Ухвала

від 15.11.2018 по справі 522/24469/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/24469/17

Провадження 1-кп/522/664/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року місто Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_9 ,

представників потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500002668 від 19.05.2017, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.ст. 191, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п`яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування було дотримано всіх вимог КПК України, а також просив обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки є ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 вказує, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому провадженні.

Представник потерпілої ОСОБА_14 , - адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні надав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.

Представники потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_13 щодо повернення обвинувального акту прокурору, а також підтримали клопотання прокурора з приводу застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_9 просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду, а також підтримав клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, - не доведені, зазначили, що обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування. ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину. З приводу призначення обвинувального акту та чисельних клопотань про повернення обвинувального акту прокурору,- просили суд відмовити.

Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку прокурора та учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а також суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні низки умисних корисливих особливо тяжких злочинів. При застосуванні запобіжного заходу суд враховує також дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не навчається, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, 06.06.2017 року, під час досудового розслідування, обвинувачений переховувався від органу досудового слідства, у зв`язку із чим був оголошений у розшук, що дає суду достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений буде переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, які ще не допитувались судом.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, які ще не допитувались судом.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Зважаючи на положення ч.3ст.183 КПК України, колегія суддів вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України.

При цьому суд застосовує положення ч.5ст.182 КПК Українипро те, що у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно ( ч.5ст.182 КПК України).

Можливість призначення у разі визнання винуватим обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, наявність невідшкодованої майнової шкоди у особливо великих розмірах, дає підстави вважати, що застава у межах, зазначених у п.2 ч.5ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що матеріальні збитки, завдані потерпілим дорівнюються 59779 792 гривень, та відповідно до цього суд враховує це при визначенні розміру застави.

Тому з урахуванням викладеного та зазначених обставин справи необхідно призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме визначити розмір застави у розмірі 33928 (тридцяти трьох тисяч дев`ятиста двадцяти восьми) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту. До обвинувального акта додаються реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Згідно ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Судом встановлено, що обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам статей 109 та 291 КПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

З тексту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України за наступних підстав: ОСОБА_5 , навмисно маючи доступ до основних документів та печаток підприємств ТОВ «Капіталстрой» код ЄДРПОУ 33140215, 05.05.2017 (більш точний час в ході слідства встановити не надалось можливим), перебуваючи у офісному приміщені за адресою: м. Одеса вул. Довженко 2-А, кв. 27, по місцю реєстрації ТОВ «Капіталстрой», заволодів рядом документів та печаткою вказаного товариства згідно акту проведення службового розслідування від 24 травня 2017 року, якими розпорядився в подальшому на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Капіталстрой», значних збитків та порушив функціонування господарської та фінансової діяльності товариства.

Проте, всупереч ст. 55, п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить відомостей щодо анкетних даних представника потерпілого ТОВ «Капіталстрой», тобто особи, якій кримінальним правопорушенням завдано значних збитків та порушено функціонування господарської та фінансової діяльності товариства, а у Реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні жодні відомості щодо прийняття рішень про відмову у визнанні таких осіб потерпілими внаслідок відсутності такої згоди від них.

Крім того, у викладі фактичних обставин та формулюванні обвинувачення описано епізод кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України стосовно ОСОБА_15 , якому завдано майнової шкоди у розмірі 7 мільйонів 298 тисяч 577 гривень. Водночас, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, його анкетні дані в обвинувальному акті відсутні.

Крім того, обвинувальний акт містить відомості щодо анкетних даних потерпілого ОСОБА_16 , проте у викладі фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та у формулюванні обвинувачення не має описання жодного злочину, що було вчинено відносно ОСОБА_16 або щодо завдання йому майнової, фізичної чи моральної шкоди.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_5 за вчинення ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 357 КК України не містить відомостей у чому саме полягало отримання ТОВ «Капіталстрой» значних збитків та порушення функціонування господарського та фінансової діяльності підприємства.

Крім того, за текстом усіх аналогічних епізодів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, в одному випадку дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ознаками шахрайства, як вчиненого шляхом обману, в іншому випадку, як вчиненого шляхом зловживання довірою, що є неконкретним формулюванням обвинувачення.

Відсутність в обвинувальному акті фактичних обставин і конкретного формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 9.10.2008, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Незважаючи на вищенаведені недоліки, обвинувальний акт 22.12.2017р. був затверджений прокурором Одеської місцевої прокуратури №3.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення обвинувального акту до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

З цих підстав також колегія суддів вважає клопотання сторони захисту щодо витребування документів передчасними і залишає їх без розгляду.

Керуючись ст. ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-197, 205, п.4 ч.3 статті 314, 291, 372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Застосувати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації на 2 місяці, тобто до 14.01.2019 року.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 33 928 (тридцяти трьох тисяч дев`ятиста двадцяти восьми) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 59781136 (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сто тридцять шість) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного по справі №522/24469/17, провадження 1-кп/522/664/18.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 60 (шістдесят) діб, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 15.11.2018 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Обвинувальний акт з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_5 повернути прокурору через невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

В частині повернення обвинувального акту прокурора, на ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3

15.11.2018