Постанова

від 21.11.2018 по справі 915/1235/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1235/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи-1 - не з'явився,

третьої особи-2 - не з'явився,

третьої особи-3 - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Дубіна Ольга Степанівна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 (головуючий суддя Савицький Я.Ф., Головей В.М., Діброва Г.І.) у справі № 915/1235/17 Господарського суду Миколаївської області

за позовом Фермерського господарства "Дубіна Ольга Степанівна" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи: 1) Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області; 2) Новоселівська сільська рада Арбузинського району; 3) ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі від 23.08.2007 поновленим

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Фермерське господарство "Дубіна Ольга Степанівна" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Відповідач), треті особи Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області (далі - Третя особа-1), Новоселівська сільська рада Арбузинського району (далі - Третя особа-2), ОСОБА_4 (далі - Третя особа-3) про визнання договору оренди землі від 23.08.2007 загальною площею 4,12 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений між Третьою особою-1 та Позивачем, поновленим на 5 років, тобто до 06.11.2022 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 23.08.2007.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з метою продовження строку дії договору оренди землі, з дотриманням строку, передбаченого статті 33 Закону України "Про оренду землі ", в 2017 році звернувся до Відповідача з листами та проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 23.08.2007 строком на 5 років, на тих самих умовах. Проте, Відповідач документи Позивача повернув на доопрацювання з посиланням на відсутність державної реєстрації додаткової угоди від 2012 року. Зважаючи на те, що Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, належно виконує свої обов'язки за договором, вважає, що договір оренди землі від 23.08.2007 підлягає поновленню.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2018 позов задоволено частково.

3.1. Суд визнав договір оренди землі від 23.08.2007 на загальну площу 3,12 га поновленим на 5 років, до 06.11.2022 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 23.08.2007. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що оскільки у 2012 році дію договору було продовжено на 5 років відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди і Позивач належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, відсутність протягом місяця після закінчення строку договору оренди земельної ділянки листа-повідомлення про відмову у його поновленні та беручи до уваги норми частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі ", а також, те що земельна ділянка площею 1,0000 га, зареєстрована на праві власності за Третьою особою-3 надана із земель за рахунок земель наданих в оренду Позивачу, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

6. Постанова суду мотивована тим, що оскільки додаткова угода 2012 року до договору оренди земельної ділянки від 23.08.2007 не містить відмітки про державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, а тому вона є такою, що не набрала чинності, з огляду на що, спірний договір оренди припинив свою дію 06.11.2012 у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено. Продовження користування Позивачем орендованою земельною ділянкою поза межами строку дії договору від 23.08.2007 та виконання обов'язків зі сплати орендної плати не є підставою для поновлення договору у 2017 році, оскільки Позивач упродовж всього часу фактичного користування земельною ділянкою не дотримався вимог законодавства і не вчинив належних дій для приведення у відповідність до вимог законодавства права користування землею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Не враховано, що частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором, автоматично з наступної дати після дати його припинення, а відсутність реалізації орендарем переважного права оренди земельної ділянки шляхом укладення відповідної додаткової угоди на підставі приписів частин 1-5 статті 33 вказаного Закону, не спростовує обставин поновлення правовідносин сторін за приписами частини 6 статті 33 цього Закону, а тому висновок суду, що договір оренди припинив свою дію 06.11.2012 не ґрунтується на нормах Закону та не відповідає обставинам справи.

9. Слід враховувати позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20.03.2018 у справі №912/645/17, від 27.03.2018 у справі №909/561/17, від 06.02.2018 у справі №910/3286/17.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

10. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено відсутність державної реєстрації додаткової угоди 2012 року, що не узгоджується зі статтею 20 Закону України "Про оренду землі", а тому суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

11. Наведені Позивачем в касаційній скарзі постанови Верховного Суду ухвалені щодо правовідносин, пов'язаних з поновленням договорів оренди і не стосуються питання набрання цими договорами (додатковими угодами) чинності у зв'язку з відсутністю державної реєстрації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 8 договору від 23.08.2007 визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар (Позивач) має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця (Третя особа-1) про намір продовжити його дію.

13. Звертаючись з позовом Позивач зазначив, що строк дії договору оренди землі від 23.08.2007 відповідно до додаткової угоди 2012 року було продовжено на 5 років.

14. Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час підписання сторонами додаткової угоди до договору оренди землі, яка діяла до 01.01.2013) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

15. Отже, чинною на момент підписання додаткової угоди редакцією Закону України "Про оренду землі" розмежовувався момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов'язків у майбутньому після державної реєстрації договору ) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб'єктивні цивільні права та обов'язки сторін. Тобто, державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторін договору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного обороту речових прав на земельні ділянки.

16. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, зокрема, що до 01.01.2012 державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації", який набрав чинності з 31.12.2011, дію норми щодо здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок продовжено до 01.01.2013.

17. Таким чином, оскільки не було здійснено державної реєстрації, як того вимагало чинне на той час законодавство, додаткової угоди 2012 року, в якій зазначено про продовження строку дії договору оренди землі на 5 років, тому вірним є висновок апеляційного господарського суду про не набрання чинності вказаною додатковою угодою і, як наслідок, припинення 06.11.2012 дії договору оренди від 23.08.2007, що не було враховано судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі.

18. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди. Такий правовий висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Виходячи з наведеного, очікування щодо поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, для орендаря будуть правомірними лише за умови наявності у нього згідно з договором (або продовження додатковою угодою) законного права користування земельною ділянкою, яке має бути підтверджено зареєстрованим відповідно до вимог закону договором оренди землі (чи додатковою угодою у разі поновлення), що є допустимим доказом чинності такого договору (чи додаткової угоди).

19. Отже, апеляційний господарський суд, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, обґрунтовано визначився, що подальше звернення Позивача до Відповідача з листами та проектом додаткової угоди щодо поновлення договору оренди у 2017 році є безпідставним.

20. Доводи касаційної скарги, викладені в пункті 8 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки для здійснення розгляду питання відповідності дій сторін щодо поновлення договору оренди згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі", договір має бути чинним, а в силу встановлених судом апеляційної інстанції у цій справі обставин, договір оренди від 23.08.2007 припинив свою дію 06.11.2012.

21. Щодо посилання скаржника, зазначеного в пункті 9 постанови, колегія суддів зазначає, що правовідносини у вказаних справах не стосувались визначення чинності додаткової угоди, якою продовжувався термін дії договору.

22. Доводи відзиву на касаційну скаргу, наведені у пунктах 10, 11 постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо розподілу судових витрат

24. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дубіна Ольга Степанівна" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі № 915/1235/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.