Постанова

від 30.10.2018 по справі 910/18023/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18023/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017

(колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючого, Смірнова Л.Г., Зеленіна В.О.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ"

на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

у справі за позовом Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Преміум-фонд Індексний" в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ"

про стягнення 22 343,22 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/18023/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 року, позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІЗИНГ ІТ-СПВ (далі - Відповідач, Боржник, Скаржник, ТОВ ЛІЗИНГ ІТ-СПВ ) на користь Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду Преміум-фонд Індексний в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ПІОГЛОБАЛ Україна 21 815,50 грн. - невиплаченого відсоткового доходу за 10-й та 11-й періоди, 527,72 грн. - інфляційних втрат за 10-й відсотковий період та 1 827,00 грн. - судового збору.

2. 25.03.2015 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року видано наказ.

3. 20.04.2016 року у ВП № 48878519 старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. (далі - державний виконавець) виніс постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження (т. 4 а.с. 192).

4. 21.04.2016 року державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна, що перебувало за адресою: АДРЕСА_1 та призначено зберігачем гр. ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 189-191).

5. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року скаргу ТОВ ЛІЗИНГ ІТ-СПВ на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві задоволено частково. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - Чорного В.В. в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року, складення опису й арешту майна від 21.04.2016 у виконавчому провадженні ВП № 48878519.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 року, ухвалу господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року скасовано. Скаргу задоволено частково.

7. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - Чорного В.В. в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року, складення опису й арешту майна від 21.04.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48878519; постанову про накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження від 20.04.2016 року у виконавчому провадженні №48878519 та Акт опису й арешту майна від 21.04.2016 року у виконавчому провадженні №48878519 скасовано; ухвалено зняти арешт з майна, який накладено у виконавчому провадженні № 48878519 за Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року та Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій прийнятих за результатами розгляду скарги на дії органу виконання судового рішення

8. 13.12.2016 року, у зв'язку з невиконанням державним виконавцем постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 року, ТОВ ЛІЗИНГ ІТ-СПВ подало скаргу на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, у якій, з врахуванням заяви про зміну (уточнення) вимог від 27.03.2017 року, Cкаржник просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича у виконавчому проваджені № 48878519, яка полягає у невідновленні виконавчого провадження № 48878519, нескасуванні Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року, неповерненні вилученого описаного й арештованого за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року майна, та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича: відновити виконавче провадження № 48878519, винести постанову про скасування Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року, винести постанову про скасування Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року та зняття арешту з майна, на яке було накладено арешт за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року негайно повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та негайно відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

9. Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2017:

- Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича у виконавчому проваджені № 48878519, яка полягає у невідновленні виконавчого провадження № 48878519, нескасуванні Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016, неповерненні вилученого описаного й арештованого за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 майна, та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту.

- Зобов'язано старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича відновити виконавче провадження № 48878519.

- Зобов'язано старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича винести постанову про скасування Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016.

- Зобов'язано старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича винести постанову про скасування Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 та зняття арешту з майна, на яке було накладено арешт за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016; повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 та відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016.

10. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 ухвалу господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року по справі № 910/18023/14 скасовано в частині:

- визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича у виконавчому проваджені № 48878519, яка полягає у неповерненні вилученого описаного й арештованого за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року майна та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту.

- зобов'язання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

11.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у невідновленні виконавчого провадження № 48878519, нескасуванні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року. Зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження № 48878519, винести постанову про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.04.2016 року, винести постанову про скасування Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року та зняття арешту з майна, на яке було накладено арешт за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

11.2. Стосовно вимог Скаржника про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, яка полягає у неповерненні вилученого описаного й арештованого майна за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту, а також зобов'язання повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила що вони не ґрунтуються на нормах Закону України Про виконавче провадження , який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регламентує повноваження діяльності державних виконавців під час здійснення виконавчого провадження.

11.3. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що якщо визначено зберігача майна, то саме він несе відповідальність та обов'язок збереження і зобов'язання з його повернення, зокрема і у разі зняття арешту державним виконавцем.

11.4. Наведені висновки стали підставою для часткового скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 в частині часткового скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2017, а зазначену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

13. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині що стосується скасування ухвали суду першої інстанції Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

13.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 393 ЦК України.

13.2. Суд апеляційної інстанції скасовуючи частково рішення суду першої інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 59, 60, 61, 66 Закону України "Про виконавче провадження".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. До Верховного Суду від учасників справи не надходили відзиви на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

15. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2018 провадження за касаційними скаргами у справі № 910/18023/14 зупинити до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/1353/16.

16. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 поновлено провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/18023/14.

17. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 залишено без руху та надано Скаржнику строк для усунення недоліків до 02.07.2018.

18. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2018 (колегія суддів у складі: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №910/18023/14; вирішено розглянути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №910/18023/14 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

19. 08.08.2018 від колегії суддів суду касаційної інстанції у складі Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М. надійшла заява про самовідвід у справі № 910/18023/14.

20. Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2018 заяву суддів Касаційного господарського суду Кушніра І.В. (головуючого), Краснова Є.В., Мачульського Г.М. про самовідвід у справі № 910/18023/14 задоволено; справу №910/18023/14 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

21. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2018 прийнято справу №910/18023/14 (колегія суддів суду касаційної інстанції у складі: Жукова С.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.) за розглядом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у вказаній справі до провадження; призначено до розгляду касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у вказаній справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2017 слід скасувати, а зазначену ухвалу слід залишити в силі в повному обсязі виходячи з наступного.

23. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Оскільки як господарський суд міста Києва при постановленні ухвали від 12.04. 2017, так і апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 25.09.2017 керувалися нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України в редакції до 15.12.2017), за таких обставин Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваних рішень

26. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені в підпунктах 13.1., 13.2. пункту 13 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

27. Відповідно до положень ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція яка була чинна станом на дату складання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016), про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

28. Відповідно до положень абзацу 3 ч. 1 ст. 937 ЦК України, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

29. Суди попередніх інстанцій встановили, що 21.04.2016 року державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна, що перебувало за адресою: АДРЕСА_1 та призначено зберігачем гр. ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 189-191).

30. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (підпункт 9.13 пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9).

31. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що у практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

31.1. Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

32. Беручи до уваги те, що:

- державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна, що перебувало за адресою: АДРЕСА_1 та саме державним виконавцем призначено зберігачем арештованого майна гр. ОСОБА_8;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 року визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві - Чорного В.В. щодо складення опису й арешту майна від 21.04.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 48878519 та скасовано постанову про накладення арешту на майно боржника та заборону на його відчуження від 20.04.2016 року у виконавчому провадженні №48878519 і Акт опису й арешту майна від 21.04.2016 року у виконавчому провадженні №48878519,

32.1. колегія суддів суду касаційної інстанції з урахуванням того, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦК України), дійшла до висновку про правомірність визнання судом першої інстанції протиправною бездіяльності старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича у виконавчому проваджені № 48878519, яка полягає у неповерненні вилученого описаного й арештованого за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року майна та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту також з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, є правомірним і узгоджується з приписами ст. ст. 936, 937 ЦК України зобов'язання судом першої інстанції вказаного державного виконавця повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

33. Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що визнання незаконною постанови про накладення арешту майна та скасування акту опису й арешту без зобов'язання органу виконання судового рішення відновити становище, яке існувало до вчинення дій та винесення рішень, котрі були визнані незаконними не веде до відновлення порушеного права Заявника скарги на дії органу виконання судового рішення.

34. В даному випадку суд апеляційної інстанції частковим скасуванням ухвали суду першої інстанції не відновив порушене право Заявника на володіння майном за наявності чинного судового рішення про те, що є незаконним втручання органу виконання судового рішення в межах виконавчого провадження № 48878519 у право власності Скаржника на належне йому майно, що полягає у винесенні Акту опису й арешту майна від 21.04.2016, яким поміж іншого визначено органом виконання судового рішення зберігачем арештованого майна гр. ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 189-191).

35. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що якщо визначено зберігача майна, то саме він несе відповідальність та обов'язок збереження і зобов'язання з його повернення, зокрема і у разі зняття арешту державним виконавцем, є таким який суперечить приписам ст. ст. 936, 937 ЦК України та положенням ст. ст. 57, 58 Закону України Про виконавче провадження (редакція яка була чинна станом на дату складання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016), оскільки стороною правочину щодо зберігання майна (враховуючи встановлені обставини справи), є саме орган виконання судового рішення та зберігач.

36. Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

37. Згідно ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

38. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" дійшла до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 12.04.2017 у справі № 910/18023/14 є такою, що відповідає положенням ст. ст. 57, 58 Закону України Про виконавче провадження (редакція яка була чинна станом на дату складання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016) та приписам ст. 121-2 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017).

39. За таких обстави, на підставі ст. ст. 308, 312 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 в частині часткового скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2017 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва від 12.04.2017 у справі № 910/18023/14 підлягає залишенню в силі у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/18023/14 задовольнити.

2. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 910/18023/14 в частині скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року по справі № 910/18023/14 скасувати в частині:

- визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича у виконавчому проваджені № 48878519, яка полягає у неповерненні вилученого описаного й арештованого за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року майна та у невідновленні становища, яке існувало до видання незаконного акту.

- зобов'язання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорного Володимира Вікторовича повернути предмети, які були описані й арештовані за Актом опису й арешту майна від 21.04.2016 року та відновити становище, яке існувало до видання Акту опису й арешту майна від 21.04.2016 року.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.04.2017 у справі № 910/18023/14 залишити в силі в повному обсязі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк