Рішення

від 20.11.2018 по справі 1440/2053/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 р. № 1440/2053/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М.,за участю секретаря судового засідання Бондарь В.О.,

за участю представників: від позивача: Ходикіна М.М., довіреність, від 05.09.18;

від відповідача: Костюкова Д.І., довіреність, від 20.03.18р., розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "МИРОСЛАВА", вул. Шевченка, 59, м.Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Мирослава" (далі - позивач, ТОВ ВКФ Мирослава ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної від 04.07.2018 № 16 для реєстрації та зобов'язання вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли надіслано позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним не було порушено вимог податкового законодавства, підстави для блокування податкової накладної від 04.07.2018 №16 є протиправними і незрозумілими, оскільки позивач за заявою від 22.01.2018 приєднався до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1403002. Контролюючий орган не повідомляв позивача про припинення дії зазначеного договору, тому позов необхідно задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позові.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки позивач не знаходиться за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59) та з метою недопущення втрат бюджету, захисту фінансових інтересів та компрометації особистого ключа підприємства, відповідачем тимчасово призупинено дію заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів позивачу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд дослідив докази, що містяться в матеріалах справи, надав їм оцінку та встановив наступне.

22.01.2018 на підставі заяви позивач приєднався до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 № 1403002. За умовами примірного договору він припиняється у разі подання автором (платником податку) в установленому порядку заяви про припинення дії договору, наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку. Контролюючий орган повідомляє автора (платником податку) про припинення дії договору із зазначенням причин у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії договору на електронну адресу автора (платника податку). Посилений сертифікат відкритого ключа чинний і діє до 12.01.2020.

ТОВ ВКФ Мирослава здійснюючи господарську діяльність з ТОВ Радом - Н по договору № 1/8 від 17.07.2017, з метою виконання вимог п. 201,10 ст. 201 Податкового кодексу України, 15.08.2018 о 9:12 год. надіслало до відповідача податкову накладну № 16 від 04.07.2018, яка не була прийнята. Підставою послугувало наступне: документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником 23622555 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

17.08.2018 позивач листом № 01/09-юр від 16.08.2018 року звернувся з вимогою до відповідача про усунення порушень законодавства та надати рішення з наведеними підставами припинення дії договору.

Як було з'ясовано в судовому засіданні для з'ясування питання підстав не прийняття податкової накладної №16 від 04.07.2018 року директор ТОВ ВКФ Мирослава Г.Г. Чепіжко 21.08.2018 року за запрошенням представника податкової міліції пропозиції відвідав комісію. На даній комісії директор дізналась, що в результаті виходу на за місцезнаходженням платника податків - Позивача - не було виявлено за юридичною адресою. Керівник Позивача надав представникам відповідача на комісії договір оренди офісу (приміщення) за юридичною адресою.

Однак 17.09.2018 позивачем отримано лист відповідача від 17.09.2018 № 13101/10/14-29-08-08 в якому зазначено, що вирішення питання про поновлення дії тимчасово призупиненого договору про визнання електронних документів позивача було обговорено 21.08.2018 під час робочої зустрічі посадових осіб відповідача з керівником позивача.

20.09.2018 року ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області повідомило ГУ ДФС у Миколаївській області призупинення дії Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів підприємству ТОВ ВКФ Мирослава на підставі норм п.45.2 ст.45 ПК України, ст.93 ЦК України, листа від 26.07.2018 року про здійсненні контрольно-перевірочні заходи і встановлення відсутності юридичної особи ТОВ ВКФ Мирослава за зареєстрованим місцезнаходженням: м.Миколаїв, вул.Шевченка, 59 та з метою недопущення втрат бюджету, захисту фінансових інтересів та компрометації особистого ключа підприємства.

Нормами п.45.2 ст.45 ПК України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Згідно з п. 201.16. ПКУ 201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.13-14 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" N 117, 21.02.2018 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, -ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, -надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 постанови КМУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до податкового органу для встановлення причин неможливості зареєструвати податкову накладну № 16 від 04.07.2018, на що останнім не було прийнято відповідного рішення з передбачених діючим законодавством підстав.

Позивач взагалі не був повідомлений щодо причин неможливості зареєструвати податкову накладну № 16 від 04.07.2018. Про призупинення дії Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів підприємству ТОВ ВКФ Мирослава стало відомо завдяки судовому процесу, жодних рішень про це відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, що є предметом даного спору, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неприйняття податкової накладної від 04.07.2018 № 16 для реєстрації.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня , коли було надіслано ТОВ ВКФ "Мирослава" у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, винесення рішення подібного характеру буде втручанням в дискреційні повноваження відповідача, тому в цій частині позову належить відмовити.

В зв'язку з частковим задоволенням позову, та відповідно до норм ст 139 КАС України 881 грн. (1762 грн./2=881) судового збору (квитанція від 22.08.2018 року) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "МИРОСЛАВА" (вул. Шевченка, 59, м.Миколаїв, 54001 код 23622555) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 код 39394277) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неприйняття податкової накладної від 04.07.2018 № 16 для реєстрації.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001 код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "МИРОСЛАВА" (вул. Шевченка, 59, м.Миколаїв,54001 код 23622555) судові витрати в розмірі 881 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник