Постанова

від 04.04.2019 по справі 140/2190/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1486/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, ухвалене суддею Дмитруком В.В. в м.Луцьку Волинської області в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 140/2190/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж-1" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міраж-1" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Волинській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008215212 від 25.10.2018, яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 29240,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу, зазначені в акті камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або рорахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2018 №21936/03-20-52-12-06/35168441, про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням контролюючим органом позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 29 240,67 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №5 від 12.04.2018 на суму 309 960 грн та №6 від 17.04.2018 на суму 412 280 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки податкові накладні №5 від 12.04.2018 та №6 від 17.04.2018 є помилковими та зайво зареєстрованими, що підтверджується зареєстрованими в ЄРПН розрахунками коригувань №3 від 04.06.2018 (зареєстрований 04.06.2018 за №9107950564) №4 від 30.05.2018 (зареєстрований 04.06.2018 за №9107951208), нарахування відповідачем штрафних санкцій за помилково зареєстровані податкові накладні із запізненням, які обнулені розрахунками коригувань, позивач вважає необгрунтованим.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 25 жовтня 2018 року №0008215212.

Рішення мотивоване тим, що суми податку на додану вартість, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН, враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційних сум у податкових деклараціях за відповідний період. При цьому, ПК України не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, що були складені помилково або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

Водночас, складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН заборонено відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, однак з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, платник податку може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН.

Отже, розрахунками коригування №3 від 30.05.2018 та №4 від 30.05.2018 фактично відбулось анулювання як помилково виписаних податкових накладних №5 від 12.04.2018 та №6 від 17.04.2018.

Таким чином, позивач діяв у спосіб, встановлений законом і виправив технічні помилки, які стались під час складання податкових накладних. У зв'язку з цим відсутні правові підстави притягнення до відповідальності за податкові правопорушення та застосування штрафних санкцій до позивача в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №5 від 12.04.2018 та №6 від 17.04.2018.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення ТзОВ Міраж-1 п.201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації подакової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна №5 від 12.04.2018 зареєстрована 31.05.2018 (граничний термін реєстрації 30.04.2018, кількість днів затримки - 31); податкова накладна №2 від 17.04.2018 зареєстрована 01.06.2018 (граничний термін реєстрації 15.05.2018, кількість днів затримки - 17).

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН визначено ст. 120-1 ПК України. При цьому, даною статтею не передбачено виключень щодо застосування норм зазначеної статті за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2018 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку платника податку ТзОВ Міраж-1 (ЄДРПОУ 3516841) щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками якої складено акт №21936/03-20-52-12-06/35168441 від 12.10.2018 (а.с.9-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних №5 від 12.04.2018 та №2 від 17.04.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 № 0008215212, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 29240,67 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №5 від 12.04.2018 на суму 309 960 грн та №2 від 17.04.2018 на суму 412 280 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2018 №0008215212, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Зокрема, камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції як до 01.01.2017, так і з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об єктом перевірки за положеннями абз.1 пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу україни (у редакції до 01.01.2017) є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, на дату складення проведення камеральної перевірки ТОВ Міраж-1 у податкового органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного рішення суб єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Міраж-1" та ПП "Перша продовольча компанія" укладено договір купівлі-продажу №14/04-18 від 14.04.2018 (а.с.15-17).

Відповідно до вказаного договору позивачем було здійснено господарські операції з реалізації огірків ПП "Перша продовольча компанія" та ТОВ "Міраж-1" та реєстрацію податкових накладних:

- №1 від 17.04.2018 на суму 309960 грн, яка зареєстрована 23.04.2018 за №9074323812;

- №3 від 27.04.2018 на суму 412280 грн, яка зареєстрована 07.05.2018 за №9085257546.

У зв'язку з помилковим зазначенням у податкових накладних №1 та №3 дати реалізації, позивачем проведено обнулення вказаних податкових накладних, а саме виписано розрахунки коригувань:

- №1 від 30.05.2018 на суму 309 960 грн до ПН №1 від 17.04.2018, зареєстрований в ЄРПН 31.05.2018 за №9106000870;

- №2 від 30.05.2018 на суму 412 280 грн до ПН №3 від 27.04.2018, зареєстрований в ЄРПН 31.05.2018 за №9106001786.

