Ухвала

від 26.11.2018 по справі 916/2625/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"26" листопада 2018 р.м. Одеса справа № 916/2625/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю АРГО ФЛЕКСО про забезпечення позову /вх. № 2-5950/18 від 23.11.2018 року/ у справі № 916/2625/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю АРГО ФЛЕКСО /ЄДРПОУ 39907811, адреса - 08105, Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Горенка, вул. Радгоспна, 9, e-mail: argoflexo@gmail.com/

до відповідача: сільськогосподарського товариства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /ЄДРПОУ 30820151, адреса - 67540, Одеська обл., Комінтерновський р., с. Благодатне, вул. Центральна, 1, e-mail: vekka-zvit@ukr.net/

про стягнення 221 563,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю АРГО ФЛЕКСО звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2830/18) до сільськогосподарського товариства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договором поставки в загальному розмірі 221 563,12 грн., з яких: 201 696,93 грн. - сума основного боргу, 14 425,98 грн. - пеня, 4 229,36 грн. - інфляційні збільшення, 1 210,85 грн. - 3 % річних, 3; та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 21 від 02.10.2015 року в частині оплати.

Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610-612, 625, 663, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/26256/18; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.12.2018 р.

Разом із пред'явленим позовом до суду надано заяву про забезпечення позову /вх. № 2-5950/18 від 23.11.2018 року/, в якій позивач просить накласти арешт на кошти, які обліковуються (будуть обліковуватись) на рахунку 26001010042373 в АБ Південний у м. Одесі (МФО 328209) сільськогосподарського товариства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю або на будь-яких інших рахунках, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми 221 563,12 грн.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що на виконання договору поставки № 21 від 02.10.2015 року позивачем на підставі видаткових накладних було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 201 696,93 грн. Однак відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором поставки в частині оплати товару.

Позивач зазначає, що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться низка справ щодо стягнення з відповідача грошових коштів, що на думку позивача, свідчить про явне ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе зобов'язань зі сплати грошових коштів.

Крім того позивач вказує, що не зважаючи на безліч судових проваджень та арешт всього нерухомого майна, відповідач продовжує активно здійснювати діяльність з продажу продукції власного виробництва.

У зв'язку із вказаними обставинами ТОВ АРГО ФЛЕКСО вказує, що невжиття заходів забезпечення позову, зокрема у спосіб накладення арешту на грошові кошти боржника, істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Судом встановлено, що предметом справи є стягнення коштів за договором поставки № 21 від 02.10.2015 року у розмірі 221 563,12 грн.

ТОВ АРГО ФЛЕКСО зверталося до відповідача в позасудовому порядку для врегулювання спору /претензія № 1 від 25.07.2018 року та претензія від 15.11.2018 року/.

Приватним виконавцем Притуляк В.М. прийнято рішення та внесено запис про обтяження всього нерухомого майна СП Векка у вигляді ТОВ. Дані відомості підтверджуються витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача суд не вбачає всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України посилань на те, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування цього заходу до забезпечення позову, та в чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, всупереч положенням статей 74, 136 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову базується лише на власних припущеннях.

Суд зауважує, що факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором не може бути підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з посиланням на низку судових проваджень щодо відповідача. Оскільки вказана обставина жодним чином не свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов'язань саме за спірним договором.

Крім того безпідставним є посилання позивача на укладання відповідачем 11.07.2018 року додаткової угоди № б/н до кредитного (іпотечного) договору № ML2016-01861 від 23.09.2016 року.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю АРГО ФЛЕКСО про забезпечення позову /вх. № 2-5950/18 від 23.11.2018 року/ у справі № 916/2625/18.

Керуючись ст. ст. 136, 137 , ч. 8 ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю АРГО ФЛЕКСО про забезпечення позову /вх. № 2-5950/18 від 23.11.2018 року/ у справі № 916/2625/18.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2018 р.

Ухвала набрала законної сили 26.11.2018 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали господарського суду Одеської області.

Суддя Н.Д. Петренко