, код ЗКПО 38011710, р/р 31512921700700) 176 960 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Яворова.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мостнафта (81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Галицька, 64, код ЄДРПОУ 25556141) на користь Прокуратури Львівської області ( 79005, м. Львів, пр. Шевченка,17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 4 416,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 6 624,60 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

7. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2018

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Хабіб М.І.

Суддя Плотніцький Б.Д.