Рішення

від 21.11.2018 по справі 1940/1982/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1982/18

21 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.;

представника позивача: Мартинюка Т.Б.;

представника відповідача та третьої особи: Олексюка Р.З.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Колексі (надалі - позивач, ТОВ Колексі ) із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, ДФС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області, у якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо відмови у збільшенні реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати ДФС України збільшити реєстраційну суму на величину від'ємного значення на суму 32 034 642 грн, зазначеного в рядку 21 декларації за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не забезпечено автоматичне збільшення суми податку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених, на 32 034 642 грн відповідно до поданої позивачем 26 червня 2018 року податкової декларацій з податку на додану вартість за серпень 2015 року. Вказана декларація платника прийнята контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 26 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №1940/1982/18 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 01 листопада 2018 року.

У поданих до суду відзиві на адміністративний позов від 29 жовтня 2018 року та доповненнях до відзиву від 15 листопада 2018 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на те, що згідно з даними декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 13 серпня 2015 року ТОВ Колексі відобразило в рядку 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму ПДВ в розмірі 12 210 837 грн. Саме на таку суму ПДВ позивач мав право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та на таку суму був збільшений ліміт на електронному рахунку відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Проте, за наслідками камеральної перевірки ТОВ Колексі щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за травень 2015 року було встановлено порушення податкового законодавства при формуванні показників податкової декларації податку на додану вартість за червень 2015 року, зокрема в частині завищення податкового кредиту на 31 484 642 грн та завищення від'ємного значення на 12 210 837 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 808/577/16, яка набрала законної сили, встановлено завищення ТОВ Колексі в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року показника в рядку 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 12 210 837 грн, а тому позивач втратив право на збільшення ліміту на електронному рахунку відповідно до норм підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що відображення позивачем в складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року сум ПДВ в розмірі 32 034 642 грн на підставі податкових накладних, які виписані в червні 2015 року не дає право ТОВ Колексі на збільшення ліміту на зазначену суму ПДВ в силу вимог абзацу першого пункту 34 підпункту 2 розділу ХХ ПК України, який передбачає, що значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Тобто, представник відповідача вважає, що ліміт відповідно до вимог абзацу першого пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, можна збільшити тільки на суму ПДВ по податкових накладних, які сформовані (виписані) після 1 липня 2015 року, в той час як ТОВ Колексі прагне збільшити ліміт на суму ПДВ, що міститься в податкових накладних, що виписані в червні 2015 року.

Представник Головного управління ДФС у Тернопільській області у поданих до суду поясненнях від 15 листопада 2018 року зазначив, що заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та повністю підтримує позицію ДФС України, викладену у відзиві на позовну заяву та у доповненні до відзиву на позов.

Ухвалами суду, постановленими в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, від 01 листопада 2018 року та 15 листопада 2018 року розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 21 листопада 2018 року представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позов.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом серпня 2015 року за наслідками здійснення господарських операцій у червні 2015 року, контрагентами позивача зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 32 034 642 грн. Такі накладні отримані ТОВ Колексі з Єдиного реєстру податкових накладних у серпні 2015 року та суми податків, зазначені у вказаних накладних, включено до податкового кредиту звітного періоду - серпень 2015 року.

Зміна керівника позивача у серпні 2015 року, виготовлення нових електронних ключів для підписання звітності в електронному вигляді, прийняття рішення органу ДФС, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, унеможливило подання ТОВ Колексі до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

На підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 876/42/18 органом ДФС відновлено реєстрацію платника ПДВ ТОВ Колексі .

В подальшому, 26 червня 2018 року ТОВ Колексі подано до ГУ ДФС у Тернопільській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, якою задекларовано у рядку 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 32 034 642 грн (а. с. 8-9), яка прийнята контролюючим органом 26 червня 2018 року, відповідно до квитанції № 2 від 26 червня 2018 року (а. с. 10).

За наслідками подання позивачем декларації, органом ДФС проведено камеральну перевірку, за наслідками якої порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

Станом на день звернення до суду із позовом, дані зазначені у поданій платником декларації за серпень 2015 року не відображені у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК (у редакції, чинній до внесення змін Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 № 643-VIII (Закон № 643, який набрав чинності з 29.07.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 цієї статті платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

За визначенням підпункту 1 пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до пункту 9-1 цього Порядку сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Згідно з пунктом 9-2 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку.

На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку.

На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Пунктом 34 встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Законом України від 16.07.2015 № 643 були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200 ПК, згідно з якими платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

Законом № 643 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу також викладений в іншій редакції.

Так, підпунктами 2 та 4 цього пункту встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

- протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року / 20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року (підпункт 2);

- до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку (підпункт 4).

У відповідності з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (частина шоста цієї статті).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої згідно із Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, із аналізу зазначених вище норм слідує, що вирішальне значення при реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має саме момент реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не час її подання. В даному випадку податкова накладна зареєстрована після 1 липня 2015 року, а тому суд вважає, що доводи представника відповідача про те, що ліміт відповідно до вимог абзацу першого пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, можна збільшити тільки на суму ПДВ по податкових накладних, які сформовані (виписані) після 1 липня 2015 року, в той час як ТОВ Колексі прагне збільшити ліміт на суму ПДВ, що міститься в податкових накладних, що виписані в червні 2015 року не знаходять свого підтвердження.

При цьому, суд вважає, що ні підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, ні будь-які інші положення податкового законодавства не передбачають втрату платником податків права на автоматичне збільшення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності за червень 2015 року.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у його постанові від 16 травня 2018 року у справі №826/18461/16.

Крім того, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що позивач втратив право на збільшення ліміту на електронному рахунку на ПДВ у сумі 12 210 837 грн відповідно до норм підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за наслідками розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи № 808/577/16, постановою у якій встановлено завищення ТОВ Колексі в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року показника в рядку 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 12 210 837 грн (а с. 32-36), оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/577/16 від 31.08.2016 констатовано, що реальність господарських операцій ТОВ Колексі із контрагентами не була предметом перевірки податковим органом, а, відповідно не є тією обставиною, яку суд мав встановити при вирішенні спору щодо правомірності прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючого розрахунку до декларації по ПДВ за травень 2015 року, яким задокументовано порушення пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України (порушення терміну реєстрації податкових накладних), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 31 475 793 грн (а. с. 59-69). Суд вважає за необхідне зазначити, що вказані порушення встановлені податковим органом на підставі поданих, але ще не зареєстрованих податкових накладних. В подальшому, за наслідками подання позивачем декларації для реєстрації, органом ДФС проведено камеральну перевірку, за наслідками якої порушень щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем у порушення наведених законодавчих норм допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Колексі має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення ПДВ у розмірі 32 034 642 грн, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо незбільшення реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДФС України збільшити реєстраційну суму на величину від'ємного значення на суму 32 034 642 грн, зазначеного в рядку 21 декларації за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі (46008, вул. С.Крушельницької, 55/61, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39335628) до Державної фісальної служби України (04053, Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області (46003, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незбільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Колексі має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити реєстраційну суму на величину від'ємного значення в розмірі 32 034 642 (тридцять два мільйони тридцять чотири тисячі шістсот сорок дві) грн. зазначеного в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі за серпень 2015 року та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі сплачений судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.