Рішення

від 23.11.2018 по справі 0340/1853/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1853/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євротандем до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євротандем (надалі - ТзОВ Євротандем , позивач) звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1 від 16.09.2018 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1. За результатами зважування встановлено перевищення осьових навантажень та загальної маси транспортного засобу. Однак позивач не погоджується з результатами габаритно-вагового контролю, бо на його думку встановлення перевищення нормативно допустимого осьового та вагового навантаження транспортного засобу відбулося не повіреним зважувальним обладнанням. Також, перевірка проводилась посадовими особами відповідача у складі двох працівників, а не трьох, відповідно до вимог законодавства.

ТзОВ Євротандем вказує на порушення відповідачем порядку проведення контролю, так як він проводився о 22 год. 01 хв., а доказів того, що пересувний пункт знаходився на освітленій ділянці автомобільної дороги ні акт перевірки, ні оскаржуваний розрахунок не містять. Крім того, позивач не погоджується і з самим розрахунком плати за проїзд, оскільки він повинен здійснюватися в залежності від перевищення осьових навантажень над допустимими ваговими параметрами, які обчислюють із врахуванням 2% відхилення від нормативних параметрів. З наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву від 16.10.2018 року відповідач не визнав позовних вимог. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що 16.08.2018 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі графіку проведення рейдових перевірок з 13.08.2018 року по 19.08.2018 року, а також відповідно до направлення на перевірку №011626 від 10.08.2018 року, на 127 км. автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне в зоні дії стаціонарного посту патрульної поліції смт. Цумань, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до пунктів З, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013 року (надалі - Порядок №422), був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки M&н, номерний знак НОМЕР_3. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричепу марки M&а, номерний знак НОМЕР_3, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 48,9 т при нормативно допустимій - 40 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,85 т при нормативно допустимому - 11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 29,75 т при нормативно допустимому 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №722 від 16.08.2018 року.

Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 року, та на підставі талону про зважування №722 від 16.08.2018 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на основі довідки про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010895 від 16.08.2018 року.

Зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442, що відображено у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року.

Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам пункту 5.2 ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT) . Документи щодо відповідності видані ДП Харківстандартметрологією , яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Зважування проводилось на 127 км автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне , де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року. Відповідно до пункту 6 Порядку №1007/1207, Служби автомобільним доріг погоджують графіки та місця проведення габаритно-вагового контролю. Графік щодо місця проведення габаритно-вагового контролю на III квартал 2018 року, відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт , погоджені та затверджені уповноваженими органами виконавчої влади. Окрім того, 10.07.2018 року, після проведення капітального ремонту площадка для зважування на 127 км автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне , обстежувалась відповідними спеціалістами та фахівцями на предмет відповідності встановленим нормативам та вимогам.

Проаналізувавши пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, можна зробити висновок, що у разі перевищення перевізником нормативних вагових параметрів не більше як 2 відсотки, допускається перевезення без оформлення відповідного дозволу. Також в такому випадку перевізнику не нараховується плата за проїзд, оскільки транспортний засіб не є великоваговим. Водночас в оскаржуваному розрахунку плати за проїзд №1 від 16.08.2018 року транспортний засіб ТзОВ Євротандем перевищив загальну масу на 22,25%, а осьові нормативи одичної осі тягача та строєної осі напівпричепа на 7,7% та 35,2 відповідно, отже контролюючими особами Укртрансбезпеки правомірно нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу починаючи з нормативів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України. Відомості з товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

Щодо твердження позивача, що відповідачем не дотримано вимоги щодо кількості контролюючих осіб, то Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 у пункті 16 вказано, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування. Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 та на підставі талону про зважування №722 від 16.08.2018 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року. Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю затверджена додатком №1 Порядку №1007/1207. Форма довідки містить 2 графи для підпису посадовими особами органу державного контролю, зокрема, посадової особи, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператора вагового комплексу. Як вбачається з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року, даний документ підписаний посадовою особою, що проводила габаритно-ваговий контроль - Чапалою А.О., а також оператором вагового комплексу - Котельчуком М.С., та проставлена особиста печатка інспектора Державної служби України з безпеки на транспорті UA 44.

Керуючись наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі графіку проведення рейдових перевірок з 13.08.2018 року по 19.08.2018 року, а також відповідно до направлення на рейдову перевірку №011626 від 10.08.2018 року (а. с. 44-45), старшими державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проводилась рейдова перевірка дотримання законодавства під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на 127 км автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне в зоні дії стаціонарного посту патрульної поліції смт. Цумань.

Діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року (а. с. 47). Графік щодо місця проведення габаритно-вагового контролю на III квартал 2018 року, відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт , погоджені та затверджені уповноваженими органами виконавчої влади (а. с. 46). Дана площадка обстежувалась відповідними спеціалістами та фахівцями на предмет відповідності встановленим нормативам та вимогам (а. с. 48-49).

Зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442. Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам пункту 5.2 ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT) (а. с. 57-61).

Під час проведення такої рейдової перевірки 16.08.2018 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зупинили транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки M&В, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який належить на праві власності ТзОВ Євротандем , та провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля. Приналежність йому вказаного транспортного засобу та причепа, як і факт здійснення перевезення ним 16.08.2018 року вантажу за маршрутом вул. Баренбойма, 1, м. Київ - вул. Мамсурова, 8а, м. Луцьк, Волинська область позивач не заперечив. Водій ОСОБА_3 надав для перевірки такі документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_4 видане 07.02.2017 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 серії НОМЕР_5; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа M&е, номерний знак НОМЕР_3 серії НОМЕР_6; товарно-транспортну накладну №Ки1 191/620 від 15.08.2018 року (пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Луцьк, вантаж - металопрокат). Згідно з товарно-транспортною накладною від 15.08.2018 року №Ки1 191/620, оформленою вантажовідправником ПрАТ Українська гірничо-металургійна компанія Київська регіональна філія АТ УГМК , перевізником ТзОВ Міронекс здійснювалося перевезення вантажу - металопрокат (а. с. 9-10).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричепу макри M& , номерний знак НОМЕР_3, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 48,9 т при нормативно допустимій - 40 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,85 т при нормативно допустимому -11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 29,75 т при нормативно допустимому 22 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №722 від 16.08.2018 року (а. с. 51). Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 та на підставі талону про зважування №722 від 16.08.2018 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року (а. с. 52). Відповідно до пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на основі довідки про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010895 від 16.08.2018 року (а. с. 53).

На підставі документів габаритно-вагового контролю 16.08.2018 року проведено розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, так як транспортний засіб ТзОВ Євротандем перевищив загальну масу на 22,25%, а осьові нормативи одичної осі тягача та строєної осі напівпричепа на 7,7% та 35,2 відповідно, яким ТзОВ Євротандем нараховано плату за проїзд в сумі 4896 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, становить 158 924,16 грн. (а. с. 55).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про дорожній рух від 30.06.1993 року №3353-XII, Законом України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 року №2862-IV, Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року №2344-III, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до статті 6 Закону України Про автомобільні дороги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному &?н;…&?с; транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Волинській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (надалі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Перевіряючи доводи учасників справи щодо процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Так відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричепу макри M&4, номерний знак НОМЕР_3, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 48,9 т при нормативно допустимій - 40 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,85 т при нормативно допустимому -11т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 29,75 т при нормативно допустимому 22 т (а. с. 53).

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено перевищення габаритно-вагових стандартів транспортного засобу, яким позивач здійснював перевезення вантажу.

Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10 жовтня 2013 року № 1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 215/24992.

Посадовими особами відповідача складено довідку від 16.08.2018 року №0003967 про результати здійснення габаритно-вагового контролю за встановленою формою.

Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.08.2018 року №0010895 складено за формою, визначеною пунктом 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422, у зв'язку з виявленням під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам.

Перевіряючи доводи позивача про здійснення габаритно-вагового контролю не повіреним зважувальним обладнанням, судом встановлено, що такий контроль 16.08.2018 року здійснювався відповідачем приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442, місце та режим роботи якого встановлений Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції, як того вимагає пункт 11 Порядку№879. Дана обставина підтверджується переліком діючих та перспективних площадок для пересувних пунктів габаритно-вагового контролю на автодорогах загального користування у Волинській області, планом заходів на третій квартал 2018 року (а. с. 46, 47). Щодо твердження позивача, що вказаний прилад не був повіреним, то суд зазначає наступне.

Підпункт 8 пункту 5 розділу II Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255, вказує що пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням, зокрема свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію.

Постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 року затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (надалі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь (процедури оцінки відповідності* B+D, або B+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Пунктом 5 Технічного регламенту також наведення визначення поняттю технічні специфікації - документи (в тому числі міжнародні стандарти, нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології), що встановлюють технічні вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 15 Технічного регламенту, виробники складають технічну документацію, зазначену у пунктах 48-52 цього Технічного регламенту, та виконують відповідну процедуру оцінки відповідності, наведену в пункті 47 цього Технічного регламенту, або забезпечують її виконання.

Пунктом 47 Технічного регламенту вказано, що оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, що до них застосовуються, повинна проводитися за вибором виробника шляхом застосування однієї з процедур оцінки відповідності, наведених у додатку 1, відповідно до додатка 3.

Пунктом 16 Технічного регламенту зазначено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту (копія декларації про відповідність №6 від 20.12.2017р. додається).

Даний документ вказує на те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 030T-AS2-PWIA №442, який використовувався 16.08.2018 року для габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 43 Технічного регламенту, перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, наведених у додатку 2 (надалі - перелік національних стандартів), затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Пунктом 44 Технічного регламенту вказано, що відповідність засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, наведеним у додатку 2, може бути також забезпечена шляхом застосування технічних специфікацій, посилання на які (або на переліки частин яких) розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Пунктом 45 Технічного регламенту зазначено, що відповідність засобів вимірювальної техніки національним стандартам з переліку національних стандартів або їх частинам, а також технічним специфікаціям, зазначеним у пункті 44 цього Технічного регламенту, або їх частинам надає презумпцію відповідності таких засобів суттєвим вимогам, викладеним у додатку 2.

Як вбачається з декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки №6 (а. с. 60), виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п. 5.2 національного стандарту ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT) ., а також сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0 (а. с. 58-59).

Додаток 3 до Технічного регламенту визначає процедури оцінки відповідності, зокрема, Модуль В (перевірка типу).

Відповідно до пункту 1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.

Пунктом 6 Додатку 3 до Технічного регламенту вказано, що у разі коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.

На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь №030T-AS2-PWIA, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, виданий сертифікат перевірки типу №000438 від 27.11.2017 року, який дійсний до 27.11.2027 року (а. с. 57). Даний документ виданий відповідно до Додатку 3, розділу Процедури оцінки відповідності Модуль В (перевірки типу) до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 року №94.

Пунктом 28 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки) вказано, що відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання, викладені у пунктах 29, 33, 38 і 39 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що засоби вимірювальної техніки, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту ЗО цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених засобів.

Пунктом 30 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F зазначено, що призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування (або доручає їх проведення) для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 32 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F, призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений засіб вимірювальної техніки або доручає його нанесення під свою відповідальність. Даний сертифікат зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17(а. с. 58-59).

Вище вказані документи видані ДП Харківстандартметрологією , яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.

Законом України Про метрологію та метрологічну діяльність визначені відносини, що виникають в провадженні метрологічної діяльності (надалі - Закон).

Відповідно до пункту 1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення цього Закону вказано, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім пункту 9 розділу X Прикінцеві та перехідні положення , який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

Пунктами 2-6 цього Закону вказано наступне.

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами з дня набрання чинності цим Законом.

4. Свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні в частині права проводити повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, протягом визначеного в таких свідоцтвах строку дії.

5. Сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.

6. Свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом визначеного в них строку дії або до прийняття протягом строку дії таких свідоцтв згідно із законами України та відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону рішень центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про уповноваження відповідних підприємств та організацій, їх відокремлених підрозділів на проведення певних вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології, але не більш як три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Сукупний аналіз наведених вище норм Закону та Технічного регламенту вказують на те, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки проходять метрологічну атестацію (повірку) відповідно до Технічного регламенту, у випадку якщо такі засоби вимірювальної техніки введені в експлуатацію після набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що засіб вимірювальної №030T-AS2-PWIA серійний номер №442 введений в експлуатацію 20.12.2017 року (а. с. 61).

Слід вказати, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться за методикою, яка зазначена в п. 5.3.1 ДСТУ OIML R 134-1:2010. Міжповірочний інтервал - 1 рік (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року).

Таким чином, оскільки з моменту введення в експлуатацію нового засобу вимірювальної техніки, на який видані відповідні документи про відповідність вимогам метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції, не пройшов 1 рік, то термін проведення періодичної повірки ще не настав, а отже свідоцтво про повірку повинно бути видане до закінчення міжповірочного інтервалу, але не пізніше 20.12.2018 року.

Необхідно вказати й на відсутність вимог щодо наявності свідоцтва про повірку ваг відповідно до первинної повірки.

Закон України Про метрологію та метрологічну діяльність , зокрема стаття 1 Закону, дає визначення поняттю первинна повірка засобів вимірювальної техніки - повірка засобів вимірювальної техніки, що не були повірені раніше.

Частиною першою статті 16 цього ж Закону вказано, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

Варто вказати, що Технічним регламентом №94 первинна повірка не передбачена. водночас передбачена оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, в тому числі затвердження типу засобів вимірювальної техніки.

Не погоджуючись з результатами зважування, позивач вказує також на недотримання відповідачем складу персоналу пересувного пункту, а саме - трьох працівників.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №156 вказано, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Тому твердження позивача про те що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом містить лише два підписи, а не три не береться судом до уваги.

Щодо твердження позивача про те, що результати зважування транспортного засобу у темну пору доби не є достовірними, то відповідач вказав наступне.

Як зазначалось вище, габаритно-ваговий контролю проводився на освітленій ділянці 127-го км автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне в зоні дії стаціонарного посту патрульної поліції смт. Цумань.

10.07.2018 року, після проведення капітального ремонту, площадка для зважування на 127 км автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне обстежувалась відповідними спеціалістами та фахівцями на предмет відповідності встановленим нормативам та вимогам, про що свідчить акт обстеження. Даний акт вказує на те, що майданчик для здійснення габаритно-вагового контролю на 127км + 750 м ліворуч автомобільної дороги Н-22 Устилуг - Луцьк - Рівне відповідає вимогам, зазначеним в п. II (абз. 1, 2, 3) Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Також актом обстеження від 10.07.2018 року зазначено, що пересувний пункт забезпечений засобами організації дорожнього руху, які встановлюються у відповідності до погодженої в Управлінні патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та Службі автомобільних доріг у Волинській області тимчасової схеми організації дорожнього руху.

На виконання вимог п. 8, 11 Порядку №879 та Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255, тимчасова схема організації дорожнього руху на майданчику для пересувного пункту габаритно-вагового контролю погоджена Управлінням патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та Службою автомобільних доріг у Волинській області (а. с. 49).

З тимчасової схеми організації дорожнього руху на майданчику для пересувного пункту габаритно-вагового контролю вбачається, що пункт габаритно-вагового контролю облаштований пристроями зовнішнього освітлення вуличних площ. Окрім того, майданчик габаритно-вагового контролю додатково освітлюється вуличними ліхтарями АЗС WOG , яка розташована позаду площадки, а також ліхтарями, що розташовані поблизу стаціонарного посту патрульної поліції.

З огляду на вищевказане вбачається, що відповідачем дотримано вимоги щодо освітлення пункту габаритно-вагового контролю у темну пору доби.

Як уже зазначалося, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу, належного позивачу, було встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також відповідно до статті 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини третьої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з вимогами пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Таким чином, наведеними нормами встановлено обов'язок перевізника отримати дозвіл при перевезенні вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

З наведеного випливає, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху заборонено порушувати встановлені ним габаритно-вагові параметри у разі перевезення подільних вантажів.

Позивач не надав доказів звернення до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажів, а навпаки свідомо здійснював перевезення вантажу з суттєвим перевищенням вагових параметрів транспортного засобу.

За приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Відповідно до пункту 21 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Судом береться до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування прийнята з метою збереження дорожнього покриття доріг.

Отже, плата за проїзд великогабаритного транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку №879 - якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа провів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Плата за проїзд є формою відповідальності особи, що застосовується як засіб державного примусу та контролю, передбачений зокрема, Законом України Про автомобільний транспорт , постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та постановою Кабінету Міністрів України 27.06.2007 року №879 Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування , покладаючи на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку №1007/1207, зазначено, що посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку №879:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду; В - відстань перевезення, км.

Пунктом 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, встановлено наступні ставки плати за проїзд для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.

При цьому згідно з пунктом 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі довідки від 16.08.2018 року №0003967 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 16.08.2018 року №0010895 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів проведено розрахунок від 16.08.2018 року №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 4896 євро.

