Справа № 523/7590/18
Провадження №2/523/3562/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2018 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Вовкович І.В.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі , справу за позовом -
ОСОБА_1 (65003, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11), Товариства з обмеженою відповідальністю 27 (32000, Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, вул. Грушевського, 59) про стягнення невиплаченої заробітної плати,-
Установив:
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки заробітної плати, моральної шкоди.
Вимоги позову обґрунтував тим, що з 06 червня 2017 року по 12 березня 2018 року працював на посаді касира торговельного залу відділу Кас в ТОВ Епіцентр К і продавцем-касиром в ТОВ 27 , а саме в одному з магазинів мережі, розташованому за адресою Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-й км Овідіопольської дороги, 1. Це підтверджується відповідним записом до трудової книжки, зробленої в момент прийняття позивача на роботу до ТОВ Епіцентр К від 07.06.2017р.
12 березня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.
Після звільнення ОСОБА_1 було видано трудову книжку, а також проведено виплату заробітної плати, але як вважає позивач в розмірі значно нижчому, ніж було обумовлено при прийомі на роботу. При цьому надав розрахунок та загалом просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К та Товариства з обмеженою відповідальністю 27 невиплачену заробітну плату та всі борги у розмірі 22900 грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у загальному розмірі 22500 грн. 00 коп. Окрім того, в відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідачів загалом 50000 грн. 00 коп.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 07 червня 2018 року, було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в загальному порядку. Окрім того відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем ТОВ Епіцентр К надано відзив на позов 02 липня 2018 року. (а.с. 35-38).
Відповідачем ТОВ 27 надано відзив на позов 12 липня 2018 року. (а.с. 59-62).
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Окрім того підтримав відзив на заперечення, котрі ним були подані 05 липня 2018 року (а.с. 72-75).
Представники відповідачів в судовому засіданні вимоги позову не визнали в повному обсязі, з обґрунтувань, що викладені в відзивах, просили відмовити у задоволенні в повному обсязі, оскільки будь-якої заборгованості по заробітній платі та інших виплатах у відповідачів перед позивачем не має, надавши при цьому зазначені розрахунки.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав позивача та представників відповідачів, суд доходить висновку про те, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.06.2017 р. на підставі Наказу № 400-к ОСОБА_1 було прийнято на роботу за сумісництвом касиром центру обслуговування покупців № 1 м. Одеса ТОВ 27 , з посадовим окладом 3461 грн., з гнучким змінним графіком роботи з обліковим періодом 1 рік та оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. (а.с. 63).
Інформація щодо розміру посадового окладу, графіку роботи було наведено у зазначеному наказі, з яким Позивача було належним чином ознайомлено при укладанні трудового договору, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1
Окрім того, 07.06.2017 р. на підставі Наказу № 99-П ОСОБА_1 було прийнято на роботу касиром торговельного ряду відділу Кас за основним місцем роботи, з 07.06.2017 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису, з випробувальним терміном 1 місяць. (а.с. 39,40).
При прийомі на посаду касиру торгівельного залу, ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку гіпермаркету Епіцентр К м. Одеса, у тому числі з часом початку та закінчення першої та другої зміни, про що свідчить його підпис від 06.06.2017 р. Відповідно до чого тривалість робочого дня ОСОБА_1 не перевищувала 9 годин на добу. (а.с. 44,45).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України Про оплату праці , інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать витати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Преміальна частина нараховувалась Позивачеві згідно п.1.1 Положення про преміювання працівників ТОВ Епіцентр К , враховуючи економічні показники діяльності гіпермаркету.
12 березня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням, видано належно оформлену трудову книжку та проведено всі виплати, що належачи Позивачу від підприємства. (а.с. 48).
Відповідно до Наказу №84-к від 07.03.2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за сумісництвом 12.03.2018 року. (а.с. 64).
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що йому було обіцяно при прийомі на роботу заробітну плату у сумі 7 500,00 грн., однак доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Щодо заборгованості в частині невикористаної відпустки суд зазначає.
Відповідно до ст. 2 закону України Про відпустки , право на відпустки мають громадяни України, якщо перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
В ч. 1 ст. 12 Закону України Про відпустки зазначено, що щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
02.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Епіцентр К та ТОВ 27 з власноручно написаною заявою про надання чистини щорічної основної оплачуваної відпустки на 14 календарних днів з 21.01.2018 р. Вказану відпустку було надано Позивачу у відповідності з його заявою. (а.с. 66)
07.03.2018 року Позивач звернуся знову до ТОВ Епіцентр К та ТОВ 27 з власноручно написаною заявою про надання про надання частини щорічної основної оплачуваної відпустки на 4 календарних дні з 08.03.2018 р. з подальшим звільненням за власним бажанням. Вказану вище відпустку було надано згідно із заявою Позивача та законодавством України. (а.с. 49, 67).
Ч. 1 ст. З Закону України Про відпустки зазначає, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Згідно із Наказом №39-П від 07.03.2018 р. та Наказом №84-К від 07.03.2018 р. ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням. (а.с. 47,48,64).
Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обовязковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частина 2 статті 43 ЦПК встановлює, що учасники справи зобовязані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та обєктивному встановленню всіх обставин справи; 3) зявлятися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обовязковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обовязки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В частині стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50000 гривень суд зазначає, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено факт спричинення зазначеної шкоди, тому і зазначені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог та відсутності порушень з боку відповідачів при прийнятті на роботу та звільнені, повній відсутності процесуальних та правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Стаття 3 ЦК України встановлює загальні засади цивільного законодавства , а саме : неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом ; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом ; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Стаття 13 ЦК України передбачає , що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція ; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов,язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки встановлені законом..
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ч.1 ст.20 ЦК України встановлює, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Керуючись ст.ст. 3, 4-7,11-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 274, 268, 352,354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ІПН №2888107939, ІНФОРМАЦІЯ_1, (65003, АДРЕСА_1), до Товариства з обмеженою відповідальністю Епіцентр К , код ЄДРПОУ:32490244, (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11), Товариства з обмеженою відповідальністю 27 , код ЄДРПОУ : 40063820, (32000, Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, вул. Грушевського, 59) про стягнення невиплаченої заробітної плати в розмірі 22 900,00 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у загальному розмірі 22 500,00 грн., моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. - залишити без задоволення повністю
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.
Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.
Суддя
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 25.11.2018 |
Номер документу | 78062697 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Суворовський районний суд м.Одеси
Сувертак І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні