Рішення

від 21.11.2018 по справі 200/10786/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. Справа№200/10786/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені допомоги при народженні, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, зобов'язати відповідача призначити та виплатити державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що за незалежних від неї умов, які зумовлені обставинами, які об'єктивно завадили її звернутись із заявою про призначення допомоги при народженні дитини у строк визначений законодавством.

Зазначає, що народила доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 у пологовому відділенні м. Донецька. У зв'язку з втратою документів, що посвідчує особу та відсутністю документів про народження дитини, залишилась на не підконтрольній території України, у м. Донецьку де працювала у військовій частині на посаді повара-водія. У 2017 року прибула на підконтрольну українській владі територію, де повідомила правоохоронні органи про свою участь та діяльність у складі непередбаченого законом збройного формування. Ухвалою Красноарміййського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року вона була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі статті 44 Кримінального кодексу України. На підставі чого, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позивачу відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного суду у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення (арк. справи 1-2).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом громадянина України запис № НОМЕР_3 (арк. справи 8 зворотній бік).

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2018 року встановлений факт народження у позивача дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 жіночої статі (арк. справи 14).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 13 червня 2018 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, позивач, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 (арк. справи 10).

Відповідно до довідки, виданої 06 вересня 2018 року за вихідним №с 1152 Криворізькою міською радою, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею проживають троє дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 15).

08 серпня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу на дітей одиноким матерям та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (арк. справи 24-25).

З довідки відповідача вбачається, що позивач отримує одноразову допомогу при народження 1-ї дитини (арк. справи 18).

Рішенням відповідача від 08 серпня 2018 року відмовлено позивачу у призначені соціальної допомоги при народженні дитини, відповідно до пункту 12 Постанови КМУ № 1751 від 27 грудня 2001 року Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми , а саме: у зв'язку з тим, що звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини (арк. справи 16).

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (далі Порядок № 1751).

Відмовою в призначенні позивачу виплати допомоги при народженні дитини, відповідач у своїх запереченнях посилається на пункт 12 Постанови КМУ № 1751 від 27 грудня 2010 року Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми , в якій зазначається строк звернення за призначенням допомоги у строк 12 календарних місяців після народження дитини.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Так, з ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 притягувалась до кримінальної відповідальності за частиною 2 статі 260 Кримінального кодексу України, які виразились в участі в діяльності не передбачених законом збройних формувань, втім у зв'язку з добровільним виходом збройного формування та добровільним повідомлення правоохоронним органам про відповідну діяльність збройного формування, була звільнена від кримінальної відповідальності відповідно до статті 44 Кримінального кодексу України (арк. справи 12).

Судом встановлено, що позивач, яка є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання на території України, народивши доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом дванадцяти місяців з дня народження дитини не мала можливості звернутись до відповідача за незалежних від неї умов, які зумовлені обставинами, які об'єктивно завадили її звернутись із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, у строк передбачений діючим законодавством.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов в інтересах дитини, для її належного матеріального забезпечення.

Відповідно до частини 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-ХП від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тобто, в даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частиною 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому вважає, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги, в зв'язку з чим, рішення управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації від 08 серпня 2018 року підлягає скасуванню.

Разом із цим, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах, відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08 серпня 2018 року про призначення державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року позивачу відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, на користь держави підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі грн. 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань з управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 85000, Донецька обл., місто Добропілля, вулиця Першотравнева, будинок 83, код ЄДРПОУ 25953563) про визнання протиправним та скасування рішення управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, зобов'язати відповідача призначити та виплатити державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації від 08 серпня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини.

Зобов'язати управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини від 08 серпня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 85000, Донецька обл., місто Добропілля, вулиця Першотравнева, будинок 83, код ЄДРПОУ 25953563) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 352, 40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 21 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Шинкарьова І.В.