Постанова

від 27.11.2018 по справі 904/1425/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1425/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І. М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

"СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р.

(суддя Петрова В.І., м. Дніпро, дата складання повного тексту рішення - 17.08.2018р.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" про стягнення основного боргу у розмірі 238 815,70 грн., пені у розмірі 23 822,69 грн., 3 % річних у розмірі 2 335,81 грн., інфляційних у розмірі 8 209,61грн.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки № 21/03/2017-АС від 21.03.2017 р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. у справі № 904/1425/18 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" - основний борг у розмірі 238 815,70 грн., пеню у розмірі 23 822,69 грн., 3 % річних у розмірі 2 316,19 грн., інфляційні у розмірі 8 209,61 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 097,47 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 880,94 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення грошових сум.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. у справі № 904/1425/18 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано (не застосовано) норми матеріального права , а саме ч.ч. 1, 4 ст. 614 ЦКУ, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Так, Скаржник вказує на те, що Позивачем рахунки Відповідачеві не надавались. Тож, на думку Скаржника, Позивач є таким, що прострочив зобов'язання щодо надання рахунків і як наслідок відповідальність за прострочення оплати товару лежить на Позивачеві.

Крім того, Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, а отже не встановлено обставини справи пов'язані з отриманням Відповідачем зазначеного в позові Товару. Так, Відповідач у суді першої інстанції наголошував на тому, що не отримував Товару, який нібито був поставлений Позивачем. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт поставки. Тобто фактично відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що товар був поставлений ТОВ СФ АГРОСТАР та отриманий останнім. Про все це було заявлено Відповідачем при розгляді справи у суді першої інстанції та проігноровано останнім. Факт поставки не може бути встановленим без актів приймання - передачі.

Скаржник також вважає, що посилання суду першої інстанції на лист ТОВ СФ АГРОСТАР за вих. № 14 від 19.02.2018 р., як на доказ визнання заборгованості перед Позивачем, є безпідставним та необгрунтованим оскільки названий лист не містить ані договору, за яким наявна заборгованість, ані суми заборгованості. Тож, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що цим листом Відповідач визнав заборгованість перед Позивачем за договором поставки №21/03/2017-АС від 21.03.2017 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018р. у справі № 904/1425/18 залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору у сумі 6 146,65 грн.

20.09.2018 р. на виконання ухвали апеляційного суду від 13.09.2018 р. від Скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги квитанції № 0.0.1135537487.1 від 17.09.2018 р. про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. у справі № 904/1425/18.

Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

У зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Дніпропетровським апеляційним господарським судом, справа № 904/1425/18 передана до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2018 р., колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В., прийнято до свого провадження справу № 904/1425/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2018 р.

Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка Позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 27.11.2018 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Скаржника, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець ) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві ), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-АГРОМАРКЕТ" ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" ( Покупець ) укладено Договір поставки № 21/03/2017-АС, згідно п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця продукцію для сільгоспвиробництва ( Товар ) відповідно до умов договору, а Покупець зобов'язаний прийняти такий Товар та оплатити його на встановлених цим договором умовах.

За п. 1.2. договору найменування, асортимент (номенклатура) товару, походження товару (країна і рік виробництва), його кількість, ціна (вартість) товару та код товару згідно УКТ ЗЕД визначаються у Специфікаціях до договору, кожна з яких складається на окрему партію товару, що поставляється за цим договором, і є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.3. договору загальний обсяг та асортимент ( номенклатура ) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю і асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма Специфікаціями відповідно до умов договору протягом його дії.

П. 2.1. договору передбачено, що детальна інформація про кількісні характеристики товару міститься у Специфікації ( додатку ) до договору. Сторони погодили, що партією товару вважається товар, поставку якого погоджено сторонами у кожній окремій Специфікації. Кількість партій товару дорівнює кількості Специфікацій.

Згідно п. 3.1. договору товар постачається на умовах DDP у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено Специфікацією. Конкретна адреса передачі товару покупцю (місце поставки) зазначається у Специфікації.

Строк поставки: Постачальник зобов'язаний поставити товар за відповідною Специфікацією протягом 5 календарних днів з дати внесення покупцем попередньої оплати (авансу) згідно п. 4.3.1. або п. 4.4.1. договору, якщо інше не передбачено Специфікацією. Дострокова поставка товару постачальником допускається виключно за згодою сторін.

Згідно п. 3.2. договору на кожну поставлену партію товару Постачальник зобов'язаний надати такі документи: рахунок ( якщо оригінал не був переданий покупцю раніше ), видаткову накладну, сертифікат на насіння України ( якщо поставці підлягає насіння ), сертифікат якості/підтвердження відповідності, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару та інші документи відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору. Постачальник зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстри податкових накладних у порядку і строки згідно законодавства України.

Відповідно до п. 3.3. договору право власності та усі ризики на товар переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної та акту прийому-передачі товару (дата підписання покупцем видаткової накладної повинна співпадати з датою фактичного отримання товару покупцем за актом прийому-передачі товару; у випадку, якщо дата підписання покупцем видаткової накладної не співпадає з датою підписання покупцем акта прийому-передачі товару, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару).

Загальна вартість/ціна товару за договором ( ціна договору ) складає суму вартості/ціни партій товару за всіма Специфікаціями до договору ( п. 4.1. договору ).

Згідно п. 4.2. договору ціна кожного найменування Товару, а також ціна/сума партії Товару визначаються сторонами в Специфікаціях, що складені та підписані сторонами, і встановлюється у національній валюті України - гривні (ціна/вартість товару включає витрати постачальника на упаковку, маркування, навантаження, транспортування товару, розвантаження, гарантійні зобов»язання тощо). Збирання, знезараження, перевезення та утилізація використаної тари з-під небезпечних речовин сплачено.

За п. п. 4.2.1. п .4.2. договору ціна ( вартість ) товару може мати еквівалент у іноземній валюті ( у такому випадку еквівалент ціни визначається сторонами у відповідній Специфікації ).

У випадку, якщо відповідно до підписаної сторонами Специфікації ціна товару має еквівалент у іноземній валюті, - сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами Додатках (специфікаціях) у гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні відповідно до умов п. 4.2.1.1. договору. Ціна товару заокруглюється до 0,01грн.

Зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за цим договором є вільною ( може визначатись за згодою сторін ), то процедуру коригування ціни товару Постачальником у порядку, передбаченому п. 4.2.1.1., сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін. При цьому сторони зобов'язані підписати коригування до відповідного Додатку (специфікації), в якому зазначити остаточну вартість поставленого товару, розраховану у порядку, передбаченому п. 4.2.1.1.

Курсом продажу іноземної валюти до гривні слід вважати офіційний курс продажу іноземної валюти до гривні, встановлений Національним банком України, який розміщується за адресою на інтернет-сторінці http://www.bank.gov.ua у розділі «Показники валютного ринку» «Офіційний курс гривні щодо іноземних валют» . Офіційний курс продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті складання Специфікації, вказується в Специфікації до договору.

Відповідно до п. п. 4.2.1.1. п. 4.2. договору сторони погодили, що якщо на дату поставки Товару офіційний курс продажу іноземної валюти до гривні зміниться (збільшиться або зменшиться) на 5% (п'ять відсотків) і більше по відношенню до офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті складання Специфікації до договору (та який зазначено у відповідній Специфікації), до визначення розміру неоплаченої частини ціни (вартості) товару, оплату якої встановлено на умовах відстрочення ( згідно п. 4.3.2. цього договору або умов Специфікації ), буде застосовано формулу.

Згідно п. 4.3. договору у разі, коли ціна (вартість) товару має еквівалент у іноземній валюті за відповідною Специфікацією, то, якщо інше не визначено сторонами у Специфікації, оплата товару за Специфікацією здійснюється покупцем у такому порядку:

П. 4.3.1. договору - оплата у розмірі 30% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній Специфікації, здійснюється на умовах попередньої оплати (авансу) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом п'яти банківських днів з дати отримання Покупцем наданого Постачальником рахунку на оплату.

Постачальник зобов'язаний виставити та надати Покупцю рахунок в день підписання сторонами відповідної Специфікації. Ціна, зазначена у рахунку, дійсна протягом п'яти банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, незалежно від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні, встановленого Національним банком України. Рахунок дійсний протягом п'яти банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, незалежно від строку, зазначеного у такому рахунку.

У такому випадку Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання щодо оплати 30 % ціни (вартості) Товару, передбаченої у відповідній Специфікації ( дата оплати ), з дати отримання постачальником ( надходження ) на його банківський рахунок від покупця або третьої особи, що не є стороною за цим договором, згідно п. 4.5. договору, грошових коштів у розмірі, що відповідає грошовому зобов'язанню Покупця, розрахованого відповідно до умов цього договору та Додатків до нього.

П. 4.3.2. договору - оплата решти 70 % ціни ( вартості ) товару, передбаченої у відповідній Специфікації ( з урахуванням п. 4.2.1.1. договору ), здійснюється на умовах відстрочення шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строк/термін, визначений сторонами у відповідній Специфікації.

У такому випадку Покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання щодо оплати 70 % ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній Специфікації ( дата оплати ), з дати отримання постачальником (надходження) на його банківський рахунок від Покупця або третьої особи, що не є стороною за цим договором, згідно п. 4.5. договору, грошових коштів у розмірі, що відповідає грошовому зобов'язанню Покупця, розрахованого відповідно до умов цього договору та Додатків до нього.

П. 7.2. договору передбачено, що разом з товаром постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали документів ( рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару, залізничні накладні у випадку доставки залізничним транспортом і т. п. ), та інші документи відповідно до законодавства України і цього договору, оформлені державною мовою і відповідно до вимог законодавства України.

Договір, згідно п.10.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мало місце під час дії договору.

Специфікацією ( Додатком ) №1 від 28.03.2017 р. та Специфікацією ( Додатком ) №2 від 18.08.2017 р. сторони узгодили найменування товару, виробника, код УКТ ЗЕТ, одиницю виміру, еквівалент ціни за одиницю виміру у доларах США, ціну, кількість, суму, строк поставки, умови та місце поставки, строк оплати. За Специфікацією № 1 загальна вартість товару складала 60 639,84 грн., за Специфікацією № 2 - загальна вартість товару складала 341 165,28 грн.

Ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до видаткових накладних: № 612 від 06.04.2017 р. на суму 60 639,84 грн. ( Специфікація № 1 ); № 2016 від 21.08.2017 р. на суму 341 165,28 грн. ( Специфікація № 2 ), підписаними сторонами без будь-яких зауважень ( а. с. 25-26 ), Постачальник здійснип поставку Товару Покупцю на загальну суму 401 805,12 грн.

Покупець зобов»язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно умов договору (п.п.6.2.2. п.6.2. договору).

Графік оплати товару за Специфікацією №1: авансова частина у розмірі 18 191,95 грн. ( 30 % ) - згідно умов п. 4.3.1. договору; відстрочений платіж у розмірі 42 447,89 грн. ( 70 % ) - не пізніше 15.10.2017 р.

Графік оплати товару за Специфікацією № 2: авансова частина у розмірі 102 349,58 грн. ( 30 % ) - згідно умов п.4.3.1. договору; відстрочений платіж у розмірі 238 815,70грн. ( 70 % ) - не пізніше 01.12.2017 р.

Згідно платіжних доручень № НОМЕР_1 від 04.04.2017 р. на суму 18 191,95 грн. ( авансова частина ) та № НОМЕР_2 від 01.11.2017 р. на суму 42 447,89 грн. ( відстрочений платіж ), Покупець здійснив повну оплату поставленого товару за Специфікацією № 1 у розмірі 60 639,84 грн.

Згідно платіжного доручення № НОМЕР_3 від 23.08.2017 р., Покупець здійснив сплату авансового платежу за Специфікацією № 2 у розмірі 102 349,58 грн.

За твердженням Позивача ( не спростованим Відповідачем ) остаточного розрахунку за поставлений Товар згідно Специфікації № 2 у розмірі 238 815,70 грн. Покупець не здійснив.

05.03.2018 р. Позивач отримав від Відповідача лист за № 14 від 19.02.2018 р., в якому останній визнав заборгованість за 2017 р. та просив надати можливість розстрочення погашення цієї заборгованості на 5 місяців ( а. с. 27 ).

Відповідач платежів на виконання цього листа не здійснив.

Отже, за розрахунками Позивача, станом на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором поставки № 21/03/2017-АС від 21.03.2017 р. згідно Специфікації № 2 складає 238 815,70грн.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 - 217, 230 - 231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.4. договору у разі прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п. 4.3.2. або п. 4.4.2. договору Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строку внесення попередньої оплати згідно п. 4.3.1. або п. 4.4.1. договору, Покупець не несе Відповідальності.

За прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п. 9.4. договору, Позивач нарахував Відповідачеві пеню за період з 02.12.2017 р. по 29.03.2018 р. у розмірі 23 822,69 грн.

Також, Позивач нарахував Відповідачеві на підставі ст. 625 ЦК України - 3 % річних за період з 02.12.2017 р. по 29.03.2018 р. у розмірі 2 335,81 грн., а також інфляційні за період грудень 2017 р. - березень 2018р. у розмірі 8 209,61грн.

Наведені вище суми є предметом спору за первісним позовом, які Відповідач, не визнає, посилаючись на недоведеність факту поставки товару.

Перевіривши розрахунки Позивача, місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з Відповідача основного боргу у розмірі 238 815,70 грн., пені у розмірі 23 822,69 грн., 3 % річних у розмірі 2 335,81 грн., інфляційних у розмірі 8 209,61грн.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги пов'язані з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання Скаржником Товару, відповідальність за прострочення оплати товару лежить на Позивачеві

Суд апеляційної інстанції саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів викладених в апеляційнійї скарзі, то місцевий господарський суд частково задовольняючи вимоги, обгрунтовано відхилив, як помилкове твердження Відповідача про ненастання обов'язку оплатити поставлений товар через відсутність акту прийому-передачі товару, з огляду на те, що видаткова накладна, складена у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» , засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин.

Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової плати у господарських справах Верховного Суду України від 29.04.2015 р. у справі № 3-77гс15.

Крім того, після отримання Товару Покупець не звертався до Постачальника протягом розумного строку з пропозицією скласти та надати такий акт приймання-передачі. Ненадання акту приймання-передачі не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність акту приймання-передачі за наявності інших первинних документів не звільняє Покупця від обов'язку сплатити решту вартості товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України , для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ФІРМА "АГРОСТАР" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2018 р . у справі № 904/1425/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 28.11.2018 року

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя Е. В. Орєшкіна