Ухвала

від 08.02.2010 по справі 7/55пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

У Х В А Л А

08.02.10                                                                                 Справа № 7/55пн.

Суддя Калашник Т. Л., розглянув матеріали  за позовом

Прокурора Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –ОСОБА_1;від відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 668 від 16.03.09;

від заявника - Сайтарли І.М., посвідчення № 88 від 03.08.06;

від  ВДВС –Кочеровський А.М., довіреність № б/н від 26.12.09.

          17.12.09 відповідач звернувся зі скаргою від 07.12.09 по справі № 7/55пн на дії та бездіяльність Кам’янобрідського відділу державної виконавчої  служби  Луганського міського управління юстиції (далі –ВДВС) з вимогами (з урахуванням заяви про зміни та доповнення до скарги від 25.01.10):

- визнати дії Кам‘янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, які виявились у винесенні постанови від 27.11.09 про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення  суду, неправомірними;

-  визнати дії Кам‘янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, які виявились у винесенні постанови від 13.01.10 про накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення  суду, неправомірними;

- визнати бездіяльність Кам‘янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, неправомірною, зобов’язати винести постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу № 7/55пн, виданого Господарським судом Луганського  області 02.07.09.

Так, відповідач посилається зокрема на те, що  на теперішній час рішення суду виконане, звільнена земельна ділянка площею 0,0160 га зайнята під благоустрій прилеглої території, вона знаходиться у придатному для використані стані, а саме знесена металева огорожа навколо газонів. Проте державний виконавець вимагає від заявника знести майданчик з твердим покриттям, яке ним не облаштовувалось і існувало до надання йому земельної ділянки під розміщення кафе. відповідачем не здійснювалось розміщення (будівництво) нових елементів благоустрою (крім металевої огорожі навколо газонів), ним здійснювались лише певні заходи з благоустрою (відновлення газонів, прибирання, покіс трави, освітлення) на прилеглій території у відповідності з приписами Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилами благоустрою території міста Луганська.  

Прокурор Кам’янобрідського району м. Луганськ проти скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні за листом № 237вих. від 05.02.10, посилаючись зокрема на те, що згідно акту державного виконавця від 15.10.09 у присутності відповідача встановлено, що спірна земельна ділянка не звільнена та боржнику вдруге надано строк до 26.10.09 для виконання рішення суду. Повторно 27.10.09 з залученням до проведення виконавчих дій завідуючого відділом архітектури та землеустрою Кам’янобрідського виконкому Захарян М.Г. і провідного спеціаліста Управління з контролю за використання та охороною земель у Луганській області Тямоловою О.Ю. встановлено, що рішення суду також не виконано, про що складено відповідний акт. Станом на 26.011.09 рішення суду також не було виконане, про що складено відповідний акт. У зв’язку з чим на відповідача було накладено штраф. Під час розгляду справи у першій та апеляційній інстанції було встановлено, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка під розміщення літнього майданчика, яка огороджена цегляним парканом. На виконання вимог апеляційної інстанції для ідентифікації самовільно зайнятої земельної ділянки позивачем разом з Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області додатково була обстежена спірна земельна ділянка, про що складений відповідний акт з фотознімками, які є в матеріалах справи, з якого вбачається, що прилегла територія огороджена цегляним парканом.  

ВДВС проти скарги заперечує з аналогічних підстав, викладених у запереченні за листом, зданим до суду 08.02.10.

Позивач проти скарги заперечує з аналогічних підстав, викладених у запереченні за листом, зданим до суду 28.12.09 (а.с.135-136), додатково посилаючись на факти встановленні рішення господарського суду відповідно до ст. 35 ГПК України, які відображено в Постанові Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.09 у цій справі.

            Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

03.09.09 державним виконавцем було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 7/55пн від 02.07.09, виданого господарським судом Луганської області.

У зв’язку з тим, що станом на 15.10.09 постанову відповідачем не було отримано та рішення суду не виконане, державним виконавцем було встановлено новий строк для добровільного виконання рішення суду до 26.10.09, про що було винесено відповідну Постанову від 15.10.09. Названу постанову відповідачем було отримано 15.10.09, про що ним було зроблено відмітку на супровідному листі.

Для проведення виконавчих дій було залучено державного інспектора держземінспеції, про що було винесено Постанову від 26.10.09.

27.10.09 державним виконавцем за участю завідуючого відділом архітектури та землеустрою райвиконкому Захарян М.Г. і провідного спеціаліста Управління з контролю за використання та охороною земель у Луганській області Тямоловою О.Ю. було встановлено, що спірну земельну ділянку не звільнено, про що було складено відповідний акт.

Виходом на адресу, де розташована спірна земельна ділянка, 26.11.09 було встановлено невиконання відповідачем рішення суду, про що було складено відповідний акт.

За невиконання рішення суду ВДВС на відповідача було накладено штраф у розмірі 170,00 грн., про що  27.11.09 було винесено Постанову.

13.01.10 та 04.02.10 виходом на місце державним виконавцем було встановлено невиконання рішення суду, земельна ділянка не звільнена, про що було складено відповідні акти.

За невиконання рішення суду ВДВС на відповідача повторно було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., про що  13.01.10 було винесено Постанову.

Відповідач вважає, що постанови про накладення на нього штрафу та бездіяльність у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Прокурор Кам’янобрідського району м. Луганськ проти скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні за листом № 237вих. від 05.02.10.  

ВДВС проти скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні за листом, зданим до суду 08.02.10.

Позивач проти скарги заперечує з підстав, викладених у запереченні за листом, зданим до суду 28.12.09 (а.с.135-136).

Оцінивши матеріали справи та поданої скарги, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи та виконавчого провадження вбачається, що рішення суду не виконане, чим порушено вимоги ст.124 Конституції України та ст.115 ГПК України, в силу якої рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Посилання відповідача на те, що ним не здійснювалось розміщення нових елементів благоустрою, крім металевої огорожі навколо газонів, а також здійснювалось лише відновлення газонів, прибирання, покіс трави тощо судом відхиляється з огляду на те, що у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.09, який було прийнято судом апеляційної інстанції у якості належного доказу, зазначено в чому полягає самовільне зайняття спірної земельної ділянки –тротуарна плитка, літній майданчик, цегляна огорожа, металева огорожа.

Постановою Луганського апеляційного суду Луганської області від 23.06.09 у цій справі було встановлено, що про знаходження на спірній земельній ділянці літнього майданчику, огорожі по периметру ділянки не заперечує сам відповідач, подавши клопотання про зупинення розгляду справи № 7/55пн до вирішення спору  Кам’янобрідським  районним судом м. Луганська  по справі № 2-863/2009 за позовом ОСОБА_1 до МКП „Парк культури та відпочинку ім. 1-го Травня” про визнання права власності. Акти перевірок та приписи містять вказівку на те, що має місце самовільно зайнята земельна ділянка під благоустрій прилеглої до  раніш наданої земельної ділянки під розміщення кафе, тобто спірна земельна ділянка пов’язана з земельною ділянкою під кафе, з чим погодився  відповідач, підписавши  вищезазначені документи. Відповідач не заперечує, що ця спірна земельна ділянка зайнята літньою площадкою, газоном та огороджена парканом. Є цілком зрозумілим, що  звільненню підлягає  саме ця земельна ділянка,  бо ніяка інша земельна ділянка, яка  є прилеглою до земельної ділянки, на якій розташоване кафе, таким чином не благоустроєна. Крім того, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.09, яку здійснив повноважний з цього питання орган –Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області (Держземінспекція у Луганській області) мається план-схема спірної земельної ділянки.           Крім наведеного, відповідач надавав аналогічні зі скаргою заперечення у відзиві на позовну заяву (а.с.24-27) де було зазначено, що ним не здійснювалося зайняття прилеглої до кафе земельної ділянки площею 0,0160 га та не здійснювались розміщення нових елементів благоустрою, що вже було розглянуто та відхилено рішенням суду від 30.04.09 та постановою апеляційної інстанції від 23.06.09 у цій справі.

Також у відзиві на позовну заяву (а.с.24-27) відповідач зазначив, що ним було висаджено газони, що було обґрунтовано відхилено рішенням суду від 30.04.09 та відрізняється від доводів наведених відповідачем за скаргою.

Тобто більшість доводів, які відповідач наводить у скарзі не охоплюються приписами ст. 1212 ГПК України, він мав їх належно доводити при розгляді позовної заяви до винесення судових рішень у цій справі.

У відповідності з приписами ч.3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі –Закон), державний виконавець  при  здійсненні виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і  посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У   разі  невиконання  без  поважних  причин  у  встановлений державним   виконавцем   строк  рішення,  що  зобов'язує  боржника виконати певні дії,  які можуть бути виконані лише  боржником,  та рішення  про  поновлення  на  роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на  боржника  -  фізичну  особу  в розмірі  від  двох  до  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  на  посадових   осіб   -   від   десяти   до   двадцяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  і  на  боржника - юридичну  особу  -  від  двадцяти  до  тридцяти  неоподатковуваних мінімумів   доходів   громадян   та   призначає  новий  строк  для виконання  (ч.1 ст. 87 Закону).

У разі повторного невиконання рішення боржником без  поважних причин  державний  виконавець  у  тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.  При подальшому невиконанні рішення боржником  державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону (ч.3 ст. 87 Закону).

Таким чином постанови ВДВС від 27.11.09 та від 13.01.10 у повному обсязі відповідають приписам діючого законодавства України.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає, що  скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

          У зв’язку з викладеним, керуючись  ст. ст.  86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Суддя                                                                                Т. Л. Калашник