Рішення

від 12.11.2010 по справі 2-1591/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-1591/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 р. Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі - Фефеловій М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання угоди дійсною, визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною, виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, та визнати за нею право власності на даний будинок.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та виселення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені вимоги та просили суд їх задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали та просили відмовити в його задоволені.

Представник ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні. При цьому підтримав заявлені зустрічні вимоги ОСОБА_2 та просив суд їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 з позовом ОСОБА_1 не погодився та підтримав позов ОСОБА_2

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним, надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно з вимогами статті 195 ЦК України (1963 р.) був укладений договір завдатку, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 127.

Відповідно до п. 1. договору завдатку від 22.01.2003 року ОСОБА_2 зобов'язалась продати ОСОБА_1 частину будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 19.5 кв.м. та підсобних приміщень у вигляді кухні та ванної.

ОСОБА_1 за умовами означеного договору, передала ОСОБА_2 суму завдатку у розмірі 31 997 гри. 40 коп., що еквівалентно 6000 доларам США, та зобов'язалась купити у ОСОБА_2 вказане нерухоме майно та сплатити за нього грошову суму в гривнях, еквіваленту 9 000,00 доларам США.

Згідно до п. 4 договору завдатку від 22.01.2003 року договір купівлі-продажу повинен був нотаріально посвідчений до 01.06.2003 року.

ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання за договором завдатку від 22.01.2003 року виконала в повному обсязі шляхом передання обумовленої сторонами суми грошових коштів ОСОБА_2, проти чого представник ОСОБА_2Ю, в судовому засіданні не заперечував.

Однак ОСОБА_2 відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу спірного майна, посилаючись на те, що укладанням цієї угоди порушуються права співвласника спірного будинку - ОСОБА_4, який має першочергове права на придбання частки у праві спільної часткової власності, а до того ж, між нею та третьою особою як співвласниками не було укладено угоди про порядок володіння та користування спільним майном та виділення часток у їхньому праві спільної часткової власності.

Суд встановив, що, для придбання частини будинку у ОСОБА_2, 5 грудня 2001 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продали належну їм квартиру ОСОБА_6 на підставі договору купівлі- продажу. Тобто іншого житла у них для проживання не має.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку надвірними спорудами, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, який в цілому, складається з однієї кам'яної житлової будівлі площею 33,7 кв.м. та надвірних споруд: Г - сараю, Д - вбиральні, Е - літньої кухні, Ж - гаражу, Л , И - вбиралень, К - душу , огорожі та мостіння.

Вказане підтверджується договором дарування від 22.03.2002 року, посвідченим державним нотаріусом Першої одеської нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстровий № 7-848.

Право власності ОСОБА_2 на Уі частину домоволодіння по вул. Березовій, 48 в м. Одесі зареєстровано Одеськім міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості

08.04.2002року під № 11622 стр. 171 кн. 26 доп.

Третя особа ОСОБА_4 є власником Уг частини житлового будинку з надвірними спорудами розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, який в цілому складається з одного кам'яного житлового будинку загальною житловою площею 33,7 кв.м. та надвірних споруд: Г - сараю, Д вбиральні, Е - літньої кухні, Ж - гаражу, З - сараю, Л , И - вбиралень, К - душу , огорожі та мостіння.

Вказане підвереджується договором дарування від 30.06.1993 року, посвідченим держаним нотаріусом Третьої одеської нотаріальної контори ОСОБА_8, реєстровий № 3-5703.

Право власності ОСОБА_4 на Уі частину домоволодіння по вул. Березовій, 48 в м. Одесі зареєстровано 28.07.1993 року Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації під № 26 доп. Стр. 170р 11622.

З матеріалів справи вбачається, що кожному із співвласників спірного будинку - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, належить конкретна визначена частина нерухомості, яка одержана ними за договорами дарування.

Відповідно до ч. 4 ст. 113 ЦК України (1963 р.) кожен учасник загальної часткової власності має право на відшкодувальне чи безвідплатне відчуження іншої особі своєї частки.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦК України (1963 р.) при продажу в загальні часткової власності сторонній особі інші учасники загальної часткової власності мають право на першочергове право придбання частки яка продається за ціною, за яку вона продається та на інших рівних умовах, крім продажу з публічних торгів.

У судовому засіданні встановлено, що договір завдатку який був укладений між ОСОБА_1М ОСОБА_2, без виконання з боку ОСОБА_2 вимог ч. 1, 2 ст. 114 ЦК України (1963 р.) і не повідомленням нею іншого співвласника ОСОБА_4 про продаж частини спільної часткої власності у вигляді ? частини будинку

Але ОСОБА_4, відповідно до ч.З ст. 114 ЦК України ( в редакції 1963 р.) на протязі всьго розгляду справи з 2003 р. не заявляв до суду ніяких вимог про перевід на нього прав та обов'язків покупця в межах встановленого даною статтею строку, що передбачено законом коли учасник часткової власності здійснює чи здійснив дій по продажу загальної часткової власності не запропонувавши придбати вказану частку іншому учаснику даної власності. .

Заявлений ОСОБА_4 позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною, Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.11.2010 року залишений без розгляду.

Виходячи з пояснень ОСОБА_4 видно, що він виступає тільки проти придбання спірної частини особисто ОСОБА_1, і тільки висловлює думку про те, що він бажає придбати цю частину будинку, але ніяких дій направлених на придбання не здійснює.

Усі посилання ОСОБА_4 на те, що він бажає придбати спірну частину будинку безпідставні і не підтверджені ні якими доказами. Також і сама ОСОБА_2 ніколи висловлювала свого бажання та згоди продати свою частину будинку ОСОБА_4

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_4 не реалізував своє право на придбання спірної частини будинку і пропустив усі передбачені законом строки звернення до суду для реалізації права (ч. З ст.114 ЦК України).

Виходячи з викладеного суд доходить до висновку, що права третіх осіб при укладанні

22.01.2003року договору купівлі-продажу частини будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Березова, 48, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 19.5 кв.м. і підсобних приміщень кухні та ванної, не порушені.

Згідно з і ст. 224 ЦК України (1963 р.) за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (1963 р.) якщо одні зі сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд має право на вимогу сторони визнати угоду дійсною.

Суд встановив, що після укладення договору завдатку ОСОБА_1 з сім'єю переїхала в 1/2 частину будинку яку вона хотіла купити і яка належіть ОСОБА_9, проти чого ні ОСОБА_9 ні її представник у судовому засіданні не заперечували (арк.. справи 19,20, 28). На протязі проживання ОСОБА_1 в будинку вона заплатила ОСОБА_9 повністю всю суму вартості частини будинку обумовлену сторонами, що підтверджує сама ОСОБА_9 у своєму зустрічному позові (арк.. справи 28)

Таким чином суд вважає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відбувалася угода купівлі- продажу ? частини будинку розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, але сама угода не була посвідчена нотаріально у зв'язку з перешкодою з боку ОСОБА_9

ОСОБА_2.Е. використавши ОСОБА_1 та її гроші вирішила повернути належну її частину будинку розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, у зв'язку з чим пред'явила до суду зустрічний позов про визнання угоди недійсною та виселення.

Таким чином суд встановив, що при укладанні спірного договору сторонами було додержано майже усіх законодавчо визначених вимог щодо чинності правочину, за винятком його форми.

Виходячи з наведеного суд також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за останньою права власності на частину будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 19.5 кв.м. і підсобних приміщень кухні та ванної, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та виселення, то суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з підстав їх необґрунтованості і безпідставності.

Доводи ОСОБА_9 викладені у зустрічному позові про те, що умовою укладення договору купівлі-продажу '/г частини будинку було оформлення нею правовстановлюючих документів на побудований нею двоповерховий будинок суд вважає без підставними та не заснованими на законі.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 належіть відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЩІК України суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належіть стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 220, 258, 328, 334, 355, 362, 392, 657 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання угоди дійсною, визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу частини будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 19.5 кв.м. і підсобних приміщень: кухні та ванної, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22 січня 2003 року, - дійсним.

Визнати за ОСОБА_10 право власності на частину будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Березова, 48, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 19.5 кв.м. і підсобних приміщень: кухні та ванної.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 480 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_4, про визнання угоди купівлі-продажу недійсною, виселення, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий