Ухвала

від 22.11.2018 по справі 140/2190/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

22 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2190/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Міраж-1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міраж-1 звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0008215212 про нарахування штрафних санкцій в сумі 29 240 грн. 67 коп.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

21.11.2018 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п'ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, згідно частини чотири, п'ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п'ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Подане представником відповідачів клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні обґрунтоване тим, що розгляд даної справи має важливе значення для контролюючого органу, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зі сторони позивача тягне за собою несвоєчасне та не в повному обсязі наповнення Державного бюджету України. Крім того, представник відповідача вказує, що слід об'єктивно встановити усі обставини справи, що можливо лише при розгляді справи за правилами загального позовного провадження, яка передбачає додаткові стадії судового процесу.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо важливості даної справи для контролюючого органу з огляду на можливі наслідки у вигляді несвоєчасного та не в повному обсязі наповнення Державного бюджету, оскільки фактично усі адміністративні справи з приводу оскарження рішень органів ДФС України в тій чи іншій мірі стосуються наповнення бюджету, однак для прийняття рішення про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження має значення виключно розмір грошових коштів, який може бути заявлено до стягнення з платника податків на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, який в даному випадку не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, доводи заяви про можливість об'єктивного встановлення усіх обставин по справі виключно у випадку розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з причин наявності додаткових стадій судового процесу, а саме: підготовчого засідання, розгляду справи по суті з можливістю надання додаткових пояснень та доказів, судових дебатів, - є безпідставними, з огляду на наступне:

- основним завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин та з'ясування заперечень проти позовних вимог, в той час як предмет спору у справі, що розглядається не потребує жодних уточнень, а заперечення проти позову, разом з доказами, виключно які були покладені в основу оскаржуваного рішення, контролюючий орган, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, зобов'язаний подати суду.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, їх виступи в ході судових дебатів, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачапро розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В.Дмитрук