Рішення

від 18.10.2018 по справі 911/1106/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1106/17

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Базюка М.А.

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

адреса для листування: АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона"

07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427

про стягнення 349808,19 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона"

07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427

до Фізичної особи-підприємця Базюка М. А.

адреса реєстрації: АДРЕСА_1

адреса для листування: АДРЕСА_2

про стягнення 347916,20 грн.

за участю представників:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Базюк М.А. (паспорт серія НОМЕР_3 від 29.01.2018);

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 (ордер серія КС № 283920);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 (довіреність від 21.05.2018); ОСОБА_4 (Витяг з ЄДРЮО та ФО № НОМЕР_1 від 13.04.2017);

фактичні обставини:

До господарського суду Київської області (вх. № 1166/17 від 11.04.2017) надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" про стягнення 28 4868,48 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду суддею Подоляком Ю.В., призначено справу до розгляду на 23.05.2017.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 10265/17 від 22.05.2017) про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 10445/17 від 23.05.2017) про долучення документів до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків (вх. № 10452/17 від 23.05.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2017 задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладено судове засідання на 13.06.2017.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 12035/17 від 12.06.2017) про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 12091/17 від 13.06.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2017 відкладено розгляд справи на 08.08.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2017 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" до Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. про стягнення 347916,20 грн. до спільного розгляду з первісним позовом.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 15823/17 від 08.08.2017).

У судовому засіданні 08.08.2017 оголошено перерву до 22.08.2017.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 16807/17 від 22.08.2017).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 16808/17 від 22.08.2017, № 16809/17 від 22.08.2017).

У судовому засіданні 22.08.2017 оголошено перерву до 12.09.2017.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 18610/17 від 06.09.2017) про ознайомлення з матеріалами справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про обрання судового експерта та призначення запитань для експертизи (вх. № 19044/17 від 12.09.2017).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення (вх. № 19045/17 від 12.09.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2017 призначено у справі № 911/1106/17 судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання (вх. № 21229/17 від 09.10.2017) про погодження строку проведення судової експертизи та витребування необхідних документів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2017 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку проведення експертизи та призначено розгляд клопотання про надання додаткових матеріалів у судовому засіданні на 07.11.2017.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення (вх. № 23358/17 від 06.11.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2017 відкладено розгляд клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи на 12.12.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2017 клопотання судового експерта про надання матеріалів залишено без задоволення та зупинено провадження у справі № 911/1106/17.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи (вх. № 257/17 від 01.02.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 20.02.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача (вх. № 3609/18 від 20.02.2018) та відповідача (вх. № 3610/18 від 20.02.2018) надійшли заяви про проведення врегулювання спору за участі судді.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3604/18 від 20.02.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2018 задоволено заяви сторін про врегулювання спору за участі судді, зупинено провадження у справі та повідомлено сторін, що спільна нарада у процедурі врегулювання спору за участі судді відбудеться 06.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2018 поновлено провадження у справі, припинено врегулювання спору за участю судді та передано справу на розгляд іншому судді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (вх. № 1166/17 від 23.03.2018) справу № 911/1106/17 розподілено на суддю Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2018 призначено підготовче засідання на 17.04.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 7540/18 від 17.04.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 25.05.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 8416/18 від 02.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8824/18 від 07.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 9873/18 від 24.05.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення експертизи (вх. № 9919/18 від 25.05.2018).

У підготовчому засіданні 25.05.2018 розглянуто клопотання позивача за первісним позовом про призначення експертизи. Представником відповідача за первісним позовом підтримано необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі та вказано, що це можливість для сторін обґрунтовано вирішити їх спірні правовідносини. Під час розгляду даного клопотання встановлено, що представник позивача не має інформації з приводу акредитації Товариства з обмеженою відповідальністю Судово-експертний Альянс на проведення судової будівельно-технічної експертизи. Представник позивача за первісним позовом заявив про відкладення підготовчого засідання для надання суду свідоцтв чи дозволів на проведення судової будівельно-технічної експертизи Товариством з обмеженою відповідальністю Судово-експертний Альянс .

Крім того, представник позивача за первісним позовом зазначив про зміну запитань експерту, що вказані у клопотанні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження, прийнято збільшення розміру позовних вимог за первісним позов та відкладено підготовче засідання у справі на 05.06.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява (вх. № 10597/18 від 05.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення експертизи (вх. № 10571/18 від 05.06.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2018 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 10912/18 від 11.06.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання про погодження строку для проведення експертизи та надання додаткових матеріалів (вх. № 13806/18 від 18.07.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2018 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.08.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло електронне повідомлення № 1 від 07.08.2018 з клопотанням про відкладення судового засідання.

У судове засідання 07.08.2018 представники сторін не з'явились, ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2018 відкладено підготовче засідання на 04.09.2018.

У судове засідання 04.09.2018 представники сторін повторно не з'явились, ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 02.10.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи (вх. № 19811/18 від 26.09.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 19860/18 від 26.09.2018).

У судовому засіданні 02.10.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про отримання копії технічного запису судового процесу (вх. № 20415/18 від 05.2018).

У судове засідання 18.10.2018 з'явились позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) та його представник, які підтримали позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та повністю заперечили зустрічні позовні вимоги та представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), які заперечували проти задоволення первісних позовних вимог та підтримали зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Первісний позов обґрунтований неповною оплатою відповідачем робіт, що виконані позивачем за договором на виконання ремонтних робіт від 15.06.2017 № 10.

Зустрічний позов обґрунтований виконанням робіт відповідачем не у повному обсязі, неналежної якості та з порушенням строків, що визначені договором на виконання ремонтних робіт від 15.06.2017 № 10.

Аргументи Фізичної особи - підприємця Базюка Миколи Андрійовича

15.06.2016 між Фізичною особою-підприємцем Базюком М.А. (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Епона (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, замовник) укладено договір на виконання ремонтних робіт № 10 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору та додатків до нього позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи, а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти роботи та сплати кошти за їх виконання у розмірі 1256962,06 грн.

Згідно з пунктом 5.1 Договору приймання виконаних робіт за договором проводиться замовником протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність предмету договору до передачі. Разом з повідомленням, підрядник передає замовнику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт у 2 екземплярах.

Відповідно до пункту 5.2 Договору замовник протягом терміну, вказаного у пункті 5.1 Договору, перевіряє якість і об'єм виконаних робіт за договором, що підтверджується підписанням замовником акту приймання-передачі виконаних робіт і в ті ж терміни передає підряднику акт приймання-передачі виконаних робіт в 1 екземплярі або у разі виявлення недоліків, без підписання акту приймання-виконаних робіт, передає підряднику перелік недоліків, викладений у письмовій формі.

Згідно з пунктом 5.3. Договору у разі необґрунтованого непідписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт, роботи за Договором вважаються прийнятими замовником у повному об'ємі і з належною якістю і підлягають оплаті у повному обсязі протягом 3 робочих днів з моменту закінчення терміну вказаного в пункті 5.1. Договору або з моменту усунення підрядником викладених в Акті недоліків і/або недоробок.

Згідно з пунктом 8.2. Договору у випадку, якщо з вини замовника відбувається затримка оплати виконаних робіт при остаточних розрахунках, замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми загальної вартості робіт (додаток № 1), але загальна сума штрафу не може перевищувати 5% від суми загальної вартості робіт.

Вартість фактично виконаних первісним позивачем робіт склала 1245312,90 грн., у зв'язку з чим, 30.12.2016 на адресу відповідача за первісним позовом направлені передбачені пунктом 5.1 Договору документи про виконання робіт та додаткову угоду про зменшення ціни договору.

Відповідачем за первісним позовом вказані документи залишені без розгляду, грошові кошти у повному обсязі не сплачені.

В наслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань з оплати виконаних робіт у визначений договором термін, позивачем нараховані: відповідно до пункту 8.2 Договору пеня у розмірі 32131,65 грн. та згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 9516,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 43848,54 грн.

Крім того, відповідно до умов Додатку № 1 до Договору, сторони погодили, що позивач за первісним позовом виконає роботи в котельні всього на суму 29000,00 грн.

Проте, відповідач за первісним позовом, без погодження з позивачем та без внесення змін до істотних умов Договору, уклав договір з третьою особою на виконання вказаних робіт, чим завдав позивачу за первісним позовом збитки у розмірі 29000,00 грн.

Відносно зустрічних позовних вимог, позивач за первісним позовом зазначає таке.

Позивачем за зустрічним позовом залучено до виконання спірних робіт не лише відповідача за зустрічним позовом, а й інших підрядників, відтак, перераховані замовником роботи з недоліками виконано не відповідачем за зустрічним позовом, а несвоєчасне виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт виникло через неможливість їх завершення до закінчення виконання робіт іншими підрядниками, тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Епона

Товариство проти первісних позовних вимог заперечує з підстав, що зводяться до того, що позивач за первісним позовом в порушення умов Договору свої зобов'язання належним чином не виконав, передбачені договором роботи з ремонту нежилого приміщення, розташованого за адресою: 07353, Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Дубрівська, 32, виконані ним несвоєчасно, неякісно та не у повному обсязі. З огляду на зазначене, товариство не вбачає законних підстав для здійснення повного розрахунку за виконані роботи.

Крім того, враховуючи, що позивачем за первісним позовом у термін до 25.10.2016 не здійснено робіт у котельні, відповідач був змушений укласти договір на виконання цих робіт з третьою особою. Як вбачається з матеріалів справи, договір № 10/11/16 на виконання робіт та поставку обладнання, позивачем укладений 10.11.2016, тобто, після спливу визначеного Договором № 10 від 15.06.2017 строку проведення робіт у котельні, отже, відсутні підстави для відшкодування збитків у розмірі 29000,00 грн.

Відносно зустрічних позовних вимог зазначено таке.

Відповідно до пункту 6.5. Договору строк виконання робіт становить 90 робочих днів з моменту сплати замовником 50% кошторисної вартості робіт і матеріалів.

15.06.2016 позивачу за первісним позовом сплачено передплату, тобто, термін виконання робіт закінчується 25.10.2016, проте, роботи у визначений договором строк не виконані у повному обсязі, зауваження товариства по спірним роботам викладені в листах: вх. № 24 від 25.01.2017, вх. № 22 від 28.12.2016, вх. № 21 від 20.12.2016, вх. № 20 від 16.12.2016, відповіді на претензію № 1 від 30.01.2017.

Згідно з пунктом 5.1 Договору приймання виконаних робіт за договором проводиться замовником протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність предмету договору до передачі. Разом з повідомленням, підрядник передає замовнику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт в 2 екземплярах.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2016 підрядник направив на адресу замовника акт приймання-передачі виконаних робіт. Як видно з опису вкладення, повідомлення підрядника про готовність предмету договору до передачі не надавалось, у результаті чого, замовник не мав можливості оцінювати вказаний акт як такий, що відбувається в процесі передачі предмету договору відповідно до пункту 5.1 Договору.

Враховуючи наявність між сторонами у справі розбіжностей щодо якості, обсягу робіт та їх строків виконання, позивачем за зустрічним позовом проведено будівельно-технічу експертизу (№ 1-08/06 від 08.06.2017).

Відповідно до висновку експерта встановлено:

1. Виконані ремонтно-будівельні роботи не відповідають кошторисній документації та вимогам і умовам державних будівельних норм.

2. Мінімальна вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення порушень вимог Державних будівельних норм та кошторисної документації становить 485381,00 грн.

У позовних вимогах за первісним позовом позивач визначає сумарну вартість виконаних на об'єкті робіт у розмірі 1245312,90 грн.

За вирахуванням вартості ремонтних робіт, необхідних для усунення порушень ДБН та кошторисної документації при виконанні ремонтно-будівельних робіт підрядника (1245312,90-485381,00=759931,90 грн.) вартість робіт, що здійснена підрядником, становить 759931,90 грн.

Протягом дії Договору, замовник сплатив підряднику 1010000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з банківського рахунку.

Отже, враховуючи висновок будівельно-технічної експертизи та вартість здійснених підрядником робіт, сплачена замовником сума перевищує сумарну вартість робіт (1010000,00 грн. -759931,90 грн. = 250068,10 грн.) на 250068,10 грн.

Крім того, враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом, порушено строк здачі виконаних робіт на об'єкті, позивачем за зустрічним позовом відповідно до пункту 8.2. Договору нарахована пеня у розмірі 62848,10 грн.

Також заявлено до стягнення 35000.00 грн. за проведення експертизи.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір, що за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України сроки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з статтею 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Згідно з статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Статтею 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно з статтею 616 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом частини 3 цієї статті збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, надати докази невиконання зобов'язань і підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до пунтків 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

З огляду на нормативно - правове регулювання спірних правовідносин, встановленню у даній справі підлягає: визначення зобов'язань сторін за договором № 10 від 15.06.2016, вартість робіт за вказаним договором та строки їх виконання, направлення акту приймання-передачі виконаних робіт, недоліки виконаних робіт, настання строку оплати, підстави для нарахування штрафних санкцій за спірним договором, підстави для відшкодування збитків.

15.06.2016 між Фізичною особою-підприємцем Базюком М.А. як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю Епона як замовником укладено договір на виконання ремонтних робіт № 10 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору та додатків до нього позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи, а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти роботи та сплатити кошти за їх виконання у розмірі 1256962,06 грн.

Згідно з пунктом 5.1 Договору приймання виконаних робіт за договором проводиться замовником протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника повідомлення про готовність предмету договору до передачі. Разом з повідомленням, підрядник передає замовнику підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт у 2 екземплярах.

Відповідно до пункту 5.2 Договору замовник протягом терміну, вказаного у пункті 5.1 Договору, перевіряє якість і об'єм виконаних робіт за договором, що підтверджується підписанням замовником акту приймання-передачі виконаних робіт і в ті ж терміни передає підряднику акт приймання-передачі виконаних робіт в 1 екземплярі або у разі виявлення недоліків, без підписання акту приймання-виконаних робіт, передає підряднику перелік недоліків, викладений у письмовій формі.

Згідно з пунктом 5.3. Договору у разі необґрунтованого не підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт, роботи за Договором вважаються прийнятими замовником у повному об'ємі і з належною якістю і підлягають оплаті у повному обсязі протягом 3 робочих днів з моменту закінчення терміну вказаного в пункті 5.1. Договору або з моменту усунення підрядником викладених в акті недоліків і/або недоробок.

Відповідно до пункту 6.3.1 Договору, перша частина у розмірі 50 % кошторисної вартості робіт та матеріалів, сплачується на підставі виставленого підрядником рахунку протягом 3 банківських днів.

Пунктом 6.3.2 Договору встановлено, що друга частина, у розмірі 30 % кошторисної вартості робіт та матеріалів, сплачується замовником після прийняття виконаних робіт згідно з пунктом 6.3.1. Договору на підставі виставленого рахунку - фактури.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору після виконання робіт в повному обсязі, проводиться повний розрахунок.

Пунктом 6.5. Договору визначено, що строк виконання робіт складає 90 робочих днів і обчислюється з моменту виконання замовником умов пункту 6.3.1 договору.

Згідно з пунктом 8.2. Договору у випадку, якщо з вини замовника відбувається затримка оплати виконаних робіт при остаточних розрахунках, замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми загальної вартості робіт (додаток № 1), але загальна сума штрафу не може перевищувати 5% від суми загальної вартості робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником сплачено: 15.06.2016 -630000,00 грн. та 13.08.2018 - 380000,00 грн., тобто, враховуючи вимоги пункту 6.5. Договору, термін виконання робіт закінчується 25.10.2016.

30.12.2016 підрядник направив на адресу замовника акт виконаних робіт, додаткову угоду з доповненнями, довідку про вартість виконаних робіт та додатки: № 1/1,1/2,2/1,2/2, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

У визначений пунктом 5.2. Договору строк замовник не направив відповіді на адресу підрядника.

30.01.2017 підрядник направив на адресу замовника претензію з вимогою сплати грошових коштів у розмірі 235312,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

09.02.2017 замовник направив на адресу підрядника відповідь на претензію (вх. № 25), згідно з якою заявлено зустрічні претензії, у зв'язку із затримкою виконання робіт у визначений Договором строк.

Відносно аргументів сторін за первісними позовними вимогами, суд зазначає таке

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом 30.12.2016 направив на адресу відповідача акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідач у строк, що визначений пунктом 5.1. Договору, до перевірки виконаних робіт не приступив, акт недоліків між сторонами не укладався, тобто, враховуючи, що позивач за первісним позовом виконав покладені на нього Договором зобов'язання з передачі виконаних ремонтних робіт замовнику у визначений Цивільним кодексом України та умовами Договору спосіб - шляхом направлення замовнику акту приймання виконаних робіт, жодних заперечень від замовника не отримано, надісланий підрядником акт не підписано, враховуючи норми статей 853, 882 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що роботи вважаються прийнятими відповідачем в обсязі, вказаному в акті, оскільки непідписаний замовником акт може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, проте, у суду відсутні такі підстави, оскільки мотивів замовником у строк розгляду акту не зазначено, отже, відсутній предмет оцінювання.

У судових засіданнях представниками замовника зазначалось про спроби узгодження між сторонами акту недоліків, проте, відповідного документу не надано суду, всі наявні у матеріалах справи заперечення до робіт замовника надіслані вже після закінчення строку прийняття робіт, після вимог підрядника про їх оплату. Крім того, вимоги до підрядника різняться між собою у кожному наступному листі із запереченнями.

При цьому, суд звертає увагу, що за правовою природою договір будівельного підряду є двостороннім договором, що містить взаємні права та обов'язки сторін та за визначенням частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України, прийняти закінчені будівельні роботи віднесено до обов'язків замовника, а не до його прав, відтак, у замовника відсутнє право на листування, що не обмежене у часі, за змістом та формою, що породжує невизначеність договірних правовідносин сторін.

Судом взяті до уваги твердження замовника про відсутність при переданні спірного акту приймання робіт такого документу як повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, проте, умовами Договору його форми не визначено, за змістом документів, що надані, зокрема, акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт вбачається настання умов, визначених пунктами 5.1., 5.2., 5.3. Договору.

Посилання сторін на електронну переписку, в якій були направлені акти приймання виконаних робіт, акти недоліків, пропозиції щодо корегування строків та моделей встановлення котла, судом не беруться до уваги, оскільки сторонами не надано будь-яких документів на підтвердження вказаних аргументів.

Враховуючи вартість робіт, виконаних позивачем за Договором № 10 від 15.06.2016 за спірним актом приймання виконаних робіт, що становить 1245312,90 грн., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів - 1010000,00 грн, у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість з оплати за виконані позивачем роботи у розмірі 235312,00 грн.

Відносно заявленої суми збитків у розмірі 29000,00 грн. суд зазначає таке.

Оскільки, позивачем за первісним позовом не проведені роботи: з підключення твердопаливного котла; ремонт, профілактику та пуск системи опалення, монтаж системи вентиляції та димовідведення у котельні, у визначений договором строк до 25.10.2016, суд приймає аргументи відповідача за первісним позовом про відсутність підстав для стягнення збитків, з огляду на те, що відповідач за первісним позовом уклав договір на виконання спірних робіт з третьою особою 10.11.2016, тобто, після спливу строку, визначеного Договором № 10 від 15.06.2017 для проведення цих робіт первісним позивачем, отже, відсутні підстави для відшкодування збитків у розмірі 29000,00 грн., оскільки відсутня протиправна поведінка замовника.

Відносно здійсненого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично невірний.

За результатами вірного арифметичного розрахунку, судом встановлено, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня у розмірі 32131,65 грн., 3 % річних у розмірі 9516,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 40811,19 грн.

Відносно аргументів сторін за зустрічними позовними вимогами, суд зазначає таке.

Відносно посилань позивача за зустрічним позовом на висновок експерта (№ 1-08/06 від 08.06.2017) як на підставу свої позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судову експертизу незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Згідно з частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Судом досліджено висновок експерта (№ 1-08/06 від 08.06.2017) та встановлено, що експерт, який проводив дослідження, не повідомлений про кримінальну відповідальність, з огляду на таке, вказаний документ не являється висновком експерта в розумінні процесуального закону і суд сприймає цей доказ як висновок спеціаліста у відповідній галузі.

Як вбачається з вказаного висновку: виконані ремонтно-будівельні роботи не відповідають кошторисній документації та вимогам і умовам державних будівельних норм; мінімальна вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення порушень вимог Державних будівельних норм та кошторисної документації становить 485381,00 грн.