Розрахунок плати за проїзд від 16.08.2018 року №1 виконаний відповідно до формули, визначеної пунктом 30 Порядку №879, та з урахуванням вимог пункту 31-1 цього Порядку за такими показниками: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де Рзм - 0,2 Євро/км (перевищення загальної маси від 44 до 52 тонн включно); Рнв - 0,1 Євро/км (за ставкою плати за проїзд з перевищенням осьових навантажень на одиночну вісь причепа на 7,7% - від 5 до 10 відсотків включно 0,1 Євро/км); Рнв - 1,74 Євро/км (0,27 + 0,15 + 0,15 + 0,15 + 0,15) х 2 (перевищення осьових параметрів: згідно ставок плати за проїзд перевищення осьових навантажень, зокрема на строєну вісь напівпричепа перевищення становить 35,2% (від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 Євро/км; + 4 х 0,15 Євро/км за кожні наступні 5 відсотків понад 20 відсотків), а також подвоєння плати за проїзд згідно пункту 31 Порядку №879 - строєні осі з одиночними шинами; Рг - 0 (перевищення габаритних параметрів) В - пройдена відстань - 400 км; К - на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі (коефіцієнт 3); П = (0,2 + 0,1 + 1,74 + 0) х 400 (відстань) х 3 (коефіцієнт) х 2 (відсутній дозвіл) =4896 Євро.

Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагового транспортного засобу від 16.08.2018 року №1 такі перевищення становлять: загальної маси транспортного засобу на 22,25% (48,9 т при нормативно допустимій - 40 т), навантаження на одиночну вісь тягача на 7,7% (11,85 т при нормативно допустимому - 11 т), навантаження на строєну вісь причепа на 35,2% (29,75 т при нормативно допустимому - 22 т), тобто, фактичне навантаження - 7,3т/11,85т/29,75т при допустимому 11т/11т/22т. Як уже зазначалося, відповідно до товарно-транспортної накладної місцем навантаження є вул. Баренбойма, 1, м. Київ - вул. Мамсурова, 8а, м. Луцьк, Волинська область, загальна маса вантажу 48,9 т.

Представник відповідача зазначив, що при розрахунку відстані взято до уваги вказану товарно-транспортну накладну та враховано відстань, яку перевізник мав намір проїхати. Доказів того, що позивач не здійснював подальший рух, перевантажував транспортний засіб тощо суду не надано.

Оскільки транспортний засіб на повторний габаритний-ваговий контроль не спрямовувався та суду не надано докази приведення у відповідність вагові параметри, то суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно було визначено відстань маршруту руху транспортного засобу з пункту завантаження до пункту розвантаження.

Отже, враховуючи положення вищенаведених норм, суд погоджується з позицією відповідача щодо суми плати за проїзд, яка зазначена у оскаржуваному розрахунку та становить 4896 євро (а. с. 55).

Крім того, позивач вказує в позовній заяві, що при проведенні розрахунку плати за проїзд Укртрансбезпека не врахувала допустиме перевищення вагових параметрів на 2% (величина похибки). Вважає, що базою визначення ставки плати за проїзд мали бути не нормативні вагові параметри, а допустимі вагові параметри (з врахуванням похибки 2%).

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Правил №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

З вказаного вище можна дійти висновку, що у разі перевищення перевізником нормативних вагових параметрів не більше як 2 відсотки, допускається перевезення без оформлення відповідного дозволу. Також в такому випадку перевізнику не нараховується плата за проїзд, оскільки транспортний засіб не є великоваговим. Водночас в оскаржуваному розрахунку плати за проїзд №1 від 16.08.2018 року транспортний засіб ТзОВ Євротандем перевищив загальну масу на 22,25%, а осьові нормативи одичної осі тягача та строєної осі напівпричепа на 7,7% та 35,2 відповідно. Отже, контролюючими особами Укртрансбезпеки правомірно нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу починаючи з нормативів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.

Аналіз положень чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а також досліджені матеріали справи дають суду підстави зробити висновок, що оскаржуваний розрахунок плати за проїзд є правильним та таким, що відповідає вимогам Порядку №879, а тому не підлягає скасуванню.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

За правилами частини першої статті 139 КАС України позивачу відшкодовуються судові витрати у разі задоволення позовних вимог. Оскільки у даному разі суд в задоволенні позову відмовляє, то судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер