Постанова

від 27.11.2018 по справі 815/5538/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

Київ

справа №815/5538/14

адміністративне провадження №К/9901/26657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім Каштан на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі за позовом Прокурора місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства Торговий дім Каштан , третя особа: Публічне акціонерне товариство Європорт , про стягнення податкової заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Солом'янського району м. Києва, правонаступником якого є Прокурор місцевої прокуратури № 9, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у вересні 2014 року подав до Одеського окружного адміністративного суду позов про стягнення з Приватного підприємства Торговий дім Каштан податкового боргу в сумі 97 138,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 97 138,66 грн, який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 02.12.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.03.2015 скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 та задовольнив позов частково. Стягнув з відповідача на користь позивача податковий борг з орендної плати за земельну ділянку в сумі 97 138,66 грн (за період з 01.01.2014 по 30.06.2014).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.07.2015 касаційну скаргу задовольнив частково, скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди належно не вирішили клопотання відповідача про залучення ПАТ ЄВРОПОРТ третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та не дослідили докази щодо відомостей в державному земельному кадастрі.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11.03.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Стягнув з розрахункових рахунків Приватного підприємства Торговий дім Каштан , відкритих у банківських установах, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 70 693,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2016 залишив без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2016.

Приватне підприємство Торговий дім Каштан подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, не дослідили всі обставини у справі. Наголошує на тому, що, з урахуванням уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, в нього відсутній податковий борг з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.08.2016 відкрив касаційне провадження у справі.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.11.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив попередній розгляд справи на 20.11.2018.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Між ПП ТД Каштан та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Індустріальна, 46-Б, площею 0,2500 га, для будівництва та експлуатації торговельно-побутового комплексу, строком на 15 років.

Після закінчення будівництва та введення будівлі в експлуатацію відповідач 11.01.2006 продав будівлю торговельно-побутового комплексу ТОВ ЕЛЛЕРОН . У подальшому право власності на вказану будівлю перейшло до ПАТ ЄВРОПОРТ , яка станом на час вирішенні справи є власником зазначеної земельної ділянки та використовує її у своїй господарській діяльності, сплачує за неї земельний податок.

Приватне підприємство Торговий дім Каштан перебувало на обліку як платник податків з орендної плати за землю в Державній податковій інспекції Солом'янського району м. Києва і 27.01.2014 подало до Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва податкову декларацію з плати за землю (звітну) за 2014 рік, в якій задекларував річну суму орендної плати за земельну ділянку площею 2500 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Індустріальна (тепер - Вадима Гетьмана), 46-Б, в сумі 216 367,50 грн, з помісячною сплатою за січень-листопад 2014 року по 18 030,63 грн, за грудень 2014 року - 18 030,57 грн.

Через відсутність згоди Київської міської ради на розірвання вищевказаного договору оренди, відповідач сплатив орендну плату за період: січень 2006 року - лютий 2014 року (частково), а у березні 2014 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2001 та припинив виплату орендної плати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 у справі № 910/4566/14, яке набрало законної сили 17.06.2014, зазначений договір оренди земельної ділянки розірвано.

Відповідач 20.11.2014 подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати землю на 2014 рік, згідно з якою податкові зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік відсутні і у рядку 18 задекларував завищення (переплату) податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з податковим розрахунком з орендної плати та довідкою контролюючого органу від 21.08.2014 № 11039/9/26-58-25-01-16 відповідач за період з 01.01.2014 року по 20.08.2014 має податковий борг з орендної плати за землю в сумі 97 138,66 грн. Податковий борг відповідача з орендної плати за період з лютого 2014 року по 17.06.2014 (дата набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору оренди) становить 70 693,46 грн.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надіслала Приватному підприємству Торговий дім Каштан податкову вимогу форми Ю від 08.04.2014 № 1757-25 про сплату податкового боргу в сумі 25 016,14 грн, яку відповідач отримав 19.05.2014.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач сплатив податкові зобов'язання з орендної плати за землю комунальної власності за січень-лютий 2014 року. З позивача належить стягнути податковий борг за період з березня 2014 року по час набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності, оскільки зобов'язання за цим договором припинилися з моменту його розірвання.

Суд касаційної інстанції не може визнати оскаржувані судові рішення обґрунтованими, оскільки, з огляду на наявну у справі обставину щодо подання позивачем до контролюючого органу після розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності уточнюючої податкової декларації за 2014 рік, в якій позивач зменшив раніше задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку та задекларував завищення (переплату) такого податкового зобов'язання, суди попередніх інстанцій неповно та невсебічно з'ясували обставини у справі, що мають значення для правильно вирішення справи.

Так, суди не врахували, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14). У разі подання позивачем зазначеної уточнюючої декларації за 2014 рік, з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 ПК України та прийняття її контролюючим органом, раніше задекларовані ним податкові зобов'язання з орендної плати за землю комунальної власності вже не є самостійно узгодженими. У такому разі суди повинні були з'ясувати, чи прийняв контролюючий орган уточнюючу податкову декларацію позивача за 2014 рік, чи здійснював документальну позапланову перевірку, як того вимагає пункт 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 ПК України, чи визначав за результатами такої перевірки позивачу податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності за 2014 рік та чи відбулося узгодження позивачем визначених податкових зобов'язань.

Ці всі обставини підлягають дослідженню та правовій оцінці на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Зважаючи на те, що суди порушили норми процесуального права, не дослідили докази у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім Каштан задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду