Рішення

від 23.11.2018 по справі 344/13156/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13156/16-ц

Провадження № 2/344/568/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бухвак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд-Сервіс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та завданих збитків,-

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2016 року ТОВ "Технобуд-Сервіс" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків, завданих невиконанням умов договору.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 07 жовтня 2015 року між ТОВ "Технобуд-Сервіс" та ОСОБА_1 було укладено договір №07/10-15 на виконання робіт по встановленню опалення за адресою: АДРЕСА_3, в нежитлових приміщеннях №№ ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, ХХХІІІ загальною площею 63,9 кв.м. Загальна вартість робіт згідно наряду - замовлення (додаток №1 до договору) складає 40 000 грн., кінцевий термін виконання робіт - 18 листопада 2015 року. Для виконання умов договору відповідач в якості завдатку отримав грошові кошти в сумі 22 600 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 08 жовтня 2015 року №14. Станом на дату виконання зобов'язань роботи не були розпочаті, жодних обгрунтованих пояснень відповідачем не наведено. Крім того, відповідно до умов договору позивач надав відповідачу позику в розмірі 5 000 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами та також останнім не повернута. Усі спроби вирішити питання щодо повернення коштів в досудовому порядку шляхом усних переговорів та направлення відповідачу письмових вимог виявились безрезультатними. Так як укладений з ОСОБА_1 договір був спрямований на виконання зобов'язань ТОВ "Технобуд-Сервіс" перед ТОВ "Т.Б.С.-Інвест", внаслідок невиконання його умов з вини ОСОБА_1 позивач зазнав збитків у сумі 21 500 грн, які сплатив в якості штрафних санкцій на користь ТОВ "Т.Б.С.-Інвест". Відповідач попереджався про наявність таких зобов'язань та фінансові санкції з боку ТОВ "Т.Б.С.-Інвест". Тому позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з ОСОБА_1 98 597 грн. 97 коп, що складається з 22 600 грн. - коштів, виданих для виконання договору, 22 600 грн - коштів, що підлягають сплаті за невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, 1 799 грн. 98 коп.- інфляційних втрат, 24 800 грн. - пені, 5 000 грн. - суми позики, 214, грн. 49 коп. - інфляційних втрат, 77 грн. 70 грн - річних, 21 500 грн - збитків, завданих невиконанням договору. Крім того, просив стягнути з відповідача 1 478 грн. 87 коп. судового збору та 11 900 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладеній у позові, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 подав письмові заперечення на позов в яких вказав, що позовні вимоги позивача вважає необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що він не підписував договір від 07 жовтня 2015 року №07/10-15, його підпис на договорі та наряді -замовленні підроблений, тому ніяких зобов'язань перед ТОВ "Технобуд-Сервіс" він не мав. Він не є спеціалістом по встановленню опалення, ніколи цим не займався і тому не міг підписувати цей договір. В період з 6 жовтня по 20 листопада 2015 року він працював за трудовим договором в іншій юридичній особі - ТзОВ "Альфабуд-сервіс", на посаді інженера-механіка, де виконував обов'язки по контролю та організації роботи транспортних засобів та баштових кранів. 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 дізнався, що його не оформлено офіційно на роботу, в зв'язку з чим він звернувся до директора ТОВ "Альфабуд-сервіс" ОСОБА_2 з відповідною вимогою, однак отримав відмову. Стверджує, що видаткові касові ордери він підписував як працівник ТОВ "Альфабуд-сервіс", однак у верхньому лівому куті у них не було вказано найменування підприємства та дату ордера. Тому вважає, що дані ордери використані ОСОБА_2 для ТОВ "Технобуд-Сервіс", оскільки останній є одночасно головою ТОВ "Технобуд-Сервіс" та директором ТОВ "Альфабуд-сервіс". В ТОВ "Технобуд-Сервіс", яке зареєстроване і знаходиться за однією адресою з ТОВ ТОВ "Альфабуд-сервіс", він ніколи не працював. Позивачем не надано підтверджуючих документів про те, що ним повідомлено ДПІ м. Івано-Франківська про отримання відповідачем в жовтні 2015 року від ТОВ "Технобуд-Сервіс" доходів в сумі 27 600 грн. Згідно відомостей ДПІ за 4 квартал 2015 року позивачем нараховано та виплачено ОСОБА_1 тільки 247 грн. доходу, причому дата прийняття та звільнення з роботи не співпадають з датою договору на виконання робіт від 07.10.2015р. №07/10-15. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у запереченнях.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 12 жовтня 2016 року відкрито провадження по справі.

16 листопада 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 26 січня 2017 року у даній справі призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 20 червня 2017 року відновлено провадження у справі у зв'язку з отриманням висновку експерта.

31 серпня 2017 року системою автоматичного розподілу справи між суддями дану цивільну справу призначено судді Татаріновій О.А.

12 грудня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Альфабуд" про встановлення факту трудових відносин.

Ухвалою суду від 08 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_1 подав клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи у справі.

Ухвалою суду від 23 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд приходить до висновків про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

07 жовтня 2015 року між ТОВ "Технобуд-Сервіс" (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір №07/10-15 на виконання робіт по встановленню опалення за адресою: АДРЕСА_3, в нежитлових приміщеннях №№ ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, ХХХІІІ загальною площею 63,9 кв.м. (а.с.9).

Відповідно до п. 2.1. договору в день підписання договору Замовник надає Виконавцю наряд-замовлення на виконання роботи з встановленими термінами, при цьому підтвердженням цього отримання такого наряду є підписання даного договору.

Згідно з нарядом - замовленням, який є додатком №1 до договору, Виконавець зобов'язується в строк до 28.10.2015р. здійснити закупівлю товарно-матеріальних цінностей для виконання вищезазначених робіт згідно з переліком, в строк до 18.11.2015р. здійснити закупівлю котла марки Bosch потужністю 28 кВт та виконати монтаж опалення з під'єднанням до паливної, залучивши спеціалізовану організацію (а.с.10). Таким чином кінцевим строком виконання робіт є 18.11.2015р. Загальна вартість робіт згідно наряду-замовлення складає 40 000 грн. Відповідно до п. 3.2. договору вартість робіт, що є предметом даного договору, становить двадцять дві тисячі шістсот гривень (завдаток), Решту суми сімнадцять тисяч чотириста гривень після відзвітування за попередньо наданий завдаток.

Видатковим касовим ордером від 08.10.2015р. №14 ТОВ "Технобуд-Сервіс" видано ОСОБА_1 22 600 грн., підстава видачі - на виробничі потреби згідно наряду до договору №07/10-15 (а.с.11) На даному документі наявний підпис відповідача про отримання коштів.

Пунктом 3.4. договору передбачено право Замовника надати на прохання Виконавця позики в порядку та та на умовах, погодженими Сторонами, що підтверджуються видатковим ордером. Видатковими касовими ордерами від 21.10.2015р. №19 та від 22.10.2015 №20 ТОВ "Технобуд-сервіс" видано ОСОБА_1 5 000 грн., підстава видачі - позика згідно договору №07/10-15 від 07.10.2015р. (а.с.12,13). На даних документах наявний підпис відповідача ОСОБА_1 про отримання коштів.

02 березня 2016 року позивач ТОВ "Технобуд-Сервіс" надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання обумовлених договором робіт, надання акту виконаних робіт, звіту про використання коштів або повернення 27 600 гривень в 7-денний строк з дати даної вимоги (а.с.15). Відповідачем дана вимога отримана 21.03.2015р. (а.с.104), однак жодних дій по її виконанню ним не вчинено.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача про те, що він не підписував даний договір від 07.10.2015р. №07/10-15 та наряд-замовлення до нього спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи. Згідно висновку експерта Івано-Франківського науково - дослідного центру МВС України від 15.06.2017р. №1.1.-86/17 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі на виконання робіт №07/10-15 від 07.10.2015 року виконаний ОСОБА_1; підпис від імені ОСОБА_1 в наряді-замовлення на виконання роботи згідно договору на виконання робіт №07/10-15 від 07.10.2015 року по встановленню опалення (Додаток №1) виконаний ОСОБА_1 (а.с. 170-174).

З - поміж інших документів на огляд експерта для співставлення та аналізу були також надані оригінали видаткових касових ордерів від 08.10.2015р. №14, від 21.10.2015р. №19 та від 22.10.2015 №20 (а.с.160-162), які підтвердили справжність підпису ОСОБА_1

Таким чином відповідачем жодним чином не спростовано підписання ним вищезазначеного договору, наряду- замовлення та видаткових касових ордерів.

Відповідач не заперечує, що в жовтні - листопаді 2015 року він підписував видаткові касові ордери виключно як працівник ТОВ "Альфабуд - сервіс", однак в них в лівому верхньому куті не вказувалось найменування підприємства, що свідчить про використання ОСОБА_2, який одночасно є головою ТОВ "Технобуд-Сервіс" та директором ТОВ "Альфабуд-сервіс", даних видаткових касових ордерів для ТОВ "Технобуд-Сервіс".

Суд критично оцінює дані твердження відповідача як такі що не підтверджені жодними належними та достовірними доказами.

Посилання відповідача про перебування його в трудових відносинах з ТОВ "Альфабуд-сервіс" спростовується судовими рішеннями, які набрали законної сили. Так, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області області від 28.лютого 2017 року (а.с. 194-197), яке ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 серпня 2017 року залишено без змін (а.с. 215-217), скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.січня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Альфабуд-сервіс" про встановлення факту його перебування у трудових відносинах з роботодавцем ТОВ "Альфабуд-сервіс" з 06 жовтня 2015 року по 20 листопада 2015 року на посаді інженера - механіка.

Відповідно до ч.4. ст 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Розділом ІІ наряду- замовлення передбачено залучення спеціалізованої організації здійснення монтажу опалення з під'єднанням до паливної. Тому не можуть братись до уваги твердження відповідача про неможливість виконання ним умов договору у зв'язку з відсутністю у нього фахових знань та навичок по встановленню опалення. Згідно умов договору в його безпосередні обов'язки входила закупівля матеріалів та котла для виконання даних робіт.

Неподання позивачем та відповідно відсутність у ДПІ м. Івано-Франківська інформації про отримання ОСОБА_1 доходу від ТОВ "Технобуд-Сервіс" в сумі 27 600 грн. за договором від 07.10.2015р. №07/10-15 свідчить про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, що не є предметом даного спору, та ніяким чином не спростовує факт отримання відповідачем коштів на виконання умов вищезазначеного договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України підлягає задоволенню вимога ТОВ "Технобуд-Сервіс" про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 1 799 грн. 98 коп. за період з листопада 2015 р. по травень 2016р. у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

В той же час суд не вважає передані відповідачу кошти в сумі 22 600 грн, завдатком для забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України)

Кошти в сумі 22 600 грн. були видані позивачу для виконання ним умов договору від 07.10.2015р. №07/10-15, в основному для закупівлі товарно-матеріальних цінностей (труб, обігрівачів, колін) і за своєю правовою природою вважаються авансом.

Аванс - це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається замовником виконавцю для виконання ним умов договору та яка включається до загальної ціни договору. Тобто, замовник оплачує вартість робіт декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до початку їх виконання, інша частина - в процесі або по завершенню виконання робіт.

Тому суд вважає, що в даному випадку не можуть бути застосовані положення абз.2 ч.1 ст. 571 ЦК України щодо додаткової сплати на користь ТОВ "Технобуд-Сервіс" суми у розмірі 22 600 грн за невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком.

Підтвердженням цієї позиції є вимога позивача від 02.03.2016р., в якій він ставить питання про повернення ОСОБА_1 коштів, отриманих для виконання умов договору, та не вимагає повернення завдатку в подвійному розмірі.

Вимога позивача про стягнення неустойки (пені) у розмірі 24 800 грн. за період з 19.11.2015р. по 19.01.2016р. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч.2. ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3 договору за порушення умов договору, в тому числі порушення строків виконання робіт, Виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 1% загальної вартості робіт по даному договору.

З системного аналізу норм чинного законодавства та договору від 07.10.2015р. №07/10-15, вбачається, що неустойка, визначена п. 4.3. договору, за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею, оскільки згідно його умов її розмір визначається від вартості невиконаного зобов'язання, а не від кількості днів прострочення його виконання.

Таким чином, розмір неустойки, який повинен сплатити відповідач за невиконання умов договору, становить 400 грн. ( розрахунок неустойки: 40 000 грн. х 1% = 400 грн.)

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.4. договору від 07.10.2015р. №07/10-15 та на підставі видаткових касових ордерів від 21.10.2015р. №19 та від 22.10.2015 №20 ТОВ "Технобуд-сервіс" надало ОСОБА_1 позику в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1049 ЦК України).

Позивач 02.03.2016р. пред'явив письмову вимогу про повернення відповідачем коштів в сумі 27 600 гривень, в яку включені 5 000 грн. позики, в 7-денний строк з дати даної вимоги відповідно до вимог ст 530 ЦК України.

Суд вважає, що до даних відносин позики повинні застосовуватись положення ч.2 ст. 1049 ЦК України, які встановлюють 30-денний строк повернення позичальником коштів з дати вимоги, отже кінцевий строк виконання зобов'язання є 31.березня 2016 року, а не 10 березня 2016 року. Відповідач не виконав повернув кошти з зазначений строк, таким чином прострочив виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому підлягають задоволенню вимоги позивача ТОВ "Технобуд-Сервіс" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 5 000 грн, 3% річних в сумі 67 грн.. та інфляційних втрат в сумі 149 грн. 15 коп. за період з 01.04.2016р. по 11.09.2016р. Розрахунок інфляційних втрат: 5 000 грн х 102,98% (підсумковий індекс інфляції) = 5149, 15 грн.; 5149,15 грн. - 5 000 грн. = 149 грн .15 коп

Розрахунок 3% річних: 5 000 грн х 3% х 163 дні прострочення = 67 грн.

Вимога щодо відшкодування збитків.

Позивач стверджує, що укладений з ОСОБА_1 договір від 07.10.2015р. №07/10-15 був спрямований на виконання зобов'язань ТОВ "Технобуд-Сервіс" перед ТОВ "Т.Б.С.-Інвест". Відповідно до умов договору від 21.09.2015р. №21/09-15, укладеним між ТОВ "Технобуд-Сервіс" та ТОВ "Т.Б.С.-Інвест", ТОВ "Технобуд-Сервіс" зобов'язувалось виконати роботи по встановленню опалення за адресою: АДРЕСА_3, в нежитлових приміщеннях №№ ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, ХХХІІІ загальною площею 63,9 кв.м. та передати їх ТОВ "Т.Б.С.-Інвест" в строк до 23.11.2015р. (а.с.17-19).

Внаслідок невиконання з вини відповідача зобов'язань по договору, позивач зазнав збитків у сумі 21 500 грн, які він сплатив в якості штрафних санкцій на користь ТОВ "Т.Б.С.-Інвест" згідно претензії останнього від 13.05.2016р. платіжними дорученнями від 08.06.2016р. №29 та від 28.07.2016р. №48 (а.с.20-22).

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника (детально про це див. коментар до ст. 614 ЦК).

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Суперечливим та таким, що не підтверджено належними та достатніми доказами є твердження позивача щодо попередження ним відповідача про наявність таких зобов'язань та фінансові санкції з боку ТОВ "Т.Б.С.-Інвест".

В положеннях договору від 07.10.2015р. №07/10-15 не передбачено відповідальності позивача перед ТОВ "Т.Б.С.-Інвест", відповідач про факт укладення договору від 21.09.2015р. №21/09-15 не попереджався . Вимога від 02.03.2016р. про повернення коштів також не містить чітких посилань на укладений між ТОВ "Технобуд-Сервіс" та ТОВ "Т.Б.С.-Інвест" договір від 21.09.2015р. №21/09-15 та можливі штрафні санкції, які можуть бути застосовані до позивача. У даній вимозі зазначено, що станом на поточну дату ТОВ "Технобуд-Сервіс" вже отримано від Замовника претензію щодо порушення обумовлених термінів виконання робіт. В той же час претензія ТОВ "Т.Б.С.-Інвест" до ТОВ "Технобуд-Сервіс" про сплату пені за невиконання умов договору в сумі 21 500 грн. надіслана позивачу 13.05.2016р., тобто більш ніж через 2 місяці після вимоги ТОВ "Технобуд-Сервіс" до ОСОБА_1

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Технобуд-Сервіс" та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у зв'язку невиконанням робіт згідно договору в сумі 22 600 гривень, інфляційних втрат в сумі 1799 гривень 78 копійок, неустойки (штрафу) в сумі 400 гривень, заборгованості по позиці в сумі 5000 гривень, інфляційних втрат в сумі 149 гривень 15 копійок та 3% річних в сумі 67 гривень.

Щодо судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином стягненню підлягають 450 грн. 17 коп. сплаченого судового збору (30015,93 грн : 98591,97 грн х 100% = 30,44%; 1478,88 грн х 30,44% = 450 грн, 17 коп.).

Відповідно до п.3. ч.2. ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином стягненню підлягають 3 622 грн. 36 коп. витрат на правову допомогу (30015,93 грн : 98591,97 грн х 100% = 30,44%; 11 900 грн х 30,44%% = 3 622 грн, 36 коп.).

На підставі ст. ст. 526, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України ст.ст. 5,12,13,81,82,89, 141, 263-265,268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Технобуд-Сервіс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та завданих збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс", місцезнаходження якого: Івано-Франківськ, вул. Коновальця, буд. 207, код ЄДРПОУ 32873158, заборгованість у зв'язку невиконанням робіт згідно договору в сумі 22 600 (двадцять дві тисячі шістсот) гривень, інфляційні втрати в сумі 1799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 78 копійок, неустойку (штраф) в сумі 400 (чотириста) гривень, заборгованість по позиці в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, інфляційні втрати в сумі 149 (сто сорок дев'ять) гривень 15 копійок та 3% річних в сумі 67 (сімдесят сім) гривень, а всього стягнути 30 015 (тридцять тисяч п'ятнадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 місце проживання якого: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс", місцезнаходження якого: Івано-Франківськ, вул. Коновальця, буд. 207, код ЄДРПОУ 32873158, витрати по оплаті судового збору в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 місце проживання якого: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс", місцезнаходження якого: Івано-Франківськ, вул. Коновальця, буд. 207, код ЄДРПОУ 32873158, витрати на правову допомогу в розмірі 3 622 (три тисячі шістсот двадцять два) гривні 36 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс", місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, буд. 207, код ЄДРПОУ 14360570.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1, місце проживання: 76000. АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя: Татарінова О.А.