Постанова

від 22.11.2018 по справі 815/6754/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6754/17

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- Єщенка О.В.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 06 лютого 2018 року у складі суду судді: Радчука А.А. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2017 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Управління дорожнього господарства Одеської міської ради щодо надання неповної публічної інформації за запитом від 26.09.2017 року та зобов'язання Управління дорожнього господарства Одеської міської ради надати ОСОБА_2 повну інформацію, що запитувалась без знищення або закреслення даних в актах приймання виконання будівельних робіт за 2017 рік.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права було визначено правовий статус інформації, яка запитувалась, оскільки у відповідності до положень ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації , запитувана інформація знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень і стосується використання бюджетних коштів. Посилаючись на положення п. 5. ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації , апелянт вказує, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами. Крім того, посилаючись на положення постанови Пленуму ВАС України №10 від 29.09.2016 року Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації (далі - постанова Пленуму ВАС України №10) апелянт стверджує, що законом не передбачена можливість для суб'єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Доводи апеляційної скарги також стосуються наявності суспільного інтересу до інформації, доступ до якої обмежений відповідачем, та законодавчих обмежень щодо віднесення зазначеної інформації до конфіденційної. На думку апелянта, відповідачем не був застосований трискладовий тест при обмеженні доступу до запитуваної інформації, а також протиправно виставлений рахунок за надання друкованих копій документів,що містять запитувану інформацію.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі №815/6754/17.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТОВ Стройспецтехніка (код ЄДРПОУ 39111320), ДП Лідер (код ЄДРПОУ 34168990), ТОВ Автодор (код ЄДРПОУ 13888197), ТОВ Навекастрой (код ЄДРПОУ 38721674), ТОВ Меркурій-1 (код ЄДРПОУ 21030548), ТОВ Будвектор Плюс (код ЄДРПОУ 38573360), МПП Базальт (код ЄДРПОУ 20923474), ТОВ БК Дорлідер (код ЄДРПОУ 37468590), ПАТ РБД Одесголовпостач (код ЄДРПОУ 05514198), ТОВ Дорбудінвест-ост (код ЄДРПОУ 34871519), ТОВ ДІІР (код ЄДРПОУ 38477260), ТОВ СК Автострой (код ЄДРПОУ 37477703), ТОВ Ростдорстрой (код ЄДРПОУ 33658865), ПП Фірма ГРАТ (код ЄДРПОУ 31309370), ТОВ Укрбуд Трест (код ЄДРПОУ 40105514), ТОВ Агрошляхбуд (код ЄДРПОУ 05407344), ТОВ ВБК ПИК-СТРОЙ (код ЄДРПОУ 34506313), ТОВ Автомагістраль-Південь (код ЄДРПОУ 34252469), ТОВ Евродор (код ЄДРПОУ 33387560).

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року було прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії до свого провадження.

Управління дорожнього господарства Одеської міської ради надало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що суб'єкти господарювання (підрядні організації - виконавці робіт), що є власниками, розпорядниками цієї інформації, обмежили доступ до цієї власної конфіденційної інформації, не надавши згоди на її розповсюдження. На підставі викладеного, Управління відносить зазначену інформацію (документи) до конфіденційної інформації, тобто інформація щодо приймання управлінням обсягів робіт та загальної суми оплати за актом за рахунок бюджетних коштів є відкритою, а інформація підрядника в розрізі витрат на матеріально-технічні ресурси, загально - виробничих, адміністративних витрат, прибутку, податків та зборів, передбачених законодавством України, та врахованих в актах на підставі даних бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання є інформацією, доступ до якої обмежується задля захисту інтересів цього суб'єкту. Крім цього, твердження апелянта щодо не наведення Управлінням у відповіді на запит інших законних обставин належності запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом, відповідно до трискладового тесту на думку відповідача також не відповідає дійсності. Відповідач також не погоджується із твердженням ОСОБА_2, відносно протиправності виставлення рахунку за надання друкованих копій документів, що містять запитувану інформацію.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.09.2017 року позивач звернувся до Одеської міської ради з запитом про надання доступу до публічної інформації, а саме просив надати акти приймання виконаних будівельних робіт, що були профінансовані за рахунок Одеського бюджету і підписані в 2017 році в визначеному спеціальному місці для роботи з публічною інформацією. 20.10.2017 року (а.с. 10).

Позивачу була надіслана відповідь Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (а.с. 11-29), в якій зазначено, що відповідач є розпорядником зазначеної інформації та розпорядником бюджетних коштів, якому з бюджету міста у 2017 році на капітальні видатки передбачено та надходило фінансування. У відповіді було зазначено про влаштоване спеціальне місце у приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22, 2 поверх, кабінет 210 приймальня для роботи запитувачів з документами. При цьому відповідачем було відмовлено у наданні повної інформації по актам приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в), мотивуючи тим, що зазначена інформація містить конфіденційну інформацію.

Разом з цим відповідачем надано 10 сторінок актів форми КБ - 2в в сканованому виді, в яких знищена інформація про поточну ціну, витрати на виконані роботи, витрати на експлуатацію машин та механізмів у тому числі заробітна плата машиністів, витрати труда на робітників - будівельників на обсяг робіт люд. - год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт, люд. - год., також закреслена інформація про вартість виконаних робіт та витрати з початку будівництва у тому числі за звітній місяць у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 рік, мотивуючи тим, що дана інформація є конфіденціальною. (а.с. 30-40).

Також відповідач пославшись на рішення виконавчого комітету Одеської міської ради за № 624 від 27.10.2011 року Про затвердження норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитами на інформацію в якому встановлений розмір 0,45% від розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки, що складає 14.40 гривень за сторінку, тим самим виставив рахунок № 1 від 19 жовтня 2017 року для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, що становить 15062,40 грн. (а.с. 41).

Вважаючи бездіяльність Управління дорожнього господарства Одеської міської ради щодо надання неповної публічної інформації за запитом від 26.09.2017 року протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що Управління дорожнього господарства Одеської міської ради при наданні відповіді на запит позивача не порушувало його права та законні інтереси та не вчиняло бездіяльності щодо надання неповної публічної інформації, а надавало акти виконаних робіт, у тій частині, в якій їх поширення дозволено підприємствами-підрядниками, і яка дає змогу перевірити напрями та економічну обґрунтованість витрачання бюджетних коштів, у зв'язку з чим запит позивача було задоволено в обсязі, що відповідає визначеному самим позивачем суспільному інтересу до публічної інформації, надання якої було предметом запиту. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що твердження позивача щодо невірно виставленого Управлінням Рахунку №1 від 19.10.2017 року для відшкодування фактичних витрат на копіювання документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом, не знайшли свого підтвердження. Крім того, за висновками суду, твердження позивача щодо не наведення Управлінням у відповіді на запит інших законних обставин належності запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом, відповідно до трискладового тесту не відповідають дійсності.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про інформацію , інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Положеннями статті 9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України від 13.01.2011 року № 2939-VI Про доступ до публічної інформації (далі - Закон України № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується зокрема обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Одеської міської ради з запитом про надання доступу до публічної інформації, а саме просив надати акти приймання виконаних будівельних робіт, що були профінансовані за рахунок Одеського бюджету і підписані в 2017 році, проте позивачем було отримано 10 сторінок вказаних актів форми КБ - 2в в сканованому виді, в яких знищена інформація про поточну ціну, витрати на виконані роботи, витрати на експлуатацію машин та механізмів у тому числі заробітна плата машиністів, витрати труда на робітників - будівельників на обсяг робіт люд. - год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт, люд. - год., також закреслена інформація про вартість виконаних робіт та витрати з початку будівництва у тому числі за звітній місяць у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 рік.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

В мотивування ненадання повної інформації на запит позивача зазначено, що така інформація є конфіденційною інформацією юридичних осіб-підрядників, а також тим, що Управління дорожнього господарства Одеської міської ради не є розпорядником вказаної інформації.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України № 2939-VI, в частині п'ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до статті 12 Закону України № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

За правилами статті 14 Закону України № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону України № 2939-VI, розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Колегія суддів, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм національного законодавства зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради є розпорядником інформації у розумінні Закону України № 2939-VI, та відповідно, зобов'язаний надати запитувану відкриту публічну інформацію, крім випадків, коли доступ до такої інформації обмежений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7 ст. 6 Закону України № 2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Згідно з пунктами 1 та 3 частини 1 статті 15 Закону України № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення.

Як встановлено колегією суддів, відповідач при наданні неповної інформації на запит позивача, посилався на листи підрядників-суб'єктів господарювання, що інформація підрядника в розрізі витрат на матеріально-технічні ресурси, загально - виробничих, адміністративних витрат, прибутку, податків та зборів, передбачених законодавством України, та врахованих в актах на підставі даних бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання є конфіденційною та доступ до неї обмежується задля захисту інтересів цього суб'єкту.

Відповідно до положень п. 6.3 Постанови Пленуму ВАС України №10, правомірними інтересами, задля захисту яких можливе обмеження доступу до інформації, є лише ті, що наведені в пункті 1 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI, що відповідають статті 34 Конституції України. При цьому обмеження доступу до інформації повинно бути належним заходом для досягнення мети - захистити відповідний інтерес. Обмеження доступу повинно бути пропорційним (ненадмірним) стосовно правомірного інтересу, який захищається, тобто обмеження не повинно йти далі, ніж це необхідно для захисту зазначеного інтересу. Пункт 2 та пункт 3 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI фактично вимагають у кожній справі встановлювати баланс між інтересом, що захищається та якому може бути завдано шкоду від оприлюднення інформації, та правом суспільства знати запитувану інформацію.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 2939-VI, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

На думку колегії суддів, не надана на запит позивача інформація не може вважатися інформацією з обмеженим доступом у розумінні Закону України № 2939-VI з огляду на наступне.

Положеннями статті 862 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) регламентується питання конфіденційності одержаної сторонами інформації під час виконання договору підряду. Так, якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до статті 505 ЦК України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Згідно до частин 1 та 2 статті 162 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності зазначених у частині першій цієї статті умов.

З системного аналізу вказаних правових норм випливає, що необхідною умовою для обмеження доступу до інформації є факт відсутності вільного доступу до такої інформації інших осіб на законних підставах.

При цьому колегія суддів зазначає, що процедура визначення підрядника для проведення у 2017 році в місті Одеса будівельних робіт за рахунок бюджетних коштів проводилась у відповідності до положень Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 року Про публічні закупівлі (далі - Закон України № 922-VIII) за допомогою процедури електронних торгів.

У відповідності до положень частини 1 статті 10 Закону України № 922-VIII, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. При цьому відповідно до положень ч.5 статті 10 зазначеного закону, доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій цієї статті, відповідно до вимог Закону України № 2939-VI, у тому числі у формі відкритих даних.

Колегія суддів зазначає, що інформація, яка міститься в актах прийому-передачі виконаних робіт за 2017 рік, які запитувались позивачем, зокрема в розрізі витрат на матеріально-технічні ресурси, загально - виробничих, поточних цін одиниці виміру, у тому числі заробітної плати, експлуатації машин та механізмів, витрат на виконання робіт, витрат труда робітників, адміністративних витрат, прибутку, тощо опублікована у відповідності з процедурою, передбаченою Законом України № 922-VIII у мережі Інтернет на офіційному веб-порталі електронних публічних закупівель prozorro.gov.ua., зокрема за посиланнями https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-03-23-000282-b, https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-03-23-000055-c, знаходиться у відкритому доступі, відповідно така інформація не може вважатись конфіденційною.

Статтею 3 Закону України № 2939-VI закріплено право запитувача на доступ до публічної інформації, яке згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статті 5 Закону України № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Таким чином, виконання розпорядником інформації обов'язку щодо оприлюднення публічної інформації не звільняє його від обов'язку надати таку інформацію на запит.

Колегія суддів наголошує, що згідно положень частини п'ятою статті 6 Закону визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на відповідача - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, як на суб'єкта владних повноважень законом прямо покладений обов'язок надавати та оприлюднювати інформацію, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень. При цьому положеннями Закону України № 2939-VI чітко передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами.

Крім того, як встановлено колегію суддів, позивач в своєму запиті просив відповідача надати акти приймання виконаних будівельних робіт, здійснених на бюджетні кошти, прозоре використання яких становить суспільний інтерес.

Пунктом 6.4. постанови Пленуму ВАС України №10 передбачено зокрема, що інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ. Крім того, визначаючи те, чи є інформація суспільно необхідною, суди повинні враховувати зокрема кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація. Так, наприклад, інформація про структуру тарифу оплати комунальних послуг стосується кожного члена територіальної громади, на яку поширюється відповідне рішення. Тому чим більша кількість осіб, на чиї права, обов'язки та інтереси впливає запитувана інформація, тим більший суспільний інтерес до неї.

За таких обставин, оскільки відповідачем не було дотримано вимоги частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI, запитувана інформація, яка стосується розпорядження бюджетними коштами не може бути обмежена у доступі. Відповідно до положень п.6.2 Постанови Пленуму ВАС України №10, якщо під час розгляду справи в суді з'ясовано, що відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію розпорядник не застосовував "трискладового тесту" або застосував його лише частково, це є підставою для визнання такої відмови розпорядника протиправною.

Крім того, щодо виставлення рахунку за надання друкованих копій документів, що містять запитувану інформацію колегія суддів звертає увагу на положення частини 7 статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації , відповідно до якої обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Європейський суд з прав людини має доволі широке розуміння поняття свобода доступу до інформації , яке висвітлено у справі Sdruzeni Jihoceske Matky проти Республіки Чехія № 19101/03, 2006 р. Судова практика трактує право на доступ до інформації як таке, що має на меті в більшій мірі заборону на обмеження державою доступу особи до інформації, яку інші хочуть або можуть захотіти отримати . У своїх висновках у справі Угорського об'єднання громадських свобод проти Угорщини від 14 квітня 2009 року суд зазначив, що ця справа стосується саме втручання на основі цензурної сили монополії на інформацію, що неприпустимо, адже до обов'язків держави стосовно преси та громадських об'єднань як сторожових псів демократії уходить також знищення бар'єрів для виконання пресою покладених на неї функцій, коли вони виникають винятково через монополію інформації, утримувану органами влади.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління дорожнього господарства Одеської міської ради щодо надання неповної публічної інформації за запитом ОСОБА_2 від 26.09.2017 року та, відповідно, необхідності зобов'язання Управління дорожнього господарства Одеської міської ради надати ОСОБА_2 повну інформацію, що запитувалась без знищення або закреслення даних в актах приймання виконання будівельних робіт за 2017 рік.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства, матеріалів справи, висновків суду першої інстанції та доводів апелянта, зазначених в його апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору допустив неправильне застосування норм матеріального права, неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Так, відповідно до змісту ст. 242 КАС України зазначається, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - скасувати, ухваливши нове, яким задовольнити вказаний адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, як встановлено судом, під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН1652 від 14.12.2017 року (а.с. 4). За подання апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 960,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.980651900.1 від 06.04.2018 року (а.с. 153). Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_2, загальний розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління дорожнього господарства Одеської міської ради щодо надання неповної публічної інформації за запитом ОСОБА_2 від 26.09.2017 року.

Зобов'язати Управління дорожнього господарства Одеської міської ради надати ОСОБА_2 повну інформацію, що запитувалась, без знищення або закреслення даних в актах приймання-виконання будівельних робіт за 2017 рік.

Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22, код ЄДРПОУ 26506412) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (65012, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.11.2018 року.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко