Рішення

від 19.11.2018 по справі 913/447/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 листопада 2018 року Справа № 913/447/18

Провадження №19/913/447/18

Розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (юридична адреса: квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021; адреса для листування: вул. Енергетиків, 1 А, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)

до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради (вул. Іванова, 157, м. Рубіжне, Луганська область, 93000)

про стягнення 105176 грн 52 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Григор`єв О.М., представник за довіреністю №7 від 01.01.2018;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про стягнення інфляційних втрат у розмірі 73344 грн 07 коп. та 3 % річних у розмірі 31832 грн 45 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №59 від 01.12.2007 стосовно своєчасної оплати рахунків.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.09.2018 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.10.2018.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №903 від 08.10.2018 визнав позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 3021 грн 17 коп., в іншій частині позовних вимог - просив відмовити. Зазначив, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії №59 від 01.12.2017.

Позивач у відповіді на відзив №08/04-12 від 16.10.2018 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначив, що спільні протокольні рішення, на які посилається відповідач, за своєю правовою природою не являються договорами та не є новацією щодо договору №59 від 01.12.2007 у розумінні ч.2 ст.604 ЦК України, оскільки при їх підписанні сторони не припинили первісні зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №59 від 01.12.2007, замінивши їх новими зобов'язаннями між тими ж сторонами, а лише організували взаєморозрахунки із погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за цим договором.

Ухвалою суду від 22.10.2018 оголошено перерву в судовому засіданні на 07.11.2018.

Ухвалою суду від 07.11.2018 оголошено перерву в судовому засіданні на 19.11.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2018 просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 19.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

01.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради укладено договір про постачання електричної енергії №59, за умовами п.1.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 2009,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно до додатків до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача" та Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків".

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.4.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.3 договору).

Відповідно до п.8 додатку "Порядок розрахунків" розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір про постачання електричної енергії №59 від 01.12.2007 є договором енергопостачання, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.8 додатку "Порядок розрахунків" до договору сторони передбачили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

У період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року між Головним управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Департаментом фінансів Луганської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Рубіжанської міської ради, Управлінням праці та соціального захисту Рубіжанської міської ради Луганської області, Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та Державним підприємством Енергоринок , з метою погашення заборгованості за спожиту за період жовтень 2016 -жовтень 2017 електроенергію за Договором, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 №20 із відповідними змінами, були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №20/7607 від 14.11.2016, №20/8402 від 16.01.2017, №20/8839 від 14.02.2017, №20/9233 від 15.03.2017, №20/9552 від 11.04.2017, №20/9925 від 16.05.2017, №2010186 від 14.06.2017, №2010483 від 14.07.2017, №2011109 від 15.09.2017, №2011381 від 12.10.2017, №2011782 від 13.11.2017, №2010764 від 15.08.2017 (далі - Спільні протокольні рішення), предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за спожиту електроенергію за Договором за жовтень 2016 - жовтень 2017 років.

Пунктами 9 Спільних протокольних рішень передбачено, що Спільні протокольні рішення набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань.

На виконання Спільних протокольних рішень відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3747701 грн 00 коп. в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію протягом жовтня 2016 - жовтня 2017 років за Договором, що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 26.12.2016, №13 від 24.01.2017, №16 від 23.02.2017, №19 від 23.03.2017, №23 від 24.04.2017, №27 від 25.05.2017, №30 від 22.06.2017, №33 від 24.07.2017, №36 від 25.09.2017, №38 від 25.10.2017, №38 від 21.11.2017.

Інша частина заборгованості за Договором в сумі 2376639 грн 51 коп. була сплачена відповідачем самостійно, поза межами Спільних протокольних рішень, за рахунок здійснених часткових оплат, що було враховано позивачем у розрахунку та підтверджується даними виписки щодо здійснених операцій за підприємством відповідача.

Також заборгованість за Договором в сумі 3956558 грн 60 коп. була сплачена відповідачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету " від 04.03.2002 №256.

Відповідачем основний борг за Договором сплачено повністю.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.11.2015 по 23.08.2018 в сумі 31832 грн 45 коп. та інфляційних втрат за період з грудня 2016 року по січень 2017 року, січень - квітень 2018 в сумі 73344 грн 07 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" з метою виконання умов договору від 30.06.2009 № 5565/01 між сторонами - учасниками відповідних взаєморозрахунків, в т.ч. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради були підписані спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію.

Відповідно до п.1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію від 03.08.2015 № 493/688 (далі - Порядок) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

Відповідно до п.1.2. Порядку розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Згідно з п. 1.3 Порядку схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до розділу 2 Порядку спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ПАТ "Укргазвидобування", виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Платіжні доручення на перерахування коштів до Державного бюджету України надаються учасниками розрахунків не пізніше 12.00 останнього операційного дня поточного місяця.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства.

Органи Казначейства перевіряють правильність оформлення платіжних доручень на відповідність підписаним спільним протокольним рішенням.

Також п.2.8 Порядку передбачено, що проведення розрахунків за електроенергію здійснюється, зокрема, таким чином: 1) на підставі платіжних доручень органи Казначейства перераховують кошти на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства (з подальшим перерахуванням коштів енергопостачальникам), або на рахунки енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку; 2) кінцевим отримувачем коштів від енергопостачальників при проведенні розрахунків за електроенергію є ДП "Енергоринок" за умови відсутності у суб'єктів господарювання, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, виробниками електричної енергії, вугледобувними підприємствами, можливості взяти участь у проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку.

Таким чином, уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за поставлену електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, сторони дійшли згоди про зміну порядку і строків взаєморозрахунків за придбану електричну енергію протягом періоду, у якому виникли спірні правовідносини.

При цьому, позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за надані ним послуги.

В подальшому, зазначений Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, втратив чинність 01.01.2018, та після цієї дати вартість пільг компенсувалася відповідачу згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002.

Відповідно до п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

При цьому, вказаним Порядком не передбачено обов'язковості укладення відповідного договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, адже зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України.

При розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 ЦК України та санкцій, передбачених умовами договору, слід зазначити, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків.

Підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за електроенергію за договором №59 від 01.12.2007 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до договору №59 від 01.12.2007. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.

Дані обставини виключають нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18 та від 01.10.2018 у справі №904/9145/17.

Таким чином, відповідач на виконання умов спільних протокольних рішень та постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" повністю розрахувався за природний газ, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум інфляційних та річних, по сумам сплаченим за спільними протокольними рішеннями та на виконання постанови №256 від 04.03.2002, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 28811 грн 28 коп. 3% річних та 73344 грн 07 коп. інфляційних втрат - задоволенню не підлягають.

Судом було перевірено розрахунок 3 % річних по сумам сплаченим відповідачем самостійно, поза межами Спільних протокольних рішень, за рахунок здійснених часткових оплат за період з 10.11.2015 - 21.04.2016, та встановлено, що він є арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно зазначено строк виникнення заборгованості по рахунку №59-2-РБ/2/1 - 10.03.2016, у той час, як вірною датою є 11.03.2016 (07.03.2016 - вихідний день).

Отже обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 10.11.2015 - 21.04.2016 у сумі 2987 грн 28 коп.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про стягнення 105176 грн 52 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжанськтеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради (вул. Іванова, 157, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, ідентифікаційний код 33515421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021, ідентифікаційний код 31443937) на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ "Ощадбанк", м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, 3% річних у сумі 2987 грн 28 коп., судовий збір у сумі 50 грн 05коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.2018.

Суддя Т.В. Косенко