Ухвала

від 13.11.2018 по справі 910/18384/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.11.2018справа № 910/18384/15

За заявою ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого

Ковалко Г.І.

до товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ "

про визнання договору недійсним в межах справи № 910/18384/15

За заявою приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

до Українського консорціуму "Екосорб" (ідентифікаційний код 02023732)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Ковалко Г.І. - ліквідатор боржника,

від відповідача Побережний П.Я. - предст. за дов

Присутній: Середюк Б.Л. - предст. за дов. ПАТ "Альфа-Банк".

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб" (ідентифікаційний код 02023732), оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.16 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 28.01.16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.16 порушено провадження у справі № 910/18384/15 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковалко Г.І.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 30.08.16 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1.193.797.853, 64 грн. та визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 15.09.16.

Постановою господарського суду міста Києва від 02.03.17 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ковалко Г.І.

13.07.17 від ліквідатора боржника надійшла заява про визнання договору недійсним в межах справи № 910/18384/15.

Враховуючи викладене вище, розгляд заяви призначено на 17.08.17.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.08.17 розгляд заяви відкладено на 21.09.17.

20.09.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ" надішли заперечення на заяву ліквідатора боржника надійшла заява про визнання договору недійсним в межах справи № 910/18384/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.17 відкладено розгляд заяви на 12.10.17.

25.09.17 від ліквідатора боржника надійшли пояснення на заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ".

12.10.17 від товариства з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ" надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.17 відкладено розгляд справи на 16.11.17.

15.12.17 набрав чинності Закон України від 03.10.17 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.17 N2147VІІІ, чинної з 15.12.17), передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.17 N2147VІІІ, чинної з 15.12.17), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03/09/18 призначено розгляд заяви ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Г.І. в межах справи № 910/18384/15 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі на 20.09.18.

17.09.18 від ліквідатора боржника надійшли пояснення до заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суд міста Києва від 20.09.18 підготовче засідання у справі відкладено на 23.10.18.

05.10.18 від заявника надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.18 закрито підготовче провадження та призначено розгляд спарви по суті.

У судовому засіданні, розглянувши заяву ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання недійсним договору довірчого управління майном від 26.10.15 в межах справи № 910/18384/15 та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В поданій заяві позивач просить суд визнати недійсним довірчого управління майном від 26.10.15 (далі - договір), який укладений між Українським консорціумом "Екосорб" та товариством з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ".

На думку позивача вищезазанчаний договір укладений з порушеннями, а тому підлягає визнанню недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду копію договору довірчого управління майном від 26.10.15 та договору іпотеки від 15.12.09 та довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Представник відповідача надав суду заперечення в на заяву в межах справи, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин заяви в межах справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження. В порушення вимог закону, органами управління банкрута не передано на вимогу ліквідатора майнові активи боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до ст. 20 Закону, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Як стверджує позивач, на дату подання позову органом управління боржника Українського консорціуму "Екосорб" Семашко Д.М. не передано майнові активи боржника до відання ліквідатора, в тому числі і об'єкти розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, будинок 60:- напірний каналізаційний колектор 2х3600 м. п.;- безнапірний каналізаційний колектор Д600 -335 м. п.;- безнапірний каналізаційний колектор Д300 - 813 м. п.

Ліквідатором боржника під час ліквідаційної процедури боржника було з'ясовано наступне.

Спірний об'єкт, у відповідності до відомостей з реєстру прав власності (Копія Додається) належить Українському консорціуму "Екосорб" згідно рішення Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради № 109 від 24.04.2009 року та Свідоцтва про право власності від 06.07.2009 року, реєстраційний номер 2714594, каналізаційна насосна станція загальною площею 131,6 м. кв., технічний опис якої наступний: - напірний каналізаційний колектор 2х3600 м. п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д600 -335 м .п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д300 - 813 м. п., передано Українським консорціумом "Екосорб" у довірче управління товариству з обмеженою відповідальністю "СІН-ПОЛ" 26 жовтня 2015 року на підставі договору довірчого управління посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Морозовим Г.В. зареєстрованого у реєстрі за номером 1954.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд дійшов висновку, що укладений договір довірчого управління майном не відповідає вказаним вимогам закону і є недійсним з наступних підстав.

Орган управління, а саме ліквідатор боржника Семашко Д.М. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення такого правочину (ч.2 ст. 203 ЦКУ).

На момент укладення оскаржуваного Договору (26.10.15) боржник перебував у процедурі ліквідації за рішенням загальних зборів учасників від 25.06.15.

Порядок ліквідації юридичної особи визначений ст. 111 ЦК України. Згідно з ч. 4 вказаної статті Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, норми ст. 111 ЦК України не надають ліквідаційній комісії (ліквідатору) повноважень на передачу майна боржника, а навпаки зобов'язують його вживати заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб та за рахунок коштів отриманих від реалізації майна, яке увійшло до ліквідаційної маси та зобов'язаний задовольняти вимоги кредиторів.

Отже, ліквідатор не маючи на те необхідного обсягу повноважень здійснює правочин по передачі майна боржника в довірче володіння третій особі.

Укладений Договір не може суперечити іншим актам цивільного законодавства (ч.1 ст. 203 ЦКУ).

Відповідно до ч.2 ст. 1029 ЦК України, Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Положеннями пункту 4.5.1. оскаржуваного Договору визначено - Управителю надається право володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що дозволяє перехід права власності без будь - яких обмежень та погоджень зі сторони боржника.

У відповідності до ч.2 ст. 1039 ЦКУ, установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави.

На момент укладення оскаржуваного Договору, передане за ним майно було обтяжене іпотекою та перебувало під арештом та забороною відчуження, накладеною Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем від 27.04.15 у виконавчому провадженні ВП №20865754.

Відповідно до ст. ст. 57, 59 ЗУ "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

Отже, ліквідаційна комісія (ліквідатор), здійснивши розпорядження майном шляхом укладення Договору довірчого управління майном, порушила ч.2 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки не мала права на розпорядження майном, що перебуває під арештом та забороною відчуження.

Укладений Договір не може суперечити іншим актам цивільного законодавства (ч.1 ст. 203 ЦКУ).

Оскаржуваний Договір порушує інтереси кредиторів в частині забезпечення та задоволення кредиторських вимог, оскільки таким Договором боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності Боржника або визнання його банкрутом").

Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами і доповненнями (далі - ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1029 ЦКУ, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Станом на дату позову Відповідачем не проводилась жодної оплати за результатом діяльності упродовж усього терміну володіння переданим в управління майном і до сьогодні, чим порушено п.3.1. Договору. ТОВ "СІН-ПОЛ" не надавало жодного звіту про свою діяльність, чим порушено пункт 4.4.3 Договору, а саме обов'язок щоквартального звітування.

Пунктом 3 ст. 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

При цьому, пунктом 5 ст. 1033 ЦКУ визначено, що Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Чим порушено Відповідачем та третьою особою нотаріусом Морозовим Г.В. ст. 1031 ЦКУ.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі довірчого управління керівником та нотаріусом змінена ідентифікація об'єкта викладено у пункті 2.1. Договору у наступній редакції: "об'єкти розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Коцюбинського, будинок 60: - напірний каналізаційний колектор 2х3600 м. п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д600 -335 м. п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д300 - 813 м. п. , які перебувають на балансі Установника управління та є його власністю відповідно до Технічного паспорту на Каналізаційну насосну станцію." з метою ухилення від проведення державної реєстрації, зазначені дії дозволили провести нотаріальне посвідчення без зняття арештів та отримання згоди іпотекодержателя.

Спірний об'єкт у відповідності до відомостей з реєстру прав власності належить Українському консорціуму "Екосорб" згідно рішення Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради №109 від 24.04.2009 року та Свідоцтва про право власності від 06.07.2009 року, реєстраційний номер 2714594, ідентифіковано як каналізаційна насосна станція загальною площею 131,6 м. кв., технічний опис якої наступний: - напірний каналізаційний колектор 2х3600 м. п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д600 -335 м. п.; - безнапірний каналізаційний колектор Д300 - 813 м. п.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір в розмірі 2.756, 00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання недійсним договору довірчого управління майном від 26.10.15 в межах справи № 910/18384/15.

2.Визнати недійсним Договір довірчого управління майном від 26.10.15, укладений між Українським консорціумом "Екосорб" та товариством з обмеженою відповідальністю "СІН - ПОЛ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1954.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІН - ПОЛ" (01004, м. Київ, Червоноармійська, 13/1, кім. 505; ідентифікаційний код 36085288) на користь ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Галини Іванівни (свідоцтво про на право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_2 від 13.05.13; 03150, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 2.756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

4.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.

5.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 21.11.18.