Постанова

від 26.11.2018 по справі 616/760/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року

м. Харків

Справа № 616/760/17

Провадження № 22-ц/818/86/18

Харківській апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Підсереднє ,

представники відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 616/760/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Підсереднє про визнання правочинів недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року, ухвалене суддею Нестайко Ю.В., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Підсереднє про визнання правочинів недійсними.

В обґрунтування позову зазначає, що її матері ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 належала земельна ділянка загальною площею 5,6266га, яка складалась з двох частин з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 . В 2006 році її мати передала вказані земельні ділянки в оренду ПАТ Підсереднє строком на 10 років. Екземпляри укладених договорів оренди від ПАТ Підсереднє отримали лише в літку 2008 року, коли і дізнались, що договори укладені 01 січня 2007 року, а зареєстровані 15 листопада 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла. Після смерті матері вона отримала свідоцтво про право на спадщину щодо вищевказаних земельних ділянок. З моменту набуття права власності на земельні ділянки до неї перейшли права орендодавця щодо відповідних земельних ділянок за договорами оренди від 01 січня 2007 року. Вона отримувала орендну плату. У квітні 2016 року письмово повідомила відповідача про небажання укладати договори оренди на новий строк, оскільки була впевнена, що дія укладених в 2007 році договорів оренди закінчувалась в 2016 році. Через п'ять місяців відповідачем надано відповідь, що відносно вказаних земельних ділянок у 2012 році між нею та ПАТ Підсереднє укладені нові договори оренди строк на 15 років. Ці договори оренди у 2012 році вона не укладала, вважає їх підробленими.

Крім того, дострокове припинення договорів оренди землі від 01 січня 2007 року, укладених з ОСОБА_5, не було оформлено належним чином та зареєстроване у встановленому порядку, тому ці договори не були достроково припинені, а зберегли свою чинність. Зміст пункту 42 нових договорів оренди від 01 серпня 2012 року про те, що попередні договори втрачають свою дію з моменту реєстрації нового договору, не відповідає положенням чинного на той час законодавства і не скасовує їх.

Просить визнати недійсними обидва договори оренди землі від 01 серпня 2012 року, предметами яких є земельні ділянки: площею 2,1800 га, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 3,4466га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Представником відповідача ПАТ Підсереднє подано заперечення, у якому він просив постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самий підстав вже вирішено при розгляді справи № 616/409/17 за позовом ПАТ Підсереднє до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні орендованими земельними ділянками. У запереченні зазначається, що при розгляді справи № 616/409/17 Великобурлуцьким районним судом були розглянуті фактичні обставини справи по земельним ділянкам ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та ухвалено рішення про задоволення позову.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відсутність даних про реєстрацію припинення договорів оренди від 01 січня 2007 року не може бути підставою для визнання недійсними договорів оренди від 01 серпня 2012 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 просить рішення скасувати та увалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірні договори оренди були зареєстровані в грудні 2012 року саме згідно порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який суд вважав скасованим.

Законодавством України було встановлено, що до 01 січня 2013 року діяв правовий режим реєстрації договорів оренди земельних ділянок у відповідних книгах органів земельних ресурсів, а після 01 січня 2013 року - правовий режим реєстрації речового права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до цих правових режимів повинна була відбуватись і реєстрація дострокового припинення, в першому випадку - договору оренди, а другому випадку - речового права оренди.

Будучи допитаною в якості свідка зазначала, що не укладала договори оренди в 2012 році; підпис в наданих паперах схожий на її власний і міг бути отриманий від неї під виглядом необхідності інших паперів, необхідних для отримання орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Підсереднє зазначає, що укладання спірних договорів оренди було добровільним волевиявленням сторін, вони укладені у належній формі та спрямовані на реальне настання правових наслідків. Договори зареєстровані 21 та 24 грудня 2012 року у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено відповідні записи.

В реєстрації припинення спірних договорів оренди та у реальному прийнятті-передачі земельних ділянок у 2012 році не було потреби; оформлення актів мало формальний характер, оскільки сторони в п.42 договорів оренди від 01 серпня 2012 року зафіксували, що раніше укладені з ОСОБА_5 договори оренди втрачають свою силу з моменту державної реєстрації договорів, тобто укладеного 01 серпня 2012 року з ОСОБА_1 договорів.

Факт підпису договорів оренди від імені ОСОБА_1 не спростовано.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 належала земельна ділянка загальною площею 5,6266га, яка складалась з двох частин з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

01 січня 2007 року між ВАТ Підсереднє та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельних ділянок строк на 10 років, зареєстровані у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 21 листопада 2007 року за №040768900382 та за №040768900383.

Відповідно до актів приймання-передачі від 01 січня 2007 року ОСОБА_5 передала, а ВАТ Підсереднє прийняло у строкове платне користування (оренду) земельні ділянки площею 2,1800га та 3,4466га, які знаходяться на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла. Земельні ділянки належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

01 серпня 2012 року між ПАТ Підсереднє та ОСОБА_1 укладено договори оренди землі, предметом яких є вказані земельні ділянки, строк на 15 років.

Згідно положень ч.1 ст.210, ч.1 ст.626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.638, ч.2 ст.792 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (надалі - Закон).

За змістом статей 18, 20 Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , який був чинним на час укладення Договору від 01.08.2012 р., права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.4 зазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до п.п.20. 41. 42 договорів оренди землі від 01 серпня 2012 року передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації договорів за актом приймання- передачі.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договори оренди землі від01 січня 2007 року, раніше укладені з ОСОБА_5 та зареєстровані21 листопада 2007 року, втрачають свою дію з моменту державної реєстрації договорів від 01 серпня 2012 року.

18 грудня 2012 року договір оренди землі від 01 серпня 2012 року відносно земельної ділянки площею 2,1800га, кадастровий номер НОМЕР_3, зареєстровано у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 18.12.2012 року за № 632148424001952 (а.с. 225).

21 грудня 2012 року договір оренди землі від 01 серпня 2012 року площею 3,4466га, кадастровий номер НОМЕР_2 зареєстровано у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 24.12.2012 року за № 632148424002198 (а.с. 243).

Як свідчать матеріали справи земельні ділянки передані орендодавцем орендареві за актами приймання-передачі від 01 січня 2007 року, ще після укладення договорів з ОСОБА_5, і на час укладення договорів оренди землі від 01 серпня 2012 року перебували у законному володінні ПАТ Підсереднє .

Посилання ОСОБА_1, що фактично були укладені договори оренди землі від 01 січня 2007 року строком на 10 років, а договори від 01 серпня 2012 року є підробленими, а тому є недійсними не відповідають фактичним обставинами справи.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної діяльності; волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з правилом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з ксерокопій договорів оренди землі від 01 серпня 2012 року, на останньому аркуші містяться реквізити сторін: позивача ОСОБА_1 та відповідача ПАТ Підсереднє ; проставлені їх підписи та печатка відповідача.

Справжність підпису ОСОБА_1 в спірних договорах останньою не спростовано; експертизи з цього приводу ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не заявлялося.

ОСОБА_1 посилається на постанову КМУ від 25 грудня 1998 року №2073 Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі згідно п.2 якої державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Між тим, таке посилання є безпідставним, оскільки вказана постанова втратила чинність 05 серпня 2011 року, в той час як спірні договори були укладені 01 серпня 2012 року та зареєстровані 18 та 21 грудня 2012 року.

За таких обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 26 листопада 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

Сащенко І.С.