Постанова

від 22.11.2018 по справі 825/1661/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1661/18 Головуючий у І інстанції - Д`яков В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03 листопада 2017 року № 00004151302; податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03 листопада 2017 року № 00004161302 ; вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернігівській області від 03 листопада 2017 року № Ф-0004171302 ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату недоїмки на суму 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03 листопада 2017 року № 0004181302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за наслідками донарахування + 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій в сумі 25 824,15 грн.; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03 листопада 2017 року № 0004191302 щодо суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за 12.2016) на суму 42 250 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем при проведенні перевірки було порушено процедуру проведення перевірки, що свідчить про порушення балансу публічних і приватних інтересів, запроваджених законодавством при встановлені умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок, а протиправні дії посадових осіб ГУ ДФС у Чернігівській області призводять до незаконності перевірки та відсутності її правових наслідків.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Позивач зазначає, що протиправність проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що що ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі направлення на перевірку, повідомлення та наказу на проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року (т. 1, а.с. 30, 31).

Згідно з заявою ФОП ОСОБА_2 від 28.08.2017 року вх. № 1288/ФОП перевірку було проведено в приміщенні ГУ ДФС в Чернігівській області (т. 1 а.с. 33).

За результатами перевірки складений акт перевірки від 22.09.2017 року № 525/13/НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 169-189).

За висновками акта документальної плановою виїзною перевірки від 22.09.2017 року Позивача були встановлені наступні порушення:

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 було завищено витрати за перевіряємий період на 57229767,86 грн. (23357979,53 грн. з 2015 рік та 33871788,33 грн. за 201 6 рік);

- п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 занижено оподатковуваний дохід за перевіряємий період на 57229767,86 грн. (23357979,53 грн. за 2015 рік та 33871788,33 грн. за 2016 рік);

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період - 10762055,81 грн., в тому числі за 2015 рік - 4665133,91 грн. та за 2016 рік - 6096921,90 грн.;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464- VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: ФОП ОСОБА_2 занижено суму чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини за 2015 рік на 84123,88 грн., за 2016 рік на 89993,65 грн.;

- донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період - 174117,53 грн.;

- п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, а саме: ФОП ОСОБА_2 занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами за результатами 2015 року на 350369,69 грн. та за результатами 2016 року на 508076,82 грн.;

- донараховано військового збору з чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період - 858446,51 грн.;

- пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 завищено податковий кредит за перевіряємий період на 42250 грн. через віднесення до його складу податку на додану вартість з придбання вантажного автомобіля за липень 2016 року в сумі 32158 грн. та податку на додану вартість з придбання екскаватора за вересень 2016 року в сумі 10092 грн.;

- пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу ФОП ОСОБА_2 завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн.

За результатами акта перевірки 03.11.2017 року Відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 00004151302, № 00004161302 № 0004191302 щодо суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за 12.2016) на суму 42 250 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернігівській області № Ф-0004171302 ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату недоїмки на суму 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0004181302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за наслідками донарахування + 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій в сумі 25 824,15 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про застосування штрафу ГУ ДФС у Чернігівській області, Позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи встановив наявність належних доказів та підстав, які підтверджують наявність порушень ФОП ОСОБА_2В, вставлених актом документальної плановою виїзною перевірки від 22.09.2017 року, у зв'язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій є обґрунтованими та винесеними на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Абзацом 2 п. 75.1 ПК України регламентовано, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 751/27196, затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Цей Порядок є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, та підлягає застосуванню, як джерело права відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 805, з органами державного фінансового контролю проекти планів-графіків на наступний квартал подаються до ДФС територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу у вигляді електронного файла. Інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків, включеним до проекту плану-графіка, подаються засобами інформаційних систем ДФС у той самий термін.

Після остаточного узгодження електронних баз проектів планів-графіків територіальні органи ДФС надають департаментам податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб паперовий варіант плану-графіка з відповідними додатками з дотриманням вимог направлення документів з грифом ДСК та за потреби обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

Пунктом 5 розділу І Порядку передбачено, що план-графік складається із планів графіків територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджується Головою Державної фіскальної служби.

Затверджений план-графік є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів Державної фіскальної служби.

Таким чином, документальна планова виїзна перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит колегії суддів Відповідачем надано супровідний лист від 05.07.2017 року № 17625/7/99-99-14-03-01-17 направлений до ДФС України про затвердження плану-графіку проведення документальних планових перевірок податків на III квартал 2017 року, який сформований згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 та затверджений в. о. Голови Державної фіскальної служби України М.В. Проданом 27.06.2017 року; лист від ДФС України 14.07.2017 року №86/8/25-01-13-09-16 про погодження та затвердження плану-графіку на III квартал 2017 року; витяг з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на III квартал 2017 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 включено до вказаного плану-графіку на III квартал 2017 року.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 проінформований письмовим повідомленням від 16.08.2017 року № 127/25-01-13-08-08, яке було надіслано ФОП ОСОБА_2 разом з копією наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16.08.2017 року № 1223 поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, письмове повідомлення від 16.08.2017 року № 127/25-01-13-08-08 та копія наказу від 16.08.2017 року № 1223 були отримані ФОП ОСОБА_2 19.08.2017 року (т.1 а.с. 30, 31, 32).

Також, направлення на проведення перевірки № 1647 та № 1648 від 28 серпня 2017 року вручено ФОП ОСОБА_2 під розписку 28.08.2017 року.

Копію наказу про продовження перевірки № 1333 від 08.09.2017 року вручено ФОП ОСОБА_2

При цьому, положеннями пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи наказом ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.08.2017 року № 1223 було призначено проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_2

На підставі вказаного наказу перевіряючим були видані направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до змісту статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв'язку із обставинами справи колегія суддів дійшла висновку, що план-графік проведення планових документальних перевірок складається контролюючим органом з метою попередження платників податків про проведення такої перевірки та визначення орієнтовного предмету перевірки.

Визначення конкретної мети та періоду, за який буде проведено перевірку, та ін. обов'язкові умови визначаються в наказах про проведення планових документальних перевірок.

Аналогічна правова позиці висловлена у постанові Верховним Судом 20 червня 2018 року у справі № 822/1138/17 (№ К/9901/40104/18).

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність ФОП ОСОБА_2 в плану-графіку проведення документальних перевірок спростовуються наявними у справі доказами та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Також, дотримання податковим органом положень податкового законодавства при призначенні перевірки спірним наказом на підставі затвердженого плану-графіку, що встановлено судом апеляційної інстанції, спростовує доводи заявника в апеляційній скарзі щодо протиправності наказу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заяви ФОП ОСОБА_2 від 28.08.2017 року вх. № 1288/ФОП перевірку було проведено в приміщенні ГУ ДФС в Чернігівській області (т. 1 а.с. 33).

Крім того, платник не заперечував проти проведення перевірки та допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що спростовує твердження позивача про порушення процедури проведення перевірки.

Отже, якщо допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість допущені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість суб'єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 23 січня 2018 року по справі № 2а/2570/6273/2011 (№ К/9901/1852/18).

Щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн. та винесення податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2017 року № 0004191302, колегія суддів зазначає таке.

Відповідачем під час перевірки правильності визначення валових витрат, відображених в деклараціях про доходи, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності.

Позивачем було надано до перевірки видаткові накладні від постачальника ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2).

Проте, ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2) на дату виписки зазначених видаткових накладних не був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

ФОП ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець Щорською районною державною адміністрацією Чернігівської області 25.11.2016 року, дата взяття на облік в Менській ОДПІ ГУ ДФС (Сновське відділення) - 25.11.2016 року.

Дата проведення державної реєстрації припинення ФОП ОСОБА_4 - 27.04.2017 року, причина зняття з обліку платника податків - припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем у зв'язку зі смертю.

За приписами п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України, до складу валових витрат віднесено витрати в розмірі 57018517,86 грн. (23197187,86 грн. за 2015 рік та 33821330,00 грн. за 2016 рік), що не підтверджені документально.

Також, податковим органом в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 було віднесено до складу задекларованих витрат суму коштів, витрачених на придбання вантажного автомобіля SCANIA R124LА4Х2NА470 шасі НОМЕР_3 2001 року випуску в розмірі 160791,67 грн. та екскаватора АТЕК 4321 1190 року випуску в розмірі 50458,33 грн.

Положеннями пункту 177.4 статті 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, чекі можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, в переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, не визначено можливості віднесення фізичною особою - підприємцем до складу витрат коштів, витрачених на придбання рухомого майна.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, безпідставно віднесено до складу витрат суму коштів, витрачених на придбання вантажного автомобіля в розмірі 160791,67 грн. та екскаватора в розмірі 50458,53 грн.

Крім того, перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан та доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності.

Також, ФОП ОСОБА_2 в порушення п.177.2 та п.177.4 ст. 177 ПК України занижено оподатковуваний дохід за 2015 рік на 23357979,53 грн. та за 2016 рік на 33871788,33 грн.

Причина виникнення розбіжностей полягає в тому, що ФОП ОСОБА_2 було завищено витрати за 2015 та 2016 роки внаслідок описаних вище порушень.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що чистий дохід, отриманий платником протягом 2015 року складає 23374899,53 грн., протягом 2016 року-33894276,30 грн.

Проте, ФОП ОСОБА_2 оподатковувало дохід за 2015 рік на 23357979,53 грн. та за 2016 рік на 33871788,33 грн.

Також, в ході перевірки, на підставі наданих підприємцем документів, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту за липень 2016 року включено податкову накладну № 29 від 28.08.2015 року на загальну суму 192950,00 грн. в т.ч. ПДВ 32158,33 грн. від постачальника ТОВ Орій (код ЄДРПОУ 23385356) на придбання вантажного автомобіля SCANIA R124LА4Х2NА470 шассі НОМЕР_3 2001 року випуску.

ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту за вересень 2016 року включено податкову накладну № 24 від 09.09.2016 року на загальну суму 60550,00 грн. в т.ч. ПДВ 10091,67 грн. від постачальника ТОВ БАУМАШІНЕПАУЕР (код ЄДРПОУ 39211929) на придбання екскаватору АТЕК 4321 1990 року випуску.

При цьому, згідно з п. 198.1 ст. 198 розділу V ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу"

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 розділу V ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За приписами п. 198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_2 неправомірно віднесено до складу податкового кредиту вартість придбаних транспортних засобів на загальну суму 253500,00 грн., в тому числі 42250,00 грн. ПДВ.

Відповідно до вищевикладеного, в порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 V розділу ПК України, Позивачем завищено податковий кредит за період, що перевірявся, на 42250 грн. через віднесення до його складу податку на додану вартість з придбання вантажного автомобіля за липень 2016 року в сумі 32158 грн. та податку на додану вартість з придбання екскаватора за вересень 2016 року в сумі 10092 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим тверджень Позивача, що він був позбавлений реальної можливості надати податковому органу первинні документи, які підтверджують понесені витрати, оскільки перевірка проводилась не за місцем реєстрації платника податків, адже з матеріалів справи вбачається, що Позивач за своєю заявою виявив бажання про проведення перевірки у приміщенні податкового органу та не був позбавлений можливості бути присутнім на при перевірці та надавати будь-які документи, які підтверджують реальність здійснення ним господарських операцій, натоміть вказаних документів податковому органу надано не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 27.11.2018 року.