Постанова

від 20.11.2018 по справі 913/204/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. Справа № 913/204/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

апелянта - Мураховський О.О. на підставі довіреності №13/11 від 19.11.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №473 від 21.12.2006,

прокурор - Перегонцева Н.С., службове посвідчення №044395 від 04.10.2016,

позивача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стоміл" (вх.№331Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2018, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Корнієнко В.В., час ухвалення рішення - 14:37год., дата складання повного тексту рішення - 12.07.2018, у справі №913/204/18

за позовом заступника прокурора Луганської області, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професійне училище", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

до 1-го відповідача: Приватне підприємство "Стоміл", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 2-го відповідача: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути приміщення

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до вказаних відповідачів з вимогами:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №004464/09 від 24.11.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством "Стоміл";

- зобов'язати Приватне підприємство "Стоміл" звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 71, 68кв.м на першому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 65, 64кв.м на другому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 33, 43кв.м на цокольному поверсі двоповерхневої будівлі навчального корпусу №1 (інвентарний номер 10310001), розміщене за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17 та повернути його Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" (балансоутримувач).

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що договір оренди від 24.11.2017 укладений всупереч вимогам Закону України "Про освіту", а саме, для здійснення в орендованому приміщенні діяльності, не пов'язаної з освітнім призначенням.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професійне училище".

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.07.2018 позов задоволено повністю; визнано недійсним та припинено на майбутнє договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.11.2017 №004464/09, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством "Стоміл"; зобов'язано Приватне підприємство "Стоміл" звільнити державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 71, 68кв.м на першому поверсі; нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 65, 64кв.м на другому поверсі; нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 33, 43кв.м на цокольному поверсі двоповерхневої будівлі навчального корпусу №1 (інвентарний номер 10310001), розміщене за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17 та повернути його Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище"; стягнуто з Приватного підприємства "Стоміл" та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області на користь прокуратури Луганської області витрати на судовий збір в сумі по 3 266, 86грн з кожного.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що нерухоме майно державного закладу освіти передано для використання не за освітнім призначенням, а для здійснення приватним підприємством господарської (підприємницької) діяльності з надання медичних (стоматологічних) послуг, що суперечить вимогам Закону України "Про освіту"; станом на дату укладення оспорюваного договору (24.11.2017) не могли бути об'єктами оренди об'єкти освіти (та не можуть бути на момент розгляду справи), що фінансуються з державного бюджету, в тому числі і нежитлові приміщення, які є предметом оспорюваного договору. Так як за договором оренди від 24.11.2017 №004464/09 неможливо повернути вже здійснене користування майном, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором припиняються на майбутнє.

Враховуючи визнання договору оренди недійсним, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання 1-го відповідача звільнити орендовані приміщення та повернути їх Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" (балансоутримувачу) також підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Стоміл" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, а також порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Закон України "Про освіту" передбачає можливість отримувати фінансування суб'єкту освітньої діяльності та отримувати доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; у матеріалах справи відсутні докази щодо погіршення соціально-побутових умов учнів та працівників закладу внаслідок укладення оспорюваного договору. Як вказує апелянт, передача приміщень в оренду відбулась внаслідок дій самої держави, а саме, Міністерство освіти і науки України надало згоду на укладення договору; вважає, що зумовлені оспорюваним договором оренди майнові права апелянта відносно орендованого ним майна та законні сподівання на їх продовження в межах строку дії договору підпадають під ознаки "майна" у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року.

Крім того, як вказує апелянт, він не був повідомлений належним чином про час, дату і місце судового засідання, яке було призначено на 05.07.2018 та в якому було ухвалене оскаржуване рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №913/204/18; встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.10.2018.

01.10.2018 до Донецького апеляційного господарського суду від прокуратури Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№02-31/4549/18), зазначає, що передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, заборонена законом; невикористання ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" спірного приміщення для навчального процесу не надає права його передачі в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Разом з тим, Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, постановлено ліквідувати Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

На підставі Указу Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів" переведено суддів Донецького апеляційного господарського суду на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

У відповідності до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Згідно з частинами 5 та 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання розпорядження керівника апарату суду Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційних господарських судів" здійснено передачу судової справи №913/204/18, що перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду до Східного апеляційного господарського суду.

18.10.2018 справа №913/204/18 надійшла до Східного апеляційного господарського суду (вх.№331Л).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 визначено склад колегії судді для розгляду даної справи: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 відповідно до вимог частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України прийнято справу №913/204/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Стоміл" на рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2018 до провадження Східного апеляційного господарського суду; призначено справу №913/204/18 до розгляду на 20.11.2018 о 14:30год.; доведено до учасників справи, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

До початку судового засідання 20.11.2018 представником апелянта за довіреністю №12/11 від 19.11.2018 ОСОБА_3 подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№1362) про долучення до матеріалів апеляційної скарги документів, що підтверджують вимоги скарги.

Судова колегія залишає без розгляду надані представником апелянта ОСОБА_3 додаткові докази, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (30.09.2016), представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, в даному випадку представництво апелянта відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України може здійснюватись адвокатом.

Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) та (або) через представника.

Згідно зі статтею 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Проте, ОСОБА_3 не надано суду відомостей та належних доказів про наявність у нього станом на момент підписання та подання суду додаткових доказів документів, що посвідчують статус адвоката, як і не надано доказів, що він є членом виконавчого органу, уповноваженого апелянтом діяти від його імені відповідно до закону, статуту.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Проте, заява ОСОБА_3 не містить жодних посилань та обґрунтувань щодо неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу покладено обов'язок подавати докази саме на сторони та учасників справи; при цьому, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, надані ОСОБА_3 додаткові докази не приймаються апеляційним господарським судом до розгляду.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.11.2018 представник апелянта - Мураховський О.О. оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 05.07.2018 - без змін.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.11.2018 представники позивача, третьої особи, 2-го відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, про що у матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення учасникам ухвали суду від 19.10.2018 (т.2 а.с.60, 63-64).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом,

- 01.05.2000 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством "Стоміл" був укладений договір оренди №11/100113/09, який договором від 31.10.2011 №9 викладено в новій редакції (із змінами внесеними договорами від 01.02.2012 №1 та від 24.06.2015 №2), згідно з яким, Регіональне відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області передало в оренду Приватному підприємству "Стоміл" нежитлові приміщення в будівлі учбового корпусу №1, розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Центральний, 17, які знаходиться на балансі державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" (раніше Сєвєродонецького професійно технічного училища № 24);

- нежитлові приміщення передані ПП "Стоміл" в оренду для розміщення суб'єкта господарювання, що проводить господарську діяльність з надання стоматологічних послуг;

- вказані факти встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2016 у справі № 913/731/16, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2017, та відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказуванню;

- вказаним рішенням Господарського суду Луганської області позов прокурора був задоволений, визнано недійсними вищевказані договори оренди;

- судові рішення мотивовані тим, що договори укладені всупереч вимогам Закону України "Про освіту", а саме, для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом;

- 24.11.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством "Стоміл" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 004464/09 (надалі - Договір);

- згідно Договору Регіональне відділення ФДМ України по Луганській області повторно передало Приватному підприємству "Стоміл" в оренду на 2 роки 364 дні (до 22.11.2020) державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 71, 68кв.м на першому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 65, 64кв.м на другому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 33, 43кв.м на цокольному поверсі двоповерхневої будівлі навчального корпусу № 1 (інвентарний номер 10310001), розміщене за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17, що обліковується на балансі державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище", вартість якого за незалежною оцінкою становить 318 114, 00грн;

- вказані нежитлові приміщення передані ПП "Стоміл" в оренду для проведення господарської діяльності з медичної (стоматологічної) практики (пункт 1.2. Договору);

- дані факти підтверджуються матеріалами справи (Договором, актом приймання передачі від 24.11.2017) та визнані сторонами та третьою особою у справі;

- державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професійне училище" згідно своєму Статуту є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним професійно-технічним закладом, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством України (пункти 1.1., 7.1.-7.4. Статуту).

Апеляційним господарським судом встановлено, що:

- згідно наявного у матеріалах справи листа Міністерства освіти і науки України від 17.10.2017 №1/11-10651, повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, що враховуючи пропозиції Комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України (протокол №19 від 28.09.2017) Міністерство надає дозвіл на передачу в оренду приміщення загальною площею 71, 68кв.м на першому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 65, 64кв.м на другому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 33, 43кв.м на цокольному поверсі двоповерхневої будівлі навчального корпусу № 1 (інвентарний номер 10310001), розміщене за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17, з метою розміщення стоматологічної практики, відповідно до законодавства терміном до 3-х років . Під час передачі приміщень в оренду Міністерство зобов'язує керівників ураховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу (т.1 а.с.78).

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Зокрема, одним із завдань МОН є здійснення управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

- Положеннями Статуту Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" передбачено, що вище професійне училище є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України.

Розділом 7 Статуту передбачено, що порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення вищого професійного училища визначаються Бюджетним кодексом України, законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України. Додатковими джерелами фінансування зокрема є доходи від надання в оренду приміщень, спору, обладнання в установленому законодавством порядку (т.1 а.с.53-62).

- Згідно наданої ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" інформації (лист вих.№166 від 26.03.2018) на запит прокурора (т.1 а.с.63), контингент учнів та слухачів в ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" станом на 01.01.2018 становить 404 особи, слухачів за направленням обласного центру зайнятості 11 осіб. Дохід отриманий від оренди нежитлових приміщень ПП "Стоміл" становить: у 2016 році - 37 518, 87грн - 4, 5%; у 2017 році - 17 157, 47грн - 2, 46%, у 2018 (до 26.03.2018) - 2 088, 71грн - 0, 3%.

Як вказує ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", з початком АТО у 2014 року училище прийняло на своїй території та надало згоду на укладення відповідних договорів оренди із багатьма обласними бюджетними організаціями і установами, що були переміщені із м. Луганська та області, та які є бюджетними, а тому звільнені від сплати орендних платежів. Небагаточисельні орендарі, які не є бюджетними організаціями, у тому числі і ПП "Стоміл", які сплачують на користь ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" орендні платежі є єдиним джерелом надходження не бюджетних коштів, що надає можливість підтримувати майно училища в належному стані; орендарі підтримують орендовані приміщення в належному стані, роблять поліпшення майна, сплачують комунальні послуги. До того ж, зокрема ПП "Стоміл" займає приміщення, що в учбовому та виховному процесі ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" не використовується та у зв'язку із малим учнівським навантаженням в найближчі роки використовуватись не буде.

- Крім того, згідно матеріалів справи, були здійснені заходи пов'язані з розміщенням оголошення про намір передати майно в оренду (копія газети "Відомості приватизації" від 06.11.2017 №87 (1107) (т.1 а.с.79-82)).

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивченню попиту на об'єкт оренди. У разі, якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Як вказує Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Луганській області, і прокурором доказів іншого не надано, оскільки було подано лише одну заяву про оренду, конкурс на право оренди не проводився і договір оренди уклався із ПП "Стоміл".

- Відповідно до розділу 3 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2017 - 5 472, 83грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду Державного майна України. Орендна плата перераховується до Державного бюджету - 70% та Балансоутримувачу - 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди (пункт 3.10 Договору).

Згідно розділу 4 (Використання амортизаційних відрахувань і відновлення орендованого майна) передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендовано майно нараховуються балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів. Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань є власністю держави.

Згідно пункту 8.3. Договору, орендодавець має право контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов Договору та використання майна, переданого в оренду за Договором, а у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування; здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

Розділом 5 Договору визначені обов'язки орендаря, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору; своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарним нормам та правилам протипожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки; своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна; протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж його вартість за висновком про вартість на користь орендаря, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення, постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим; нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно з законодавством.

Розділ 9 передбачає відповідальність і вирішення спорів за Договором.

Відповідно до пункту 10.9 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Сторонами також складено та підписано додатки до Договору: №1 - акт приймання-передавання нерухомого майна, яке перебуває на балансі ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", а також №2 - розрахунок плати за базовий місяць оренди державного майна, яке обліковується на балансі ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

У статті 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод.

Виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 626 Цивільного України України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 Цивільного України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам ; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Проте, відповідно до абзацу 20 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Відповідно до частини 2 статті 78 Закону України "Про освіту", фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

А частиною 3 цієї статті передбачено, що державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України .

Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством (частина 12 статті 78 Закону України "Про освіту").

Згідно з частиною 1 статті 79 цього Закону джерелами фінансування суб'єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, крім іншого, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання .

Такі ж самі положення були передбачені і Законом України "Про освіту" у попередній редакції.

На виконання положень законодавства про освіту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.08.2010 №796 "Про ствердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", яка є чинною.

Частиною 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про ствердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності , у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Таким чином, норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про освіту", постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про ствердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" дозволяють передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, за умови, що такі об'єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07.03.2018 у справі №904/3956/17, від 29.03.2018 у справі №922/2648/16.

У пункті 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України передбачено, що орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Згідно зі статтею 10 Закону "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін (строк), на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Відтак, вирішуючи спори, пов'язані з укладенням договору оренди державного майна, господарські суди повинні з'ясовувати, чи додержано визначений статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок укладання відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі 908/457/17.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать: розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних закладів.

На виконання приписів статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Луганській області погодило порядок та отримало дозвіл на укладення договору оренди з органом уповноваженим управляти майном.

Матеріали справи містять дозвіл Міністерства освіти і науки України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, на передачу в оренду приміщення загальною площею 71, 68кв.м на першому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 65, 64кв.м на другому поверсі, нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 33, 43кв.м на цокольному поверсі двоповерхневої будівлі навчального корпусу № 1 (інвентарний номер 10310001), розміщене за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17.

Відтак, уповноважений орган надав дозвіл Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Луганській області передати в оренду зазначені приміщення навчального закладу - ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" .

Крім того, у дозволі МОН зазначено, що дані приміщення передаються в оренду саме з метою розміщення стоматологічної практики, відповідно до законодавства терміном до 3-х років.

При цьому, МОН наголошує лише на необхідності враховувати особливості діяльності орендаря, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу.

Матеріали справи не містять жодних доказів, і прокурором таких доказів не надано, що діяльність ПП "Стоміл" порушує умови безпечної роботи закладу.

Більше того, згідно матеріалів справи, між ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" та ПП "Стоміл" укладено договір від 27.11.2017 про співробітництво та шефську допомогу щодо надання медичних послуг учням ДНЗ із категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлений батьківського піклування (т.1 а.с.113). За умовами цього договору, ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" доручає, а ПП "Стоміл" (благодійник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, здійснювати планове, комплексне медичне обслуговування та обстеження учнів із категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлений батьківського піклування; благодійник надає учням замовника наступні медичні послуги (благодійну допомогу): надання стоматологічних послуг. Послуги зазначені у договорі надаються на безоплатній основі та на умовах благодійництва.

Судова колегія вважає безпідставними доводи прокурора, що умови оспорюваного договору оренди не містять положень про взаємовідносини сторін спірного договору оренди з питань навчально-виховного процесу щодо надання учням та педагогічному складу безкоштовних чи пільгових медичних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджується, що згідно наказу ПП "Стоміл" №7 від 02.04.2018 "Про організацію та проведення лекцій серед учнів ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", згідно з графіком проведення відкритих лекцій (додається) у першому-другому семінарі 2018 року серед учнів ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" лекції на теми: "Визначення та термінологія ВІЛ та СНІДу, профілактика та поширення", "Формування здорового способу життя", "Методи та засоби гігієнічного навчання та виховання учнів", "Гігієна порожнини рота" (т.1 а.с.114-115).

Згідно плану виховної роботи ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" на травень 2018 року (т.1 а.с.170-172), проведено конференцію "Безпечна поведінка під час літніх канікул" за участю директора ПП "Стоміл" та учнів закладу.

Крім того, згідно наказу ПП "Стоміл" №5 від 19.02.2018 "Про прийняття на виробничу практику", на підставі договору №18-13 від 08.02.2018 про надання робочих місць для проходження учнями ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" виробничої практики, визначено прийняти на виробничу практику з 19.02.2018 по 23.04.2018 ОСОБА_5, учня ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" (т.1 а.с.116-117).

Відповідно до актів виконаних робіт (стоматологічне лікування) №1 від 26.04.2018, №2 від 14.05.2018, №3 від 14.05.2018, ПП "Стоміл" на виконання договору від 27.11.2017 про співробітництво та шефську допомогу щодо надання медичних послуг учням ДНЗ із категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлений батьківського піклування, виконано роботи щодо стоматологічного лікування учнів ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" (т.1 а.с.118-120, 127).

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується надання ПП "Стоміл" учням ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" безкоштовних медичних, а також консультативних послуг (лекцій).

А доводи прокурора, що умови оспорюваного договору оренди не містять таких положень не можуть бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не обов'язково мають бути у договорі оренди обов'язки орендаря щодо надання ним учням та працівників навчального закладу безкоштовних або пільгових послуг.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що умови Договору відповідає усім вимогам, встановлених статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо істотних умов договору оренди.

До того ж, у матеріалах справи місяться докази співробітництва між ПП "Стоміл" та ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" щодо надання учням ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" безкоштовних медичних, а також консультативних послуг (лекцій).

Відтак, доводи прокурора, що ПП "Стоміл" не бере участі у діяльності навчального закладу спростовуються матеріалами справи.

І поряд з цим, матеріалами справи не встановлено, що апелянт своєю діяльністю порушує умови безпечної роботи закладу, здійснюючи свою господарську діяльність у приміщеннях, які були вільні і ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" не використовувались у навчально-виховному та учбовому процесі до передачі їх в оренду ПП "Стоміл".

Судова колегія вважає безпідставними доводи прокурора, що починаючи з 2000 року ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" фактично не мало можливості використовувати спірні приміщення, у зв'язку з тим, що вони перебували в користуванні ПП "Стоміл", оскільки у своїх поясненнях ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" навпаки стверджує, що не має необхідності у користуванні цими приміщеннями з огляду на невелику учнівську завантаженість та не планує користуватись цими приміщеннями і найближчим часом.

Більше того, ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" вказує, що звільнення ПП "Стоміл" орендованих приміщень призведе до їх консервації, і як наслідок, занепаду і погіршення стану майна, так як у закладу відсутні кошти на його утримання.

На час передачі приміщень в оренду вони були вільні, в учбовому процесі не використовувались.

Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи, за час дії Договору станом на 21.05.2018 ПП "Стоміл" сплачено орендної плати в сумі 24 829, 17грн до Державного бюджету України, 7 204, 02грн перераховано орендної плати ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", сплачено комунальні послуги в сумі 25 540, 79грн (т.1 а.с.121-124).

За таких обставин, судова колегія не вбачається порушень прав та інтересів держави внаслідок передачі приміщень, які були вільні і не використовувались ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" в учбовому процесі, в оренду ПП "Стоміл" і погоджується з доводами апелянта, що зумовлені оспорюваним договором оренди майнові права орендаря відносно орендованого приміщення та законні сподівання на їх продовження в межах строку дії договору підпадають під ознаки "майна" у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду наголошує, що можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796, яка прийнята на виконання положень законодавства про освіту, і укладення Договору у даних правовідносинах не порушує вимог законодавства.

Щодо доводів прокурора, що рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2016 у справі №913/731/16 було визнано недійсними договір оренди державного майна №003784/09, укладений 01.05.2000 між ПП "Стоміл" та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області стосовно тих самих приміщень, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2016 у справі №913/731/16, зокрема визнано недійним договір №11/100113/09 від 01.05.2000 від 01.05.2000, договір №9 від 31.10.2000, яким його викладено в новій редакції та присвоєно новий номер 003784/09, договори про внесення змін №1 від 01.02.2012, №2 від 24.06.2015, укладені між ПП "Стоміл" та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області.

У постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2017, яким рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2016 у справі №913/731/16 у вказаній частині залишено в силі, зазначено, що відповідачем не доведено обставин надання ним стоматологічних послуг учням та педагогічному складу навчального закладу.

Проте, матеріали даної справи містять докази надання ПП "Стоміл" учням ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" безкоштовних медичних, а також консультативних послуг (лекцій) під час дії оспорюваного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.11.2017 №004464/09.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру", підстава для представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також інші форми представництва.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства, в порядку передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту. При цьому органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, можливо розуміти як орган державної влади, так і орган місцевого самоврядування.

На думку прокурора, відповідачами порушено законодавство про освіту, отже, Міністерство освіти і науки України як орган виконавчої влади у сфері управління освітою у вказаному випадку може виступати позивачем у спірних правовідносинах.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що статтею 5 Закону України "Про освіту" передбачено, що державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Як зазначено вище, Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації держаної політики у сферах освіти у науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, державний навчальний заклад "Сєвєродонецьке вище професійне училище" згідно своєму Статуту є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним професійно-технічним закладом, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством України (пункти 1.1., 7.1.-7.4. Статуту).

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, прокурором, на думку суду апеляційної інстанції, не обґрунтовано та не доведено суду, в чому саме полягає порушення інтересів прав держави у зв'язку із укладенням відповідачами Договору та які порушені, невизнані чи оспорювані права держави будуть відновлені у разі визнання судом Договору недійсним та звільнення ПП "Стоміл" орендованих приміщень.

Із матеріалів справи вбачається, що за час дії Договору станом на 21.05.2018 ПП "Стоміл" сплачено орендної плати в сумі 24 829, 17грн до Державного бюджету України , 7 204, 02грн перераховано орендної плати ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", сплачено комунальні послуги в сумі 25 540, 79грн (т.1 а.с.121-124).

Крім того, за інформацією навчального закладу (міститься у матеріалах справи), орендоване ПП "Стоміл" державне майно ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" за оспорюваним Договором, що, до того ж, знаходиться у розпорядженні Міністерства освіти і науки України, підтримується орендарем в належному стані, робиться поліпшення майна, сплачуються комунальні послуги; орендні платежі є єдиним джерелом надходження не бюджетних коштів, що надає можливість підтримувати майно училища в належному стані.

До того ж, ПП "Стоміл" займає приміщення, що в учбовому та виховному процесі ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" не використовується, на час укладення Договору були вільні та у зв'язку із малим учнівським навантаженням в найближчі роки використовуватись не буде.

Поряд з цим, ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" вказує, що звільнення ПП "Стоміл" орендованих приміщень призведе до їх консервації, і як наслідок, занепаду і погіршення стану майна, так як у закладу відсутні кошти на його утримання.

Прокурором, як того вимагають положення статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказів в обґрунтування іншого та на підтвердження вимог позовної заяви не надано.

Припущення прокурора, висловлені у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.11.2018, щодо імовірного користування орендованими приміщеннями ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ" у навчальному процесі у разі їх звільнення матеріалами справи не підтверджуються та не можуть бути взяті до уваги судом за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого належними і допустимими доказами.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що станом на дату укладення оспорюваного договору не могли бути об'єктами оренди об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету, і які використовуються не за освітнім призначенням, виходячи з такого.

Дійсно, відповідно до частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Поряд з цим, наведеними вище нормами чинного законодавства України передбачено можливість передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, за умови, що такі об'єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

У постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №922/2648/16 викладена правова позиція про те, що обмеження, встановлені Законом України "Про освіту" відноситься не до усього майна, яке знаходиться на балансі об'єктів освіти, а виключно до тієї його частини, яка використовується для навчального процесу.

Із матеріалів даної справи вбачається, що на час передачі приміщень в оренду вони були вільні, в учбовому процесі не використовувались; при цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, і прокурором таких доказів не надано, що діяльність ПП "Стоміл" порушує умови безпечної роботи закладу.

Проте, судом першої інстанції зазначених обставин враховано не було, як і не було надано їм відповідну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає правових підстав, визначених статтею 203 Цивільного кодексу України, для визнання недійсним Договору.

Договір відповідає вимогам, встановлених статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо істотних умов договору оренди.

Крім того, відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, зазначені вище висновки Верховного Суду з розгляду схожих правовідносин з посиланням на постанови, в яких вони викладені, враховані судовою колегією при розгляді даної апеляційної скарги.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №004464/09 від 24.11.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та Приватним підприємством "Стоміл", вимога прокурора зобов'язати Приватне підприємство "Стоміл" звільнити приміщення та повернути їх Державному навчальному закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище" (балансоутримувач) задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною від першої позовної вимоги.

Щодо доводів апелянта, що він не був повідомлений належним чином про час, дату і місце судового засідання, яке було призначено на 05.07.2018 та в якому було ухвалене оскаржуване рішення, судова колегія зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.06.2018 розгляд справи по суті було призначено на 05.07.2018.

У судовому засіданні 27.06.2018 представник апелянта присутній не був.

Відповідно до статті 216 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

При цьому, положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Матеріали справи свідчать, що ухвала Господарського суду Луганської області від 27.06.2018 була надіслана учасникам справи лише 02.07.2018, про що зазначено на зворотному боці останнього аркушу ухвали.

Суд першої інстанції, призначаючи розгляд справи по суті в судовому засіданні на 05.07.2018, враховуючи такі короткі строки призначення справи до розгляду, мав вчинити передбачені Господарським процесуальним кодексом України дії щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи про час, дату та місце розгляду заяви.

Зокрема, частиною 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Матеріали справи містять, зокрема електронну пошту апелянта, номери телефонів.

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення місцевим господарським судом дій щодо повідомлення ПП "Стоміл" іншим способом, зокрема, шляхом надсилання ухвали суду телефонограмою або засобами електронного зв'язку.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, текст ухвали Господарського суду Луганської області від 27.06.2018 був опублікований лише 04.07.2018.

При цьому, територіально апелянт знаходиться у м. Сєвєродонецьк Луганської області, а Господарський суд Луганської області - у м. Харкові.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що судом розглянуто справу за відсутності представника ПП "Стоміл", якого не було повідомлено належним чином про час і місце судового засідання, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим, апеляційна скарга ПП "Стоміл" підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду від 05.07.2018 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Щодо понесених сторонами у справі судових витрат судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 6 533, 71грн покладається на заявника - прокуратуру Луганської області.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При зверненні до апеляційного господарського суду апелянтом у відповідності до вимог закону сплачено судовий збір у розмірі 9 800, 57грн (6 533, 71грн * 150%).

З урахуванням задоволення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, з прокуратури Луганської області на користь апелянта підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 800, 57грн.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.129, 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п.1 ч.1 ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стоміл" задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2018 у справі №913/204/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з прокуратури Луганської області (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Б. Ліщина, 27, ідентифікаційний код 02909921) на користь Приватного підприємства "Стоміл" (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Центральний, 17, ідентифікаційний код 24179239) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 800, 57грн.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття; порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.11.2018

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза