Ухвала

від 27.11.2018 по справі 389/2168/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2018

єдиний унікальний номер 389/2168/18

провадження №1-кп/389/193/18

У Х В А Л А

27 листопада 2018 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160002563 від 27 грудня 2017 року, щодо

ОСОБА_3 ,

запобіжний захід не обрано, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участю: прокурора Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 та його представника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2018 року, до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, від прокурора Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160002563 від 27 грудня 2017 року, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2018 року, вказане провадження передано судді ОСОБА_1 .

Від прокурора надійшло клопотання про здійснення судового виклику для допиту в судовому засіданні свідків, оскільки дані особи можуть дати показання, що мають значення для кримінального провадження, яке розглядається.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення данного обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, мотивуючи це тим, що при кваліфікації дій обвинувченого, не визначено форму вини, а саме злочинна недбалість або злочинна самовпевненість, не вказано наявність прямої матеріальної шкоди, яку заподіяно ОСОБА_8 , внаслідок чого його позбавлено права, в межах данного кримінального провадження, пред`явлення цивільного позову, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.ст.109-110,291 КПК України, інформація в розділах викладена неправильно.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши даний обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання захисника відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, в тому числі повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

В силу ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

В силу ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається: 1)реєстр матеріалів досудового розслідування; 2)цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297 1 цього Кодексу); 4)розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5)довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Наявний в суді обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Реєстр матеріалів досудового розслідування наявний та відповідає вимогам ст.109 КПК України. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, а відтак висновки щодо неправильного оформлення документів, допущених органом досудового слідства, під час підготовчого судового засідання, не є можливими та не передбачені на стадії підготовчого судового засідання.

При цьому, в силу ст.ст.337,338 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись від підтримання державного обвинувачення.

В задоволенні клопотання ОСОБА_8 про про долучення до матеріалів кримінального провадження його цивільного позову до ПАТ «Страхова група «ТАС», ПП «Неко-Транс», ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, враховуючи, що ОСОБА_8 не є учасником даного кримінального провадження, необхідно відмовити, що не позбавляє останнього звернення з вказаним позовом в порядку цивільного провадження.

Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про проведення процесуальних дій в режимі відеоконференці за місцем проживання обвинуваченого, мотивуючи це тим, що суд знаходиться на значній відстані від місця проживання обвинуваченого, а саме м.Черкаси, крім того обвинуваченому, телефоном, висловлювались погрози з метою спонукання до відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин не встановлена.

Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про встановлення черговості дослідження доказів у кримінальному провадження

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, як передчасне, оскільки питання визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, в силу ст.349 КПК України, розглядається під час судового розгляду, а не під час підготовчого судового засідання, тож є передчасним.

Потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження його цивільного позову до ПАТ «Страхова група «ТАС», ПП «Неко-Транс», ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Відповідно до положень ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу за результатами розгляду позову суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною другою ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання,… тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ч. 2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно ст.23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову, заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

А тому, враховуючи вищенаведене, вбачається необхідним, відповідно до ст.185 ЦПК України залишити дану позовну заяву без руху, виходячи з наступного: позивачем не обгрунтовано конкретні позовні вимоги до кожного з відповідачів, відсутня вказівка на наявність спору з кожним з відповідачів, відсутні дані, які-б підтверджували правовий статус ОСОБА_9 , відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, додані до цивільного позову документи належним чином не завірені.

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільний позов ОСОБА_5 до ПАТ «Страхова група «ТАС», ПП «Неко-Транс», ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої злочином, залишити без руху. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160002563 від 27 грудня 2017 року, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України відкласти на 15.30 годину 6 грудня 2018 року

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1