Постанова

від 21.11.2018 по справі п/811/912/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

21 листопада 2018 року м. Дніпросправа № П/811/912/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Кармазіна Т.М.), прийняте у відкритому судовому засіданні в Кропивницькому, повний текст судового рішення складений 25.07.2018 р., у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Седнівське до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування припису, визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в :

16 березня 2018 року приватне сільськогосподарське підприємство Седнівське звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 12.01.2018 року, визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області по складанню претензії №07/8-/193 від 19.01.2018 року та розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки у прибрежно-захисній смузі р. Інгулець не за цільовим призначенням на території Седнівської сільської ради, Устинівського району.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що припис від 12.01.2018 р. є таким, що підлягає скасуванню, а дії по складанню претензії протиправними, оскільки як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИN №698488, що на праві приватної власності позивачу належить земельна ділянка площею 6,1414 га, яка розташована: Кіровоградська область, Устинівський район, Седнівська сільська рада, за межами населеного пункту. Цільове призначення даної земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв'язку з тим, що засіявши власну земельну ділянку зерновими культурами ПСП Седнівське виходило з цільового призначення такої земельної ділянки (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), а тому в діях позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства. Також, позивач зазначає, що відповідач здійснюючи у своїй претензії №07-8/193 від 19.01.2018 р. розрахунок шкоди, заподіяної нецільовим використанням земельної ділянки водного фонду керувався Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 р. за №963 , проте земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності та цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського призначення. Також, позивач звертає увагу на те, що посадовою особою відповідача не вказано, яким чином було здійснено визначення площі саме 5,9 га та чи всі 5,9 га є прибережною захисною зоною тощо, а також не зазначено чіткі межі прибережних захисних смуг, які мають бути зазначені в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 12.01.2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки встановлено, що земельна ділянка 5,9 га, яка є прилеглою до земельної ділянки Позивача 6,1414 га, засіяна озимими культурами Позивачем. Вказана земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі і, відповідно до п. 1 ч.2 ст.89 Водного кодексу України, не може бути розорана. Відповідач зазначає, що неприйняття судом першої інстанції під час розгляду справи фото доказів, а також той факт, що річка Інгул є середньою річкою, відтак її захисна смуга становить 50, а не 100 метрів не спростовує того факту, що позивачем зайнято земельну ділянку 5,9 га, яка не надана йому у користування та знаходиться у прибережній смузі.

01 жовтня 2018 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки судом під час розгляду справи зроблено вірний висновок, що акт перевірки має містити чіткий та детальний опис виявленого правопорушення, оскільки є носієм доказової інформації. Оскільки відповідачем в акті перевірки зазначено про факти, які не відповідають дійсним обставинам справи, суд дійшов вірного висновку про необхідність скасування припису, прийнятого на підставі зазначеного акту.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Відповідачем також до суду подано клопотання про розгляду справи без участі його представника, у зв'язку з обмеженим фінансуванням на відрядження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 січня 2018 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області на підставі направлення №8/18 від 11.01.2018 р. (а.с.52) відповідно до наказу №19 від 10.01.2018 р. (а.с.51) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №1 від 12.01.2018 р. (а.с.54-61).

Так, перевіркою, зокрема, встановлено нецільове використання прибережної захисної смуги загальною площею 5,9 га, чим, на думку відповідача, порушено вимоги ст.35 Закону України Про охорону земель (а.с.57).

За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища видано припис від 12.01.2018 р. №б/н, яким ПСП Седнівське зобов'язано до 01.04.2018 р. використовувати земельну ділянку водного фонду, а саме прибережну захисну смугу р.Інгул, на території Седнівської сільської ради за цільовим призначенням та привести земельну ділянку до природного стану, шляхом заліснення або залуження (а.с.81).

На підставі акту перевірки від 12.01.2018 р. відповідачем 19.01.2018 р. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки (прибережно-захисна смуга р. Інгул) не за цільовим призначенням на території Седнівської сільської ради, Устинівського району з огляду на який сума збитків складає 13225,89 грн. (а.с.83).

19.01.2018 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області виставлено ПСП Седнівське претензію №07-8/193 про визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 13225,89 грн. (а.с.82).

Не погодившись з зазначеними діями відповідача, ПСП Седнівське звернулось до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу належить земельна ділянка 6.1414 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільського господарства. Земельна ділянка 5.9 га, є прилеглою ділянкою до ділянки позивача. Між тим, в акті перевірки відповідачем зазначено, що земельна ділянка 5,9 га,знаходиться в прибережній зоні р. Інгул та є частиною земельної ділянки 6.1414 га, яка належить позивачу, використовується останнім в порушення її цільового призначення. Також, в акті перевірки неправильно зазначено захисну смугу р. Інгул. Тобто, в акті перевірки відповідачем зазначено помилкові обставини, що було останнім визнано в судовому засіданні, відтак прийнятий на підставі акту перевірки припис підлягає скасуванню як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 5 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з ч.1 ст.20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про використання та охорону земель.

Відповідно до ст.34 Закону №1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877- V , за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище,ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №877- V , органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом та дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання.

Так, встановлені обставини справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного припису послугували порушення вимог природоохоронного законодавства, зафіксовані актом від 12 січня 2018 року.

Вказаний акт перевірки містить такий виклад обставин виявлених порушень: земельна ділянка з кадастровим номером 3525887800:02:000:9428 загальною площею 6,1414 га належить ПСП Седнівське на праві приватної власності . Обстеживши земельну ділянку, встановлено, що частина її є прибережною захисною смуго. Р. Інгул. На момент перевірки засіяна озиминою. Відповідно до ст.. 60 ЗК України прибережна захисна смуга для великих річок складає 100 метрів. Перевіркою встановлено, що має місце порушення природоохоронного законодавства, а саме нецільове використання земельної ділянки зі земель водного фонду, а саме: засівання зерновими, загальною площею 5. Га, що є порушенням ст 35 Закону України Про охорону земель , ст.. 40 Про охорону навколишнього природного середовища , та тягне адміністративну відповідальність передбачену ст.. 53 КУпАП.

У зв'язку з наведеними в акті порушеннями, приписом від 12.01.2018 року позивача зобов'язано: використовувати земельну ділянку водного фонду, а саме прибережну захисну смугу річки Інгул, на території Седнівської сільської ради за цільовим призначенням, привести земельну ділянку до природного стану, шляхом заліснення або залуження.

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що визнано відповідачем, в акті перевірки від 12 січня 2018 року посадовими особами відповідача неправильно зазначено виклад встановлених обставин щодо виявлених порушень, зокрема в акті вказано, що земельна ділянка 5,9 га, яка знаходиться в прилеглій захисній смузі р. Інгул є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3525887800:02:000:9428 загальною площею 6,1414 га, яка належить ПСП Седнівське , також відповідачем було неправильно визначено розмір захисної смуги р. Інгул, а саме вказано 100 метрів замість 50 метрів.

Тобто, встановлені обставини справи свідчать, що посадовими особами відповідача під час перевірки не було дотримано вимог Закону №877- V , внаслідок чого в акті зазначено недостовірні дані, відтак і підставою для прийняття оскаржуваного припису послугували неповно та неправильно встановлені під час перевірки обставини щодо виявленого порушення.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що акт перевірки повинен бути чітким, містити встановлені обставини та детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Посилання відповідача на те, що помилки в акті перевірки не спростовують той факт, що позивачем використовується земельна ділянка 5,9 га, яка знаходиться у прибережній смузі р. Інгул, тому позивач використовує її з порушенням цільового призначення суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки наведені обґрунтування правомірності прийнятого рішення, є відмінними від мотивів прийняття оскаржуваного припису, та фактично змінюють підстави його прийняття, а саме вказують на самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, в той час як підставою для прийняття припису послугував висновок перевіряю чого про нецільове використання позивачем частини, належної йому на праві приватної власності, земельної ділянки, яка знаходиться в прибережній захисній смузі р. Інгул.

Також, суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, починання відповідача на сплату позивачем штраф, накладний на нього постановою прийнятою відповідно до приписів КУпАП України, як на підставу що підтверджує правомірність прийнятого припису є необґрунтованим, оскільки зазначену постанову не було покладено в основу прийнятого рішення.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим в порядку та в межах повноважень визначених законом, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст.243, ст.308,ст.310,ст. 316,ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в адміністративній справі №811/912/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 21 листопада 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 21 листопада 2018 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя А.В. Суховаров