Ухвала

від 21.11.2018 по справі 1140/2880/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2880/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглядаючи у судовому засіданні за правилами спрощеного провадження

адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

відповідач: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Світловодської міської ради Кіровоградської області (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Миру, 47, код ЄДРПОУ 33223814)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 4, код ЄДРПОУ 02143979)

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Світловодської міської ради Кіровоградської області (надалі - ЗОШ І-ІІІ ступенів №5), в якому просить суд до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в адміністративному позові, застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі учбового корпусу ЗОШ І-ІІІ ступенів №5, розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Миру, 47, шляхом заборони її використання (експлуатації) відповідачем та опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Ухвалою судді від 30.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.11.2018 року. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі управління освіти виконавчого комітету Світловодської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Від відповідача 19.11.2018 року надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Представник позивача 21.11.2018 року подав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

Разом з відзивом відповідач подав клопотання, в якому просив замінити первісного відповідача - ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 - на належного - виконавчий комітет Світловодської міської ради, посилаючись на те, що останній є засновником ЗОШ І-ІІІ ступенів №5, тому згідно з чинним законодавством здійснює фінансування установи з міського бюджету, в тому числі фінансування заходів щодо усунення порушень вимог пожежної безпеки в будівлі навчального корпусу ЗОШ І-ІІІ ступенів №5.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, представник позивача подав заяву, в якій просив судове засідання провести за його відсутності та повідомив, що заперечує проти заміни первісного відповідача у цій справі. Третя особа про причини неприбуття до суду свого представника не повідомила, пояснень щодо позову та відзиву не надала.

Вирішуючи клопотання про заміну відповідача у справі, суд виходить з того, що за визначенням, наведеним у пункті 8 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У частині 4 статті 46 КАС України наведені випадки, у яких громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: зокрема у випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Статтею 48 КАС України унормований порядок заміни неналежної сторони.

Частинами 3, 4, 5 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Матеріали адміністративної справи свідчать про те, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стали результати позапланової перевірки додержання ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в будівлі навчального корпусу, розташованій за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Миру, 47, які оформлені актом перевірки №99 від 10.10.2018 року.

Пред'являючи позов, позивач визначив відповідачем ЗОШ І-ІІІ ступенів №5, щодо якого проводилася перевірка додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Право на звернення позивача, як суб'єкта владних повноважень, до суду з таким позовом передбачене Кодексом цивільного захисту України та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзаців 2, 3, 7 статті 1 цього Закону:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється зокрема за такими принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Аналіз наведених норм свідчить, що позов про застосування до суб'єкта господарювання заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг подається контролюючим органом до адміністративного суду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), у ході якого виявлено порушення вимог законодавства при провадженні господарської діяльності. Відповідачем за таким позовом має бути суб'єкт господарювання, щодо діяльності якого проводився відповідний захід та складався акт.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статті 65 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб'єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить зокрема: забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб'єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії; розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб'єктів господарювання комунальної форми власності.

Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про загальну середню освіту" засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов'язків засновника.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту" передбачено, що матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за №1229/29359, затверджено Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І цих Правил пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Судом установлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) - перевірка додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - проводився щодо комунального закладу освіти - ЗОШ І-ІІІ ступенів №5. Відтак, саме цей комунальний заклад має бути відповідачем у справі за позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), поданим на підставі відповідного акту.

Крім того, відповідати за цим позовом повинен засновник ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 - виконавчий комітет Світловодської міської ради, до повноважень якого також належить забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб'єктах господарювання, що належать до сфери його управління, та реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб'єктів господарювання комунальної форми власності.

Зважаючи на ці обставини, враховуючи заперечення позивача щодо заміни відповідача у справі, суд відмовляє представнику відповідача у задоволенні його клопотання та на підставі частини 4 статті 48 КАС України залучає до участі у справі як другого відповідача виконавчий комітет Світловодської міської ради.

Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись статтями 48, 223, 248, 256, 260-262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі відмовити.

2. Залучити до участі у справі як другого відповідача виконавчий комітет Світловодської міської ради.

3. Відкласти судове засідання до 3 грудня 2018 року на 11:40 год.

4. Запропонувати відповідачу-2 до дня судового засідання подати до суду відзив на позов (щодо його визнання чи заперечення) у порядку, передбаченому статтями 162, 175 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані позивачем) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш