Ухвала

від 20.05.2019 по справі 200/10786/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в роз`ясненні судового рішення

20 травня 2019 р. Справа №200/10786/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з заявою відповідача про роз`яснення судового у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначені допомоги при народженні, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення управління соціального захисту населення Добропільської районної державної від 08 серпня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини. Зобов`язано управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення допомоги при народженні дитини від 08 серпня 2018 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні. В решті заявлених позовних вимог - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської райдержадміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 200/10786/18-а - залишено без задоволення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року без змін.

26 квітня 2019 року Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації звернулось до суду з заявою про роз`яснення рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що при виконанні рішення від 22 січня 2019 року по справі № 200/10786/18-а виникло питання щодо призначення і виплати допомоги при народженні дитини відповідно до заяви ОСОБА_1 від 08 серпня 2018 року.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Виходячи із системного аналізу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без роз`яснення його складно виконати або високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Натомість у поданій до суду заяві заявник фактично просить надати консультацію щодо порядку виконання судового рішення, що не відповідає змісту інституту роз`яснення судового рішення та виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення в адміністративній справі №200/10786/18-а визначено в його резолютивній частині.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20 травня 2013 року, за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою. Результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням викладеного, суд наголошує, що позивач та її неповнолітня дитина як громадяни України мають право на соціальний захист від держави, який передбачає комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, держава зобов`язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Позивач, в сім`ї якого виховуються та проживає малолітня дитина, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по соціальній допомозі, то вона не підлягає задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе дискреційні права суб`єкта владних повноважень. Суд може вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічного права, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Призначення допомоги є дискреційним повноваженням відповідача, тому суд може лише зобов`язати управління повторно розглянути заяву позивача про призначення допомоги від 08 серпня 2018 року, вказавши на виявлені порушення.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення яких звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Отже, підстави для постановлення судом ухвали про роз`яснення судового рішення відсутні, адже рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №200/10786/18-а за своїм змістом є чітким та зрозумілим для виконання, а тому в задоволенні заяви про роз`яснення рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 241, 248, 250, 251, 254, 256, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 травня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шинкарьова І.В.