Постанова

від 06.02.2019 по справі 1240/2577/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року справа №1240/2577/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю представника позивача - Нікольської В.В.,

представника відповідача - Шатайла К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 1240/2577/18 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В., повний текст складений 26.11.2018 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віста до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Віста (далі - ТОВ Віста , позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000 грн. (а.с. 4-16).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року зазначений позов задоволений: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Луганській області від 07.05.2018 року № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн. (а.с. 204-208).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів посилався на те, що від'ємне значення в сумі 90000 грн., період виникнення якого листопад 2017 року та причина виникнення якого є повернення коштів покупцеві, не передбачено діючим законодавством декларування його до бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення (а.с. 213-217).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

В період з 21.03.2018 року по 18.04.2018 року відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ Віста з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за лютий 2018 року, за результатами якої складений акт від 18.04.2018 року № 1049/12-32-12-02/31704872 (а.с. 31-41).

Актом перевірки встановлені наступні порушення ТОВ Віста :

- пп. б п. 200.4, п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 90000 грн.;

- п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - встановлено несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 21054,16 грн., виписаних ТОВ ХІМТРЕЙД Україна на адресу ТОВ Віста , в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (а.с. 41).

Згідно акту перевірки під час перевірки крім податкових декларацій з додатками та уточнюючих розрахунків ще використовувалися дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та даних митних декларацій), дані вантажно-митних декларацій, дані ІТС Податковий блок , інформаційні системи ДФС.

Також під час перевірки відповідач направляв запит на адресу позивача про надання копій фінансово-господарських документів, що підтверджують фактичну сплату коштів у попередньому та звітному (податковому) періодах суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, однак документи надані не були.

Таким чином, податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що в порушення пп. б п. 200.4 статті 200 ПК України ТОВ Віста у зв'язку з ненаданням на запит ГУ ДФС у Луганській області копій фінансово-господарських документів, була встановлена неможливість підтвердження фактичної сплати заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 90000 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0018821202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 90000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн. (а.с. 43).

ГУ ДФС у Луганській області застосована штрафна санкція до позивача відповідно до абз. 2 п. 123.1 статті 123 Кодексу, у зв'язку з повторним протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування (а.с. 44).

Позивачем до ДФС України подано скаргу на вказане ППР (а.с. 48-49).

Рішенням ДФС України від 23.07.2018 року № 24296/99-99-1 1-02-25 залишено без змін рішення ГУ ДФС у Луганській області, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 55-57).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 року, позов ТОВ Віста до ГУ ДФС у Херсонській області задоволений: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Головного управління ДФС України у Херсонській області № 0003721422 від 11.12.2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 10425, 00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2606,25 грн. (а.с. 59-66, 240-252).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним у справі є протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 року № 0018821202.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1, 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 37 зворотній бік), мало місце повернення коштів ТОВ Віста покупцеві ТОВ ЗЕРНОКОМ АГРОЮГ . Тобто, процедура повернення не може мати місце без попередньої сплати коштів позивачем. Як встановлено матеріалами перевірки, попередня сплата мала місце в листопаді 2017 року, і лише у лютому 2018 року мало місце коригування.

Таким чином, як самим відповідачем, так і судом встановлено, що позивачем як платником податку на додану вартість була здійснена фактична сплата податку у попередньому податковому періоді до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку.

Тобто, позивачем були виконані усі умови, передбачені пп. б п.200.4 статті 200 ПК України щодо фактичної сплати податку, що спростовує позицію відповідача.

Податковий орган в Акті перевірки дійшов висновку, що в порушення пп. б п.200.4 статті 200 ПК України ТОВ Віста , у зв'язку з ненаданням на запит ГУ ДФС у Луганській області копій фінансово-господарських документів, була встановлена неможливість підтвердження фактичної сплати заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 90000 грн. до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року (а.с. 40 зворотній бік).

Такий висновок податкового органу не відповідає нормам Податкового кодексу України, оскільки в силу приписів пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Тобто, у відповідача під час проведення камеральної перевірки відсутні повноваження щодо витребування копій фінансово-господарських документів, оскільки в силу приписів статті 75 ПК України перевірка повинна була проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) позивача.

Також відповідно до змісту Акту перевірки відповідач під час перевірки та формування висновків використовував данні вантажно-митних декларацій, ІТС Податковий блок , що також є порушенням вимог статті 75 ПК України щодо проведення камеральної перевірки.

Враховуючи вище викладене, відповідач перевищив свої повноваження під час проведення камеральної перевірки позивача.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, є незмістовним, оскільки відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Зазначений відповідачем Порядок є підзаконним нормативним актом, а не законом, який має вищу юридичну силу.

Позивачем були дотримані усі вимоги, визначені законом - Податковим кодексом України для формування та визначення суми податкового кредиту.

При зазначених обставинах суд застосовує такі норми Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України, серед інших, ґрунтується також на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21. статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За встановлених обставин норми Податкового кодексу України та іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, - Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість припускають множинне трактування прав та обов'язків платника податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як наслідок, як податковий орган за наслідками проведеної перевірки, так і суд при вирішенні даної справи, повинні застосовувати положення п.п. 4.1.4 п. 4.1. статті 4 та п. 56.21. статті 56 ПК України і приймати рішення на користь платника податків - Позивача по справі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не порушував положення пп. б п.200.4 статті 200 ПК України щодо фактичної сплати податку, оскільки вчинив такі дії у передбачений чинним законодавством спосіб, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Крім того, в спірному податковому повідомленні-рішенні відповідач не мав права застосовувати до позивача положення абз. 2 п. 123.1 статті 123 Кодексу, враховуючи скасування податкового повідомлення-рішення з аналогічного податку рішенням суду, яке набрало законної сили (а.с. 59-66, 240-252).

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 1240/2577/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віста до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 6 лютого 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

Л.В. Ястребова