ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/3200/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рустал"
доДержавної фіскальної служби України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустал" (далі – також ТОВ "Рустал", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі – також ДФС України, відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною відмову ДФС України у прийнятті податкової накладної № 4 від 24 травня 2018 року сформованої та направленою на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «Рустал» (ідентифікаційний код підприємства 38543935);
- зобов'язати Державну фiскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 4 вiд 24 травня 2018 року, сформовану та направлену товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рустал" 15.06.2018, протягом операцiйного дня, коли її було надiслано до ДФС України для реєстрацiї в Єдиному реєстрi податкових накладних.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем, ТОВ «Продзерноторг» та ТОВ «Хардінвест» було здійснено господарські операції з реалізації борошна, які оформлені належним чином у відповідності до вимог законодавства, а відповідно, є такими, що підлягають відображенню в бухгалтерському обліку підприємства. Оскiльки господарська операцiя з реалiзацiї борошна є об'єктом оподаткування податком на додану вартiсть ТОВ "Рустал" здiйснило розрахунок та сформувало податкову накладну № 4 вiд 24.05.2018 року та 15.06.2018 о 17 год. 51 хв, у строки визначенi пунктом 201.10 статтi 201 ПКУ, надiслало накладну на реєстрацiю до Єдиного реестру податкових накладних. Документ було направлено засобами телекомунiкацiйноrо зв'язку, з застосування ЕЦП, через проrрамне забезпечення "M.E.Doc". Натомість, 17.06.2018 о 16 год. 22 хв, на електронну адресу позивача через програмне забезпечення "М.Е.Dос" надiйшла квитанцiя про те, що податкова накладна ие може бути прийнята, оскiльки мож:ливо, припинено дiю Договору про визнання електронних документiв. 20.06.2018 директор ТОВ "Рустал" надав податковому органу всi пояснення та копiї документiв щодо реальностi господарської операцiї, що пiдтверджується листом № 3 вiд 20.06.2018, на що отримав відповідь про можливість повторного подання податкової накладної. Таким чином, 22.06.2018 о 16 год 29 хв, позивач повторно засобами телекомунiкацiйного зв'язку, з застосування ЕЦП, через програмне забезпечення "M.E.Doc" направив до ДФС України податкову накладну № 4 вiд 24.05.2018 та 23.06.2018 о 10 год. 46 хв отримав квитанцiю № 1 про неприйняття документу, оскiльки вiн поданий повторно. Позивач зазначає, що ТОВ "Продзерноторг" виконало свiй обов'язок та зареєструвало в Єдиному реєстрi податкових накладних податкову накладну № 9 вiд 23.05.2018 року на пiдтвердження реалiзацiї борошна пшеничного 1 гатунку ТОВ "Рустал". Враховуючи повторну відмову ДФС України у реєстрації 15.06.2018 податкової накладної № 4 вiд 24.05.2018 позивач вважає, що відповідачем було порушено його права.
Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки позивачу не було відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, таке рішення ДФС України не приймалось. Крім того, оподатковувана операція, на яку складена ПН № 4 вiд 24.05.2018 і вимоги щодо реєстрації якої в ЄРПН заявлені у позові, станом на дату подання позову вже є відображеною у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом прийняття ПН № 5 від 24.05.2018 (яка складена на ту ж саму оподатковувану операцію та повністю ідентична ПН № 4 вiд 24.05.2018) відповідно до встановлених вимог.
Позивачем надіслано суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивач визнає, що факт помилкового направлення 23.06.2018 до ЄРПН податкова накладна № 5 вiд 24.05.2018 мав мiсце, але зазначена податкова накладна не бvла зареестрована в ЄРПН та направленню передували наступнi пoдiї. Так, 22.06.2018 о 16 год.29 хв ТОВ "Рустал" повторно засобами телекомунiкацiйного зв'язку, з застосування ЕЦП, через програмне забезпечення "M.E.Doc" направив до ДФС України податкову накладну № 4 вiд 24.05.2018 та 23.06.2018 о 10 год. 46 хв отримав квитанцiю № 1 про неприйняття документу, оскiльки вiн поданий повторно. 23.06.2018 о 11 год. 07 хв платник податкiв, отримавши невiрну консультацiю вiд податкового органу, помилково направив на реестрацiю податкову накладну № 5 вiд 24.05.2018, яка повнiстю iдентична накладнiй № 4 вiд 24.05.2018 та цього ж дня о 14 год 11 хв отримав квитанцiю про зупинення реестрації помилково оформленої накладної. Отже податкова накладна №4 вiд 24.05.2018, надiслана 15.06.2018, податкова накладна № 4 вiд 24.05.2018, надiслана 22.06.2018 та податкова накладна № 5 вiд 24.05.2018, надiслана 23.06.2018 не були зареєстрованi в ЄРПН з рiзних пiдстав. Дiючи у чiткiй вiдповiдностi з вимогами ПК України, вiдповiдач був зобов'язаний 15.06.2018 прийняти до ЄРПН податкову накладну № 4 вiд 23.05.2018, зареєструвати її або зупинити реєстрацiю при наявностi вiдповiдних критерiїв для такого зупинення. Повторне направлення 22.06.2018 податкової накладної № 4 вiд 24.05.2018 та 23.06.2018 ПН № 5 вiд 24.05.2018 сталося в результатi помилкових дiй вiдповiдальної за податковий облiк особи, але спонукали її до цього саме неправомiрнi дiї вiдповiдача. Враховуючи викладене, позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем в установлені строки направлено суду заперечення на відповідь на відзив, у кому зазначено, що помилковим у податковій накладній № 5 від 24.05.2018 є лише порядковий номер цiєї податкової накладної. Bci iншi обов'язковi реквiзити податкової накладної, передбаченi пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (дата складання ПН; назва продавця та покупця, їx податковi номери; запис товарiв iз зазначенням їx кiлькостi та обсягу; цiна постачання без ПДВ; ставка та вiдповiдна сума ПДВ в цифровому значеннi; загальна сума коштiв, що пiдлягає сплатi з урахуванням податку; код товару згiдно з УКТ ЗЕД) вказанi без помилок. А вiдповiдно до умов абзацу 11 пункту 201.1. статтi 201 ПК України, помилки в реквiзитах податкової накладної, визначених пунктом 201.1 цiєї статтi (крiм коду товару згiдно з УКТ ЗЕД), якi не заважають iдентифiкувати здiйснену операцiю, її змiст (товар/послугу, що постачаються), перiод, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному виглядi. Тому відповідач вважає, що складання i, вiдповiдно, подання для реєстрацiї у ЄРПН двох або бiльше податкових накладних у разi одноразової поставки товарiв/послуг не вiдповiдає нормам ПКУ та не дає можливостi iдентифiкувати · такi операції.
Позивачем надіслано суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що квитанція про не прийняття ПН № 4 вiд 24.05.2018, направленої до ЄРПН 15.06.2018, надiйшла позивачу, але з зазначенням пiдстави, яка не передбачена пунктом 12 Порядку 246. Так в квитанцiї зазначено: «Документ не може бути прийнятий. Можливо припинено дiю Договору про визнання електронних документiв». Приймаючи рiшення про вiдмову в прийняттi податкової накладної з пiдстав, не передбачених Порядком 246, позивач дiяв не на пiдставi та не в порядку, передбаченому законодавством. Також позивач зазначає, що повторно направляючи 22.06.2018 (на пiдставi необгрунтованої консультацiї податкового органу) на реестрацiю до ЄРПН податкову накладну № 4 вiд 24.05.2018, платник податкiв отримав квитанцiю з зазначенням: "Документ не прийнято, як такий що подано повторно". Таке формулювання свiдчить, що даний документ мається в ЄРПН, але фактично податква накладна № 4 вiд 24.05.2018 до ЄРПН прийнята не була. Також ТОВ "Рустал" зазначає, що необгрунтованими є посилання податкового органу на той факт, що платник податкiв направив на реєстрацiю податкову накладну № 5 вiд 24.05.2018 з такими ж реквiзитами, шо i податква накладна № 4 вiд 24.05.2018, оскiльки самим вiдповiдачем, на пiдставi наданих позивачем пояснень, визнано помилковiсть її направления до ЄРПН.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ "Рустал" є юридичною особою, зареєстроване у встановленому законом порядку.
22 травня 2018 року мiж ТОВ "Продзерноторr" (постачальник) та ТОВ "Рустал" (покупець) було укладено договiр купiвлi - продажу № 2205/18-2.
Вiдповiдно до 1.1 Договору № 2205/18-2 ТОВ "Продзерноторг" зобов'язувалося передати у власнiсть ТОВ "Рустал" борошно пшеничне, а ТОВ "Рустал" зобов'язувалося прийняти та оплатити його на умовах uього Договору.
Цiна на поставлений за цим Договором товар є договiрною i вказується у специфiкацiях, що є невiд'ємною частиною цього Договору (пункт 3.1 Договору № 2205/18- 2).
Також сторонами 22 травня 2018 року було пiдписано Спеuифiкаuiю № 1 вiдповiдно до пункту 1 якої ТОВ "Продзерноторг" зобов'язувалося поставити борошно пшеничне 1 гатунку в кiлькостi 235 тон за цiною 6028,35 грн. за одну тонну без ПДВ на загальну суму 1 416 662, 25 грн., крiм того ПДВ 283 332,45 грн.
22 травня 2018 року пiсля пiдписання договору купiвлi-продажу ТОВ "Продзерноторг" направило на адресу позивача рахунок на оплату № 22/05, та 23 травня 2018 року ТОВ "Рустал" здiйснило його оплату перерахувавши на рахунок постачальника 1 699 994,70 грн. Товар, який постачальник зобов'язувався поставити ТОВ "Рустал", зберiгався в складських приміщеннях ТОВ "Хардінвест" та на підтвердження наявності такої продукції у власності постачальника ТОВ "Продзенторг" надало копiю Договору складського зберiгання № 220818 вiд 22 травня 2018 року. В свою чергу ТОВ "Хардiнвест" використовувало складське примiщення на пiдставi Договору оренди складського примiщення № 9 вiд 01 сiчня 2018 року, укладеного мiж ТОВ "Будсервiс" та ТОВ "Хардiнвест".
24 травня 2018 року ТОВ "Продзерноторг" передало у власнiсть ТОВ "Рустал" 235 тон борошна 1 гатунку, що пiдтверджується видатковою накладною № 105 вiд 24 травня 2018 року, та Актом приймання- передачi №1 вiд 24 травня 2018 року. Вiдповiдно до змiсту зазначеного вище Акту приймання – передачi ТОВ "Продзерноторг" прийняло зi зберiгання борошно та передало її ТОВ "Рустал" на пiдставi договору № 2205/18-2, а ТОВ "Рустал" передало ТОВ "Хардiнвест" на пiдставi Договору купiвлi - продажу № 22/0518 вiд 22.05.2018 року (далi по тексту Договiр № 22/0518).
Договiр № 22/0518 було укладено мiж ТОВ "Рустал" та ТОВ "Хардiнвест" 22 травня 2018 року.
Вiдповiдно до 1.1 Договору № 22/0518 ТОВ "Рустал" зобов' язувалося передати у власнiсть ТОВ "Хардiнвест" борошно пшеничне, а ТОВ "Хардiнвест" зобов'язувалося прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Цiна на поставлений за цим Договором товар є:договiрною i вказується у специфiкацiях, що є: невiд'ємною частиною цього Договору ( пункт 3.1 Договору № 22/0518).
Також сторонами 22 травля 2018 року було пiдписано Специфiкацiю № l вiдповiдно до пункту 1 якої, ТОВ "Рустал" зобов'язувалося поставити борошно пшеничне 1 гатунку в кiлькостi 235 тон за цiною 6099,2916 грн за одну тонну без ПДВ на загальну суму 1433 333,53 грн, крiм того ПДВ 286 666,71 грн..
22 травня 2018 року пiсля пiдписання договору купiвлi-продажу ТОВ "Рустал" надало товариству "Хардiнвест" рахунок на оплату №3 на загальну суму 1720 000, 25 грн, у тому числi ПДВ 286 666,71 грн.
23 травля 2018 року ТОВ "Рустал" передало у власнiсть ТОВ "Хардiнвест" 235 тон борошна пшеничного 1 гатунку, що пiдтверджусться видатковою накладною № 3 вiд 24 травня 2018 року та вищезазначеним Актом приймання - передачi №1 вiд 24 травня 2018 року.
Оплату за отриманий товар ТОВ "Хардiнвест" здiйснило частково, перерахувавши на поточний рахунок ТОВ "Рустал" 1485000,00 грн, що пiдтведжується наступними платiжними документами: платiжне доручення № 1 вiд 05.06.2018р. на суму 286 000, 00 грн.; платiжне доручення № 2 вiд 06.06.2018р. на суму 200 000, 00 грн; платiжне доручення № 3 вiд 06.06.2018р. на суму 500 000, 00 грн; платiжне доручення № 4 вiд 07.06.2018р. на суму 199 000, 00 грн.; п латiжне доручення № 5 вiд 08.06.2018р. на суму 100 000, 00 грн.; платiжне доручення № 6 вiд 15.06.2018р. на суму 200 000, 00 грн.
Під час здійснення операцій з постачання товарів позивачем було оформлено податкову накладну від 24.05.2018 № 4 (а.с. 38), яку 15.06.2018 подано до ДФС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Згідно Квитанції № 1 від 17.06.2018, наявної в матеріалах справи (а.с. 39), документ не було прийнято та зазначено причину "можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів".
19.06.2018 відповідачем на адресу позивача направлено лист № 6969/10/25/01-12-01-09 "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" з вимогою надати документи на підтвердження спірних господарських правовідносин ТОВ "Рустал".
Позивачем 20.06.2018 було надано відповідь ДФС України на вищевказаний лист на правлено відповідні документи.
Крім того, 22.06.2018 позивачем було повторно відправлено податкову накладну від 24.05.2018 № 4 до ДФС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, натомість згідно Квитанції № 1 від 23.06.2018 документ прийнято не було, як такий, що поданий повторно.
14.08.2018 ТОВ "Рустал" було надіслано відповідачу скаргу на невиконання податковим органом умов Договору про визнання електронних документів, на що отримано відповідь, що ГУ ДФС у Чернігівській області відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України, не має можливості вирішити по суті порушене питання.
Крім того, 23.06.2018 позивачем було оформлено податкову накладну від 24.05.2018 № 5, яку подано до ДФС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Згідно Квитанції № 1 від 23.06.2018, наявної в матеріалах справи, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платика податку" та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів.
У результаті недотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних податковим органом було проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено Акт №1132/25-01-12-05/22/38543935 від 06 серпня 2018 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рустал" було подано до Головного управління ДФС у Чернігівській області заперечення на вищевказаний Акт перевірки, у який зазначено про помилкове направлення на реєстрацію податкової накладної № 5 від 24.05.2018, яка повністю ідентична накладній № 4 від 24.05.2018. У відповідь на заперечення позивача ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило ТОВ "Рустал", що податкова накладна № 5 від 24.05.2018 має статус "реєстрацію зупинено", висновки, викладені в Акті скасовуються, податкове повідомлення-рішення прийматись не буде.
Вважаючи відмову відповідача у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.05.2018 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи нормативну правову оцінку відносинам, що склались між сторонами суд зважає на таке.
Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – також ПК України).
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.
Так позивачем 15.06.2018 надіслано для реєстраці в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 24.05.2018. У свою чергу, податковим органом документ не було прийнято з зазначенням підстав можливого припинення дії Договору про визнання електронних документів.
З матеріалів справи судом встановлено, що 20 сiчня 2016 року мiж Прилуцькою ОДПI ГУ ДФС у Чернiгiвськiй областi та платником податкiв було укладено Договiр № 200120161 про визнання електронних документiв (а.с. 42-44). Предметом Договору є визнання податкових документiв, поданих платником податкiв iз застосуванням електронного цифрового пiдпису (далi - ЕЦП) до органiв ДФС засобами телекомунiкацiйного зв'язку на електронних носiях, як оригiналу. Договiр набирає чинностi з моменту його пiдписання сторонами та дiє: до закiнчення строку чинностi посилених сертифiкатiв вiдкритих ключiв. Якщо платник податкiв подає до органу ДФС новi посиленi сертифiкати ЕЦП, цей Договiр вважається пролонгованим до закiнчення термiну чинностi нових посилених сертифiкатiв ключiв. Органи ДФС не несуть відповідальність за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків.
Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно було відмовлено у прийнятті податкової накладної 15.06.2018, оскільки Договiр № 200120161 про визнання електронних документiв, укладений між сторонами, зупинений не був.
Натомість, з огляду на матеріали справи суд вбачає, що дію даного Договору було поновлено (відновлено) при подачі позивачем 23.06.2018 для реєстрації податкової накладної № 4 від 24.05.2018, що підтверджується квитанцією № 1 від 23.06.2018, отриманою позивачем, а отже дане твердження позивача суд не приймає.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання реєстрації податкової накладної № 4 вiд 24.05.2018 суд зазначає наступне. Так судом встановлено, що ТОВ "Рустал" 23.06.2018 було оформлено податкову накладну № 5 від 24.05.2018, яку подано до ДФС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна була зареєстрована податковим органом, що підтверджується квитанцією № 1 від 23.06.2018, наявною в матеріалах справи.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що податкова накладна № 5 від 24.05.2018 складена на ту саму оподатковану операцію та повністю ідентична податковій накладній № 4 від 24.05.2018.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що помилковим у податковій накладній № 5 від 24.05.2018 є лише порядковий номер цiєї податкової·накладної. Bci iншi обов'язковi реквiзити податкової накладної,·передбаченi пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України (дата складання податкової накладної; назва продавця та покупця, податковi номери; запис товарiв iз зазначенням їх кількості та обсягу; ціна постачання без ПДВ; ставка та вiдповiдна сума ПДВ в цифровому значеннi; загальна сума коштiв, що пiдлягає сплатi з урахуванням податку; код товару згiдно з УКТ ЗЕД) вказанi без помилок.
Вiдповiдно до умов абзацу 11 пункту 201.1. статтi 201 ПК України, помилки в реквiзитах податкової накладної, визначених пунктом 201.1 цiєї статтi (крiм коду товару згiдно з УКТ ЗЕД), якi не заважають iдентифiкувати здiйснену операцiю, її змiст (товар/послугу, що постачаються), перiод, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному виглядi.
Згiдно з умовами пункту 201.7 статтi 201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарiв/послуг, а також на суму коштiв, що надiйшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За приписами пункту 187.1 статтi 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарiв/послуг вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:
• дата зарахування коштiв вiд покупця/замовника на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв/послуг, що пiдлягають постачанню;
• дата вiдвантаження товарiв, а в разi експорту товарiв - дата оформлення митної декларацiї, що засвiдчує факт перетинання митного кордону України, оформлена вiдповiдно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвiдчує факт постачання послуг платником податку.
Згiдно з пунктом 44.1 статтi 44 ПКУ для цiлей оподаткування платники податкiв зобов'язанi вести облiк доходiв, витрат та iнших показникiв, пов'язаних з визначенням об'єктiв оподаткування та/або податкових зобов'язань, на пiдставi первинних документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку, фiнансової звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податкiв забороняється формування показникiв податкової звiтностi на пiдставi даних, не пiдтверджених документами, що визначенi абзацам першим пункту 44.1 статтi 44 ПКУ.
3 викладеного вбачається, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарiв/послуг, а також на суму коштiв, що надiйшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Механiзм внесення вiдомостей, що мiстяться у податковiй накладнiй та/або розрахунку коригування кiлькiсних i вартiсних показникiв до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком № 1246.
Пунктом 4 Порядку № 1246 передбачено, що до Реєстру вносяться вiдомостi щодо податкових накладних та/або розрахункiв коригування, якi прийнятi до Реєстру та пiдлягають реестрацiї, реєстрацiю яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рiшення про реєстрацiю або вiдмову у реєстрацi.
За умовами пункту 5 Порядку № 1246 реєстрації підлягають податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Таким чином, складання і відповідно, подання для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних двох податкових накладних у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам Податкового кодексу України та не дає можливості ідентифікувати операції.
Судом встановлено, що вiдповiдач, прийнявши надiслану ТОВ "Рустал" податкову накладну № 5 вiд 24.05.2018 року дiяв правомiрно iз дотриманням встановлених вимог.
А після того, як указана оподатковувана операцiя вже була вiдображена в Єдиному реєстрi податкових накладних шляхом прийняття податкової накладної № 5 вiд 24.05.2018 року, то така реєстрацiя податкової накладної № 4 від 24.05.2018 фактично буде її повторним вiдображенням в Єдиному реєстрі податкових накладних, що суперечить чинному законодавству.
З огляду на зазначене суд вважає правомірною відмову 23 червня 2018 року ДФС України у реєстрації податкової накладної № 4 від 24.05.2018, оскільки у Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована аналогічна податкова накладна № 5 від 24.05.2015.
Крім того, суд зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, звернення позивача з позовом до суду з вимогою про зобов'язання зареєструвати податкову накладну № 4 від 24.05.2018 є передчасним, оскільки на даний момент податковим органом не вирішено питання стосовно аналогічної податкової накладної № 5 від 24.05.2018. Питання ж щодо скасування відмови у реєстрації податкової накладної № 5 від 24.05.2018 та зобов'язання зареєструвати останню позивачем перед судом не ставилось.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, відсутність обґрунтованих доводів щодо порушення прав та законних інтересів з боку відповідача та правомірності дій останнього, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права, що дає підстави вважати заявлені ним позовні вимоги безпідставними та невмотивованими.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ТОВ "Рустал" до ДФС України необхідно відмовити повністю.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні ст. 382 КАС України суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт лише у тому разі, коли судове рішення ухвалене не на його користь.
Судові витрати стягненню з відповідача у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають.
Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимогих товариству з обмеженою відповідальністю "Рустал" - відмовити повністю
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустал", вул. Індустріальна, буд. 2, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 38543935.
Відповідач: Державна фіскальна служба України, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197.
Дата складення повного рішення суду - 26.11.2018.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2018 |
Оприлюднено | 29.11.2018 |
Номер документу | 78121059 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні