Постанова

від 31.10.2018 по справі 369/6075/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 369/6075/17

провадження № 61-43329 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ГулькаБ. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Брест-Литовське ,

представник позивача - Квітін Руслан Валерійович,

відповідачі: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю Центроком ,

представник ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Центроком - ОСОБА_6,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Екоінвестбуд ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Брест-Литовське на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2018 року у складі судді Волчка А. Я. та постанову апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Брест-Литовське (далі - ОСББ Брест-Литовське )звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Центроком (далі - ТОВ Центроком ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Екоінвестбуд (далі - ТОВ Екоінвестбуд ), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що 21 жовтня 2013 року проведено державну реєстрацію ОСББ Брест-Литовське , відповідно до Статуту якого метою створення об'єднання є: забезпечення і захист прав співвласників, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, відповідно до чого об'єднання має право захищати права, представляти інтереси співвласників в органах державної влади, а також використовувати допоміжні приміщення у будинку та інше спільне майно для потреб органів управління об'єднання.

19 жовтня 2013 року співвласниками житлового комплексу Брест-Литовське (далі - ЖК Брест-Литовське ) було прийнято рішення про передачу на баланс об'єднанню (після його державної реєстрації) будинки АДРЕСА_1, їх конструктивні елементи, допоміжних приміщень та технічного обладнання, нежилих приміщень, прибудинкової території, інженерних мереж і споруд, загального та неподільного майна, необхідного для забезпечення належного функціонування житлового комплексу.

Рішенням господарського суду Київської області від 26 березня 2014 року, що набрало законної сили, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Екожитлосервіс (далі - ТОВ Екожитлосервіс ), колишнього балансоутримувача та експлуатуючу організацією ЖК Брест-Литовське , передати на баланс ОСББ Брест-Литовське частину майна, що входить до складу житлового комплексу, у тому числі приміщення житлово-експлуатаційну контору площею 232,5 кв. м, яке об'єднання використовує для розташування органів управління і працівників.

Позивачу стало відомо, що зазначене приміщення раніше зареєстроване на праві власності за ТОВ Екоінвестбуд , забудовника ЖК Брест-Литовське , було відчужено на користь ТОВ Центроком та ОСОБА_5Отже, вищевказане майно безпідставно вибуло з володіння позивача.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСББ Брест-Литовське просило суд визнати протиправними та скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року № 35786409, прийняте державним реєстратором Київської обласної філії комунального підприємства Новозаводське Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року № 35787069, прийняте державним реєстратором Київської обласної філії комунального підприємства Новозаводське Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 вересня 2017 року № 37282625, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області. Також просило визнати право спільної сумісної власності членів ОСББ Брест-Литовське на нежитлове приміщення площею 232,5 кв. м, розташоване у приміщенні АДРЕСА_1; витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ Центроком та ОСОБА_5 у спільну сумісну власність членів ОСББ Брест-Литовське вищевказане нежитлове приміщення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2018 року у задоволенні позову ОСББ Брест-Литовське відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне приміщення є офісним нежитловим приміщенням, а, отже, є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Позивач не набув права власності на нього шляхом передачі його на баланс об'єднанню, оскільки передача на баланс майна, яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не тягне за собою виникнення права власності на нього. Спірне нежитлове приміщення було передано останнім власником майна ТОВ Екоінвестбуд , право власності якого на момент прийняття спірних рішень державних реєстраторів не скасоване у визначений законом спосіб, унаслідок чого недобросовісність та незаконність набуття ТОВ Центроком та ОСОБА_5 права власності на це нерухоме майно належними доказами не підтверджено.

Постановою апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСББ Брест-Литовське залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивовано тим, що ОСББ Брест-Литовське не набуло права власності на спірне приміщення шляхом передачі його об'єднанню на баланс, оскільки передача на баланс майна, яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не тягне за собою виникнення права власності на нього. Спірне приміщення є офісним нежитловим приміщенням, тобто є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Преюдиційним рішенням господарського суду Київської області від 26 березня 2014 року встановлено, що вбудовані громадські приміщення не є ні допоміжними, ні приміщеннями загального користування, а спірне приміщення відноситься саме до громадських. Крім того, ТОВ Екоінвестбуд , як останнім власником спірних нежитлових приміщень, право власності якого на момент прийняття спірних рішень державних реєстраторів не скасоване у визначений законом спосіб, відчужило це нерухоме майно у власність ТОВ Центроком та ОСОБА_5, недобросовісність та незаконність набуття цього майна останніми відповідними доказами не підтверджено.

У касаційній скарзі ОСББ Брест-Литовське просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент, коли балансоутримувачем та експлуатуючою організацією ЖК Брест-Литовське було ТОВ Екожитлосервіс , спірне нежитлове приміщення сприймалось як допоміжне приміщення житлово-експлуатаційної контори, а не офіс, не було окремим об'єктом нерухомого майна, тобто було допоміжним приміщенням, яке забезпечувало життєдіяльність усіх мешканців житлового комплексу та належало усім його жителям на праві спільної сумісної власності.

У вересні 2018 року ТОВ Екоінвестбуд подало відзив на касаційну скаргу посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, визнання права спільної сумісної власності на спірне приміщення за членами ОСББ Брест-Литовське буде порушувати права інших співвласників, які не стали членами вказаного об'єднання. Преюдиційним судовим рішенням господарського суду спірне нежитлове приміщення віднесено до вбудованих громадських приміщень, а не до допоміжних, тому воно є самостійним об'єктом права власності.

У жовтні 2018 року представник ТОВ Центроком та ОСОБА_5 - ОСОБА_6- подала відзив на касаційну скаргу посилаючись на те, що ТОВ Екоінвестбуд , як забудовником ЖК Брест-Литовське використовувалось спірне приміщення як офіс, будь-яких загально будинкових мереж зазначене приміщення не має. Отже, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме майно належить позивачу, останнім не надано.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , у редакції на час ухвалення господарським судом рішення від 26 березня 2014 року, передача на баланс майна (у тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

У статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною третьою статті 10 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 59 ЦПК України 2004 року обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що спірне приміщення є офісним нежитловим приміщенням, тобто є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, позивач не набув права власності на це приміщення шляхом передачі його на баланс об'єднанню, оскільки передача на баланс майна, яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Суди дійшли вірного висновку про те, що преюдиційним рішенням господарського суду Київської області від 26 березня 2014 року встановлено, що вбудовані громадські приміщення не є ні допоміжними, ні приміщеннями загального користування, а спірне приміщення відноситься саме до громадських, тобто не є допоміжним, а, отже, такі обставини відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що спірні нежитлові приміщення були передані останнім власником майна ТОВ Екоінвестбуд , право власності якого на момент прийняття спірних рішень державних реєстраторів не скасоване у встановленому законом порядку, унаслідок чого недобросовісність та незаконність набуття його у власність ТОВ Центроком та ОСОБА_5 належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено, що є його процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року).

Доводи касаційної скарги про те, що на момент, коли балансоутримувачем та експлуатуючою організацією ЖК Брест-Литовське було ТОВ Екожитлосервіс , спірне нежитлове приміщення сприймалось як допоміжне приміщення житлово-експлуатаційної контори, а не офіс, не було окремим об'єктом нерухомого майна, тобто було допоміжним приміщенням, безпідставні, оскільки спростовані вищевказаними встановленими судами обставинами, у тому числі преюдиційним рішенням господарського суду, яким встановлено, що спірне приміщення відноситься саме до громадських, а не до допоміжних прриміщень .

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Брест-Литовське залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк