Справа №403/550/18 провадження № 2/403/264/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2018 року смт.Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,
з участю:
прокурора Болгарова В.С.,
представника ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів
та регулювання рибальства в Кіровоградській області ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора - заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Новомиколаївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням,-
В С Т А Н О В И В :
Прокурор - заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, про відшкодування відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 5437 грн. 00 коп..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.05.2018 року на правій протоці річки Інгул біля с.Степівка Бобринецького району Кіровоградської області відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали вилов риби забороненим знаряддям лову - сітками, внаслідок чого виловили рибу наступних видів: карась в кількості 119 шт., сазан (короп) - 11 шт., окунь - 3 шт. загальною вагою 15 кг., чим допустили порушення п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року №19 та вимог ст.ст.52-1, 63 Закону України Про тваринний світ , адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.85 КУпАП. Відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209 своїми діями відповідачі заподіяли шкоду рибному господарству України на загальну суму 5437 грн. 00 коп.. Постановами Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.06.2018 року у справах №395/654/18 та №395/655/18, які набрали законної сили 03.07.2018 року, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. За вказаних обставин, прокурор, посилаючись на норми ч.6 ст.82 ЦПК України щодо обов'язковості постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а також положення ст.1166 ЦК України, ст.63 Закону України Про тваринний світ , ст.ст.68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , згідно яких громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в повному обсязі, прохав суд стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, заподіяну внаслідок вчиненого ними адміністративного правопорушення шкоду в розмірі 5437 грн. 00 коп., зарахувавши її на розрахунковий рахунок органу місцевого самоврядування, який в межах своєї території є самостійним суб'єктом права власності на природні ресурси - Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, до складу якої входить с.Степівка, за місцем вчинення відповідачами адміністративного правопорушення. Також прохав стягнути з відповідачів судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп..
В судовому засіданні по розгляду справи по суті прокурор викладені в позовній заяві вимоги підтримав, прохав суд їх задоволити.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області позовні вимоги підтримав повністю, прохав суд їх задоволити.
В судове засідання по розгляду справи відповідач ОСОБА_3 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк разом з доданими до нього письмовими доказами не подав. Згідно письмової заяви прохав розглянути справу без його участі, зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с.87).
В судове засідання по розгляду справи відповідач ОСОБА_4 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк разом з доданими до нього письмовими доказами, заяв та (або) клопотань в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі про відкладення судового розгляду, до суду не подав. Представника для участі у судовому засіданні не направив (а.с.86).
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Згідно письмового пояснення позовну заяву підтримує в повному обсязі (а.с.64, 83).
З огляду на викладене, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України розгляд цивільної справи проведений судом без участі відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також представника третьої особи Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №006248 від 22.05.2018 року, складеного стосовно відповідача ОСОБА_3, останній 22.05.2018 року близько 00 год. 30 хв. на правій протоці річки Інгул с.Степівка разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснював вилов риби забороненим знаряддям лову - сітками, внаслідок чого виловили 119 шт. карасів, 11 шт. сазанів та 3 шт. окунів загальною вагою 15 кг, заподіявши шкоду в сумі 5437 грн. (а.с.13-14).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №006249 від 22.05.2018 року, складеного стосовно відповідача ОСОБА_4, останній 22.05.2018 року близько 00 год.30 хв. на правій протоці річки Інгул с.Степівка разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 здійснював вилов риби забороненим знаряддям лову - сітками, заподіявши шкоду, зазначену в протоколі №006248 (а.с.10-11).
Згідно розрахунку матеріальної шкоди за протоколом про адміністративне правопорушення №006248 від 22.05.2018 року загальна сума шкоди, заподіяної незаконним виловом цінних видів риб, інших водних ресурсів, а саме: карась - 119 шт., сазан - 11 шт. та окунь - 3 шт. становить 5437 грн. 00 коп.(а.с.16).
Судом встановлено, що постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, за фактом здійснення ним 22 травня 2018 року близько 00 год. 30 хв. на правій протоці річки Інгул біля с.Степівка Бобринецького району Кіровоградської області вилову риби забороненим знаряддям лову (сітками), внаслідок чого він виловив рибу: карась в кількості 119 шт., сазан (короп) в кількості 11 шт. та окунь в кількості 3 шт. загальною вагою 15 кг. на суму 5437 грн. 00 коп., чим допустив порушення п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст.ст.52-1, 63 Закону України Про тваринний світ . Згідно вказаної постанови суду на відповідача ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Питання про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України, судом вирішено не було (а.с.19).
