Рішення

від 21.11.2018 по справі 708/291/18

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/291/18

Номер провадження № 2/708/145/18

Р і ш е н н я

Іменем України

21 листопада 2018 року.

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді Ткаченко С.Є.

при секретарі - Тендітній Л.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що 27.08.2011 року померла його мати ОСОБА_5, з якою у відповідача було укладено договір оренди належної померлій земельної ділянки площею 3,30 га, який 27.11.2007 року зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК за № 040779800373.

Після смерті матері він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вище вказану земельну ділянку та зареєстрував своє право власності на неї.

07.09.2017 року він направив на адресу відповідача листа про заперечення у поновленні договору оренди землі, оскільки виявив бажання самостійно обробляти земельну ділянку.

Коли на початку жовтня 2017 року він з'явився до Чигиринської філії ТОВ СП Нібулон для отримання розрахунку за користування землею за 2017 рік, то з'ясувалося, що належна йому земельна ділянка передана в оренду відповідно до нового договору від 22.12.2014 року строком на 10 років.

Однак він не підписував з відповідачем вказаний договір оренди землі від 22.12.2014 року, як і не давав доручень на його підписання третім особам.

При цьому угоди про припинення чи продовження строку дії договору оренди землі від 25.04.2007 року він також з відповідачем не укладав.

У листі відповідача від 25.10.2017 року, направленому на його адресу, було зазначено, що договір оренди землі від 22.12.2014 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.10.2015 року, номер запису про інше речове право - № 11485523 та містить умови, що встановлюють строк договору оренди на 10 років, тобто договір оренди землі було зареєстровано під час дії попереднього договору оренди землі проти його волі, при цьому згоди на підписання даного він не надавав.

А тому просить визнати недійсним договір оренди землі від 22.12.2014 року, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та прохав задовольнити викладені в позовній заяві вимоги.

Представник позивача ОСОБА_3 теж підтримала позовні вимоги та прохала їх задовольнити, пояснивши суду, що факт отримання позивачем орендної плати не є підтвердженням того, що останній згідний з умовами договору оренди землі та підставою для його легалізації.

В договорі було підроблено підпис позивача, що встановлено експертизою, і це є підставою для визнання його недійсним.

Зміни до договору оренди землі не були внесені до реєстру, у зв`язку з чим додаткові угоди не мають ніякого значення.

Представник позивача ОСОБА_2 також підтримав позов та просив його задовольнити, зазначивши, що факт отримання позивачем орендної плати не може свідчити про його згоду з умовами договору оренди землі та вказувати, що це було волевиявленням орендодавця.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила суду, що в 2007 році з матір'ю позивача було укладено договір оренди землі строком на 10 років.

У зв`язку зі зміною кадастрового номеру договір було переукладено з позивачем.

Вони є законними землекористувачами і з 2007 року належним чином виконують умови договору та використовують земельну ділянку, виплачуючи позивачу орендну плату.

Оскільки позивач на протязі тривалого часу отримував орендну плату і скарг чи претензій з приводу цього від нього не надходило, то підстав для задоволення позову немає.

Крім того просить застосувати позовну давність за обставин, викладених в заяві.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що позивач приносив правовстановлюючі документи на землю, на підставі яких вони укладали договір.

Він вичитував його, після чого підписав, а також уклав додаткові угоди.

На підставі цього договору позивач отримував орендну плату.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що коли померла мати позивач, то він переоформив на себе спадщину і в подальшому уклав з їхньою філією договір оренди землі і, як отримували кошти в рахунок виплати орендної плати, то вона повідомляла про це орендодавців, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі і позивача, і вони отримували гроші.

Вислухавши позивача, представників сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно до положень ст., ст. 12-13 ЦПК України, яка закріплює зміст принципу змагальності цивільного судочинства, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, мати позивача ОСОБА_5 мала на праві власності земельну ділянку площею 3,30 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Чигиринського району, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 027353 (а.с.12).

Після її смерті позивач успадкував вище вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999га, кадастровий номер якої 7125482000:01:000:0755, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.05.2013 року (а.с.21).

Дану земельну ділянку позивач зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14.05.2013 року, індексний номер запису № 2251589 (а.с.22).

Також судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач, згідно з договором оренди землі від 25.04.2007 року, укладеного від імені його матері ОСОБА_5 з відповідачем строком на 10 років та зареєстрованого 27.11.2007 року у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК за № 040779800373 (а.с.6-11), отримував орендну плату, визначену вказаним договором.

Як передбачено ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Виняток з цього правила стосується фізичних осіб, які через хворобу або фізичні вади не можуть підписатись власноручно. В такому випадку за дорученням такої особи та в її присутності текст правочину підписує інша особа. При цьому, підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, має бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як визначено в ст., ст. 13 , 14 Закону України "Про оренду землі" , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Судячи з наданої позивачем інформаційної довідки № 117510173 від 19.03.2018 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.10.2015 року зареєстровано договір оренди від 22.12.2014 року земельної ділянки площею 3,2999 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0755, строком на 10 років (а.с.27).

Виходячи з цього, під час реєстрації оскаржуваного договору оренди землі реєстратором було допущено повторну реєстрацію обтяження на об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, згідно до ч.1 і ч.3 ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч., ч. 1, 3, 5 і 6 ст. 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Згідно до вимог ч., ч. 2-4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положення ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачають, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Вищезазначене узгоджується з нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1,8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, що узгоджується з вимогами ст. 215 ЦК України.

Як вбачається з висновку судової почеркознавчої експертизи № 1/1347 від 07.08.2018 року, підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці 5 у розділі Підписи сторін у графі Орендодавець в договорі оренди земельної ділянки площею 3,2999 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0755, укладеного 22 грудня 2014 року з ТОВ СП Нібулон та зареєстрованого 06.10.2015 року Чигиринським районним управлінням юстиції Черкаської області, запис про речове право № 25069474, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 (а.с.146-148).

З наведеного випливає, що підписання оскаржуваного договору оренди землі не відповідало волевиявленню позивача та було здійснено всупереч бажанню останнього, що свідчить про порушення істотних умов договору та його невідповідність вимогам ст. 203 ЦК України.

З врахуванням цього, суд, оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 212 ЦПК України), приходить до висновку про те, що оскільки позивач не проявив своєї волі та не підписував спірний договір оренди землі, тобто була відсутня його воля та бажання на вчинення вказаного правочину, то його можливо визнати недійсним із зазначених позивачем підстав, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим позов в цій частині вимог слід задовольнити .

Крім того, як передбачено статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України цивільне право є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

А як зазначено в ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки оспорюваний договір є недійсним, то наявні правові підстави для скасування державної реєстрації зазначеного договору оренди земельної ділянки та повернення спірної земельної ділянки її власнику.

Заява представника відповідача про застосування позовної давності до цих правовідносин є безпідставною, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто про укладення начебто від його імені спірного договору оренди землі, лише на початку жовтня минулого року, коли отримав на руки договір оренди землі від 22 грудня 2014 року.

Даний факт підтверджується його листом-повідомленням, адресованим на ім`я відповідача, від 07.09.2017 року, в якому він ставить до відома орендатора про відмову в поновленні договору оренди землі від 27.11.2007 року та відповіддю на зазначений лист відповідача від 25.10.2017 року про укладення позивачем нового договору оренди землі 22.12.2014 року строком на 10 років (а.с.23-24), а також повідомленням від 09.02.2018 року про те, що позивач не знав про наявність договору оренди землі від 22.12.2014 року, так як не підписував його, та відповіддю відповідача від 01.03.20108 року, що договір підписано особисто позивачем (а.с.25-26), що не відповідає дійсності, як було встановлено судом та випливає з висновку експерта №1/1347, і чим спростовуються покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про укладення між сторонами договору оренди землі , які до того ж перебувають у трудових відносинах з відповідачем, у зв`язку з чим до їх показів слід відноситися критично.

Щодо укладення додаткових угод (а.с.163-164), то, як пояснив позивач, йому роз`яснювали, що їх укладення необхідне лише через зміну розміру орендної плати і ніхто його не повідомляв про укладення нового договору оренди землі, а також вони належним чином не оформлені та не зареєстровані як зміни до договору оренди землі від 22.12.2014 року.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у визначений законом строк і підстави для застосування строків позовної давності відсутні, а позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та, керуючись п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року , ст., ст. 13, 14, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст., ст. 203, 215, 638, 651 ЦК України, ст., ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0755 , розташованої на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, укладений 22 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючим за адресою: 27316, вул. Шевченка, с. Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113, юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1) і зареєстрований Чигиринським районним управлінням юстиції Черкаської області за № 25069474 .

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0755 , розташованої на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, укладеного 22 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючим за адресою: 27316, вул. Шевченка, с. Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113, юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1) і зареєстрованого Чигиринським районним управлінням юстиції Черкаської області за № 25069474 .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113, юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1) повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючому за адресою: 27316, вул. Шевченка, с. Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2999 га, кадастровий номер 7125482000:01:000:0755 , розташовану на території Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113, юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 27316, вул. Шевченка, с. Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області) судовий збір в сумі сімсот чотири гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 26 листопада 2018 року.

Головуюча