Постанова

від 21.11.2018 по справі 132/3447/15-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 132/3447/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Каращук О.Г.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області (правонаступник - Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року позивач, ОСОБА_2, звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Калинівський районний суд Вінницької області постановою від 15 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив. Судове рішення рішення мотивоване тим, що Згідно з внесеними змінами Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213 у ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції не звернуто увагу на Положення пункту 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким визнано, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Вважає, що з 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".

У відзиві на апеляційну скаргу правонаступник - Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що винесене без порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати і виплату пенсії ОСОБА_2 було відновлено 01.10.2017 року.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка звернулась до суду з позовом, у якому вказує, що з 01 червня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі, Вінницької області та отримувала пенсію за віком у розмірі 2790 грн. 49 коп., призначену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Після призначення пенсії продовжує працювати на посаді начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області.

3 01 квітня 2015 року призначену пенсію не отримує.

22 жовтня 2015 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі, Вінницької області, щодо причини не виплати пенсії та отримала відповідь, що з 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення (№213-VIII), яким передбачено, що у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України " Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. При цьому порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширено на всіх пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Вважаючи припинення виплати її пенсії порушенням її конституційних прав, тому звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 3 статті 3 КАС України (в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачка перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі і до 01.04.2015 року отримувала пенсію за віком.

02.03.2015 Верховною Радою України прийнято Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213, який набрав чинності 01.04.2015 року.

Згідно з внесеними змінами Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213 у ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення".

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаною нормою пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , тимчасово не виплачуються особам у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів".

Як встановлено судом першої інстанції на момент розгляду справи, позивач не відноситься до осіб - інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , є державним службовцем, працює на посаді керівника ДРАЦС у Калинівському районі, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу , а тому управлінням правомірно відмовлено у поновлені виплати пенсії.

Доводи апеляційної скарги, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України спростовуються тим, що Положення пункту 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016

Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що згідно ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи), адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Зазначений строк позивачем було пропущено.

Також, як зазначено судом першої інстанції, заява про поновлення строку звернення до суду позивачкою не подавалась, поважність пропуску строку звернення до суду не зазначалось.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку позовній вимозі щодо стягнення з управління Пенсійного фонду суми завданої моральної шкоди у розмірі 2000 грн., а тому додатковому перегляду судом апеляційної інстанції не підлягає.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15 березня 2016 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.