Рішення

від 21.11.2018 по справі 1240/2577/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2577/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віста до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду Луганської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Віста (далі - також позивач, ТОВ Віста ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - також відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Луганській області від 07.05.2018 № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07.05.2018 ГУ ДФС у Луганській області на підставі акту перевірки від 18.04.2018 № 1049/12- 32-12-02/31704872 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 45000,00 грн.

Однак, ТОВ Віста вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0018821202 є протиправним, оскільки органом перевірки воно було прийнято необґрунтовано та незаконно.

У зв'язку з незгодою з отриманим повідомленням-рішенням № 0018821202 та висновками акту позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, визначеною ст. 56 Податкового кодексу України, та подав скаргу до ДФС України, одночасно звернувшись до Ради бізнес-омбудсмена. 08.06.2018 ДФС України прийняло Рішення про продовження строку розгляду скарги до 23.07.2018. 09.07.2018 в ДФС України відбувся розгляд скарги ТОВ Віста за участю представника Ради бізнес-омбудсмена, яка підтримала позицію ТОВ Віста щодо неправомірності рішення ГУ ДФС у Луганській області про зменшення суми бюджетного відшкодування у сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 45000,00 грн. й надала додатково свої власні аргументи, але вони теж не були враховані при розгляді скарги.

23.07.2018 ДФС України своїм Рішенням №24296/99-99-11-02-25 за результатами розгляду скарги залишила без змін рішення ГУ ДФС у Луганській області, а скаргу - без задоволення. У рішенні №24296/99-99-11-02-25 від 23.07.2018 не були зазначені жодні мотиви, з яких відхиляються вимоги і заперечення скаржника та пропозиції представника Ради бізнес- омбудсмена, чим порушено п.3 ч.3 розділу IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916.

26.07.2018 ТОВ Віста отримало рішення ДФС про результати розгляду скарги, яким було залишено без змін оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

ТОВ Віста вважає, що частина висновків перевіряючих та ряд стверджень, зазначених в Акті перевірки, які стали підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій у розмірі 45 000,00 грн., не відповідають існуючим фактам та діючому законодавству України.

Таким чином, орган перевірки зменшив суму бюджетного відшкодування та нарахував штрафні (фінансові) санкцій і пеню незаконно.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

По-перше, згідно з інформаційними базами даних контролюючого органу було встановлено, що ТОВ Віста 27.02.2018 надано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які вплинули на показники податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року; зокрема уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) за листопад 2017 року від 27.02.2018 №9032562035 та уточнюючий розрахунок за грудень 2017 року від 27.02.2018 № 9032811832.

Згідно з наданим 27.02.2018 уточнюючим розрахунком за листопад 2017 року встановлено, що ТОВ Віста зменшує податкові зобов'язання (рядок 9) за рахунок включення розрахунку коригування на суму ПДВ -93 000 грн., у зв'язку з чим збільшується Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) у розмірі 93 000 грн. та збільшується Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 93 000 грн. При цьому, за результатами перевірки, періоди виникнення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) є вересень 2017 року у розмірі 1 638 грн. та листопад 2017 року у розмірі 93 000 грн.

За результатами перевірки наданого 27.02.2018 уточнюючого розрахунку за грудень 2017 року встановлено, що періоди виникнення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), є вересень 2017 року у розмірі 1 638 грн. та грудень 2017 року у розмірі 41 201 грн.

Таким чином, звітні (податкові) періоди, у яких виникає від'ємне значення та суми яких в подальшому дотримуючись норм пп. б п. 200.4 статті 200 Кодексу можливо задекларувати до бюджетного відшкодування та/або до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з урахуванням уточнюючих розрахунків за листопад 2017 року та за грудень 2017 року, які були подані у лютому 2018 року, а також податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року, є: 90000 грн. за період листопад 2017 року та 3 944 за період грудень 2017 року.

TОB Віста у податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року декларує у рядку 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) період) суму у розмірі 3 944 грн.

А отже, при умові Дотримання норм пп. б) п. 200.4 статті 200 Кодексу задекларувати до бюджетного відшкодованім ТОВ Віста має право суму від'ємного значення у розмірі 90 000 грн., період виникнення якої є - листопад 2017 року.

ТОВ Віста у податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму у розмірі 93 944 грн., частково декларує до бюджетного відшкодування платника у банку (рядок 20.2.1) у розмірі 90 000 грн., а частково декларує в зарахування до складу додаткового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3 944 грн.

В акті перевірки зазначено, що у відповідності до п. 200.4 статті 200 Кодексу задекларувати до бюджетного відшкодування ТОВ Віста має право суму від'ємного значення у розмірі 90 000 грн., період виникнення якої є - листопад 2017 року (згідно наданого уточнюючого розрахунку за листопад 2017 року від 27.02.2018).

Але, враховуючи той факт, що дана сума у розмірі 90 000 грн. виникла за рахунок коригування податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням коштів ТОВ Віста покупцеві TOB "ЗЕРНОКОМ АГРОЮГ", то декларування її до бюджетного відшкодування є порушення норми пп. б) п. 200.4 ст. 200 Кодексу.

Тобто, від'ємне значення у розмірі 90 000 грн., період виникнення якого є листопад 2017 року та причина виникнення якого є повернення коштів покупцеві, не передбачено діючим законодавством декларування його до бюджетного відшкодування.

В адміністративному позові ТОВ Віста підтверджує, норму пп. б) п. 200.4 статті 200 Кодексу, а саме на сторінці 7 абз. 7, 8 зазначено: Як слідує з наведених норм права, Податковий кодекс України, всупереч заявам відповідача, не встановлює залежність права на відшкодування ПДВ від причин виникнення від'ємного значення і не обмежує право платника податків на відшкодування через коригування податкових зобов'язань, як це безпідставно стверджує відповідач. Також з ПКУ виключено норми п. 200.19 ПКУ. в яких зберігалися застарілі критерії відбору платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування в автоматичному режимі. Тепер усі мають рівні права для його отримання. Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Таким чином, сама наявність від'ємного значення ПДВ, незалежно від причин його виникнення, вже дає право платнику податків самостійно визначити, чи віднести цю суму в майбутні періоди, чи подати заяву на відшкодування. Остаточними залишаються лише ті обмеження, які встановлені пп. б) п. 200.4 ст. 200 Кодексу, а саме: суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або в бюджет, в попередніх або у звітному періоді;....... , тобто підтверджує позицію ГУ ДФС у Луганській області.

Щодо посилання позивача про відсутність в національному законодавстві законодавчої норми, яка б обмежувала право платника податку на відшкодування ПДВ через корегування податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням коштів покупцеві, повторно зазначаємо, що пп. б) п. 200.4 статті 200 Кодексу, визначено право на відшкодування за умов фактичної сплати отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг, а не повернення коштів їх покупцям, отже є Наявною нормою, яка встановлює порядок відшкодування ПДВ через коригування податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням коштів покупцеві.

По-друге, відповідно до п. 5 розд. VI Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 21 від 28.01.2016 (далі - Наказ МФУ № 21) встановлено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

А отже, значення графи 6 рядка 21 на збільшення суми у розмірі 93 000 грн. у наданому ТОВ Віста 27.02.2018 уточнюючому розрахунку за листопад 2017 року, яке у майбутніх звітних періодах (грудень 2017 року та січень 2018 року) не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, повинно враховуватись у рядку 16.2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року.

При цьому, звітний (податковий) період, у якому виникає сума від'ємного значення у розмірі 93 000 грн. є - листопад 2017 року. Причина виникнення від'ємного значення - включення до складу податкових зобов'язань розрахунку коригування № 1 від 16.08.2018 (дата реєстрації в ЄРПН 29.11.2017) у розмірі - 93 000 грн., згідно якого встановлено повернення коштів покупцеві ТОВ "ЗЕРНОКОМ АГРОЮГ".

По-третє, щодо посилання позивача, що перевіркою не встановлено завищення ТОВ Віста від'ємного значення ПДВ. В Акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз даних ДФС, у періоді виникнення від'ємного значення ПДВ, у т. ч. у періодах, задекларованих ТОВ Віста у додатку № 2 та у додатках № 3 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року, не встановлено завищення податкового кредиту та/або заниження податкових зобов'язань. Тобто контролюючий орган самостійно не визначав зменшення від'ємного значення, як то передбачено Законом у разі застосування штрафних санкцій. Адже відповідно до п. 123.1 статті 123 Кодексу, штрафні санкції (штрафи) накладаються у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення.

Отже, диспозиція статті передбачає накладення штрафу в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а не як зазначає позивач, що відповідальність платника податку настає тільки у випадку, якщо контролюючий орган самостійно визначає зменшення суми бюджетного відшкодування разом зі зменшенням суми від'ємного значення.

ГУ ДФС у Луганській області застосовано штрафну санкцію до платника податків ТОВ ВІСТА відповідно до ч. 2 п. 123.1 статті 123 Кодексу, оскільки виявлене повторне протягом 1095 дній визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2017 № 003721422. Дане податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі № 812/2085/17, останнє на даний момент оскаржується та справа знаходиться на розгляді в Донецькому апеляційному адміністративному суді.

Також, ГУ ДФС у Луганській області листом від 26.03.2018 № 1632/10/12-32-12-02-13 запропоновано надати ТОВ Віста копії документів для додержання умов пп. б) п. 200.4 статті 200 Кодексу в частині фактичної сплати коштів постачальникам, але при проведенні перевірки вони не використовувалися, оскільки станом на дату складання Акту перевірки, від ТОВ Віста не отримано копій фінансово - господарських документів (платіжні доручення, виписки банківських установ, чеки РРО, тощо), які підтверджують факт сплати коштів у попередніх та звітному (податковому) періоді, суми яка підлягає бюджетному відшкодуванню за період - лютий 2018 року у розмірі 90 000 грн.

Щодо посилання позивача на вимоги п. 200 -1.3 статті 200-1, п. 200.7 статті 200, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу; України, на проблеми, пов'язані із блокуванням податкових накладних через СМКОР, зазначення сум ПДВ, які надійшли до Державного бюджету від ТОВ Віста з березня 2017 року по лютий 2018 року, та на порушення податковим органом вимог іншого законодавства вони не стосуються суті встановленого правопорушення, та в Акті перевірки не встановлено порушень на підставі зазначених позивачем норм податкового законодавства, зазначених причин.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Віста у повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 27).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 17.10.2018 (арк. спр. 1-2).

17.10.2018 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 01.11.2018 (арк. спр. 187).

01.11.2018 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено до 21.11.2018 (арк. спр. 194).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1, 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що в період з 21.03.2018 по 18.04.2018 відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ Віста з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за лютий 2018 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт від 18.04.2018 № 1049/12- 32-12-02/31704872 (далі також - Акт перевірки), з якому зазначені наступні порушення ТОВ Віста :

1. пп. б) п. 200.4, п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ (із змінами та доповненнями), в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 90 000,00 грн.

2. п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) - встановлено несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 21 054,16 грн., виписаних ТОВ ХІМТРЕЙД Україна на адресу ТОВ Віста , в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Згідно Акту перевірки під час перевірки окрім податкових декларацій з додатками та уточнюючих розрахунків ще використовувалися дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), дані вантажно-митних декларацій, дані ІТС Податковий блок , інформаційні системи ДФС.

Також під час перевірки відповідач направляв запит на адресу позивача про надання копій фінансово-господарських документів, що підтверджують фактичну сплату коштів у попередньому та звітному (податковому) періодах суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, однак документи надані не були.

Таким чином, податковий орган в Акті перевірки дійшов висновку, що на порушення пп. б) п.200.4 статті 200 ПК України ТОВ Віста у зв'язку з не наданням на запит ГУ ДФС у Луганській області копій фінансово-господарських документів, була встановлена неможливість підтвердження фактичної сплати заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 90 000 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року (арк. спр. 31-41).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн. (арк. спр. 43).

ГУ ДФС у Луганській області застосована штрафна санкція до ТОВ ВІСТА відповідно до ч. 2 п. 123.1 статті 123 Кодексу, оскільки виявлене повторне протягом 1095 дній визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2017 № 0003721422 (арк. спр. 44).

Позивачем було надіслано на адресу ДФС України скаргу на вказане ППР (арк.спр. 48-49).

Згідно рішення ДФС України від 23.07.2018 №24296/99-99-1 1-02-25 за результатами розгляду скарги залишено без змін рішення ГУ ДФС у Луганській області, а скаргу позивача - без задоволення (арк.спр. 55-57).

26.07.2018 ТОВ Віста отримало рішення ДФС про результати розгляду скарги, яким було залишено без змін оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 адміністративний позов ТОВ Віста до ГУ ДФС у Херсонській області задоволений: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0003721422 від 11.12.2017 в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 10425,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2606,25 грн.

Згідно рішення адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003721422 надійшло до суду 26.12.2017.

Станом на 07.05.2018 та час розгляду даної адміністративної справи рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 законної сили не набрало (арк.спр. 59-66).

Зазначені обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на обґрунтованість позовних вимог ТОВ Віста про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0018821202 з таких підстав.

Як вказує позивач та зафіксував відповідач в Акті перевірки (арк. спр. 37 зворот. бік), мало місце повернення коштів ТОВ Віста покупцеві ТОВ ЗЕРНОКОМ АГРОЮГ . Тобто, процедура повернення не може мати місце взагалі без попередньої сплати коштів позивачем. Як встановлено матеріалами перевірки, попередня сплата мала місце в листопаді 2017 року, і лише у лютому 2018 року мало місце коригування.

Таким чином, як самим відповідачем, так і судом достовірно встановлено, що позивачем як платником податку на додану вартість була здійснена фактична сплата податку у попередньому податковому періоді до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку.

Тобто, позивачем були виконані усі умови, передбачені пп. б) п.200.4 статті 200 ПК України щодо фактичної сплати податку, що спростовує позицію відповідача.

Податковий орган в Акті перевірки дійшов висновку, що на порушення пп. б) п.200.4 статті 200 ПК України ТОВ Віста у зв'язку з не наданням на запит ГУ ДФС у Луганській області копій фінансово-господарських документів, була встановлена неможливість підтвердження фактичної сплати заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 90 000 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року (арк. спр. 40 зворот. бік).

Такий висновок податкового органу не відповідає нормам Податкового кодексу України, оскільки в силу приписів пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Тобто, у відповідача під час проведення камеральної перевірки зовсім були відсутні повноваження щодо витребування копій фінансово-господарських документів, оскільки в силу приписів статті 75 ПК України перевірка повинна була проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) позивача.

Також відповідно до змісту Акту перевірки відповідач під час перевірки та формування висновків використовував данні вантажно-митних декларацій, ІТС Податоквий блок , що також є порушенням вимог статті 75 ПК України щодо проведення камеральної перевірки.

Враховуючи вище викладене, відповідач перевищив свої повноваження під час проведення камеральної перевірки позивача.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, є незмістовним, оскільки відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Зазначений відповідачем Порядок є підзаконним нормативним актом, а не законом, який має вищу юридичну силу.

Позивачем були дотримані усі вимоги, визначені законом - Податковим кодексом України для формування та визначення суми податкового кредиту.

При зазначених обставинах суд застосовує такі норми Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України, серед інших, ґрунтується також на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21. статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За встановлених обставин норми Податкового кодексу України та іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, - Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість припускають множинне трактування прав та обов'язків платника податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як наслідок, як податковий орган за наслідками проведеної перевірки, так і суд при вирішенні даної справи, повинні застосовувати положення п.п. 4.1.4 п. 4.1. статті 4 та п. 56.21. статті 56 ПК України і приймати рішення на користь платника податків - Позивача по справі.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що Позивач не порушував положення пп. б) п.200.4 статті 200 ПК України щодо фактичної сплати податку, оскільки вчинив такі дії у передбачений чинним законодавством спосіб, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1762,00 грн (арк. спр. 3).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Віста до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.05.2018 № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000,00 грн. (дев'яносто тисяч гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн. (сорок п'ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віста (ідентифікаційний код 31704872, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 6, кв. 31) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 26 листопада 2018 року.

Суддя С.В. Борзаниця