Ухвала

від 22.11.2018 по справі 640/18800/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 листопада 2018 року № 640/18800/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Публічного акціонерного товариства Укрнафта до Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укрнафта (далі по тексту - позивач, ПАТ Укрнафта ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо одержання, використання та поширення при розгляді справи №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатої розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08 вересня 2016 року №01/246-р, матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отриманих від Національного антикорупційного бюро України листами від 21 серпня 2017 року №0414-076/29651, від 12 вересня 2017 року №0411-076/32301, під час підготовки та розгляду подання від 13 липня 2017 року №143-26.13/153-16/2456-спр/кі Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16 ;

- зобов'язати Антимонопольний комітет України знищити матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отримані від Національного антикорупційного бюро України та/або матеріали кримінального провадження №42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, досудове розслідування в якому здійснюється Національним антикорупційним бюро України.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство Укрнафта посилається на те, що на підставі розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08 вересня 2016 року №01/246-р розпочато розгляд справи №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 автозаправних станцій по всій території України, що призводить до обмеження конкуренції. Відповідачів у цій справі 174, включаючи Публічне акціонерне товариство Укрнафта .

В ході розгляду справи Антимонопольним комітетом України, як зазначає позивач у позовній заяві, використовуються матеріали досудового розслідування по кримінальним провадженням, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України, що, на думку позивача, є порушенням таємниці досудового розслідування й втручанням в права позивача та інших учасників справи №143-26.13/153-16, у зв'язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства Укрнафта та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу на те, що під час визначення предметної юрисдикції справи за основу береться суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, суть заявлених вимог, характер спірних правовідносин, зміст та юридична природа обставин у справі.

При цьому, пунктом 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що Антимонопольним комітетом України розпочато справу №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у якості відповідача у даній справі також залучено Публічне акціонерне товариство Укрнафта .

В ході розгляду справи №143.26.13/153-16 Антимонопольним комітетом України, як вказує позивач, вибірково використовується інформація та документи, отримані від Національного антикорупційного бюро України, що, на думку позивача, свідчить про протиправність та незаконність дій Антимонопольного комітету України під час розгляду порушеної останнім справи.

Наведене в сукупності свідчить про те, що спір між Публічним акціонерним товариством Укрнафта та Антимонопольним комітетом України виник виключно з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, а не у зв'язку із виконанням або невиконанням Антимонопольним комітетом України публічно - владних управлінських функцій, в тому числі, делегованих.

Таким чином, з урахуванням приписів Закону України Про захист економічної конкуренції , яким врегульоване порядок розгляду справ, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України , суд дійшов висновку, що спір у даній адміністративній справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що спір між Публічним акціонерним товариством Укрнафта та Антимонопольним комітетом України виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду.

Враховуючи висновки суду щодо непідсудності даного спору адміністративному суду, заява про забезпечення позову не може бути розглянута в порядку, визначеному статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України, по суті.

Керуючись статтями 160-162, частинами 1, 6 статті 170, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження за позовом Публічного акціонерного товариства Укрнафта до Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

2. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству Укрнафта , що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству Укрнафта , що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду.

4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко