Ухвала

від 30.07.2019 по справі 1140/2051/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2019 року

м.Київ

справа №1140/2051/18

адміністративне провадження №К/9901/17627/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №1140/2051/18 за позовом Приватного підприємства "Приватна агрофірма "МЮННТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як до суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, а також пропуску строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 КАС України.

Скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів. Встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

18 липня 2019 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01 липня 2019 року скаржником до касаційного суду подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору вмотивоване необхідністю додаткового часу для сплати судового збору у даній справі, оскільки Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області відбувається постійне безспірне списання коштів з рахунків відповідача. У зв`язку з цим, на даний час, у скаржника відсутні кошти спрямовані на сплату судового збору.

Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Головне управління Державної фіскальної служби України є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом.

Проаналізувавши доводи вказаного клопотання, враховуючи відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Верховного Суду від 01 липня 2019 року була отримана скаржником 08 липня 2019 року.

Дотепер жодних клопотань та/або заяв, щодо зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на адресу суду від скаржника не надходило.

Отже, встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк для усунення недоліків касаційної скарги був більш, ніж достатнім, для виконання дій, направлених на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Пунктом 4 частини першої статті 333 цього ж Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №1140/2051/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

М.М. Гімон