Відповідно до пункту 7.1. Договору гарантійний строк експлуатації об'єкту встановлюється відповідно до діючого законодавства України і становить 1 рік з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 7.3. Договору підрядник повинен усунути зазначені недоліки і дефекти за власний рахунок і у строки погоджені сторонами.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини і те, що спірний акт приймання - передачі виконаних робіт вважається прийнятим позивачем за зустрічним позовом, а вказаним висновком спеціаліста, що складений 08.06.2017, тобто, після спливу 6 місяців з дня направлення акту приймання-передачі виконаних робіт на спірному об'єкті та яким визначено, що мінімальна вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення недоліків складає 485381,00 грн., суд з рахуванням вимог пунктів 7.1. - 7.3 Договору, дійшов висновку, що позивач мав право звернутись у межах гарантійних строків до відповідача за зустрічним позовом для усунення недоліків та дефектів на спірному об'єкті, в результаті чого, у замовника були відсутні підстави для усунення недоліків самостійно чи за участі третіх осіб, відтак, відсутні підстави для відшкодування збитків за виконання цих робіт у розмірі 235312,00 грн., оскільки відсутній взаємозв'язок між протиправною поведінкою і розміром завданої шкоди.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом на підставі пункту 8.2 Договору нарахована пеня у розмірі 62848,10 грн., оскільки, відповідачем порушені строки виконання ремонтних робіт.

Оскільки строк виконання робіт за Договором закінчився 25.10.2016, а відповідачем за зустрічним позовом направлено акт прийняття виконаних робіт - 30.12.2016, тобто, з порушенням цього строку, позивачем за зустрічним позовом правомірно нарахована пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він арифметично невірний.

За результатами вірного арифметичного розрахунку, судом встановлено, що за зустрічним позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня у розмірі 6264,20 грн.

Відносно заявленої до стягнення суми витрат на проведення експертизи у розмірі 35000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частин 4, 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів; розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю Епона , суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення витрат товариства на отримання висновку пропорційно на обидві сторони.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (договір про надання правової допомоги № 20-01/17 від 20.01.2017, квитанція № 17ZG43677 від 07.04.2017 у розмірі 4000,00 грн.)

Під час вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 та практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача за первісним позовом, тривалий судовий розгляд справи (понад рік), представлення інтересів Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. адвокатом ОСОБА_2 (ордер серія КС № 283920, посвідчення адвоката № 4910/10 від 20.06.2012) протягом всього строку спірних правовідносин сторін та об'єктивно не завищені витрати на оплату послуг адвоката, що співмірні навіть з тією частиною первісних позовних вимог, які суд визнав обґрунтованими, відсутні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про покладення витрат Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю Епона у повному обсязі.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних позовних вимог.

На підставі частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковим задоволенням первісного і зустрічного позовів, судом проводиться зустрічне зарахування сум та стягується різниця між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму - Фізичної особи-підприємця Базюка М.А.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові збори у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Первісний позов (вх. № 1166/17 від 11.04.2017 ) Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" (07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427) про стягнення 349808,19 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" ( 07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427) на користь Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 235312,00 грн . (двісті тридцять п'ять тисяч триста дванадцять гривень) основного боргу , 32131,65 грн. (тридцять дві тисячі сто тридцять одна гривня шістдесят п'ять копійок) пені, 9516,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень) 3 % річних, 40811,19 грн . (сорок тисяч вісімсот одинадцять гривень дев'ятнадцять копійок) інфляційних втрат, 4766,56 грн . (чотири тисячі сімсот шістдесят шість гривень п'ятдесят шість копійок) судового збору, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині первісного позову - відмовити .

4. Зустрічний позов (вх. № 12091/17 від 13.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" (07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427) до Фізичної особи-підприємця Базюка М. А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення 347916,20 грн. задовольнити частково.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" (07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427) 6264,20 грн. (шість тисяч двісті шістдесят чотири гривні двадцять копійок) пені, 93,96 грн. (дев'яносто три гривні дев'яносто шість копійок) судового збору.

6. В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

7. Провести зустрічне зарахування сум 32131,65 грн. первісного позову і 6264,20 грн. зустрічного позову (пеня) та сум 4766,56 грн. та 93,96 грн. (судовий збір) та стягнути різницю між ними на користь позивача за первісним позовом - Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2).

8. Після зустрічного зарахування сум, остаточно за рішенням у справі: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епона" ( 07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Дубрівська, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40396427) на користь Фізичної особи-підприємця Базюка М.А. (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 235312,00 грн . (двісті тридцять п'ять тисяч триста дванадцять гривень) основного боргу , 25867,45 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень сорок п'ять копійок) пені, 9516,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот шістнадцять гривень) 3 % річних, 40811,19 грн . (сорок тисяч вісімсот одинадцять гривень дев'ятнадцять копійок) інфляційних втрат, 4669,60 грн . (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень шістдесят копійок) судового збору, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) на професійну правничу допомогу.

9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.11.2018.

Суддя С.О. Саванчук