Ухвала

від 23.11.2018 по справі 638/17802/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/17802/17

Провадження № 2-з/638/420/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді СЕМІРЯД І.В.

за участі секретаря КОМЛЄВА Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.

Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач посилається на те, що на теперішній час між ним та відповідачем існує невирішений спір щодо боргових зобов'язань. Відповідач всіляко намагається уникнути повернення грошових коштів, яке є значною. На думку позивача, відповідач намагається позбутися свого майна, а саме належної частки у підприємстві. У зв'язку з чим позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2, а саме на частку учасника у ТОВ Торгівельний будинок Молочний хуторок , на частку учасника у ПП Молсервіс .

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо боргових зобов'язань у сумі 1249520,58 грн.

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України які наведенні у Постанові Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову за № 9 від 22 грудня 2006 року, суд при вирішенні питання про забезпечення позову здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобіля обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Водночас вимоги позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту жодним чином не обґрунтовані, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони відчуження.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом, на його думку, порушених прав, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду, що потягне відсутність можливості поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Приймаючи до уваги, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, а також те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного автомобілю.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Заборони ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. новгородська, 8, кв. 190) відчуження:

-частки учасника у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торговий будинок Молочний хуторок , ТОВ ТБ Молочний хуторок , код ЄДРПОУ 35589715;

-частки учасника у Приватному підприємстві Молсервіс , ПП Молсервіс , код ЄДРПОУ 32572489.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити для негайного виконання до департаменту реєстрації Харківської міської ради Центр надання адміністративних послуг ( м. Харків, вул. Гімназійна Набережна, 26), Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх).

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Суддя: І.В. Семіряд