Рішення

від 06.11.2018 по справі 909/213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2018 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/213/18 за позовом Івано-Франківської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Франківське" 66 726 грн 23 коп. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Франківське" 66 726 грн 23 коп. збитків за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою вул. Польова, 5 у м. Івано-Франківську, без правовстановлюючих документів за періоди з 30 вересня 2015 р. до 25 жовтня 2015 р. та з 01 січня 2016 р. до 02 листопада 2017 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом зазначених періодів користувався земельною ділянкою комунальної власності для обслуговування цієї будівлі без правовстановлюючих документів, що позбавило позивача права отримати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушене.

22 березня 2018 р., суд (суддя Калашник В. О.), відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

03 липня 2018 р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку із перебуванням судді Калашника В. О. з 02 по 31 липня 2018 р. у відпустці, що становить більше чотирнадцяти днів, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 909/213/18 між суддями, за результатами якого 05 липня 2018 р. справу передано на розгляд судді Ткаченко І. В.

10 липня 2018 р., суд прийняв до розгляду зазначену справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 15 серпня 2018 р. та зобов'язав відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позов, а також копію статуту.

15 серпня 2018 р., підготовче засідання суд відклав на 29 серпня 2018 р.

27 серпня 2018 р., до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "Франківське" заперечило проти позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке. Складений інспектором самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради акт обстеження земельної ділянки від 22 березня 2017 р. № 92, яким начебто встановлений факт порушення відповідачем земельного законодавства, є нікчемним, оскільки виключні повноваження із здійснення контролю за дотриманням законодавства про охорону земель належать Держгеокадастру та його посадовим особам. У зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер, а право власності на неї не зареєстровано у встановленому законом порядку, така земельна ділянка не існує як об'єкт цивільних прав. Поряд з цим, ТОВ "Франківське" придбало нерухоме майно без визначення площі земельної ділянки під ним, та яке розташоване на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ "Зірниця" на підставі державного акту про право постійного користування землею від 10 березня 1999 р. № 289. При цьому, відповідач вважає, що розмір визначених у позові збитків є орієнтовним, оскільки за основу такого розрахунку позивач використав орієнтовну нормативно-грошову оцінку землі. Крім того, ТОВ "Франківське" зазначає про відсутність у позивача права при розрахунку збитків за період з 30 вересня до 25 жовтня 2015 р. використовувати технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земель міста Івано-Франківська, що затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 25 червня 2011 р. № 248-10/01, у зв'язку з тим, що пункти 1 та 6 цього рішення були скасовані в судовому порядку відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. у справі № 344/19794/14-а. Зрештою відповідач вважає, що він не ухилявся від укладення договору оренди землі оскільки 18 вересня 2017 р. відчужив спірну будівлю іншій особі.

29 серпня 2018 р., суд оголосив в засіданні перерву до 20 вересня 2018 р.

20 вересня 2018 р., підготовче провадження у справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 10 жовтня 2018 р.

10 жовтня 2018 р., суд оголосив в засіданні перерву до 06 листопада 2018 р.

Представник відповідача після перерви в судове засідання не з'явився, однак до початку судового засідання керівник відповідача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням адвоката, який представляє відповідача, у відпустці. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного до свого клопотання керівник відповідача не долучив.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Суд залишив без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю поважних причин неявки його представника в засідання з огляду на таке.

Про дату проведення судового засідання відповідачу було відомо ще 10 жовтня 2018 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка його представника, а також технічний запис судового засідання від 10 жовтня 2018 р. Відтак у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Крім того, в матеріалах справи (а. с. 91) наявна довіреність від 15 березня 2018 р. на представництво інтересів ТОВ "Франківське", в т. ч. у господарських судах, що видав відповідач на ім'я іншого представника, та про причини неявки якого в судове засідання відповідач суду не повідомив.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

30 вересня 2015 р., ТОВ "Франківське" придбало у ТОВ "Торгмаркет" 395/1000 часток адміністративно-виробничих будівель, що розташовані за адресою вул. Польова, 5 у м. Івано-Франківську. Цього ж дня було здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ "Франківське" на значене майно.

Після придбання нерухомого майна, речове право на земельну ділянку, на якій розміщене таке нерухоме майно, ТОВ "Франківське" не оформило.

02 грудня 2016 р., відповідач віджучив 49/1000 часток цього майна ТОВ "ВВМВ-ІФ".

Відповідно до листа ДПІ в м. Івано-Франківську від 27 лютого 2017 р. № 67/9/09-15-12-03-23/3252, ТОВ "Франківське" не декларує та не сплачує податкові зобов'язання по платі за землю.

27 лютого 2017 р., Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслав відповідачу повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки за адресою вул. Польова, 5 в м. Івано-Франківську.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13 березня 2017 р., відповідач змінив місцезнаходження.

22 березня 2017 р., інспектор самоврядного контролю за використанням та охороною комунальних ресурсів Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради провів обстеження згаданої земельної ділянки, про що склав Акт № 92.

В цьому акті було зазначено, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а власником адміністративно-виробничих будівель, що становлять 346/1000 цього майна, є ТОВ "Франківське".

29 березня 2017 р., Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надіслав на адресу засновника ТОВ "Франківське" клопотання про необхідність оформлення документів на землекористування.

18 вересня 2017 р., відповідач відчужив ТОВ "Екопродвін" 346/1000 часток адміністративно-виробничих будівель за адресою вул. Польова, 5 у м. Івано-Франківську, про що цього ж дня були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

02 листопада 2017 р., відбулось засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаної міською радою плати за оренду земельної ділянки, що виникли внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Повідомлення від 07 серпня та 12 вересня 2018 р. про необхідність присутності представника відповідача на засіданні зазначеної комісії Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надсилав ТОВ "Франківське" на такі адреси: вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ (місцезнаходження належного відповідачу нерухомого майна) та АДРЕСА_1 (адреса засновника відповідача).

Повідомлення про засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у зв'язку із користуванням ТОВ "Франківське" спірною земельною ділянкою було також розміщене в газеті "Західний кур'єр" від 19 жовтня 2017 р.

30 листопада 2017 р., виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради затвердив Акт про визначення збитків власнику землі від 02 листопада 2017 р., в якому було розраховано розмір завданих ТОВ "Франківське" збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 30 вересня до 25 жовтня 2015 р. та з 01 січня 2016 р. до 02 листопада 2017 р.

Так, відповідно до даних Акту від 02 листопада 2017 р., збитки на загальну суму 66 726 грн 23 коп. комісія розрахувала на площу земельної ділянки із розрахунку площі першого поверху належного відповідачу нерухомого майна у розмірі 993,484 кв. м.

При цьому, площа першого поверху належного відповідачу нерухомого майна за зовнішніми розмірами першого поверху будівлі на підставі наданих ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" матеріалів, становить - 977,968 кв. м. (17,24*56+3,6*3,48).

Відповідно до даних листа Головного управляння держгеокадастру в Івано-Франківській області від 23 травня 2017 р. № 8-28-0.4-752/2-17, орієнтовна нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки за адресою вул. Польова, 5 в м. Івано-Франківську становила у 2015 році - 1 095 грн 78 коп., у 2016 році - 1 263 грн 02 коп., у 2017 році - 1 070 грн 81 коп.

13 грудня 2017 р., позивач надіслав на адресу засновника відповідача повідомлення із вимогою добровільного відшкодування завданих збитків.

Отже, предметом цього спору є стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Норма аналогічного змісту визначена і в ч. 1 ст. 120 ЗК України.

Водночас, згідно зі статтями 125 - 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наведені правові норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташовано. За змістом цих норм, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладанні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, із виникненням права власності на об'єкт нерухомості, власник такого об'єкта не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Як видно із матеріалів справи, відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, обов'язку щодо укладення та реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку не виконав.

При цьому, з моменту припинення права власності на спірне нерухоме майно, у попередніх власників припинилось і право користування відповідною земельною ділянкою.

Наведеним спростовуються твердження відповідача про те, що земельна ділянка за адресою вул. Польова, 5 у м. Івано-Франківську належить на праві постійного користування ПрАТ "Зірниця".

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Як визначено в ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ст. 80 ЗК України, суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевою самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В ч. 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За змістом ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частинами 1, 3 ст. 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням наведеного, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо земельних ділянок, за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як видно із матеріалів справи, відповідач у період з 30 вересня 2015 р. (момент державної реєстрації набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) до 18 вересня 2017 р. (момент державної реєстрації припинення права власності у відповідача на нерухоме майно) користувався спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки.

При цьому, наявності об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбаченого як нормами земельного законодавства, так і відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування договору оренди землі відповідач не навів як і не вчинив жодних дій, спрямованих на укладення такого договору.

Таким чином, користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів позбавило позивача можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

Суд здійснив перерахунок завданих відповідачем позивачу збитків за користування спірною земельною ділянкою загальною площею 977,968 кв. м., не виходячи за межі визначених позивачем періодів, та із врахуванням припинення 18 вересня 2017 р. у відповідача права власності на об'єкт нерухомого майна.

Так, річний розмір орендної плати у 2015 році становив 32 149 грн 13 коп., що розрахований таким чином: 1 095 грн 78 коп. (нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки) * 977,968 кв. м. (площа земельної ділянки) * 3 % нормативної грошової оцінки.

Відтак збитки за період з 30 вересня до 25 жовтня 2015 р. дорівнюють 2 290 грн 08 коп. (32 149 грн 13 коп./365 днів * 26 днів).

Аналогічно суд визначив збитки за повний 2016 рік із нормативною грошовою оцінкою 1 кв. м. земельної ділянки у розмірі 1 263 грн 02 коп. та за 260 днів 2017 року із нормативною грошовою оцінкою 1 кв. м. земельної ділянки у розмірі 1 070 грн 81 коп., які становлять - 37 055 грн 79 коп. і 22 378 грн 91 коп. відповідно.

Отже, позов слід задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 61 724 грн 78 коп. збитків, та відмовити у стягненні - 5 001 грн 45 коп.

При цьому, помилковими вбачаються доводи відповідача щодо неприпустимості застосування орієнтовної нормативної грошової оцінки, оскільки методика її визначення встановлена відповідними нормативно-правовими актами, а своїх пропозицій щодо такої оцінки відповідач позивачу не надав та й не спростував в ході розгляду справи судом.

Крім того, ТОВ "Франківське" зазначає про відсутність у позивача права при розрахунку збитків за період з 30 вересня до 25 жовтня 2015 р. використовувати технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земель Івано-Франківська, що затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 25 червня 2011 р. № 248-10/01, у зв'язку з тим, що пункти 1 та 6 цього рішення були скасовані в судовому порядку відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 р. у справі № 344/19794/14-а.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 05 жовтня 2018 р. у справі 909/749/17, нормативно-правові акти, визнані судом незаконними, втрачають чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням, а не з моменту їх прийняття, якщо інша дата не встановлена судом.

Зазначене рішення адміністративного суду набрало законної сили 26 жовтня 2015 р., тобто з цього моменту позивач втратив право використовувати технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земель Івано-Франківська, що затверджена рішенням Івано-Франківської міської ради від 25 червня 2011 р. № 248-10/01.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у позивача права нараховувати збитки за користування земельною ділянкою, яка не сформована у встановленому законом порядку а тому і не може бути об'єктом цивільних прав, слід зазначити, що право позивача на відшкодування збитків за користування земельною ділянкою не може залежати від наявності сформованої земельної ділянки як об'єкту цивільних прав, а залежить від фактичного користування такою ділянкою.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати відповідача на професійну правничу допомогу суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Франківське" (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 157; ідентифікаційний код 40029381) на користь Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21; ідентифікаційний код 33644700) стягнути 61 724 (шістдесят одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 78 коп. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та 1 629 грн (одну тисячу шістсот двадцять дев'ять) грн 75 коп. судового збору;

в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Франківське" на користь Івано-Франківської міської ради 5 001 грн 45 коп. збитків - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повне рішення складено 21 листопада 2018 р.