Фактична реалізація товару була проведена відповідно 12.04.2018 на суму 309600 грн та 17.04.2018 на суму 412 280 грн, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями позивача за квітень 2018 року. У зв'язку з цим позивачем заново були сформовані та зареєстровані з запізненням податкові накладні:

- №1 від 12.04.2018, зареєстровану 31.05.2018 за № 9106694872 на суму 309 960 грн;

- №2 від 17.04.2018, зареєстровану 01.06.2018 за № 9106891009 на суму 412 280 грн.

Позивачем повторно сформовано та відправлено на реєстрацію податкові накладні:

-№5 від 12.04.2018, зареєстрована 31.05.2018 за № 9106790426 на суму 309960 грн;

-№6 від 17.04.2018, зареєстрована 31.05.2018 за № 9106826317 на суму 412280 грн.

До цих податкових накладних позивачем подано розрахунки коригування:

-до податкової накладної №5 від 12.04.2018 розрахунок коригування №3 від 30.05.2018, зареєстрований в ЄРПН 04.06.2018 за №9107950564;

-до податкової накладної №6 від 17.04.2018 розрахунок коригування №4 від 30.05.2018, зареєстрований в ЄРПН 04.06.2018 за № 9107951208.

Камеральною перевіркою щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТзОВ Міраж-1 , проведеною контролюючим органом, встановлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН №5 від 12.04.2018 та №2 від 17.04.2018.

У відповідності до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Колегією суддів також встановлено та слідує з матеріалів справи, що граничний термін реєстрації податкової накладної №2 від 17.04.2018 (сума ПДВ 68713,33 грн) є 15.05.2018, однак така зареєстрована була лише 01.06.2018, тобто кількість днів затримки її реєстації становить 17; граничний термін реєстрації податкової накладної №5 від 12.04.2018 (сума ПДВ 51660 грн) є 30.04.2018, однак така зареєстрована була лише 31.05.2018, тобто кількість днів затримки її реєстації становить 31.

Відтак, контролюючим органом, встановивши несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних №2 від 17.04.2018 та №5 від 12.04.2018 в ЄРПН правомірно застосовано штрафні санкції, розмір яких відповідає санкції п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, про застосування контролюючим органом до підприємства штрафної санкції за одне порушення двічі.

Так, в матеріалах справи наявна копія податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області №0059311206 від 13.06.2018 про застосування до ТзОВ Міраж-1 згідно з статтею 120-1 ПК України штрафних санкцій в розмірі 29240,67 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Позивач стверджує, що визначені даним повідомленням рішенням штрафні санкції підприємством сплачено повному обсязі, а тому, покликаючись на ст.61 Конституції України, зазначає про недопустимість повторного притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Водночас, як слідує із податкового повідомлення-рішення №0059311206 від 13.06.2018 ГУ ДФС у Волинській області, підставою для його прийняття є акт перевірки №8574/03-20-12-06/35168441 від 31.05.2018.

Зі змісту даного акту, колегією суддів встановлено, що в ході проведення камеральної перевірки щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом встановлено порушення ТзОВ Міраж-1 (ЄДРПОУ 35168441) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН:

-№1 від 12.04.2018, зареєстрована 31.05.2018, граничний термін реєстрації 30.04.2018;

-№6 від 17.04.2018, зареєстрована 31.05.2018. граничний термін реєстрації 30.04.2018.

З розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до акта перевірки №8574/03-20-12-06/35168441 від 31.05.2018, встановлено недотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 12.04.2018 на 31 день, №6 від 17.04.2018 - на 16 днів. Загальна сума штрафу обрахована відповідно 30% та 20% від податку на додану вартість за накладними №1 від 12.04.2018, №6 від 17.04.2018 та складає 29240,67 грн.

Слід зазначити, що в межах спірних правовідносин предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення про накладення на ТзОВ Міраж-1 штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №5 від 12.04.2018 та №2 від 17.04.2018, відтак покликання позивача на повторне притягнення до відповідальності за правопорушення одного виду є безпідставними.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та податковим законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, як цього вимагає диспозиція ч.2 ст.2 КАС України, позовні вимоги про його скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі №140/2190/18 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж-1" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Ільчишин В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 15.04.2019.