Постанова

від 19.11.2018 по справі 909/327/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. Справа №909/327/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Плотніцького Б.Д.

при секретарі Н.Кишенюк

за участю представників сторін:

від позивача: Небилович А.М.- адвокат, представляє інтереси на підставі договору про надання правової допомоги №01-10/18 від 24.10.2018;

від відповідача: Солодовчук О.А.- представнк на підставі довіреності № б/н від 22.05.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові апеляційну скаргу відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації, м.Тлумач, Івано-Франківська обл., від 06.08.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 (суддя Шкіндер П.А., м.Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 23.07.2018)

у справі № 909/327/18

за позовом: фізичної особи-підприємця Пашко Б.М., м.Коломия, Івано-Франківська обл.,

до відповідача: відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації, м.Тлумач, Івано-Франківська обл.,

про: стягнення заборгованості в сумі 444 000 грн..

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі № 909/327/18 (суддя Шкіндер П.А.) позов фізичної особи-підприємця Пашко Б.М. до відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 444 000 грн.- задоволено повінстю.

Рішення суду мотивоване тим, що згідно акту № 2 від 26.12.2017, позивач здійснив поставку теплової енергії у кількості 300,00 Гкал на суму 444 000,00 грн. Даний акт № 2 від 26.11.2017 був переданий відповідачу, однак підписаний останнім не був, жодних заперечень щодо нього відповідач не надав. Оскільки позивачем було надано послуги з теплопостачання на суму 444 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 26.12.2017 та неоплачено відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу ст.19 Закону України ,,Про теплопостачання'', ст.275 ГК України та п.26 ПКТЕ, обов'язком відповідача є здійснення розрахунку за поставлену позивачем теплову енергію.

Не погоджуючись з даним рішення, позивач подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі № 909/327/18 та прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник вважає наступні:

суд першої інстанції не врахував змісту п.4.2 укладених договорів між сторонами, згідно якого, розрахунки проводяться щомічно шляхом оплати Замовником вартості спожитої теплової енергії до кінця поточного місяця та після підписання сторонами акта приймання-передачі товару за звітний період оформленого належним чином.

Однак, Акт № 2 від 26.11.2017 на суму 444 000 грн. не містить дати складання, періоду надання послуг, прив'язки до договору, підпису представника відповідача, а тому на думку апелянта, безпідставно взятий до уваги судом першої інстанції.

Також, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не взяв до уваги пункт 11.2 договорів, згідно якого зміни і доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які додаються до тексту Договору як невідємні його частини. Одже, відповідач в даних правовідносинах несе безпосередньо відповідальність тільки в межах встановлених договорами укладеними між сторонам, а тому не може бути примушений до виконання позадоговірних дій, вчинення яких не є обов'язковим для нього.

Апелянт зазначає, що йому є невідоме походження суми 444 000 грн., оскільки між сторонами у справі укладені договори № 31 від 08.02.2017 та № 265 від 07.12.2017 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) суми яких є зовсім іншими ніж заявлено позивачем до стягнення.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що на момент укладення договорів у 2017 сторонами не встановлено та не зафіксовано попередній показник лічильника. Також у вказаних договорах не вказано, яким саме приладом обліку буде обліковуватись теплова енергія його серія та номер, що унеможливлює встановлення фактично спожитої теплової енергії.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 справу №909/327/18 призначено судді-доповідачу Орищин Г.В. та суддям Галушко Н.А. та Данко Л.С..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 апеляційну скаргу відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Після усунення недоліків наведених в ухвалі суду від 15.08.2018, ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі №909/327/18 та надано строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 10.09.2018 призначено справу №909/327/18 до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2018.

Ухвалою суду від 27.09.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.10.2018 з мотивів, наведених у ній.

Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

Згідно з ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Західного апеляційного господарського суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) було опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

Автоматизованим розподілом (протокол автоматизованого розподілу від 17.10.2018) справу №909/327/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д..

Ухвалою суду від 18.10.2018 прийнято справу № 909/327/18 до провадження Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіку М.Б. та Плотніцькому Б.Д., призначено розгляд апеляційної скарги відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації в судовому засіданні 13.11.2018.

В матеріалах справи міститься повідомлення від 07.11.2018 в якому зазначено, що у зв'язку із перебуванням головуючого судді Галушко Н.А. у відрядженні 13-14.11.2018, та з урахуванням положень абз.2 пп.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, розгляд вищевказаної справи відбудеться 19.11.2018.

Ухвалою суду від 07.11.2018 у задоволенні клопотання відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про проведення судового засідання 19.11.2018 в режимі відео конференції-відмовлено з підстав, викладених у даній ухвалі.

Згідно ч.1 статті 222 ГПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео-та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

В судове засідання 19.11.18 представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору. Окрім того, через канцелярію суду подав клопотання про долученням додаткових документів. (вх. № 01-04/184/18 від 25.10.2018).

Колегія суддів, проаналізувавши заявлене клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

Однак, наведені відповідачем причини неможливості їх подання до суду першої інстанції, а саме перебування начальника відділу освіти та юриста відділу освіти у літніх відпустках (терміном більше ніж 45 днів) не являють собою причини, що об єктивно не залежали від них.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

за встановленими судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що між фізичною особою-підприємцем Пашко Б.М та відділом освіти Тлумацької районної державної адміністрації укладено ряд договорів відносно опалення Обертинської ЗОШШ-ІП ступенів, а саме:

- договір № 10 від 21.січня 2014 про постачання теплової енергії за бюджетні кошти для Обертинської ЗОШШ-ІП ступенів;

- додатковий договір № 2 від 31 грудня 2014 до договору про постачання теплової енергії за бюджетні кошти від 21 січня 2014 № 10;

- договір № 152 від 04 березня 2015 про закупівлю теплової енергії за державні кошти;

- договір № 620 від 23 грудня 2015 про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі) за державні кошти;

- додатковий договір № 1 від 31 грудня 2015 до договору про постачання теплової енергії за бюджетні кошти від 04 березня 2015 № 152;

- договір № 49 від 10 березня 2016 про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі) за державні кошти;

- договір № 444 від 16 грудня 2016 року про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі) за державні кошти;

- договір № 31 від 08 лютого 2017 про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі).

Відповідно до умов вищенаведених договорів, відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити позивачу його вартість в порядку і строки згідно з цими договорами.

Відповідно до акту на введення в дію та опломбування лічильника теплової енергії (Суперком - 01-1 № 011825, МТОЧ 130-50 Ж12568990) від 01 січня 2014 року, було введено вищевказаний лічильник теплової енергії в дію, а його показник склав 0000;007 Гкал, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією акту від 01.01.2014 року.

Відповідно до рішення четвертої сесії Тлумацької районної ради від 17 березня 2016 № 074-04/16 було затверджено тариф на транспортування теплової енергії, де ціна за 1 Гкал для Обертинської ЗОШ І-ІП ступенів була встановлена в сумі 1480,00 грн за 1 Гкал.

07.12.2017 між фізичною особою-підприємцем Пашко Б.М та відділом освіти Тлумацької районної державної адміністрації, укладено договір про закупівлю товару (теплової енергії у гарячій воді/парі) за державні кошти № 265 про постачання теплової енергії за бюджетні кошти для Обертинської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів.

Пунктом 1.1. договору учасник зобов'язується поставити замовнику товар, а саме пару та гарячу воду, а замовник -прийняти і оплатити товар в порядку і строки згідно з цим договором.

Ціна договору становить 31 8200,00 грн. без ПДВ та складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом строку дії договору.

Згідно п. 4.2 Договору, розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати Замовником вартості спожитої теплової енергії до кінця поточного місяця та після підписання сторонами акта приймання передачі товару за звітний період, оформленого належним чином.

В матеріалах справи справи наявним є Акт надання послуг № 1 на суму 31 8200,00 грн., підписаний сторонами договору без заперечень, підписи сторін засвідчено печатками.

Підставою звернення фізичної особи-підприємця Пашко Б.М до місцевого господарського суду з даним позовом стала несплата відповідачем 444 000 грн. за отриманий товар згідно Акту надання послуг № 2.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.265 ГК України зазначено, що за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується .

Встановивши факт існування між сторонами зобов'язальних відносин щодо закупівлі природного газу на підставі договору від 07.12.2017 за №265, суд першої інстанції проаналізував умови зазначеного договору та надав йому правильної юридичної оцінки.

Як вбачається із вищенаведеного договору, а саме п.4.2. акти приймання передачі товару є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог посилається на Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 2, згідно якого позивач поставив теплову енергію відповідачу на суму 444000,00 грн., однак дана сума не оплачена, а вказаний Акт № 2 не підписаний відповідачем.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач визнав факт поставки теплової енергії згідно Актів здачі-приймання робіт № 1 № 2 на суму 762200,00 грн., що підтверджується відповіддю відповідача на надіслану позивачем претензію № 02-11/271 від 26.12.2018.

Однак колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р ., визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

При цьому первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити та містити дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що Акт здачі приймання є первинним документом бухгалтерського обліку у разі, якщо він містить усі необхідні реквізити. Однак, у даному випадку Акт № 2 на загальну суму 444000 грн. не відповідає вимогам, що пред'являються законом до первинних документів, оскільки він був складений фізичною особою-підприємцем Пашко Б.М. у односторонньому порядку, та відповідачем не погоджений. Крім того, даний Акт не містить інформації згідно якого договору надавились послуги на суму 444000 грн., а також підпису замовника (відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації), скріпленого печаткою.

Отже, Акт надання послуг № 2, яким позивач обгрунтовує поставку теплової енергії, не може вважатися первинним бухгалтерським документом, та не може бути належним, допустимим та достовірним доказом того, що відбулась господарська операція з поставки/передачі теплової енергії відповідачу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем договірних зобовязань, оскільки не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку здійснення господарської операції на суму 444000 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не доведеними матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 у справі № 909/327/18 підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269 , 270 , 273 , 275 , 277 , 280-284 ГПК України ,-

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації - задоволити.

2 .Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 року у справі № 909/327/18 скасувати. Прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю.

3 .Стягнути з фізичної особи-підприємця Пашко Б.М. (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації (78000, Івано-Франківська область, м.Тлумач, вул. Макуха,12, код ЄДРПОУ 02143608)- 9 990,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4 . Місцевому господарському суду видати наказ.

5 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 23 листопада 2018 року

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Плотніцький Б.Д.