Рішення

від 12.11.2018 по справі 1140/2051/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2051/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд,

у складі: головуючого - судді Хилько Л.І.,

за участю: секретаря - Бабіч О.В.,

представників: позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Приватна агрофірма "МЮННТ" (далі-позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2018 року:

- №00000621401, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 459873,75 грн., у тому числі: 367899 грн. - основного платежу та 91974,75 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №0001651304, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з земельних паїв у розмірі 24312,02 грн., з яких: 24130,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 181,35 грн. - пеня;

- №0001671304, в частині збільшення грошового зобов'язання з військового збору з земельних паїв у розмірі 2431,15 грн., з яких: 2413 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 18,15 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм діючого податкового законодавства, в зв'язку з чим застосування такими рішеннями фінансових санкцій є частково неправомірним, а самі рішення підлягають частковому скасуванню. Так, наявність первинних документів, які містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства, а також підтверджують використання підприємством придбаного (поставленого) товару в власній сільськогосподарській діяльності, є безумовним свідченням реальності вчинених позивачем господарських операцій з контрагентом. Також, позивач вважає, що підприємством своєчасно здійснено перерахування податку на доходи фізичних осіб з земельних паїв за період з 10.11.2015 р. по 18.11.2015 р., а тому відповідачем за цей період протиправно нараховані штрафні санкції, а також зобов'язання зі сплати військового збору.

Не погоджуючись з вищевказаним представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні заявлених вимог. Посилався на те, що за результатами перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 (відображення в податковому обліку нереальних господарських операцій по контрагенту ТОВ "Зерно-Трест, код 38991258); п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п."а" п.176.2 ст.176 (недоутримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб з паїв); п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення", п.п.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 (несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору з орендної плати) Податкового кодексу України (т.1 а.с.248-252).

17.08.2018 р. представником позивача подано відповідь на відзив (т.1 а.с.254), на яку представник відповідача заперечення не подавав.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач - є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Новгородківському відділенні Кропивницькій ОДПІ як платник податків (т.2 а.с.213-236).

Відповідач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2018.

За результатами перевірки складено акт №94/11-28-14-01/20660017 від 19.06.2018 р., висновками якого стали порушення позивачем, серед іншого:

1. п.198., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 368777 грн., в т.ч. за листопад 2016 року на суму 17874 грн., за жовтень 2017 року на суму 350903 грн.;

2. п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п. п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - недоутримано та не перераховано податку з доходів фізичних осіб з паїв за 2015 рік в сумі 7025,09 грн. та донараховано пеню в сумі 13504,28 грн.;

3. п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення",пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору з оренди паїв за перевіряємий період в результаті чого донараховано пеню в сумі 124,55 грн. (т.2 а.с.15-55).

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки відповідачем 09.07.2018 року було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00000621401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч. за: основним платежем - 368777 грн., штрафними санкціями - 92194 грн. (т.2 а.с.56-57);

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в т.ч. за: основним платежем - 7025,09 грн., штрафними санкціями - 68608,14 грн., пеня - 13504,28 грн. (т.2 а.с.58-60);

- № НОМЕР_2, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, в т.ч. за: штрафними санкціями - 2886,76 грн., пеня - 124,55 грн. (т.2 а.с.61-63).

Позивач не погоджується із збільшенням грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 459873,75 грн. (367899 грн. - основного платежу та 91974,75 грн. - штрафних санкцій); з податку на доходи фізичних осіб з земельних паїв у розмірі 24312,02 грн. (24130,67 грн. - штрафних санкцій, 181,35 грн. - пені) та з військового збору з земельних паїв у розмірі 2431,15 грн. (2413 грн. - штрафних санкцій, 18,15 грн. - пені), у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

І. Збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 459873,75 грн..

Як вбачається з акту, за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 41479806 грн.. При цьому, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення всього на суму 367899 грн., в т.ч. за квітень 2016 р. в сумі 350025 грн., за серпень 2016 року в сумі 17874 грн..

Так, на порушення п.198., п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством було завищено податковий кредит за квітень 2016 року в сумі 350025 грн., за серпень 2016 року в сумі 17874 грн. в результаті віднесення до його складу сум ПДВ по відображеним нереальним господарським операціям (здійснення яких в реальному просторі та часі не підтверджується) з ТОВ "Зерно-Трест" (код - 38991258), оформлених дефектними первинними документами.

До вказаних висновків перевіряючі дійшли після опрацювання податкової інформації щодо ТОВ "Зерно-Трест".

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків, врегульовано Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (в редакції, станом на день виникнення спірних правовідносин).

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, згідно до п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу даних норм можна дійти висновку, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання такого товару (таких робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Платник податків не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечується.

Судом встановлено, що позивачем було відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів у ТОВ "Зерно-Транс" на загальну суму ПДВ 367899 грн., в тому числі: квітень 2016 року - 350025 грн.; липень 2016 р. - 17874 грн..

З поданих суду первинних документів вбачається, що 20.04.2016 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "Зерно-Трест" (Продавець) був укладений договір купівлі продажу №1/206617/4 за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця посівний матеріал (насіння сої "Ментор") в кількості та асортименті, передбаченими цим Договором (т.2 а.с.65-66).

ТОВ "Зерно-Трест" надало позивачеві рахунок-фактуру № ЗТ-1/20660017 від 20.04.2016 року на оплату товару за договором (насіння сої "Ментор" в кількості 75 тон), загальна вартість якого з ПДВ - 2 100 150,00 грн. (т.2 а.с.67).

В свою чергу, позивач в повному обсязі оплатив вказаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 548 від 16.05.2016 р. на суму 1000000 грн. (проведено банком 16.05.2016 р.), № 559 від 19.05.2016 р. на суму 85050 грн. (проведено банком 19.05.2016 р.), № 615 від 27.05.2016 р. на суму 300000 грн. (проведено банком 27.05.2016 р.), № 642 від 03.06.2016 р. на суму 27000 грн. (проведено банком 03.06.2016 р.), № 688 від 15.06.2016 р. на суму 383100 грн. (проведено банком 15.06.2016 р.), № 701 від 21.06.2016 р. на суму 170000 грн. (проведено банком 21.06.2016 р.), № 711 від 23.06.2016 р. на суму 135000 грн. (проведено банком 23.06.2016 р.) (т.2 а.с.68-74).

21.04.2018р. ТОВ "Зерно-Трест" виписано податкову накладну №23 на загальну суму 2100150 грн., в т.ч. ПДВ - 350025 грн. (т.2 а.с.75-76).

21.04.2016 р. товар доставлений постачальником ТОВ "Зерне Трест" та прийнятий позивачем, що підтверджено товарно-транспортними накладним № 0018927 від 21.04.2016 р., № 0018928 від 21.04.2016 р. та видатковою наклади № ЗТ-1/20660017 від 21.04.2016 р. (т.2 а.с.77-79).

Також, 18.07.2016 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "Зерно-Трест" (Продавець) був укладений догові купівлі-продажу № 2/206617/4, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця посівний матеріал (насіння кукурудзи "Адевей" Лімагрейн) в кількості та асортименті, що передбачені цим Договором (т.2 а.с.80-81).

ТОВ "Зерно-Трест" надало позивачеві рахунок-фактуру № ЗТ-2/20660017 від 21.06.2016 на оплату товару (насіння кукурудзи "Адевей" Лімагрейн в кількості 40 мішків), загальна вартість товару з ПДВ становила 107244 грн. (т.2 а.с.82).

Позивач в повному обсязі оплатив вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням № 884 від 18.07.2016 р. на суму 107244 грн. (проведено банком 18.07.2016 р.) (т.2 а.с.83).

18.07.2016 р. ТОВ "Зерно-Трест виписано податкову накладну №40 на загальну суму 107244 грн., в т.ч. ПДВ - 17874 грн. (т.2 а.с.84-85).

18.07.2016 р. товар (насіння кукурудзи) був доставлений постачальником ТОВ "Зерно-Трест" та прийнятий позивачем, що підтверджується видатковою накладною № ЗТ-2/20660017 від 18.07.2016 р. (т.2 а.с.86).

В подальшому, поставлений ТОВ "Зерно-Трест" товар (насіння сої і кукурудзи) був використаний позивачем у власній сільськогосподарській діяльності як посівний матеріал. Факт використання товару у виробничому циклі підтверджується, зокрема: формами державних статистичних спостережень № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур" під урожай 2016 р. та під урожай 2017 р.; формами державних статистичних спостережень № 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід І винограду" на 01.12.2016 та на 01.12.2017; формами державного статистичного спостереження № 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств" за 2016 рік та за 2017 рік; звітами про рух основних та допоміжних матеріалів, сировини, запасних частин, малоцінного інвентарю та готової продукції за квітень 2016 року (мінеральні, органічні

добрива та ЗЗР), липень 2016 року (готова продукція рослинництво), вересень 2016 р. (готова продукція рослинництво) вересень 2017 року (готова продукція рослинництво), жовтень 2017 р. (готова продукція рослинництво) (т.2 а.с.87-177).

З аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача з контрагентом вбачається, що позивачем дотримано всіх обов'язкових вимог законодавства, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Також, враховано, що наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з ПДВ є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе те, що відомості у документах, на підставі яких вони були сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Однак, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із даним суб'єктом господарювання було лише одержання податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів, що договір укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди. Крім того відповідачем не доведено, що дана юридична особа була створена з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків та порушення економічних інтересів держави.

Слід також зазначити, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Отже, на підставі вищевказаного суд вважає, що висновки в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 367899 грн. не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, тому податкове повідомлення-рішення №00000621401 від 09.07.2018 р., в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 459873,75 грн., у тому числі: 367899 грн. - основного платежу та 91974,75 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, є протиправним та підлягає скасуванню.

ІІ. Збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з земельних паїв у сумі 24312,02 грн. та з військового збору з земельних паїв у сумі 2431,15 грн..

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за період, що перевірявся. позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб (паї). Крім того, в порушення пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення",пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України несвоєчасного перерахування до бюджету військовий збір з оренди паїв за перевіряємий період.

Як вбачається з розрахунку повноти і своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб з паїв за період з 01.04.15 по 31.03.18 (т.2 а.с.60), позивач здійснював перерахування цього податку за період з 10.11.15 по 18.11.15 з одноденним (з 13.11.15 по 16.11.15) з триденним простроченням.

Як вбачається з розрахунку повноти і своєчасності перерахування військового збору з паїв за період з 01.04.15 по 31.03.18 (т.2 а.с.63), позивач здійснював перерахування цього податку за період з 10.11.15 по 18.11.15 з одноденним (з 13.11.15 по 16.11.15) з триденним простроченням.

Стаття 168 Податкового кодексу України визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Згідно вимог п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

У пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до абз. "а" п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Таким чином, податковий агент зобов'язаний перераховувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу (п.п.168.1.2), а у разі якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Щодо військового збору, то відповідно пп.1.1-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

В свою чергу, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України вказано, що платниками податку, зокрема, є: податковий агент.

Відповідно до положень п.163.1 ст.163 ПК України об'єкт оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Таким чином, податкові агенти, які виплачують фізичній особі дохід у вигляді заробітної плати, є платниками також військового збору, об'єктом оподаткування яким є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Разом з тим, з акту перевірки від 19.06.2018 не вбачається встановлення податковим органом факту сплати підприємством не протягом банківського дня, що наставав за днем такої виплати.

В даному випадку, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, оподатковуваний дохід виплачувався готівкою з каси підприємства, що підтверджується вкладними аркушами касової книги, видатковими касовими ордерами та відомостями на видачу коштів згідно договорів оренди земельних паїв за період 10.11.2015 р. по 18.11.2015 р.. Відтак, перерахування податку здійснювалось в порядку, відображеному у розрахунку відповідача, а саме: частина суми ПДФО перераховувалась в день виплати оподаткованого доходу, залишок суми ПДФО за день виплати доходу; перераховувався не пізніше наступного дня, у відповідності з п. 168.1.4. ст. 168 ПК України.

При цьому, залишок суми ПДФО з доходу виплаченого 13.11.2015 р. (п'ятниця) був перерахований 16.11.2015 р. (понеділок), оскільки 14.11.2015 р. (субота) та 15.11.2015 р. (неділя) були вихідними днями. У розумінні п. 168.1.4. ст. 168 ПК України, саме 16.11.2015 року є банківським днем, що настав за днем виплати оподатковуваного доходу, відтак є граничним строком для перерахування суми ПДФО з доходу виплаченого 13.11.2015 р..

Копії платіжних доручень на підтвердження перерахування сум ПДФО з земельних паїв за період з 10.11.2015 р. по 18.11.2015 р. додано до матеріалів справи (т.2 а.с.178-212).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 09.07.2018 р. №0001651304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24312,02 грн. (24130,67 грн. - штрафних санкцій, 181,35 грн. - пені) та від 09.07.2018 р. №0001671304 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2431,15 грн. (2413 грн. - штрафних санкцій, 18,15 грн. - пені) також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 7299,25 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №00000621401 від 09.07.2018 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 459873,75 грн., у тому числі: 367899 грн. - основного платежу та 91974,75 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №0001651304 від 09.07.2018 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з земельних паїв у розмірі 24312,02 грн., з яких: 24130,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 181,35 грн. - пеня.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №0001671304 від 09.07.2018 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору з земельних паїв у розмірі 2431,15 грн., з яких: 2413 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 18,15 грн. - пеня.

Стягнути на користь приватного підприємства "Приватна агрофірма "МЮННТ" (код - 20660017, 28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, смт. Новгородка, вул. Дружби, будинок 89) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) судовий збір у сумі 7299 (сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 25 коп..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 листопада 2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3