Рішення

від 20.11.2018 по справі 926/1544/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

20 листопада 2018 року Справа № 926/1544/18

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Чепишка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні спрощеного позовного провадження справу

№ 926/1544/18

за позовом комунального підприємства Міський торговельний комплекс Калинівський ринок

до товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви , м. Чернівці

про стягнення заборгованості за договором про надання в користування торговельного місця у сумі 23460,00 грн

представники:

від позивача - Бурма А.С., довіреність № 411 від 13.02.2018;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : Комунальне підприємство "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецькі Барви", в якому просить (у редакції заяв про уточнення розміру позовних вимог та виправлення описки) стягнути з відповідача заборгованість за договором від 01.02.2018 № 809/5тс про надання в користування торговельного місця та договором від 01.02.2018 № 11033 про підключення до системи загального відеоспостереження у сумі 23460,00 грн, у тому числі 19300,00 грн основного боргу, 315,67 грн 3% річних, 3613,59 грн пені, 230,72 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов зазначених вище договорів не сплатив позивачу плату за утримання наданого йому торговельного місця та послуги відеоспостереження за період з 01.02.2018 по 31.08.2018, внаслідок чого заборгував останньому 19300,00 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період з 28.02.2018 року по 14.09.2018 року.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечує проти позову в зв'язку з тим, що він не був ознайомленим із прейскурантом вартості послуг позивача, не підписував його, акти приймання-передачі наданих послуг та додаток № 1 до договору від 01.02.2018 № 809/5тс, яким передбачено перелік послуг, що надаються позивачем. Відтак відповідач вважає, що сторони не дійшли згоди щодо предмету та ціни вказаного договору, а тому такий є недійсним. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього 3% річних, оскільки їх нарахування не передбачене договором.

Позивач своїм правом на подання письмової відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 03.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.10.2018, запропоновано сторонам надати заяви по суті спору.

Ухвалою суду від 24.10.2018 прийнято до розгляду заяву про уточнення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи по суті на 06.11.2018.

У судовому засіданні 06.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Натомість представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених ним у відзиві на позов. У зв'язку з тим, що у ході судового засідання виникла необхідність надання додаткових пояснень та документів, судом оголошено перерву до 14.11.2018.

Ухвалою суду від 14.11.2018 залишено без розгляду заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 20.11.2018.

До початку судового засідання 20.11.2018 від позивача надійшла заява про виправлення описки в заяві про уточнення розміру позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 20.11.2018 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, як підтверджується технічним записом і протоколом судового засідання від 14.11.2018, саме представник відповідача звернувся до суду із усним клопотанням про оголошення перерви для ознайомлення з поданими позивачем документами. Сприяючи відповідачу у реалізації його процесуальних прав, суд, узгодивши із представниками сторін дату та час судового засідання, вирішив відкласти розгляд справи на 20.11.2018, про що повідомив представників сторін під розписку.

Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується також розпискою про повідомлення про місце, дату та час судового засідання від 14.11.2018.

Присутній у судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача наполягав на розгляді справи по суті у даному судовому засіданні, оскільки розцінював неявку представника відповідача як затягування судового процесу.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України: "Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;".

У цій площині суд зазначає, що відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Крім того, застосовуючи на підставі частини другої статті 3 ГПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на вказане суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи у судовому засіданні 20.11.2018 за відсутності представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити у редакції заяви про уточнення розміру позовних вимог та заяви про виправлення описки.

Так, у поданій заяві про виправлення описки позивач зазначає, що ним допущені помилки, зокрема, в прохальній частині заяви про уточнення розміру позовних вимог, яку він просить читати в такій правильній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 23460,00 грн, з яких сума основного боргу - 19300,00 грн, сума 3% річних 315,67 грн, подвійна облікова ставка НБУ (пеня) 3613,59 грн та інфляційні - 230,72 грн.

Суд зауважує, що дана заява про виправлення описки не збільшує або зменшує розмір позовних вимог та не спрямована на зміну предмету або підстав позову. Крім того, відредагований позивачем розмір суми пені (з 315,67 грн на 3613,59 грн) відповідає долученому до позову розрахунку пені та не змінює суму загальної заборгованості (23460,00 грн), яку просить стягнути з відповідача позивач.

Отже, суд погоджується з тим, що позивачем допущено описку у прохальній частині заяви про уточнення розміру позовних вимог, а тому вважає за необхідне уточнити, що судом у цій справі розглядаються позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 23460,00 грн заборгованості за договорами від 01.02.2018 № 809/5тс та від 01.02.2018 № 11033, з яких 19300,00 грн основна заборгованість, 315,67 грн 3% річних, 3613,59 грн подвійної облікової ставки НБУ (пені) та 230,72 грн інфляційних втрат.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

14 листопада 2017 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви укладено договір оренди нерухомого майна № 103, за яким орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.10.2017 № 545/20 та за заяви від 28.07.2017 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 84,9 кв. м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, на 1 поверсі будівлі, з метою використання його під магазин з продажу продовольчих товарів без підакцизної групи товарів (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 1.3 договору оренди нерухомого майна від 14.11.2017 № 103 цей договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 14.11.2017 до 13.10.2020 (включно).

Згідно листа Департаменту економіки Чернівецької міської ради №02/01-17/1225 та акту приймання-передачі об'єкта оренди від 05.07.2018 р., орендовані будівлі повернуто відповідачем Департаменту економіки Чернівецької міської ради та позивачу.

01 лютого 2018 року між Комунальним підприємством Міський торговельний комплекс Калинівський ринок та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви укладено договір № 809/5тс про надання в користування торговельного місця на території КП МТК Калинівський ринок , відповідно до пункту 1.1 якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування торговельне місце № 126 нж (далі - договір від 01.02.2018 № 809/5тс, площею 84,90 кв. м на території позивача, торговий сектор № 5, для здійснення продажу продовольчих товарів.

Від імені відповідача договір від 01.02.2018 № 809/5тс підписала ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 02.02.2018, також сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні інші довіреності видані відповідачем ОСОБА_3

Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази визнання договору від 01.02.2018 № 809/5тс недійсним.

Торговельне місце облаштовано торговельним об'єктом - павільйоном, який не є власністю відповідача (пункт 1.2 договору від 01.02.2018 № 809/5тс).

Згідно із пунктом 2.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс плата за послугу по утриманню торговельного місця в належному стані та плата за надання додаткових послуг проводиться щомісячно єдиним платежем, але не пізніше 20 числа поточного місяця, в готівковій формі в касу позивача або через установу банку згідно із затвердженим Прейскурантом вартості послуг позивача. Перелік послуг визначається у додатку №1 до Договору. Розмір плати за утримання торговельного місця підлягає щорічному коригуванню на індекс споживчих цін (індекс інфляції). Коригування розміру плати по утриманню торговельного місця в належному стані на індекс інфляції не вимагає внесення змін до цього Договору. Повідомлення про застування індексу споживчих цін (індексу інфляції) до платежів за Договором доводиться до відома відповідача через офіційні друковані засоби масової інформації Чернівецької міської ради та/або розміщується на офіційному сайті позивача.

Із додатку № 1 до договору від 01.02.2018 № 809/5тс вбачається, що між сторонами узгоджено перелік додаткових послуг, які надаються позивачем відповідачу - послуг з відеоспостереження.

За договором від 01.02.2018 № 809/5тс відповідач зобов'язався, серед іншого, своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги, визначені пунктом 2.1 цього Договору, сплачувати інші платежі, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності на ринку, обов'язковість сплати яких передбачена чинним законодавством України та, в тому числі, актами органу місцевого самоврядування (пункт 3.2.3); одночасно з оформленням цього договору, укласти правочини (договори) на додаткові послуги, що надаються позивачем та фактично споживаються відповідачем (електроспоживання, відеоспостереження, тощо) - пункт 3.2.10.

Натомість позивач взяв на себе, зокрема, такі обов'язки за договором від 01.02.2018 № 809/5тс: щоденно прибирати територію (пункт 4.2.2.1); для ознайомлення відповідача розміщувати на інформаційних стендах позивача та/або на офіційному сайті, в друкованих засобах масової інформації Чернівецької міської ради розмір плати за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані та за надання додаткових послуг відповідно до умов цього договору (пункт 4.2.3); при виникненні скарг з боку відповідача щодо неналежного стану торговельного місця , прилеглих до нього комунікацій та мереж створити в день отримання скарги комісію у складі трьох осіб та скласти акт (за зразком, затвердженим наказом по ринку) щодо стану торговельного місця, прилеглих до нього комунікацій та мереж. Комісія створюється з одного представника позивача, одного представника торговельного сектору, в якому знаходиться торговельне місце відповідача, який подав скаргу та одного представника відповідача, чиє торговельне місце знаходиться в торговельному секторі. Порядок роботи комісії визначається наказом по ринку (пункт 4.2.5).

