Ухвала

від 28.11.2018 по справі 926/1582/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"28" листопада 2018 р. справа № 926/1582/18

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр "Мікрохірургія ока» , м. Чернівці

до 1) Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, м. Чернівці

2) Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1

про стягнення безпідставно одержаних коштів в сумі 429900,00 грн

представники

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 13.09.2018

від відповідача 1 - ОСОБА_3, довіреність від 27.11.2018

від відповідача 2 - ОСОБА_4, довіреність від 02.01.2018

від третьої особи - ОСОБА_5, довіреність від 02.02.2016

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр "Мікрохірургія ока» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області грошових коштів в сумі 429900,00 грн. в рахунок безпідставно сплачених коштів Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.10.2018 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову, в якій позивач просить стягнути солідарно з відповідачів: з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області та з Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на користь позивача грошові кошти в розмірі 429900 грн.; залучено до участі в справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1; відкладено підготовче засідання на 08.11.2018.

Ухвалою від 08.11.2018 закрито провадження у справі №926/1582/18 в частині позовних вимог до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення 429900,00 грн.

Ухвалою від 08.11.2018 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області, відкладено підготовче засідання на 28.11.2018, запропоновано зокрема, співвідповідачу у строк до п'яти днів з дня вручення ухвали подати клопотання про розгляд справи спочатку.

27.11.2018 Головне територіальне управління юстиції у Чернівецькій області подало відзив на позовну заяву, де просить розглядати справу спочатку, закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли в процесі виконавчого провадження ВП №48749845 з примусового виконання виконавчого листа №2-210 виданого 28.05.2015 Шевченківським районним судом м.Чернівці на виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 02.03.2015 по цивільній справі та стосуються питання виконання цього рішення суду. Таким чином, якщо позивач, як сторона виконавчого провадження вважає, що рішенням, дією, бездіяльністю державного виконавця під час виконання вказаного виконавчого листа порушено його права чи свободи, він має право звернутися зі скаргою до Шевченківського районного суду м.Чернівці у порядку ст.477 ЦПК України. Відтак, спір в цій частині не належить до юрисдикції господарських судів та підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

27.11.2018 третя особа подала клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України. Клопотання мотивоване аналогічними обставинами, які визначені у вищезгаданому клопотанні Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

У судовому засіданні 28.11.2018 представник Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області просив задовольнити клопотання про розгляд справи спочатку та закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Представник третьої особи також просив закрити провадження у справі в частині позовних вимоги до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Представник позивача вважає клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог необґрунтованими. Поряд з цим, представник позивача подав суду заяву про зміну предмету позову, яка пов'язана із закриттям провадження у справі стосовно відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та залучення до участі в справі співвідповідача - Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Розглянувши заяву про зміну предмету спору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Проте, позивач не змінює вимоги до відповідачів, а лише в такий спосіб намагається уточнити, що вимога звернута до відповідачів, а саме Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, а відтак заява позивача не зміннює предмет позову.

Розглянувши клопотання Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про розгляд справи спочатку, суд відмовляє у його задоволенні в зв'язку з пропуском строку, визначеного судом, для подання такого клопотання. Ухвалою від 08.11.2018 запропоновано залученому до участі в справі співвідповідачу подати клопотання про розгляд справи спочатку протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Ухвалу отримано 12.11.2018, а клопотання про розгляд справи спочатку подано до суду 27.11.2018.

За змістом ч. 3 ст.183 ГПК України, якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.

З урахуванням викладеного, суд продовжує розгляд справи №926/1582/18.

Дослідивши подані клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотань з огляду на наступне.

За правилами ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; і, по-друге, - спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Позовні вимоги про стягнення безпідставно одержаних коштів заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр "Мікрохірургія ока» на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, тобто скарги на дії державного виконавця при примусовому виконання рішень суду по цивільним справам.

Відповідно до ст.ст. 447, 448 ЦПК України, скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, подаються до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Позивач звернувся до господарського суду не з скаргою на дії державного виконавця, а саме подав позовну заяву про стягнення з відповідачів безпідставно одержаних коштів

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч.1 ст. 17 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно ч. 3 ст. 22 названого Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

Згідно ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Судом проаналізовано предмет позову, підстави позову, зміст позовної вимоги та суб'єктний склад сторін.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на вищевикладене, оскільки спір у даній справі, який виник між сторонами, є приватно-правовим, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача 1, третьої особи щодо непідвідомчості спору у даній справі господарському суду та про відсутність підстав для задоволення його клопотання про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 27.11.2018 про закриття провадження у справі №926/1582/18 у частині позовних вимог до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області .

2.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 27.11.2017 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.В.Дутка