Постанова

від 13.03.2019 по справі 0340/1853/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1056/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євротандем на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротандем до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

суддя в 1-й інстанції Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення - 23.11.2018 року,

місце ухвалення рішення - м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 23.11.2018 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ Євротандем звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ Євротандем подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 16.08.2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу DAF XF 105.460, номерний знак НОМЕР_1. За результатами зважування встановлено перевищення осьових навантажень та загальної маси транспортного засобу. Однак позивач не погоджується з результатами габаритно-вагового контролю, бо на його думку встановлення перевищення нормативно допустимого осьового та вагового навантаження транспортного засобу відбулося не повіреним зважувальним обладнанням. Також, перевірка проводилась посадовими особами відповідача у складі двох працівників, а не трьох, відповідно до вимог законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 року залишити без змін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі графіку проведення рейдових перевірок з 13.08.2018 року по 19.08.2018 року, а також відповідно до направлення на рейдову перевірку №011626 від 10.08.2018 року (а. с. 44-45), старшими державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проводилась рейдова перевірка дотримання законодавства під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на 127 км автомобільної дороги Н-22 «Устилуг - Луцьк - Рівне» в зоні дії стаціонарного посту патрульної поліції смт. Цумань.

Діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 року (а. с. 47). Графік щодо місця проведення габаритно-вагового контролю на III квартал 2018 року, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» , погоджені та затверджені уповноваженими органами виконавчої влади (а. с. 46). Дана площадка обстежувалась відповідними спеціалістами та фахівцями на предмет відповідності встановленим нормативам та вимогам (а. с. 48-49).

Зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №442. Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0310-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам пункту 5.2 ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT)» (а. с. 57-61).

Під час проведення такої рейдової перевірки 16.08.2018 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області зупинили транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки M&V, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який належить на праві власності ТзОВ «Євротандем» , та провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля. Приналежність йому вказаного транспортного засобу та причепа, як і факт здійснення перевезення ним 16.08.2018 року вантажу за маршрутом вул. Баренбойма, 1, м. Київ - вул. Мамсурова, 8а, м. Луцьк, Волинська область позивач не заперечив. Водій ОСОБА_2 надав для перевірки такі документи: посвідчення водія відповідної категорії серії ВХР №000476, видане 07.02.2017 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 серії СХК №305502; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа M&V, номерний знак НОМЕР_3 серії СХМ №526499; товарно-транспортну накладну №Ки1 191/620 від 15.08.2018 року (пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Луцьк, вантаж - металопрокат). Згідно з товарно-транспортною накладною від 15.08.2018 року №Ки1 191/620, оформленою вантажовідправником ПрАТ «Українська гірничо-металургійна компанія «Київська регіональна філія АТ «УГМК» , перевізником ТзОВ «Міронекс» здійснювалося перевезення вантажу - металопрокат (а. с. 9-10).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 та напівпричепу макри M&V, номерний знак НОМЕР_3, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 48,9 т при нормативно допустимій - 40 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,85 т при нормативно допустимому -11 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 29,75 т при нормативно допустимому 22 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №722 від 16.08.2018 року (а. с. 51). Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 та на підставі талону про зважування №722 від 16.08.2018 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року (а. с. 52). Відповідно до пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на основі довідки про здійснення габаритно-вагового контролю №0003967 від 16.08.2018 року було складено ОСОБА_3 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0010895 від 16.08.2018 року (а. с. 53).

На підставі документів габаритно-вагового контролю 16.08.2018 року проведено розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, так як транспортний засіб ТзОВ «Євротандем» перевищив загальну масу на 22,25%, а осьові нормативи одичної осі тягача та строєної осі напівпричепа на 7,7% та 35,2 відповідно, яким ТзОВ «Євротандем» нараховано плату за проїзд в сумі 4896 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, становить 158 924,16 грн. (а. с. 55).

Не погоджуючись із вказаним розрахунком, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу 4 пункту 1 постанови КМУ від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) утворено Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Так, пунктом 1 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» затвердженого постановою КМУ від 11.02.20150 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення) передбачено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У підпунктах 15, 27 пункту 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює:

габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю тощо.

Тобто відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

За змістом пунктів 26, 27 Порядку №879 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» , справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункти 30, 31, 31-1 Порядку 879).

Вказаними правовими нормами, визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС (в редакції, чинній на час звернення до суду з розглядуваним позовом) адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

Положеннями пунктів 1, 5 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Як уже вище згадувалось, у спірних відносинах Укртрансбезпекою відповідно до наданих їй повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників параметри яких перевищують нормативні за встановленою формулою здійснюється лише нарахуванням плати за проїзд, що оформлюється оскаржуваним Розрахунком.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, оскаржуваний Розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому, Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Враховуючи наведене, розглядувані вимоги у цій справі не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію, в аналогічних відносинах, висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року №11-1173апп18.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частина перша статті 319 КАС визначає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про закриття провадження у цій справі.

Керуючись ст.ст. 308,310,315,319,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з олбмеженою відповідальністю Євротндем задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у справі №0340/1853/18 скасувати провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 18 березня 2019 року.