Рішення

від 15.11.2018 по справі 143/589/18

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/589/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 року м.Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Марченко Л.В.,

при секретарі Мельніченко Т.Б.,

представника позивача адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Погребище позовну заяву представника позивача, адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

Встановив:

04 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку .

Ухвалою суду від 07 травня 2018 року у справі за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, було провадження відкрито та призначено до підготовчого засідання на 24.05.2018 (а.с. 20).

23.05.2018через канцелярію суду від представника відповідача адвоката ОСОБА_4 Р,В. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 25-28).

27 липня 2018 року ухвалою Погребищенського районного суду у справі за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, приєднано до матеріалів справи копію постанови апеляційного суду Вінницької області від 07 червня 2018 року по цивільній справі за № 2-595/11 та закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті на 22 серпня 2018 року.

Свій позов ОСОБА_2 обгрунтовувала тим, що рішенням Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3.1052 га, що розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області і яка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ВН №154963, виданого Погребищенською райдержадміністрацією 20 травня 2004 року.

На підставі даного рішення, ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 398206 про те, що вона, є власником земельної ділянки площею 3.1052 га, на території Спичинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за №010786400088 від 28 грудня 2007 року.

Позивачу ОСОБА_2, у грудні 2017 року стало відомо, що ОСОБА_5 помер. Вона, є дружиною померлого ОСОБА_5, являється спадкоємцем першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_5, якому належало наступне майно:

- земельна частка (пай) розміром 3.78 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Л.Українки в с. Спиченці, ГІогребищенського району. Вінницької області, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 042854. виданого Погребищенською райдержадміністрацією 01 жовтня 1996 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Погребищенською нотаріальною конторою 13 листопада 2004 року;

- земельна ділянка площею 3.1052 га, що розташована на території Спиченецької сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області і яка нележала по праву власності спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ВН 154963, виданого Погребищенською РДА 20 травня 2004 року;

- земельна ділянка площею 4.9013 га, яка належала покійній ОСОБА_6 і перейшла по спадщині ОСОБА_5;

- земельна ділянка площею 4.2344 га, яка належала покійній ОСОБА_7 і перейшла по спадщині ОСОБА_5

Заповіту покійний чоловік позивачки не складав.

Після його смерті відкрилася спадщина, що розташована за адресою с. Спиченці, вул. Широкий берег, 27, Погребищенського району, Вінницької області.

ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємниця першої черги за законом, де її стало відомо, про відсутність вказаного спадкового майна, по причині оформлення його третіми особами по оспорюваному розпорядженню Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області.

Погребищенською Державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 61696937 після смерті ОСОБА_5.

16.01.2018 року Погребищенською державною нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.54 га, що розташована за адресою: с. Спиченці, вул. Широкий берег, 27 Погребищенського району, Вінницької області, на інше майно, втому числі дану земельну ділянку (земельні ділянки) та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, по причині заволодіння даним майном ОСОБА_3 і оформлення його на своє ім'я.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 не мав дітей та інших спадкоємців за законом, тому ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5

Вказані земельні ділянки входили до складу спадщини ОСОБА_5 та вибули з її володіння незаконно, тому позивач і ставить вимогу про скасування оспорюваного Державного акту на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин, можливо прийти до висновку, що Державний акт на право власності на земельну ділянку від 28 грудня 2007 року виданий всупереч вимог земельного та цивільного законодавства, що порушує права спадкоємця ОСОБА_2, а тому має бути визнаний недійсним. В свою чергу порушене право має бути захищене державою.

Більш того, постановою апеляційного суду Вінницької області від 13.03.2018 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1, задоволено. Рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року, скасовано та ухвалено нове, в якому у задоволенні позову ОСОБА_3 до Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 398206, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,1052 га, на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523486400:03:002:0107, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010786400088 від 28 грудня 2007 року.

Належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4, про що є розписки про вручення судової повістки, до суду не з'явились 04.10.2018 та 15.11.2018 (а.с.78, 82-83), не повідомляючи про причини неявки, що з урахуванням позиції представника позивача, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1 , який не заперечував проти заочного розгляду справи, дає підстави для її розгляду у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

З'ясувавши позицію представника позивача, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_1, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як роз'яснено у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 19 березня 2010 року) виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України, судам (підсудні) справи за заявами, зокрема:

- з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 (справа №6-33цс13) міститься висновок про те, що судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що на підставі рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 липня 2007 року, було видано на ім'я відповідача ОСОБА_3, державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3.1052 га, серії ЯД № 398206, після смерті спадкодавця ОСОБА_5. (а.с. 8, 17).

Відповідно до постанови Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2018 року рішення Погребищенського районного суду від 11 липня 2007 року за позовом ОСОБА_3 до Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено. (а.с. 9-11).

Оскільки судом встановлено, що жодної законної підстави на видачу ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯД № 398206 про те, що вона, є власником земельної ділянки площею 3.1052 га, на території Спичинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за №010786400088 від 28 грудня 2007 року не було, тому з метою захисту прав позивача - ОСОБА_2, необхідно позов задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 152, 153 Земельного кодексу України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ст. ст. 81, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив :

Позов задоволити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 398206, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,1052 га, на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523486400:03:002:0107, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010786400088 від 28 грудня 2007 року.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2018.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду, через Погребищенський районний суд.

Суддя