Судом також встановлено, що постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, за фактом здійснення ним 22 травня 2018 року близько 00 год. 30 хв. на правій протоці річки Інгул біля с.Степівка Бобринецького району Кіровоградської області вилову риби забороненим знаряддям лову (сітками), внаслідок чого він допустив порушення п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст.ст.52-1, 63 Закону України Про тваринний світ . Згідно вказаної постанови суду на відповідача ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.00 коп. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Питання про відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України, судом вирішено не було (а.с.20).
Згідно постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2018 року провадження в справі про притягнення гр-на ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП з приводу вилову ним 22.05.2018 року в с.Степівка на річці Інгул забороненим знаряддям лову (сіткою) риби, було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.33-35).
Виконуючи приписи ст.264 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом та в інтересах якого прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами Законів України Про тваринний світ , Про охорону навколишнього природного середовища , Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів , Правилами любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 року №19.
Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно роз'яснень, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
З огляду на викладене, вина відповідачів у вилові риби забороненим знаряддям лову (сітками) за вказаних в постановах обставинах доказуванню не підлягає.
Разом з тим, у зв'язку з не вирішенням судом питання про відшкодування відповідачами майнової шкоди в розмірі 5437 грн. 00 коп. під час розгляду стосовно них справ про адміністративні правопорушення, дане питання відповідно до положень ч.3 ст.40 КУпАП підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.3 Закону України Про тваринний світ об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є, крім інших, дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі. Об'єкти тваринного світу, в тому числі, нерестовища, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.
Відповідно до ст.27 Закону України Про тваринний світ у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Згідно п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 року №19, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням, крім іншого, знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.
Для добування об'єктів тваринного світу забороняється застосування монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову) (ст.52-1 Закону України Про тваринний світ ).
За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу та незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст.20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України Про тваринний світ розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок матеріальної шкоди в сумі 5437 грн.00 коп., завданої внаслідок незаконного вилову відповідачами риби, здійснений згідно додатку 1 Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209 Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів".
Згідно положень ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.13 Конституції України водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно положень ст.37 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Ст.142 Конституції визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно ст.ст.16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб'єктами права власності на природні ресурси (в тому числі, водні біоресурси).
Відповідно до ст.47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, крім іншого, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, об'єкти тваринного світу, які були незаконно добуті відповідачами на правій протоці річки Інгул в районі с.Степівка Бобринецького району, є майном відповідної територіальної громади, об'єднаної в одну сільську територіальну громаду з єдиним органом місцевого самоврядування - Новомиколаївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, на користь якої підлягає відшкодуванню майнова шкода, завдана відповідачами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано суду доказів на спростування заявленої в позові суми відшкодування, і таких доказів не було здобуто судом під час розгляду цивільної справи.
На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, та правовідносини, які випливають з них, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності , суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Прокурором при пред'явлені позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №1549 від 03.09.2018 року (а.с.1).
На підставі викладеного, враховуючи задоволення судом позову в повному обсязі, на користь прокуратури Кіровоградської області підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1762 грн.00 коп., які були сплачені прокурором при подачі позову до суду в інтересах держави та підтверджені належним письмовим доказом по справі, а саме: 881,00 грн. з відповідача ОСОБА_3 та 881,00 грн. з відповідача ОСОБА_4, оскільки солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов прокурора - заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Новомиколаївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням в сфері використання об'єктів тваринного світу - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користь ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 5437 грн. 00 коп. (п'ять тисяч чотириста тридцять сім гривень 00 копійок), зарахувавши вказані грошові кошти на рахунок органу місцевого самоврядування Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувача - ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 899998, розрахунковий рахунок: 33115331011080 у Бобринец.УК/ с.Новомиколаївка, ЄДРПОУ 37928321.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь прокуратури Кіровоградської області (місцезнаходження: вул.В.Пермська, буд.№4 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02910025; банк: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №35215073004600, код класифікації видатків бюджету: 2800) в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений прокурором при подачі позову до суду, в розмірі 881 грн. 00 коп. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_4 на користь прокуратури Кіровоградської області (місцезнаходження: вул.В.Пермська, буд.№4 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02910025; банк: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №35215073004600, код класифікації видатків бюджету: 2800), в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений прокурором при подачі позову до суду, в розмірі 881 грн. 00 коп. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.Архітектора Паученка, буд.№64/53 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35084257.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28622.
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, поштовий індекс 28622.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Новомиколаївська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.№13 с.Новомиколаївка Бобринецького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27248, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04527566.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий С.Ю.Атаманова
Суд | Устинівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78100137 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Устинівський районний суд Кіровоградської області
Атаманова С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні