Рішення

від 21.11.2018 по справі 905/1647/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.2018                     Справа № 905/1647/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Військового прокурора Донецького гарнізону (адреса: 84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 17) в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» (код ЄДРПОУ 37854297, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36),

до відповідача 1: Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства «Кварсит» (код ЄДРПОУ 25604710, адреса: 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 20),

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана - груп» (код ЄДРПОУ 39465958, адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Містобудівників, 17/12),

про: визнання недійсним договору,-

за участю представників:

від прокурора: Чехунов М.В. – за довіреністю, службове посвідчення;

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився,-

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Донецького гарнізону звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» про визнання недійсним договору, укладеного 27.04.2015 між Костянтинівським державним науково-виробничим підприємством «Кварсит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана - груп» про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу.

Позов мотивовано тим, що договір поворотної фінансової допомоги від 27.04.2015, укладений з порушенням чинного законодавства України (ст.67 Господарського кодексу України, приписів Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809), Статуту КДНВП «Кварсит» та Статуту ДК «Укроборонпром», оскільки залучення короткострокової позики здійснено без обов'язкового погодження, а особа, яка підписала такий договір, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення такого правочину.

На підтвердження позовних вимог надано: наказ генерального прокурора України № 376 - вк від 10.07.2017, договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 27.04.2015, банківська виписка від 28.04.2015, виписку зі статуту Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства «Кварсит», порядок погодження Державним концерном «Укроборонпром» залучення кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями від 27.07.2013 № 242, лист Державного концерна «Укроборонпром» від 19.04.2015 Вих. № UОР - 2.2 - 3903, лист Державного концерна «Укроборонпром» від 02.09.2016 Вих. № UОР - 2.12 - 8895, наказ Державного концерна «Укроборонпром» від 15.02.2017 № 43-к, витяг з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємітів та громадських формувань стосовно Державного концерна «Укроборонпром», витяг з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства «Кварсит», витяг з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана - груп», копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1647/18; визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.10.2018; визначено відповідачам строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи до 26.09.2018. Копію відзиву на позовну заяву і всі додані до нього докази направити прокурору та позивачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; визначено прокурору та позивачу строк для подання суду відповіді на відзив до 01.10.2018. Копію відповіді на відзив і всі додані до нього докази направити відповідачу, докази направлення надати суду у вказаний строк; роз'яснено учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161 - 165 Господарського процесуального кодекс; України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі; попереджено відповідачів про те, що у випадку ненадання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи, у встановлений судом строк без повідомлення причин такого ненадання, справа може бути розглянута за наявним матеріалами; явка представників сторін визнана не обов'язковою.

26.09.2018          відповідачем 1 через канцелярію суду подано відзив №1-551 від 24.09.2018 на позовну заяву позивача, відповідно до якого останній визнає позовні вимоги повністю.

До означеного відзиву додано документи, наведені у переліку.

В підготовчому судовому засіданні 01.10.2018 оголошено перерву до 25.10.2018, про що повідомлено Державний концерн «Укроборонпром» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сана - груп» відповідною ухвалою суду; визначено відповідачу 2 строк для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують відповідні доводи до 21.10.2018; визначено прокурору та позивачу строк для подання суду відповіді на відзив до 25.10.2018; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов'язковою.

22.10.2018          від Державного концерну «Укроборонпром» через канцелярію суду надійшли пояснення №UOP 2/2/- 9816 від 19.10.2018, згідно з якими останній просить суд задовольнити позов Військової прокуратури Донецького гарнізону у справі №905/1647/18 повністю. Вказує, що КДНВП «Кварсит» не отримувало у Державного концерну «Укроборонпром» згоди на укладання оспорюваного правочину попри вимоги, які встановлені ст. 67 Господарського кодексу України та порядку, затвердженого постановою КМУ №809 та порядку, затвердженого наказом Концерну №242, тому зазначений правочин підлягає визнанню недійсним в силу ст. 215 Цивільного кодексу України. Водночас, останнім була наведена відповідна судова практика відносно аналогічних справ.

До означених пояснень додано документи, наведені у переліку.

Ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/1647/18; призначено розгляд справи по суті на 21.11.2018; явку представників сторін визнано не обов'язковою.

В судове засідання, що відбулось 21.11.2018, прокурор з'явився, підтримав позов.

Державний концерн «Укроборонпром», в інтересах якого прокурором заявлено позов, свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачі у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

На час розгляду справи від відповідача 2 відзив на позовну заяву не надійшов.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином, наявних матеріалів достатньо для вирішення спору, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі Державного концеру «Укроборонпром», в інтересах якого прокурором заявлено позов, та відповідачів, за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана - Груп» (далі - позикодавець, відповідач 2) та Костянтинівським державним науково - виробничим підприємством «Кварсит» (далі - позичальник, відповідач 1) укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 27.04.2015.

Ззідно з п.1.2 договору, сторони домовились, що позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу на безоплатній основі - без сплати процентів за користування позикою.

До правовідносин надання фінансової допомоги, що встановлена цим договором, застосовуються відповідні положення про договір позики, що передбачені Цивільним кодексом України, а також інші норми актів цивільного законодавства України (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, сума поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за даним договором становить 105000 (сто п'ять тисяч) гривень.

Строк надання фінансової допомоги за даним договором становить один місяць з моменту передання грошей, та вона повинна бути повернута до 30 червня 2015 року, з дати настання якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві фінансову допомогу, передбачену п.2.1. даного договору (п. 3.1.договору).

На виконання умов договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 27.04.2015 відповідачем 2 на користь відповідача 1 перераховано грошові кошти в сумі 105000 (сто п'ять тисяч) гривень, про що свідчить банківська виписка від 28.04.2015.

Як встановлено судом, предметом договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 27.04.2015 є зобов'язання відповідача 2 надати у власність відповідачу 1 грошові кошти та, відповідно, зобов'язання відповідача 2 у визначений договором строк повернути ці кошти відповідачу 1.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України договір за яким одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а інша сторона зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів є договором позики.

Відтак, суд дійшов висновку, що договір про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 27.04.2018 містить у собі всі ознаки договору позики.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює перелік вимог, яким повинен відповідати правочин для набрання їм чинності, тобто юридичної сили.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України. Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто правомірність правочину презумується.

Як встановлено у ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом. Державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром»; майно, передане в установленому порядку Державному концерну «Укроборонпром»; пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління Державного концерну «Укроборонпром». Суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно- промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн «Укроборонпром».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №993 від 31.08.2011 року прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну “Укроборонпром” (далі по тексту «Концерн») підприємств, включених до його складу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1221 від 29.12.2010 року, та затверджено статут концерну, згідно додатку до якого Костянтинівське казенне науково-виробниче підприємство «Кварсит» є учасником вказаного концерну.

Згідно п.13 означеної постанови учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення.

Відповідно до п. 14 означеної постанови, учасники Концерну мають право: самостійно від свого імені укладати договори з іншими учасниками, Концерном, а також з іншими підприємствами, установами та організаціями; вносити на розгляд ради директорів Концерну пропозиції щодо напрямів його діяльності та одержувати необхідну інформацію; одержувати в разі потреби від Концерну фінансову та іншу допомогу з метою підвищення ефективності своєї діяльності; вносити на розгляд ради директорів Концерну пропозиції та брати участь в обговоренні питань, що належать до компетенції Концерну; користуватися в повному обсязі інформацією, що надходить до Концерну, а також послугами, що надаються Концерном.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011р. №809 затверджено Порядок погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток паїв) належать державі, кредит (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями.

Цей Порядок визначає процедуру погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі кредитів (позик) та погодження внесення змін до відповідних кредитних договорі (договорів позики) в рамках реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, для фінансування яких державою або під державні гарантії залучаються кредити (позики) міжнародних фінансових організацій та/або Кредитної установи для відбудови, яка діє на підставі повноважень від Уряду Федеративної Республіки Німеччина, здійснюється відповідно до Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року N 70.

Наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 23.07.2013 №242 затверджено Порядок погодження Концерном залучення кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями.

Згідно даного Порядку визначено процедуру погодження Концерном залучення підприємствами-учасниками концерну та акціонерними товариствами, управління корпоративними правами держави щодо яких передане концернові шляхом укладання кредитного договору, договору позики або випуску облігацій підприємства, у результаті якого виникають зобов'язання щодо повернення коштів, та надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями.

За змістом п.3 порядку підприємство зобов'язане погодити залучення кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов'язанням з Концерном. Після отримання погодження Концерну підприємство зобов'язане погодити залучення внутрішнього довгострокового (більше одного року), зовнішнього кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов'язанням також з Міністерством фінансів України згідно з чинним порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.1. витягу зі Статуту Костянтинівського державного науково- виробничого підприємства «Кварсит», відповідач 1 є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, знаходиться в управлінні Державного концерну «Укроборонпром».

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.1 статуту).

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подано доказів погодження відповідачем 1 з Державним концерном «Укроборонпром» залучення позики від відповідача 2 та на укладання оспорюваного правочину з відповідачем 2. Також, обставини щодо відсутності погодження з Концерном залучення кредиту (позики) відповідачами не оспорюються.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що укладений, договір про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 27.04.2015 не відповідає нормам ст. 67 Господарського кодексу України, постанові Кабінету Міністрів України від 15.06.2011р. №809, статуту відповідача 1.

Згідно із ст. 129 Конституції України одним з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають, рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим” Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з огляду на матеріали справи, норми чинного законодавства та встановлені судом обставини у їх сукупності та враховуючи, що відповідач 1 визнає позов повністю, а відповідачем 2 доводи прокурора та позивача не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення немайнових позовних вимог, судовий збір в цій частині підлягає розподілу між відповідачами порівну.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» до Костянтинівського державного науково – виробничого підприємства «Кварсит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана – груп» про визнання недійсним договору, задовольнити.

2. Визнати недійсним укладений 27.04.2015 між Костянтинівським державним науково – виробничим підприємством «Кварсит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сана – груп» договір про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу.

3. Стягнути з Костянтинівського державного науково - виробничого підприємства «Кварсит» (код ЄДРПОУ 25604710, адреса: 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 20) на користь Військової прокуратури об'єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443, адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21, р/р 35219031025746, Держказначейська служба України, МФО 820172) судовий збір в сумі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана - груп» (код ЄДРПОУ 39465958, адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Містобудівників, 17/12) на користь Військової прокуратури об'єднаних сил (код ЄДРПОУ 39969443, адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21, р/р 35219031025746, Держказначейська служба України, МФО 820172) судовий збір в сумі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

5. Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 21.11.2018.          

           Суддя Н.В. Величко