Постанова

від 19.11.2018 по справі 2-а-28701/08

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-28701/08

Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

19 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Сербин І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Лапідінвест" ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лапідінвест" про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 позов задоволено. Припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" (с. Новогородецьке Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 34736006). Вирішено копію постанови суду, після набрання нею законної сили, направити державному реєстратору за місцезнаходженням відповідача для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" припинено без наявності на те достатніх підстав, адже станом на час прийняття постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2009 за ТОВ "Граніт-вироби" рахувалась заборгованість, що унеможливлює припинення юридичної особи. Крім того, суд першої інстанції в порушення статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в оскражуваному рішенні не призначив комісію з припинення (ліквідаційну комісію).

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу.

До суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про заміну позивача з Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції на Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Встановлено, що згідно наказів ДФС України від 19.10.2016 №875 та від 17.02.2017 №105 державні податкові інспекції, в тому числі й Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція відповідно до ст.19.3 ПК України здійснюють виключно сервісне обслуговування платників податків, тому належним позивачем по справі є Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Крім того, судом встановлено, що 26.02.2018 засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" ОСОБА_2 відступлено 50% частки в ТОВ "Граніт-вироби" ОСОБА_4, одночасно змінено найменування товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" на товариство з обмеженою відповідальністю "Лапідінвест" та місцезнаходження товариства, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП від 15.04.2018 №1003865934.

Згідно статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини та положення статті 48 КАС України, суд апеляційної інстанції до початку розгляду справи по суті поставив на розгляд питання щодо заміни позивача та відповідача.

Представники сторін не заперечили проти заміни позивача та відповідача.

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою замінив позивача Коростишівську міжрайонну державну податкову інспекцію на Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, а також замінив відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" на товариство з обмеженою відповідальністю "Лапідінвест".

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

ТОВ "Граніт-вироби" знаходилося на обліку як платник податків у Коростишівській міжрайонній державній податковій інспекції з 17.11.2006 року.

Згідно акту про результати перевірки діяльності ТОВ "Граніт-Вироби" від 08.08.2008 року Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції, ТОВ "Граніт-Вироби" не звітує перед податковим органом з 01 липня 2007 року, тобто на момент подачі позову до суду - більше року.

У зв'язку із викладеними обставинами Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом про припинення юридичної особи ТОВ "Граніт-вироби" посилаючись на ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню - юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-вироби" слід припинити.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України (тут і надалі - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділенні на окремий баланс, зобов'язанні вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які проводять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно із пунктом 4.14. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), починаючи з 01.04.2001, податкові декларації подавалися за базовий податковий (звітний ) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) ,- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) ,- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом „г" підпункту 4.14. цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В порушення наведених вимог законодавства ТОВ "Граніт-Вироби", звітність за результатами господарської діяльності не подавалася відповідачем більше ніж один рік, що підтверджується актом Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.08.2008 року.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (тут і надалі - в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно п. 17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що підставою звернення органів державної податкової служби до суду щодо припинення юридичної особи та для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Разом з цим, наведені приписи законодавства не містять приписів про те, що обов'язковою умовою для прийняття судом рішення про припинення юридичної особи є відсутність у юридичної особи заборгованості. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" шляхом не призначення в оскражуваному рішенні комісії з припинення (ліквідаційну комісію), суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 5 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

Приписами частини 7 цієї статті передбачено, що державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. А абзацом другим частини другої цієї статті передбачено, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору документи, передбачені цією частиною та частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 38, частини 8 статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Проаналізувавши вказані приписи законодавства, колегія суддів вважає, що обов'язок щодо призначення в рішенні щодо припинення юридичної особи комісії з припинення (ліквідаційну комісію) стосується виключно випадку припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією.

Разом з цим, в даному випадку доказів припинення юридичної особи ТОВ "Граніт-вироби" у зв'язку з її ліквідацією станом на час прийняття оскаржуваного судового рішення матеріали справи не містять, апелянтом не надано, а встановлені в ході розгляду даної справи обставини свідчать про протилежне. У зв'язку з цим, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Лапідінвест" ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 листопада 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.