Як передбачено пунктом 7.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс, торговельне місце за цим договором вважається переданим позивачем та прийняте відповідачем в день підписання цього договору сторонами та не потребує додаткового підписання акту приймання-передачі.

Цей договір набирає чинності з 01.02.2018 і діє до 13.10.2020 (пункт 6.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс).

Водночас у пункті 6.5.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс вказано, що дострокове припинення дії договору (розірвання) в односторонньому порядку відбувається при допущенні заборгованості з оплати за надання послуги з утримання торговельного місця та з оплати додаткових послуг більше, ніж на один місяць.

Наказом генерального директора КП МТК Калинівський ринок від 31.07.2018 № 106 у зв'язку з достроковим розірванням Департаментом економіки міської ради договору оренди нежитлового приміщення № 126 НЖ в торговому секторі № 5 з ТОВ Чернівецькі барви , відповідно до акта приймання-передачі об'єкта оренди від 05.07.2018 та згідно пункту 6.5 договору з КП МТК Калинівський ринок через заборгованість з оплати послуг, достроково, з 05.07.2018, припинити дію договору з ТОВ Чернівецькі барви , а саме - договору про надання в користування торговельного місця № 126 НЖ в торговельному секторі № 5.

Із зазначеного слідує, що договір, який розірвано зазначеним наказом від 31.07.2018 № 106, є саме договором від 01.02.2018 № 809/5тс, що не заперечується сторонами.

Отже, суд констатує, що договір від 01.02.2018 № 809/5тс діяв з 01.02.2018 по 04.07.2018.

Між тим, 01.02.2018 між Комунальним підприємством Міський торговельний комплекс Калинівський ринок та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви також укладено договір № 11033 про підключення до системи загального відеоспостереження (далі - договір від 01.02.2018 № 11033), відповідно до пункту 1 якого позивач забезпечує створення технічних можливостей щодо підключення до загальної системи відеоспостереження належного відповідачу торговельного об'єкту № 126 нж, розташованого на території КП МТК Калинівський ринок в торговельному секторі № 5, за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А та надання відповідачу відомостей отриманих за допомогою технічних засобів системи відеоспостереження.

Від імені відповідача договір від 01.02.2018 № 11033 підписала ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 02.02.2018.

Сторонами не надано, а у матеріалах справи відсутні докази визнання договору від 01.02.2018 № 11033 недійсним.

Вартість послуг по обслуговуванню торговельного об'єкту загальною системою відеоспостереження сплачується згідно Прейскуранту вартості послуг по підприємству (пункт 3.1 договору від 01.02.2018 № 11033).

У пункті 3.2 договору від 01.02.2018 № 11033 сторонами узгоджено, що оплата послуг по п. 3.2 здійснюється на підставі даного договору не пізніше строку внесення оплати за користування торговельним місцем, встановленого відповідною угодою про надання в користування торговельного місця, укладеною між підприємцем та МТК Калинівський ринок .

За приписами пункту 2.1 договору від 01.02.2018 № 11033 позивач зобов'язався, у тому числі, забезпечити надання послуг щодо відеоспостереження.

У свою чергу відповідач зобов'язаний своєчасно, в розмірі, визначеному прейскурантом вартості послуг по підприємству, здійснювати щомісячні платежі за послуги, що надаються за цим договором (пункт 2.3.1).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом невизначеного строку до моменту припинення фактичного використання торговельного місця (пункт 5.1 договору від 01.02.2018 № 11033).

Разом з тим, оскільки відповідач фактично припинив користуватися торговельним місцем № 126 НЖ у торговельному секторі № 5 з 05.07.2018 (внаслідок розірвання договору оренди від 14.11.2017 № 103 та договору від 01.02.2018 № 809/5тс), то договір від 01.02.2018 № 11033 слід вважати таким, що діяв з 01.02.2018 по 04.07.2018.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості. Претензією від 23.04.2018 № 894, яка надіслана 24.04.2018, позивач просив погасити відповідача 7361 грн заборгованості, що виникла станом на 21.04.2018; повторною претензією від 12.06.2018 № 1191, яка надіслана 13.06.2018, позивач просив відповідача погасити заборгованість у сумі 18472 грн, що виникла станом на 11.06.2018; повторною претензією від 05.07.2018 № 1280, яка отримана представником відповідача 05.07.2018. Проте відповідач зазначені претензії залишив без розгляду, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Більше того, представник відповідача 05.07.2018 представник отримав акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2018, відтак суд прийшов до висновку, що такими діями уповноважений представник відповідача схвалив укладення договору від 01.02.2018 № 809/5тс та договору від 01.02.2018 № 11033, відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд також зазначає, що хоча в договорі від 01.02.2018 № 809/5тс зазначено його як надання в користування торговельного місця, однак проаналізувавши його умови та з огляду на наявність договору оренди нерухомого майна № 103 від 14 листопада 2017 року укладеного між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви , суд приходить до висновку, що договір від 01.02.2018 № 809/5тс є договором про надання послуг, а саме послуг по утриманню торговельного місця в належному стані та додаткових послуг.

Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; в силу положень частини 1 статті 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У даній справі позивач просить стягнути з відповідача вартість послуг з утримання торговельного місця, наданих ним на підставі договору від 01.02.2018 № 809/5тс, та послуг відеоспостереження торговельного об'єкту, наданих ним на підставі договорів від 01.02.2018 № 809/5тс та № 11033.

Щодо стягнення вартості послуги з утримання торговельного місця, позивач за період з 01.02.2018 по 31.08.2018 нарахував відповідачу борг у сумі 19052,00 грн.

Проаналізувавши зміст пунктів 2.1, 2.3, 4.2.3, 6.5.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс та додатку № 1 до нього, суд встановив, що у зазначеному договорі визначено дві категорії послуг, що надаються позивачем: 1) основної послуги - утримання торговельного місця в належному стані; 2) додаткові послуги.

При цьому, у додатку № 1 до договору від 01.02.2018 № 809/5тс сторонами узгоджуються додаткові послуги, оскільки основна послуга - утримання торговельного місця в належному стані, вже передбачена та узгоджена у пункті 2.1 договору і додаткового узгодження у додатку № 1 до нього не потребує.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача про те, що ним не узгоджено предмет договору від 01.02.2018 № 809/5тс.

З приводу вартості послуги з утримання торговельного місця, то наказом генерального директора КП МТК Калинівський ринок від 27.12.2017 № 206 затверджено Прейскурант вартості послуг Комунального підприємства МТК Калинівський ринок на 2018 рік та введено його у дію з 01.01.2018.

Даний наказ та прейскурант знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті позивача у розділі тарифи (https://kalinkabazar.com/ua/%D1%82%D0%B0%D1%80% D0%B8%D1%84%D0% B8/), що відповідає вимогам пункту 4.2.3 договору від 01.02.2018 № 809/5тс.

Посилання відповідача на те, що його не ознайомлено з Прейскурантом вартості послуг позивача та такий не підписаний відповідачем не беруться до уваги судом у зв'язку з тим, що договором від 01.02.2018 № 809/5тс не передбачено того, що відповідач для узгодження ціни договору повинен ознайомитися та/або підписати прейскурант вартості послуг позивача. Втім договором унормовано, що відповідач має право знайомитись із розміром плати по утриманню торговельного місця в належному стані (пункт 3.1.4), проте останній не надав доказів того, що він звертався до позивача із заявою про ознайомленням із розміром плати за утримання торговельного місця або відмови позивача у роз'ясненні такої інформації. Тим паче, що за умовами договору від 01.02.2018 № 809/5тс відповідачу було відомо, що тарифи на утримання торговельного місця розміщені на офіційному сайті позивача.

Таким чином, при визначенні ціни послуги з утримання торговельного місця позивач правомірно керувався тарифами, зазначеними у Прейскуранті вартості послуг КП МТК Калинівський ринок на 2018 рік (далі - Прейскурант).

У розділі Основні послуги Прейскуранту передбачено, що утримання торговельного місця в належному стані для торгівлі (надання послуг) з магазинів, кіосків, павільйонів та інших пунктів продажу становить 1,70 грн з ПДВ за 1 м. кв. площі в день.

Враховуючи, що площа торговельного місця № 126 нж (облаштованого павільйоном) становить 84,9 м. кв., сума послуги утримання в день складає 144,33 грн з ПДВ.

У той же час позивач при розрахунку заборгованості за послуги з утримання торговельного місця включав не календарні дні, а робочі дні торгового сектору № 5 КП МТК Калинівський ринок , керуючись режимом роботи торгових секторів та графіком робочих днів КП МТК Калинівський ринок , що визнається судом правомірним.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивач безпідставно заокруглював щомісячну суму до гривень. Так, за лютий 2018 року вартість послуг з утримання торговельного місця № 126 нж (павільйон у 5 секторі) складає 3463,92 грн (144,33 грн в день * 24 робочі дні), за березень - 3896,91 грн (144,33 грн * 27 роб. днів), за квітень - 3463,92 грн (144,33 грн * 24 роб. дні), за травень - 3896,91 грн (144,33 грн * 27 роб. днів), за червень - 3752,58 грн (144,33 грн * 26 роб. днів). Більше того, за період з 01 по 4 липня 2018 року вартість послуг з утримання торговельного місця становить 432,99 грн (144,33 грн * 3 роб. дні, оскільки 02.07.2018 - понеділок, тобто вихідний/неробочий день).

Отже, загальна сума вартості послуги за утримання торговельного місця в належному стані за договором від 01.02.2018 № 809/5тс з 01.02.2018 по 04.07.2018 складає 18907,24 грн.

У той же час з урахуванням пункту 2.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс у позивача наставало право вимоги на отримання плати за послуги з утримання торговельного місця, починаючи з 21 числа розрахункового місяця.

Проте відповідач не надав суду доказів оплати вартості послуг з утримання торговельного місця, внаслідок чого з нього слід стягнути 18907,24 грн, а у частині стягнення 144,76 грн (19052 грн - 18907,24 грн) відмовити.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що зазначені у договорі від 01.02.2018 № 809/5тс послуги позивачем не надавались, оскільки ним не підписувались акти приймання-передачі наданих послуг з тих підстав, що спірним договором не передбачено складання актів наданих послуг та не визначено, що вони є підставою для оплати наданих позивачем послуг.

Окрім того, складання акту наданих послуг не визнано ЦК України істотною умовою договору про надання послуг, а відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Натомість у разі ненадання чи неналежного надання позивачем послуг відповідач, згідно із пунктом 4.2.5 договору від 01.02.2018 № 809/5тс, має право звернутися до позивача із відповідною скаргою, за результатами розгляду якої складається акт щодо стану торговельного місця. Однак відповідач не спростував факт надання позивачем послуг з утримання торговельного місця та не надав доказів звернення до позивача із відповідною скаргою або відмови позивача від складання акту щодо стану торговельного місця, або акт, в якому зафіксований факт невиконання позивачем своїх зобов'язань по утриманню торговельного місця в належному стані.

Поряд з цим, суд не надає оцінки дійсності договору від 01.02.2018 № 809/5тс, оскільки це виходить за межі предмету спору, а керується положеннями статті 204 ЦК України, якою унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо вимоги про стягнення вартості послуг відеоспостереження, то така ґрунтується на договорі від 01.02.2018 № 809/5тс та похідному від нього договорі від 01.02.2018 № 11033. Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги з підстав, зазначених вище та водночас зауважує, що послуга відеоспостереження як предмет договору узгоджена сторонами у додатку № 1 до договору від 01.02.2018 № 809/5тс та пунктом 1 договору від 01.02.2018 № 11033.

У свою чергу, ціна договору передбачена Прейскурантом (пункт 2.1 договору від 01.02.2018 та пункт 3.1 договору від 01.02.2018 № 11033). Так, у розділі Додаткові послуги Прейскуранту встановлено, що вартість обслуговування об'єкту в загальній системі відеоспостереження становить 48,00 грн з ПДВ у місяць.

Перевіривши розрахунок вартості послуг з відеоспостереження, суд визнає його частково необґрунтованим у частині розрахунку за липень 2018 року. Дійсно, за період з 01.02.2018 по 30.06.2018 вартість послуг з відеоспостереження складає 240,00 грн (48,00 грн * 5 місяців). Разом з тим, за липень 2018 року вартість послуг з відеоспостереження становить 6,19 грн з ПДВ (три робочих дні), а не 8,00 грн.

Таким чином, загальна сума вартості послуги з відеоспостереження за договорами від 01.02.2018 № 809/5тс та № 11033 з 01.02.2018 по 04.07.2018 складає 246,19 грн.

У той же час з урахуванням пункту 2.1 договору від 01.02.2018 № 809/5тс та пункту 3.2 договору від 01.02.2018 № 11033 у позивача наставало право вимоги на отримання плати за послуги з відеоспостереження, починаючи з 21 числа розрахункового місяця.

Відповідач також не надав суду доказів оплати послуг з відеоспостереження, а тому з нього слід стягнути 246,19 грн, а у частині 1,81 грн (248,00 грн - 246,19 грн) - відмовити.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3613,59 грн подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.02.2018 по 14.09.2018.

Пунктом 2.2 договору від 01.02.2018 № 809/5тс визначено, що за порушення строків сплати за послугу позивача, визначену пунктом 2.1 цього договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Аналогічно: За порушення терміну розрахунків відповідач сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми боргу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, -пункт 3.4 договору від 01.02.2018 № 11033.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 ЦК України).

Суд зазначає, що подвійна облікова ставка НБУ, яку просить стягнути позивач, за своєю правовою природою є пенею.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд вважає його неправильним, оскільки він проведений не від суми несвоєчасно виконаного щомісячного грошового зобов'язання, а від загальної суми заявленої позивачем заборгованості, на яку станом на 28.02.2018 у позивача ще не виникло право вимоги, що є порушенням частини третьої статті 549 ЦК України. Крім того, як встановлено вище, заявлена позивачем сума основної заборгованості визнана судом необґрунтованою у частині стягнення 146,57 грн.

Відповідно до зробленого судом розрахунку (міститься в матеріалах справи) сума пені за прострочення сплати вартості послуг з утримання торговельного місця та послуг з відеоспостереження становить 2489,03 грн, відповідно у решті стягнення пені (подвійної облікової ставки НБУ) слід відмовити.

Крім того, позивач за період з 28.02.2018 по 14.09.2018 нарахував відповідачу 315,67 грн 3% річних та 230,72 грн інфляційних.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втім наявні у матеріалах справи розрахунки позивача проведені з порушеннями частини другої статті 625 ЦК України, оскільки проведений від загальної суми заявленої позивачем основної заборгованості, що визнана судом частково необґрунтованою і на яку станом на 28.02.2018 у позивача ще не виникло право вимоги.

Здійснивши самостійний розрахунок інфляційних втрат (мітиться у матеріалах справи), суд встановив, що за період з 28.02.2018 по 14.09.2018 відсутнє інфляційне знецінення грошових коштів та наявна дефляція, а тому у стягненні 230,72 грн інфляційних втрат слід відмовити повністю.

Разом з тим, згідно із проведеним судом розрахунку 3% річних (мітиться у матеріалах справи) з відповідача на користь позивача за період з 28.02.2018 по 14.09.2018 належить стягнути 224,40 грн 3% річних, а у решті відмовити.

Суд роз'яснює відповідачу, що стягувач володіє правом на стягнення з боржника 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі закону, незалежно від включення цієї умови в договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 19153,43 грн основної заборгованості (18907,24 грн за послуги з утримання торговельного місця у належному стані та 246,19 грн за послуги відеоспостереження), 2489,03 грн пені та 224,40 грн 3% річних, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно із вимогами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецькі барви (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 1А, офіс 306, ідентифікаційний код 41453517) на користь Комунального підприємства Міський торговельний комплекс Калинівський ринок (58020, м. Чернівці, вул. Калинівська, 13А, ідентифікаційний код 22849693) 19153,43 грн основної заборгованості, 2489,03 грн пені, 224,40 грн 3% річних та 1642,34 грн відшкодування судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2018 року.

Суддя І.В. Марущак