Рішення

від 19.11.2018 по справі 907/851/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.2018 м. Ужгород Справа № 907/851/17

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

- Ужгородської міської ради, м. Ужгород (позивач-1),

- Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (позивач-2),

- Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород (позивач-3)

до приватного підприємства Закарпатінвестбуд , м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 25301,52 грн. за договором оренди земельної ділянки (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог в цій частині) та про припинення договору оренди земельної ділянки шляхом його розірвання,

представники:

прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Закарратської області

позивачів-1, 2 - ОСОБА_2,представник за довіреністю

позивача-3 - не з'явився

відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю

Прокурор звернувся до суду з даним позовом у зв'язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів на протязі з листопада 2011р. по вересень 2017р., внаслідок чого виникла його заборгованість перед позивачем за вказаний період на суму 25301,52 грн. Представники позивачів-1,2 та прокуратури письмовими відповідями на відзив та усними поясненнями у ході судового розгляду справи наполягають на задоволенні позовних вимог про стягнення наведеної заборгованості та на розірванні договору через систематичну несплату відповідачем орендної плати.

Позивач-3 письмових пояснень по суті спірних відносин суду не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, хоча про розгляд справи судом був належним чином повідомлений.

Відповідач відзивом на позов, письмовими запереченнями та поясненнями, усними поясненнями представника у ході судового розгляду справи проти позову заперечує, стверджує про належне виконання договірних зобов'язань в частині сплати орендних платежів відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на час пред'явлення позову заборгованість перед позивачем відсутня. На підтвердження наведеного подав суду інформацію Головного управління ДФС у Закарпатській області від 18.09.18 про те, що станом на 23.11.17р. згідно інтегрованої картки відповідача як платника податків відсутня заборгованість по орендній платі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів-1,2, відповідача у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

10.12.08 управління майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є департамент міського господарства Ужгородської міської ради - позивач-2 у даній справі - та відповідач - уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1200 кв. м по вул. Тельмана у м. Ужгороді для будівництва багатоквартирного житлового будинку строком на 5 років (далі - договір оренди).

Умовами договору оренди передбачено його істотні умови, зокрема, орендну плату в розмірі 2494,49 грн. на рік, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 49889,76 грн., строки оплати орендної плати - щомісячно до 10 числа поточного місяця в розмірі 207,87 грн., порядок перегляду орендної плати, відповідальність сторін тощо.

За змістом п. 12 договору оренди сторони передбачили, що у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 33 договору оренди сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 35 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

12.03.14 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, за змістом якої на підставі рішення Ужгородської міської ради від 19.12.13 № 1174 поновили договір оренди строком на 5 років - до 12.12.18, зазначивши кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:62:001:0041 (п. 1 угоди). Крім того внесли зміни до п.п. 5, 8, 10, 11 договору оренди, з урахуванням чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 121728,00 грн. згідно витягу з технічної документації від 14.01.14, орендна плата становить 3651,84 грн. на рік та вноситься щомісячними платежами в сумі 304,32 грн.

За твердженням прокурора та позивача-2 останнім на протязі спірного періоду ініціювалося питання внесення змін до договору оренди шляхом надіслання проектів угоди, однак такі не були укладені і до суду з наведеним питанням сторони не зверталися, що не заперечується всіма учасниками процесу.

Разом з тим, позивач-2, посилаючись на зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно долучених витягів з технічної документації від 20.10.17 (про оцінку землі станом на 2015р.), від 19.02.16 та від 26.01.17 становила відповідно у 2015р. - 543804,00 грн., у 2016р. - 779268,00 грн., у 2017р. - 900372,00 грн., вважає, що орендна плата на протязі 2015р. повинна становити 1359,51 грн. на місяць, у 2016р. - 1948,17 грн., у 2017р - 2250,93 грн. При цьому, розмір щомісячної орендної плати визначений позивачем виходячи з розрахунку 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з посиланням на приписи ст. 288 Податкового кодексу України (ПК України).

Однак, зміна позивачем у такий спосіб орендної плати в зазначені періоди не відповідає вищенаведеним умовам договору сторін (п.п. 12, 33).

При цьому, суд приймає до уваги, що згідно ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні приписи містить ст. 30 Закону України «Про оренду землі» , якою встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Крім того, ст. 288 ПК України, на приписи якої посилаються прокурор та позивачі-1, 2, також встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно п. 288.5.1 - 5.2 цієї статті в редакції станом на 2015-2016рр. розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. У редакції ж зазначеної норми, що діяла у спірному періоді 2017р. розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, з наведених приписів вбачається, що Податковим кодексом України передбачено порядок визначення орендної плати за землю, а не встановлення розміру орендної плати за земельну ділянку. Орендна плата за користування земельними ділянками, зокрема, комунальної власності, якою є земельна ділянка у даній справі, є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до наведених вище приписів законодавства, встановлюється в договорі.

Отже, матеріалами справи доведено, що розмір щомісячної орендної плати узгоджений договором сторін становив: у період з листопада 2011р. до 12.03.14 - 207,87 грн., у період з 12.03.14 по вересень 2017р. - 304,32 грн. відповідно до додаткової угоди до договору оренди. При цьому, суд приймає до уваги, що у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки (згідно витягів з технічної документації від 20.10.17 (про оцінку землі станом на 2015р.), від 19.02.16 та від 26.01.17) зміни до договору оренди у встановленому порядку не вносилися, відтак застосуванню підлягає договір оренди з урахуванням додаткової угоди від 12.03.14 .

Аналізуючи матеріали справи та перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі, судом виявлено, що розмір нарахованої позивачем орендної плати зазначений у розрахунку позивача не відповідає встановленому договором за період з січня 2015р по вересень 2017р., в результаті чого позивачем помилково нараховано до сплати за спірний період суму 68779,86 грн. вмісто суми 18809,67 грн.

Враховуючи, що згідно поданого позивачем розрахунку відповідач на протязі спірного періоду сплатив орендної плати за договором на суму 43478,34 грн., станом на 1.10.17 відсутня будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем.

Наведене підтверджено також долученою до матеріалів справи інформацією Головного управління ДФС у Закарпатській області від 18.09.18 про те, що станом на 23.11.17р. (дата позову у даній справі) згідно інтегрованої картки відповідача як платника податків відсутня заборгованість по орендній платі.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення орендної плати не відповідають фактичним обставинам справи, твердження позивача про наявність заборгованості відповідача по орендній платі спростовані у ході судового розгляду справи, відтак - у їх задоволенні належить відмовити.

При цьому, суд приймає до уваги умови договору та керується приписами ст. 629 ЦК України, якими визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Щодо позовних вимог у даній справі в частині розірвання договору оренди, то такі теж не підлягають задоволенню, оскільки у ході судового розгляду спростовано доводи прокурора та позивачів про систематичну несплату відповідачем орендної плати, що слугувало підставою позову в цій частині.

Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.11.18.

Суддя Ушак І.Г.